Ухвала

від 02.11.2022 по справі 916/2850/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

02 листопада 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2850/21Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ Ремонтно-будівельний трест ЧМП - адвокат Попова О.А.

від ДП Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії - Орєшкова Н.В. в порядку самопредставництва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту)

на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021, суддя в І інстанції Шаратов Ю.ВА., повний текст якого складено 28.12.2021 в м. Одесі

у справі №916/2850/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельний трест ЧМП

до Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту)

про визнання укладеною додаткової угоди до договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (далі ТОВ «РБТ ЧМП») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) (далі ДП «АМПУ») про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17 в редакції позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17, що є підставою для його зміни за рішенням суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 позов задоволено частково, визнано укладеною між сторонами додаткову угоду з додатками до договору підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ-17 від 24.07.2017 в редакції наведеній у резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Не погодившись із даним рішенням до Південного-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 р. у справі №916/2850/21 частково, а саме в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в решті рішення залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2022 справу №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2021 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

Під час апеляційного перегляду справи, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельний трест ЧМП про призначення судової будівельно-технічної експертизи в якому товариство просить призначити у справі №916/2850/21 комплексну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: яка загальна кошторисна вартість реконструкції будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту в поточних цінах станом на 17.12.2020 року та яка сума договору має бути зазначена при укладенні додаткової угоди, предметом якої є збільшення вартості виконання робіт за договором на виконання робіт з реконструкції будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту. Проведення експертизи заявник просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що підчас розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем та позивачем подавались розрахунки, однак, у оскаржуваному рішенні суду інша вартість договору (договірна ціна), алгоритм якої не визначено та перевірити не можливо.

Як відзначає позивач, суд першої інстанції зробив власний розрахунок, який не містить належного обґрунтування.

Відтак, на переконання позивача, для встановлення дійсного розміру вартості виконання робіт за договором (договірної ціни) необхідні спеціальні знання (економічні, бухгалтерські тощо), і не проведення судової експертизи залишить без належної оцінки надані сторонами докази, тобто призведе до порушення принципу всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

ДП Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії надало власні пояснення щодо клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи в яких просить питання щодо призначення експертизи вирішити на розсуд суду.

Однак, щодо першого питання поставленого позивачем на вирішення експерта, відповідач зазначає, що ціна, яка визначена в проекті будівництва в складі інвесторської кошторисної документації, розроблена проектувальником та підтверджена експертним звітом від 18.12.2020.

Відтак, відповідач вважає, що ставити перше питання на вирішення судової експертизи є недоречним оскільки визначення загальної кошторисної вартості реконструкції будівництва об`єкту визначається замовником (за замовленням замовника проектантом) у складі інвесторської кошторисної документації на стадії проектування. Перевірка проекту, в тому числі його кошторисної документації, здійснена відповідно до вимог законодавства, що підтверджено експертним звітом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 18.12.2020 №00-0384-20/ПБ. При цьому, питання оскарження складеної та затвердженої проектної документації та/або правильності експертного звіту не ставилось та не є предметом розгляду та доказування у даній справі.

З приводу другого питання відповідач зазначає, що на його думку формулювання такого питання не є коректним, оскільки ціна договору з урахуванням проекту додаткової угоди визначається (пропонується) в даному спорі саме підрядником.

На думку відповідача, оскільки необхідність внесення змін до договору підряду в запропонованій редакції позивач обґрунтовує проведенням коригуванням проекту будівництва, а тому, питання доцільно було сформулювати таким чином: яка загальна ціна підрядних робіт, передбачених договором, з урахуванням застосованих в відкоригованому проекті будівництва цін станом на певну дату.

Відповідач також зазначає, що необхідність внесення змін до договору підряду позивачем обґрунтовується неможливістю завершення підрядних робіт за первісно встановленими в договорі підряду цінами. Тобто, фактично визначальним є визначення нової вартості залишку підрядних робіт, що відображається в кошторисній документації, та вже як наслідок і загальної суми договору підряду.

За твердженням відповідача, відповідно до затвердженого проекту будівництва частина робіт виконується силами та за рахунок замовника, тобто відповідача, решта робіт доручається здійснювати безпосередньо підряднику.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що у разі призначення експертизи, доцільним є сформувати відповідне питання: яка загальна ціна невиконаних підрядних робіт, передбачених договором, та які підлягають виконанню силами підрядника (а не замовника) з урахуванням застосованих в відкоригованому проекті цін станом на певну дату.

Під час судового засідання від 02.11.2022 представник позивача підтримав власне клопотання про призначення про справі судової експертизи.

Відповідач вирішення питання щодо призначення судової експертизи залишив на розсуд суду.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельний трест ЧМП про призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла наступного.

У відповідності до приписів ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до з п.п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 одним із основних видів (підвидів) експертизи є Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.

Відповідно до п.5.1. Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11 (914/1919/20).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтуванні наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17, що є підставою для його зміни за рішенням суду.

Як наголошує позивач, в процесі виконання робіт за Договором підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17 в проектній документації виявлені недоліки, що не були виявлені на етапі тендерної пропозиції і складання договірної ціни, а позивач (генпідрядник) не є виконавцем вказаної проектно-кошторисної документації, і не може відповідати за такі недоліки та за наслідки, ними спричинені.

Позивач зазначає, що в момент укладення Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17 сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Адже сторони, укладаючи цей договір на певних умовах, розраховували на повне та своєчасне виконання його умов кожною зі сторін, що прямо слідує з вимог чинного законодавства. А підрядник, в свою чергу, подаючи тендерну пропозицію та закладаючи в неї певну, прийнятну для нього ціну, виходив з того, що погоджений об`єм робіт буде виконаний протягом 820 календарних днів.

За твердженням позивача, жодна зі сторін договору не могла передбачити, що строк виконання робіт значно збільшиться та, відповідно, збільшиться й вартість робіт, у зв`язку з обставинами, які жодна із сторін не могла передбачити при його підписанні. Адже під час здійснення підрядником робіт виявилось, що: фактичні умови не дозволяють виконати роботи відповідно до наданої замовником проектно-кошторисної документації; у наданій замовником проектній документації не в повному обсязі враховані індивідуальні властивості об`єкта будівництва та умови будівництва, а відтак саме через недосконалість наданої замовником проектної документації сталась неочікувана затримка виконання робіт; замовник погодив неможливість виконання підрядником робіт у встановлені строки з огляду на необхідність коригування проектної документації.

Позивач наголошує, що зміна обставин зумовлена причинами, які він, як заінтересована сторона, не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися. Зокрема, ТОВ РБТ ЧМП не могло прискорити процес будівництва, адже як підрядник повинно було виконувати всі роботи на об`єкті відповідно до проектної документації, розроблення та надання якої умовами Договору підряду на виконання робіт від 24.07.2017 № 1390-В-ОДФ-17 покладено саме на відповідача.

ТОВ РБТ ЧМП зазначає, що подальше виконання, без внесення відповідних змін, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить його як заінтересовану сторону того, на що воно розраховувало при укладенні договору. Зокрема, внаслідок такого виконання йому буде завдано збитків, оскільки вартість робіт станом на дату звернення з позовом до суду збільшилась, порівняно з вартістю робіт, погодженою в договорі.

При цьому, позивач посилається на Експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом Реконструкція причалу № 7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою: м. Одеса, Приморський район, площа Митна, 1/2 (Коригування) ДП Укрдержбудекспертиза від 18.12.2020 № 00-0384-20/ПБ, у відповідності до якого загальна кошторисна вартість реконструкції в поточних цінах станом на 17.12.2020 року складає 1 295 259 781,00 грн.

За твердженням позивача, вартість робіт згідно інвесторського кошторису складає 1 279 495 840,99 грн, і ця сума повинна бути затверджена як нова та дійсна договірна ціна договору.

Саме дана сума 1 279 495 840,99 грн вказана як договірна ціна у редакції додаткової угоди, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.

У Поясненнях від 16.12.2021 відповідач, серед іншого, зазначив, що при формуванні нової договірної ціни у проекті додаткової угоди у розмірі 1 279 495 840,99 грн. Позивачем необґрунтовано та помилково включені до складу вартості робіт, що виконуються (підлягають виконанню), витрати на суму 23 260 129,55 грн., що не підлягають виконанню в межах договору підряду та є витратами Замовника, а саме: 815 525,00 грн. Підготовка території будівництва (глава 1 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва); 2 004 571,00 грн. Кошти на інші роботи та витрати (глава 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва); 7 536 854,00 грн. Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва; 11 676 593,00 грн. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами; 1 226 586,55 грн. - Податок на додану вартість.

Крім того, неправомірно включені позивачем до договірної ціни у проекті додаткової угоди роботи (витрати), виконання яких покладається на замовника, тобто є витратами Замовника, та відповідно не підлягають виконанню в межах договору підряду, становлять 12 961 392,00 грн., а саме: 2 135 640,00 грн. Утримання служби замовника (глава 10 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва); 10 825 752,00 грн. Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва).

А всього, роботи (витрати), виконання яких покладається на замовника, тобто є витратами Замовника, та відповідно не підлягають виконанню за договором підряду, становлять суму у розмірі 36 221 521,55 грн. (23 260 129,55 + 12 961 392,00 = 36 221 521,55).

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що подальше виконання договору, без внесення відповідних змін, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить ТОВ РБТ ЧМП як заінтересовану сторону того, на що воно розраховувало при укладенні договору. Зокрема, Позивачу буде завдано збитків внаслідок виконання обов`язку з виконання робіт та завершення будівництва (реконструкції) об`єкта, без врахування збільшення вартості цих робіт, передбаченого відкоригованою проектною документацією.

При цьому, місцевим господарським судом зазначено, що предметом договору можуть бути роботи на суму що становить 1 259 038 259,45 грн, в тому числі ПДВ 209 839 709,91 грн.

Колегія суддів наголошує, що саме вищезазначена сума вказана у редакції додаткової угоди, яка затверджена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та призначити експертизу для з`ясування питання, щодо обставин, що мають значення для справи.

За приписами ч.ч.4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Судова колегія зазначає, що відповідач своїм правом на подання питань, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта не скористався.

Надаючи пояснення на заявлене клопотання про призначення експертизи, відповідач, залишаючи питання щодо розгляду даного клопотання на розсуд суду, разом з цим фактично висловив заперечення, оскільки вважає питання поставлені позивачем некоректними.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивачеві такі питання не були конкретизовані, зокрема позивач ставить питання щодо вартості робіт зазначаючи, що вона має бути визначена станом на певну дату, однак, такої дати останній в своїх запереченнях не зазначає.

Згідно з приписами ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 103 ГПК України визначено, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

У відповідності до ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання позивача, призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинення провадження по справі до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99-101, 169, 228, 229, 234, 235 ГПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельний трест ЧМП про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі №916/2850/21 судову будівельно-технічну, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

3. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) яка загальна кошторисна вартість реконструкції будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту в поточних цінах станом на 17.12.2020;

2) яка сума договору має бути зазначена при укладенні додаткової угоди, предметом якої є збільшення вартості виконання робіт за договором на виконання робіт з реконструкції будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту.

4. Оплату вартості експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельний трест ЧМП.

5. Направити на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення дослідження усі матеріали справи №916/2850/21.

6. Роз`яснити сторонам, що згідно ч.2 ст.38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст.ст.35, 36, 37 цього кодексу, заявити експерту відвід.

7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

8. Апеляційне провадження у справі №916/2850/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 зупинити до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.11.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.