Справа № 461/3021/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/798/22 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 травня 2018 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и л а :
вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого ВР ОТЗ слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140090004208 та накладено арешт шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись майном, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Мрія Центр» (код ЄДРПОУ 14040434) згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, зокрема, на транспортний засіб марки DAF XF 95380, сідловий тягач Е, шасі НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 травня 2018 року скасувати в частині накладення арешту шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись майном, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Мрія Центр» (код ЄДРПОУ 14040434) згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, зокрема, на транспортний засіб марки DAF XF 95380, сідловий тягач Е, шасі НОМЕР_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що ОСОБА_7 є власником транспортного засобу марки DAF XF 95380, сідловий тягач Е, шасі НОМЕР_1 , хоча у клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді власником цього транспортного засобу зазначене ТОВ «Мрія Центр» (ЄДРПОУ 14040434). Таким чином слідчий суддя неправильно встановив власника майна, на яке було накладено арешт.
Як зазначає апелянт, з ухвали слідчого судді вбачається, що втручання в Державний реєстр обтяжень рухомого майна відбулось 30 березня 2018 року, однак транспортний засіб марки DAF XF 95380, сідловий тягач Е, шасі НОМЕР_1 , був придбаний ОСОБА_7 ще 31 січня 2018 року.
При цьому ні слідчий, ні слідчий суддя не зазначили, які конкретно слідчі дії необхідно провести із вказаним транспортним засобом. Не було зазначено також, чому цей автомобіль не може бути переданий у користування власнику.
Адвокат покликається на те, що ОСОБА_7 даним транспортним засобом користується для здійснення господарської діяльності. Зазначене обтяження буде призводити до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності.
Адвокат ОСОБА_6 зазначає, що копію ухвали отримав 31.08.2022, тому останнім днем подання апеляційної скарги є 05.09.2022.
Адвокат ОСОБА_6 , подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивах та просив апеляційні вимоги задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції подану апеляційну скаргу заперечив, просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_6 , думку прокурора ОСОБА_8 щодо законності судового рішення, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з таким.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвалу слідчого судді про арешт майна від 08 травня 2018 року було постановлено без виклику власника майна, копію судового рішення адвокат ОСОБА_6 отримав 31.08.2022.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана 05 вересня 2022 року, тобто у встановлений ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України строк, який не є пропущений і поновлення не потребує.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Так, згідно з клопотанням та ухвали Галицького районного суду м. Львова слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області станом на 08.05.2018 проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017140090004208 від 06.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 388 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи, використовуючи електронно-цифрові ключі державних виконавців Сихівського ВДВС м. Львова, Шевченківського ВДВС м. Львова, Стрийського ВДВС, Бориславського ВДВС, Золочівського ВДВС, Яворівського ВДВС внесли несанкціоновані зміни до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна, внаслідок чого незаконно зняли ряд обтяжень на нерухоме та рухоме майно фізичних та юридичних осіб, чим завдали шкоду в особливо великих розмірах. Зокрема, згідно повідомлення про вчинення кримінального правопорушення начальника Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_10 , встановлено, що 30.03.2018 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна виявлено і подання під паролем державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_11 заяв про реєстрацію змін обтяження рухомого майна, а саме: заява № 66128892, яким з Реєстру вилучено запис про обтяження рухомого майна боржника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРО КАПІТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 37641656 Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11-А), а саме: обтяження № 14554583. Однак, провівши перевірку та відібравши пояснення в державного виконавця встановлено, що ОСОБА_11 вказані заяви не подавались, а в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна дані заявника, уповноваженої особи, обтяжувана не вказані так, як цього вимагає реєстр від державних виконавців. На виконанні в Яворівському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області взагалі ніколи не перебували і не перебувають виконавчі провадження на боржника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРО КАПІТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 37641656 Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11-А). Флешку, ключ третім особам, державний виконавець ОСОБА_11 не передавав, паролі не повідомляв, що свідчить про протиправне несанкціоноване проникнення в реєстр сторонніх осіб.
Крім цього, встановлено, що 25.09.2014 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРО КАПІТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ЄДРПОУ 37641656 (заставодержатель) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 14040434 (заставодавець) укладено договір застави, відповідно до умов якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ ЦЕНТР» передає у заставу належне йому на праві власності майно, на яке слідчий просить закласти арешт.
В клопотанні зазначено, що 30.03.2018 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під паролем державного виконавця Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_11 з Реєстру невідомими особами незаконно вилучено запис про обтяження вищевказаного рухомого майна. 07.05.2018 у вказаному кримінальному провадженні надійшла тасьмова заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МРІЯ ЦЕНТР», згідно яким вказане товариство просить вжити заходів для арешту вищевказаного належного йому на праві приватної власності рухомого майна з метою недопущення його незаконного відчуження на користь третіх осіб, що призведе до завдання значних матеріальних збитків товариству.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вищевказане рухоме майно на підставі ст.98 КПК України визнано речовими доказами, оскільки є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій.
Як вбачається з довідки консультанта Галицького районного суду м. Львова станом на 13.09.2022 справа №461/3021/18 пров. 1-кс/461/3222/18 за клопотанням слідчого ВР ОТЗ слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному проваджені №12017140090004108 знищено у зв`язку із закінченням строку її зберігання, відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків їх зберігання, затвердженого Наказом ДСА України від 17.12.2017 №1087, тому підставність накладення арешту розглядається апеляційним судом із врахуванням з`ясованих слідчимсуддею обставини,з якимизакон пов`язуєможливість накладенняарешту намайно зазначених в оскарженій ухвалі.
Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №12017140090004208, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.
Окрім того, колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Вказані норми невраховані апелянтом в його доводах, що вказує на необґрунтованість апеляційних вимог.
Твердження адвоката, що ОСОБА_7 правомірно набув право власності на транспортний засіб марки DAF XF 95380, сідловий тягач Е, шасі НОМЕР_1 , колегією суддів до уваги не беруться, оскільки вказані обставини належать до фактичних обставин кримінального провадження, а тому такі мають досліджуватися, у випадку, якщо кримінальне провадження надійде до суду, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
На переконання апеляційного суду, слідчим суддею при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано не лише вимоги щодо захисту фундаментальних прав власника майна та прав третіх осіб, а й «справедливий баланс» між інтересом суспільства та приватним інтересом, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, апеляційні скарги сторони захисту - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
ухвалу слідчогосудді Галицького районногосуду м.Львова від8травня 2018року про накладення арешту на майно - залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 107134603 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Львівський апеляційний суд
Урдюк Т. М.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Маринич В`ячеслав Карпович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Маринич В`ячеслав Карпович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні