Постанова

від 31.10.2022 по справі 160/23907/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/23907/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ СІТІ ЦЕНТР»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі № 160/23907/21 (суддя І інстанції Прасов О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ СІТІ ЦЕНТР» до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними і скасування постанови та припису

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати припис відповідача від 02.11.2021;

- визнати протиправною та скасувати Постанову відповідача від 11.11.2021 № 79/21/073-9703 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції помилково визначив, що позивач зобов`язався розробити для ОСОБА_1 ескіз намірів забудови земельної ділянки, який і є тією проектною документацією, яку позивач зобов`язався виконати та надати замовнику (п. 1.1 Договору). Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував, що на дату проведення перевірки між Проектувальником та Замовником не підписано жодного Акту здачі-прийому виконаних робіт (відповідно до п. 3.1, 3.4 та 3.5 Договору), відсутні докази передавання замовнику проектної документації та взагалі виконання Договору, а відповідно відсутні порушення вимог законодавства з боку позивача. Наголошує, що поняття ескізного проекту (визначається ДБН А.2.2-3-2014) не тотожне поняттю ескізу намірів забудови (визначається Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки), оскільки ескіз намірів виконується в довільній формі, в той час як ескізний проект має містити складові, передбачені Додатком Г до ДБН А.2.2-3-2014. Не є ескіз намірів забудови і проектом, оскільки вимоги до змісту проекту наведені у додатку Е до ДБН А.2.2-3-2014. Відповідно до змісту ескізних намірів забудови земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:368:0070, останні не містять вихідних даних, а лише фіксують загальне уявлення про об`єкт будівництва, місце розташування будівель і споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж, фасади та плани об`єкта будівництва. Замовник будівництва подав недостовірні дані про проектну документацію та її розробника, не зазначив відомості про затвердження проектної документації, подав недостовірні дані про особу, яка здійснює авторський нагляд. Відповідач всупереч наведеним нормам законодавства, не вчинив жодних дій, передбачених ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 5 п. 15 Порядку № 466, протиправно притягнувши до відповідальності позивача, на підставі недостовірних даних, зазначених замовником будівництва в Повідомленні про початок виконання підготовчих робіт. Зауважує, що оскільки позивач не розробляв та не передавав замовнику будівництва проектну документацію, що підтверджується вищенаведеними поясненнями та доказами, які містяться в матеріалах справи, то у Департаменту відсутні правові підстави для накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тому Постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Факт передачі позивачем замовнику проектної документації відповідачем не підтверджено, тому підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ СІТІ ЦЕНТР», є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34314886), зареєстроване 07.10.2021, місцезнаходження: вул. Василя Чапленка, буд. 8, місто Дніпро, 49038. (т. № 1 а.с. 66-78)

19 серпня 2021 року між ТОВ «Проект Сіті Центр» (Проектувальник) та громадянином ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (Замовником будівництва) укладено Договір № 0208-21, відповідно до якого (п.1.1.) ТОВ «Проект Сіті Центр», як Проектувальник, зобов`язується за завданням Замовника виконати ескіз намірів забудови земельної ділянки та надати проектну документацію, на умовах і в строк, визначений цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх в строк і за умовами цього Договору. (т. № 1 а.с. 193-195)

Відповідно до п. 1.1 Проектувальник зобов`язується за завданням Замовника виконати ескіз намірів забудови земельної ділянки та надати проектну документацію, на умовах і в строк, визначений цим договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх в строк і за умовами цього договору. Найменування документації: Проектна документація: Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:368:0070. (т. № 1 а.с. 193)

Пунктом 2.4 Договору визначені обов`язки Проектувальника, серед яких, зокрема:

- виконувати зазначені роботи з належною якістю відповідно до технічних умов, вихідними даними Замовника. У разі виявлення невідповідності якості робіт вимогам Замовника, - своїми силами і за свій рахунок негайно або в термін встановлений Замовником переробити проект, усунути недоліки, недороботки і т.п. на будь-якій стадії виявлення невідповідності;

- дотримання вимог, що містяться в завданні та інших вихідних даних для проектування, і має право відступити від них лише з письмової згоди Замовника;

- погоджувати готову проектну документацію із Замовником;

- передати Замовнику в терміни і в порядку, встановленому цим Договором, проектну документацію.

Згідно з пунктом 3.1 Договору результат виконаних робіт оформлюється Проектувальником і передається Замовнику у вигляді Акту здачі-приймання виконаних робіт на наступний день після виконання робіт в терміни відповідно до п. 1.2 справжньої угоди. (т. № 1 а.с. 194)

Відповідно до наказу від 27.09.2021 № 1091 та на підставі звернення ОСОБА_2 та інших (вх. Департаменту від 07.09.2021 № 073/КО-381/1) відповідач здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:368:0070 по АДРЕСА_1 . (т. № 1 а.с. 180)

Перед проведенням перевірки посадовою особою відповідача пред`явлено службове посвідчення та надано копію відповідного направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 29.09.2021 № б/н, про що свідчать підписи на направленні. (т. № 1 а.с. 181, 181 на звороті)

Під час проведення позапланової перевірки працівниками контролюючого органу досліджені:

- копія пояснювальної записки до проекту «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:368:0070 (001-0208-21-ПЗ) та відомість робочих креслень основного комплекту АР 001-0208-21-АР, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю «Проект Сіті Центр» (ідентифікаційний код юридичної особи 34314886) (т. № 1 а.с. 125-146);

- копія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2021 № 1031 (т. № 1 а.с. 182-192);

- копія договору про надання послуг від 26.08.2021 № 260821, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 про надання послуг з проведення технічного нагляду на об`єкті будівництва за вказаною адресою;

- копія договору від 19.08.2021 № 0208-21 укладеного з проектною організацією ТОВ «Проект Сіті Центр» щодо розроблення проектної документації на вище зазначений об`єкт будівництва (т. № 1 а.с. 193-195);

- копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.06.2021.

За результатами перевірки 13 жовтня 2021 року відповідачем складений акт перевірки, за висновками якого проектувальником ТОВ «Проект Сіті Центр» передано замовникові будівництва ОСОБА_1 проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме:

- ділянка проектування по АДРЕСА_1 , частково розташована на зсувонебезпечних територіях (п.5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов);

- у проекті відсутній розділ щодо інженерної підготовки і захисту території (в проекті відсутні проекті рішення щодо споруд інженерного захисту територій), чим порушено п. 12 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», п. 5 ДБН В.1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення»;

- проектна документація на об`єкт «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 » розроблена без вихідних даних, зокрема, технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що проектується, чим порушено п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації»;

- у проекті відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності) у відповідності до ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності), що є порушенням додатку Д, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем ОСОБА_1 внесено припис від 13 жовтня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від тієї ж дати. Крім того, відносно ТОВ «Проект Сіті Центр» 2 листопада 2021 року складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності.

2 листопада 2021 року позивач одержав від відповідача такі документи (т. № 1 а.с. 228-229):

- акт від 02.11.2021 № б/н, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до змісту якого Департаментом встановлено порушення ТОВ «Проект Сіті Центр» вимог абзацу другого частини першої статті 26 ЗУ № 687-ХІV, статей 7,9 ЗУ № 687-ХІV; частини першої статті 31 ЗУ № 3038-VІ ПКМУ № 560, а також абзацу першого пункту 9 Наказу № 45 відносно об`єкту, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:368:0070, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 96-1 КУпАП та абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (т. № 1 а.с. 89-100);

- припис від 02.11.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т. № 1 а.с. 103);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2021 (а.с. 101-102).

10 листопада 2021 року позивачем направлені заперечення на Акт перевірки (т. № 1 а.с. 104-108).

11 листопада 2021 року відповідачем винесено постанову № 79/21/073-9703 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 214 110 гривень. (т. № 1 а.с. 110-111, 230-232, 233, 234)

Вважаючи припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна документація розроблена позивачем та затверджена замовником ОСОБА_1 , на об`єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:368:0070» із порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм і правил, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, ч. 3 ст .23 Закону України «Про архітектурну діяльність». 19 серпня 2021 між ОСОБА_1 та позивачем укладено Договір № 0208-21. У тексті вказаного договору ОСОБА_1 іменується «Замовник», а ТОВ «Проект Сіті Центр» - «Проектувальник». З аналізу положення пунктів 1.1 та 2.4 Договору позивач зобов`язався розробити для ОСОБА_1 два види документів: ескіз намірів забудови та проектну документацію, а не лише ескіз намірів забудови, виходячи з чого відповідачем винесено оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.11.2021, у відповідності до вимог чинного законодавства. Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. Згідно до положень ч. 8 ст. 36 Закону, п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації. Відповідач зареєстрував замовникові будівництва ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.11.2021 № КВ 051211119504 «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 ». Позивач розробив на замовлення суб`єкта містобудування ОСОБА_1 проектну документацію для об`єкта будівництва за вказаною адресою, а його директор, ОСОБА_4 здійснює авторський нагляд за його дотриманням під час будівництва. Отже позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність виявлених у ході проведення позапланової перевірки порушень, а також не надано доказів, які б вказували про невідповідність чи протиправність прийнятих відповідачем припису від 02.11.2021 та постанови від 11.11.2021 № 79/21/073-9703.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, зокрема проектна організація у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4.1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності), належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону № 3038-VI та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Технічні умови це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації (ст.30 Закону).

До містобудівних умов та обмежень до початку проектування необхідно виконати інженерну підготовку і захист території у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (розділ 12), ДБН В. 1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів».

Складні інженерно-геологічні та техногенні умови передбачають розроблення заходів, спрямованих на захист території від зсувів та збереження споруд і будівель, проведення експертизи проекту в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, згідно вимог ч.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 12 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема заходи з інженерної підготовки слід передбачати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території (таблиця 12.1), забезпечення захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрологічних умов при різних видах техногенного навантаження.

Згідно з п. 5 ДБН В.1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення», зокрема:

склад та зміст проектної документації щодо споруд інженерного захисту та заходів інженерного захисту повинні відповідати вимогам ДБН А.2.2-3. Загальні положення щодо проектування споруд інженерного захисту та заходів інженерного захисту мають враховувати вимоги ДБН В. 1.1-24;

проектування та будівництво об`єктів інженерного захисту на територіях з діючими та потенційно можливими небезпечними зсувними та обвальними процесами здійснюють з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту. У проектній документації у розділі інженерно-технічних заходів цивільного захисту необхідно надати стислу інформацію щодо змісту протизсувних та протиобвальних заходів. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) розробляється згідно з ДБН В.1.2-4.1.

Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги та/або пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відтак, можливості вчинення будь-яких дій, спрямованих на розроблення та затвердження проектної документації, передує отримання відповідних вихідних даних для проектування об`єкта будівництва, при цьому у разі отримання таких вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, умови визначені у них мають бути (без винятку) обов`язково виконані під час розроблення проектної документації.

У випадку невиконання визначених умов, слід сприймати як небажання особи виконувати будівельні роботи в межах встановлених законодавством обмежень, що як наслідок призводить до розроблення проектної документації яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним нормам та правилам.

Статтею 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону № 687-XIV проект документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Частиною 3 статті 23 Закону № 687-XIV встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Частиною 1 статті 26 Закону № 687-XIV визначено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Згідно зі статтею 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Статтею 1 Закону України від 5 листопада 2009 року № 1704-VI «Про будівельні норми» визначено, що будівельні норми нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних правил.

За приписами пункту 4.8 ДБН А.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для мало мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Отже, до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, відповідно до п. 3 якого штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

19 серпня 2021 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Проект Сіті Центр» укладено Договір № 0208-21.

У тексті вказаного Договору ОСОБА_1 іменується «Замовник», а ТОВ «Проект Сіті Центр» - «Проектувальник».

Як зазначалось вище, пунктом 1.1 Договору визначено, зокрема, що Проектувальник зобов`язується за завданням Замовника виконати ескіз намірів забудови земельної ділянки та надати проектну документацію на умовах і в строк, визначений цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх в строк і за умовами цього Договору.

Найменування документації: Проектна документація: Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:368:0070.

Отже, як правильного висновку дійшов суд першої інстанції, позивач зобов`язався розробити для ОСОБА_1 два види документів: ескіз намірів забудови та проектну документацію, а не лише ескіз намірів забудови, як наполягає апелянт.

Такий висновок, на переконання апеляційного суду, підтверджується також синтаксичним змістом пункту 1.1 Договору, в якому зазначено, що «Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх», тобто кілька документів, а не один, як зазначає апелянт. Отже, відповідач зобов`язався надати замовнику також і проектну документацію, а не тільки ескіз намірів.

Крім того, у пп. «д» п. 2.4 Договору чітко зазначено, що передати проектувальник зобов`язується передати Замовнику в терміни і в порядку, встановленому цим Договором, саме проектну документацію.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 36 Закону, п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.

Замовник будівництва ОСОБА_1 подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.11.2021 № КВ 051211119504 «Будівництво зблокованого житлового будинку у АДРЕСА_1 », в якому наведенні відомості, зокрема про те, що

«Проектна документація розроблена ТОВ «Проект Сіті Центр» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 002008) та затверджена замовником ОСОБА_1 ;

Авторський нагляд здійснює ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 002008)».

Отже саме ТОВ «Проект Сіті Центр» розробило на замовлення суб`єкта містобудування ОСОБА_1 проектну документацію для об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а його директор, ОСОБА_4 здійснює авторський нагляд за його дотриманням під час будівництва.

Водночас колегія суддів зазначає, що переданий, як наполягає апелянт, позивачем ОСОБА_1 ескіз намірів забудови має всі ознаки проектної документації. Так, надані документи містять докладні, детальні креслення цоколю, 1-го поверху, 2-го поверху, фасаду в осях, тощо. В наданих документах взагалі відсутнє будь-яке посилання що зазначені документи є ескізом намірів забудови. Разом з тим наявність у ОСОБА_1 зазначеної проектної документації виготовленої позивачем з печаткою та підписами ОСОБА_4 (з виявленими порушеннями) спростовує доводи позивача про відсутність факту передачі замовнику проектної документації. Відсутність Акту здачі-прийому виконаних робіт не спростовує факт наявності у ОСОБА_1 зазначеної документації, яка надана йому саме позивачем.

Доводи апелянта, що замовником у повідомленні про початок будівельних робіт подані недостовірні відомості про проектну документацію та її розробника не підтверджені жодними фактичними даними, таких обставин контролюючим органом під час перевірки не встановлено.

Доводи стосовно суті виявлених порушень позивачем в апеляційній скарзі не наведені.

Таким чином, позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність виявлених під час проведення позапланової перевірки порушень, а також не надано доказів, які б вказували про невідповідність чи протиправність прийнятої відповідачем постанови від 11.11.2021 № 79/21/073-9703.

Стосовно припису апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Як зазначалося вище, відповідачем на підставі акту перевірки від 02.11.2021 № б/н винесено оскаржений припис, в зобов`язальній частині якого зазначено: у термін до 02.12.2021 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства. (т. № 1 а.с. 103)

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, а також, зважаючи на обов`язковість його виконання, припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання для усунення виявлених порушень.

Водночас зміст оскарженого припису свідчить, що він носить загальний характер без конкретизації того, що приписується (вимагається) зробити особі, якій він вноситься.

З припису не є зрозумілим спосіб усунення порушень та яким шляхом їх необхідно усунути позивачу на думку контролюючого органу, а також відповідно до положень якої норми права необхідно діяти при такому усуненні.

Колегія суддів наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.

Водночас колегія суддів також зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, а тому свідчить про протиправність такого припису.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі № 400/4458/19, від 28 січня 2021 року № 160/12925/19 та від 05 лютого 2021 року у справі № 160/4347/19.

Отже, оскільки оскаржений припис не містить у собі категоричної вимоги, що полягає у вчиненні підконтрольним суб`єктом конкретних дій для усунення конкретних порушень законодавства, тому цей припис є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції уваги на вимоги, які визначені чинним законодавством до припису контролюючого органу, як акту індивідуальної дії, не звернув, та помилково у зв`язку з цим у цій частині в позові відмовив.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений припис не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачу не встановлено конкретних вимог, після виконання яких він міг би відзвітувати перед відповідачем, що унеможливлює його виконання та відповідно є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису відповідача з прийняттям в нового судового рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову щодо однієї немайнової вимоги, апеляційний суд стягує з відповідача відповідну частину понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору за подання позову та апеляційної скарги в 5 675 гривень (судовий збір, сплачений за подання немайнової вимоги, 2270 грн + за подання апеляційної скарги за цю ж вимогу 3405 грн).

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, а справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ СІТІ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі № 160/23907/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування припису відповідача від 02 листопада 2021 року і в цій частині позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 листопада 2021 року.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в адміністративній справі № 160/23907/21 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ СІТІ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 34314886) судові витрати у вигляді сплаченого за подачу позову та апеляційної скарги судового збору в розмірі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40224921).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя - доповідачС.Ю. Чумак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко