ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року справа №200/6863/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі №200/6863/21 (суддя І інстанції Логойда Т.В., повний текст рішення складено 04 серпня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Мангушської селищної ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Мангушської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Мангушської селищної ради від 20 квітня 2021 року № 8/11-241 про відмову у задоволенні клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею від 0,2 до 0.25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею від 0,2 до 0.25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у відповідності до вимог статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту. Судом першої інстанції не досліджено план зонування, яким встановлюється обмеження щодо використання території для містобудівних потреб. Відповідачем не доведено неможливість використання спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку. Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 05 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду в справі №241/777/15-а (провадження №2-а/241/1/2016), позов осіб до Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, треті особи «Донецькгіпродор» - Донецька філія державного підприємства Українського державного інституту по проектуванню об`єктів дорожнього господарства «Укргіпродор», Служба автомобільних доріг Донецької області, про скасування рішення в частині задоволено: пункт 1 рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 «Про затвердження генерального плану с. Мелекіне та с. Бурякова Балка, придатним для використання у вирішенні містобудівних питань на території сільської ради», в частині визначення проходження нової траси транзитної дороги Маріуполь-Урзуф у селі особи (розділ 15 «Транспорт і вулично-дорожна сіть» пояснювальної записки генерального плану і основного креслення генерального плану) - скасовано. Вказане свідчить , що генеральний план с. Мелекіне змінювався, а за відсутності плану зонування не можливо стверджувати, що спірна земельна ділянка не може бути з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, який є учасником бойових дій, 31 березня 2021 року звернувся до Мангушської селищної ради з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею від 0,2 до 0,25 га із земель комунальної власності Мангушської селищної ради, яка розташована в с. Мелекине Мангушського р-ну Донецької обл. по вул. Перша лінія, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки). До зазначеного клопотання додав наступні документи: копію паспорта та ідентифікаційного номеру платника податків; копію посвідчення учасника бойових дій; копію витягу із протоколу № 4 про визнання його учасником бойових дій; графічні матеріали з публічної кадастрової карти із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Рішенням Мангушської селищної ради від 20 квітня 2021 року № 8/11-241 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_1 лінія (згідно з наданим викопіюванням бажаного місця розташування) у зв`язку з тим, що згідно з розробленим та затвердженим рішенням Мелекінської сільської ради від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 «Генеральним планом с. Мелекіне та с. Бурякова Балка Мангушського району Донецької області», вона відноситься до «Территория домов отдыха (пансионатов) для семей с детьми».
Як пояснив відповідач, вказана земельна ділянка не відповідає місцю розташування вимогам генерального плану с. Мелекіне.
За запит позивача відповідачем надана відповідь від 06 травня 2021 року № 17/1.1, в якій повідомлено про те, що спірна земельна ділянка відповідно до Генерального плану с.Мелекіне відноситься до території будинків відпочинку для сімей з дітьми; вказана земельна ділянка не сформована у Державному земельному кадастрі, тобто кадастровий номер відсутній.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» відповідно до абз. 1 п. 71 розд. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Донецької області.
Згідно з рішенням І сесії Мангушської селищної ради від 26 листопада 2020 року № 8/1-2 голова Мангушської селищної ради набув повноважень.
Рішенням Мангушської селищної ради від 26 листопада 2020 року № 8/1-15 розпочато реорганізацію Мелекінської сільської ради (код ЄДРПОУ 04340460) шляхом її приєднання до Мангушської селищної ради (код ЄДРПОУ 04340493).
На теперішній час Мелекінська сільська рада як юридична особа перебуває в стані припинення, про що 15 грудня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідну інформацію.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (часина перша статті 3 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент звернення та прийняття рішення, та надалі).
Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97 ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту б частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
За приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Спірним рішенням позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою у зв`язку з тим, що бажана для позивача земельна ділянка згідно з розробленим та затвердженим рішенням Мелекінської сільської ради від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 «Генеральним планом с.Мелекіне та с.Бурякова Балка Мангушського району Донецької області», відноситься до «Территория домов отдыха (пансионатов) для семей с детьми».
В матеріалах справи міститься рішення Мелекінської сільської ради від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 «Про затвердження генерального плану с. Мелекіне та с.Бурякова Балка».
Дослідженням генерального плану с. Мелекіне, встановлено, що бажана для позивача земельна ділянка дійсно по генеральному плану відноситься до території будинків відпочинку (пансіонатів) для сімей з дітьми.
На виконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та від 15 липня 2021 року (про витребування доказів), відповідач надав письмові пояснення від 26.07.2021р. №03-35/2570, згідно яких генеральний план с. Мелекіне, який затверджений рішенням Мелекінської сільської ради від 29 березня 2013 року № 6/23-1328, не змінювався, зміни не вносилися.
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 05 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду в справі №241/777/15-а (провадження №2-а/241/1/2016), позов осіб до Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області, треті особи «Донецькгіпродор» - Донецька філія державного підприємства Українського державного інституту по проектуванню об`єктів дорожнього господарства «Укргіпродор», Служба автомобільних доріг Донецької області, про скасування рішення в частині задоволено: пункт 1 рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 «Про затвердження генерального плану с.Мелекіне та с.Бурякова Балка, придатним для використання у вирішенні містобудівних питань на території сільської ради», в частині визначення проходження нової траси транзитної дороги Маріуполь-Урзуф у селі особи (розділ 15 «Транспорт і вулично-дорожна сіть» пояснювальної записки генерального плану і основного креслення генерального плану) - скасовано.
Отже, рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області від 29 березня 2013 року № 6/23-1328 скасовано лише в частині, яка не стосується спірної земельної ділянки.
Доказів зворотного позивачем не надано та судом не встановлено.
За таких обставин, посилання позивача на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 05 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду в справі №241/777/15-а (провадження №2-а/241/1/2016), колегією суддів не прийнято до уваги.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно частини 2 цієї статті обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
За приписами пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Колегія суддів вважає, що відсутність в матеріалах справи плану зонування ніяким чином не спростовує встановлені судом обставини, що генеральним планом с. Мелекіне спірна земельна ділянка віднесена саме до території будинків відпочинку (пансіонатів) для сімей з дітьми.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі №200/6863/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі №200/6863/21 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 03 листопада 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 03 листопада 2022 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
А.В. Гайдар
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2022 |
Оприлюднено | 07.11.2022 |
Номер документу | 107121882 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні