Рішення

від 04.11.2022 по справі 910/2703/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2022Справа № 910/2703/22

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу № 910/2703/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолтек";

про стягнення 881 531,05 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолтек" про стягнення 881 531,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт на підставі договору №20106-14/1 від 14.06.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 844 278,67 грн, 22 668,34 грн пені, 3 608,42 грн відсотків за користування грошовими коштами та 10 975,62 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/2703/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" про забезпечення позову.

12.09.2022 до суду від представника позивача Глівої С.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.09.2022 повернуто заяву позивача про збільшення позовних вимог.

23.09.2022 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 844 278,67 грн, 223 676,01 грн пені, 143 527,34 грн відсотків за користування грошовими коштами та 17 695,15 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд постановляє прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог від 23.09.2022 та здійснювати розгляд справи з її урахуванням.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 23.05.2022 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/2703/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолтек"(далі-відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" (далі-позивач, підрядник) було укладено договір № 2106-14/1 (далі-договір), відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання, своїми силами і засобами та на свій ризик, виконати покрівельні роботи по ремонту покрівлі за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Корабельна, 50, корп. № 4.

Згідно з п. 1.2. договору, замовник зобов`язується прийняти виконані роботи шляхом підписання дострокового акту приймання виконаних робіт та оплати їх.

Термін виконання робіт, зазначених в п. 1.1. даного договору, з дня проведення замовником передплати, вказаної в п. 4.1.2. цього договору, до 31.12.2021. Термін виконання робіт починається не пізніше п`яти календарних днів з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку замовника та за умов укладання акту передачі будівельного майданчика та виконання умов, передбачених в п. 5.1.5. даного договору. У випадку дострокового виконання робіт замовник зобов`язується достроково прийняти виконані роботи у підрядника. Термін виконання робіт може бути змінено тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору (п. 2.1.-2.4. договору).

Ціна договору визначається на підставі затвердженого сторонами кошторису (додаток № 1 до даного договору) та погоджується окремою додатковою угодою №1. Додаткові роботи, не передбачені кошторисом або даним договором, виконуються та оплачуються на підставі додаткових угод до договору (п. 3.1.-3.2. договору).

14.06.2021 сторонами підписано додаток № 1 до договору (кошторис № 1 капітальний ремонт покрівлі за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Корабельна, 50, корп. № 4, ВАТ "Завод Фрегат"), відповідно до якого загальна ціна договору становить 1 638 206,86 грн.

26.06.2021 сторонами підписано додаток № 2 до договору (кошторис № 2 капітальний ремонт покрівлі за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Корабельна, 50, корп. № 4, ВАТ "Завод Фрегат"), відповідно до якого загальна ціна договору становить 1 766 589,13 грн.

Замовник приймає та оплачує роботи виконані підрядником, у наступному порядку: покрівельні роботи проводяться у чотири етапи (додаток № 1), кожен з яких є частиною всієї покрівлі. Замовник проводить оплату наступним чином: передплата в розмірі 922 310,46 грн (дев`ятсот двадцять дві тисячі триста десять грн. 46 коп.) в.т.ч. ПДВ 153 718,41 грн. (сто п`ятдесят три тисячі сімсот вісімнадцять грн. 41 коп.) сплачується замовником протягом 5-ти

календарних днів після підписання цього договору; по кожному з слідуючих етапів замовник перераховує передплату за наступний етап, та розрахунок за завершені роботи на попередньому етапу. Остаточний розрахунок за роботи (додаток № 1) замовник проводить після закінчення робіт в повному обсязі (по кожному з етапів) та підписання акту приймання виконаних робіт (по кожному з етапів), але не пізніше 31.12.2021. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок підрядника. Підрядник зобов`язується повідомити замовника про закінчення виконання робіт, та передати замовнику підписання акт приймання виконаних робіт. З моменту підписання акту приймання виконаних робіт роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті згідно п. 4.1.2. договору. У випадку, якщо протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання виконаних робіт замовник не надав підряднику підписаний примірник акту приймання виконаних робіт та не надав письмову мотивовану відмову в прийнятті з переліком зауважень, роботи вважаються прийнятими замовником з моменту отримання акту приймання виконаних робіт підрядника і підлягають оплаті згідно п. 4.1.2. договору (п. 4.1.-4.4. договору).

Додатковою угодою № 2 до договору від 26.06.2021 сторони домовились, що відповідно до кошторису № 2 (додаток № 2 до договору) загальна ціна складає 1 766 589,13 грн. Зазначена у п. 1 додаткової угоди 2 загальна ціна договору складається з вартості матеріалів підрядника, які використовуватимуться під час виконання робіт за договором № 2106-14/1 від 14.06.2021, що становить 762 458,59 грн та вартості послуг підрядника по виконанню робіт за договором №2106-14/1 від 14.06.2021, що становить 1 004 130,54 грн.

Відповідно до п. 10.1. договору, даний договір набирає силу після підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року проте, в будь-якому випадку до часу повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Припинення дії даного договору не припиняє строку дії гарантійних зобов`язань підрядника, що визначені в п. 7.1. даного договору.

До матеріалів справи позивачем долучено акт виконаних підрядних робіт до договору №2106-14/1 від 14.06.2021 на загальну вартість 1 766 589,13 грн, який підписаний сторонами 12.10.2021 та заключну виписку за період з 18.06.2021 по 18.06.2021, відповідно до якої відповідачем частково сплачено вартість виконаних робіт на суму 922 310,46 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, додаткової угоди № 1, додаткової угоди № 2 підрядник виконав, а замовник прийняв без жодних зауважень роботи з капітального ремонту покрівлі на об`єкті загальною вартістю 1 766 589,13 грн з ПДВ, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт від 12.10.2021.

Позивач зазначає, що відповідачем були частково виконані зобов`язання з оплати виконаних за договором робіт, а саме сплачено грошові кошти у розмірі 922 310,46 грн, що підтверджується заключною випискою по рахунку за період з 18.06.2021 по 18.06.2021.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією № 22-0111/1 від 11.01.2022, в якій пропонував останньому перерахувати суму заборгованості.

У відповідь на претензію відповідачем надіслано позивачу лист № 21/28.01.2022 від 28.01.2022, де відповідач підтверджує свою заборгованість та готовність погасити заборгованість в сумі 844 278,67 грн. Однак, зобов`язання щодо сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем виконані не були.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань щодо повної оплати вартості виконаних робіт за договором № 2106-14/1 від 14.06.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 844 278,67 грн, пеню у розмірі 223 676,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 695,15 грн та 3 % річних у розмірі 143 527,34 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Судом було встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод № 1, 2, підрядник виконав, а замовник прийняв без жодних зауважень покрівельні роботи на об`єкті загальною вартістю 1 766 589,13 грн з ПДВ, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт від 12.10.2021.

Як встановлено судом, відповідач частково виконав зобов`язання з оплати виконаних за договором робіт, а саме сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 922 310,46 грн, що підтверджується банківською виписку по рахунку за період з 18.06.2021 по 18.06.2021.

Передоплату в розмірі 922 310,46 грн, замовник здійснив на підставі п. 4.1.2 договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки станом на дату розгляду справи відповідачем не надано доказів повної оплати вартості виконаних робіт за договором на суму 844 278,67 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а саме 844 278,67 грн, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 17 695,15 грн та 3% річних у розмірі 143 527,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно перерахунку суду сума інфляційних втрат є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі 143 527,34 грн.

Згідно перерахунку суду сума 3% річних є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому 3% річних підлягають стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі 17 695,15 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 223 676,01 грн пені через невиконання обов`язку щодо сплати вартості виконаних робіт за договором у визначеному розмірі та у встановлені строки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку прострочення термінів розрахунків, передбачених дійсним договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

Пунктом 4.1.2. договору визначено зокрема, що остаточний розрахунок за роботи замовник проводить після закінчення робіт в повному обсязі (по кожному з етапів) та підписання акту приймання виконаних робіт (по кожному з етапів), але не пізніше 31.12.2021.

Таким чином, перебіги строку на стягнення пені починаються з 01.01.2022 та закінчуються 6 місячним терміном, тобто 30.06.2022.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до позовної заяви, суд встановив, що він є невірним, а тому, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 102 238,68 грн.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 129, 191, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолтек" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код 41680717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергобуд" (04073, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150А, оф. 40, ідентифікаційний код 37034538) суму основного боргу в розмірі 844 278 (вісімсот сорок чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн 67 коп., пеню в розмірі 102 238 (сто дві тисячі двісті тридцять вісім) грн 68 коп., 3% річних у розмірі 17 695 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн 15 коп., інфляційні втрати в розмірі 143 527 (сто сорок три тисячі п`ятсот двадцять сім) грн 34 коп. та суму судового збору в розмірі 16 616 (шістнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн 10 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко