Ухвала

від 07.11.2022 по справі 910/32974/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.11.2022Справа № 910/32974/15Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 910/32974/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району"

про стягнення 240 739,27 грн.

заінтересована особа: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 910/32974/15 позов задоволено повністю, cтягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 205480 грн. 53 коп. основного боргу, 30413 грн. 53 коп. пені, 2499 грн. 75 коп. 3% річних, 2345 грн. 46 коп. інфляційних втрат та 3611 грн. 09 коп. судового збору.

16.02.2016, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 замінено стягувача за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та поновлено строк для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/32974/15.

05.10.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подано заяву про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 розгляд заяви призначено на 24.10.2022.

24.10.2022 представником заінтересованої особи подано письмові пояснення, у яких Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заперечуючи проти заяви, зазначає, що боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження так, як: реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містять в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (КП «ЦОС Шевченківського району»), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до КП «ЦОС Шевченківського району» не сформовані, та не затверджені рішенням власника.

У судове засідання 24.10.2022 представник заінтересованої особи з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду заяви на 07.11.2022, яку занесено до протоколу судового засідання.

01.11.2022 представником боржника подано заперечення на заяву про заміну сторони її правонаступником, у яких божник зазначає, що боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження так, як: реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містять в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (КП «ЦОС Шевченківського району»), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до КП «ЦОС Шевченківського району» не сформовані, та не затверджені рішенням власника

03.11.2022 представником заявника подано письмові пояснення.

У судове засідання 07.11.2022 представники заявника та заінтересованої особи з`явились, представник боржника не з`явився.

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Рішенням Київської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» № 838/40902 від 23.05.2018, вирішено реорганізувати, зокрема Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району» шляхом приєднання до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району». Встановлено, що Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є правонаступником усіх прав та обов`язків, зокрема Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району». Вирішено затвердити передавальні акти в установленому порядку.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 3 ст. 107 ЦК України передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Водночас, при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Так, частини друга та третя статті 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII«Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 13 грудня 2015 року, мали таку редакцію: «Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом». Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13 грудня 2015 року, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Отже, єдиним правонаступником усього майна та усіх зобов`язань Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району", яке припиняється шляхом приєднання, може бути лише Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" з реєстру не виключено, перебуває у стані припинення.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції» (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зроблено висновок, що «у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації».

Суд враховує, що Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" до Комунального підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та його нереалізовувала протягом значного періоду часу. Рішення суду про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на користь заявника коштів не виконується більше семи років.

Так, у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. З урахуванням того, що згідно пункту 2 Рішення Київської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» № 838/40902 від 23.05.2018 Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" та не пов`язується з державною реєстрацією припинення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району", який реорганізовується шляхом приєднання, слід вважати дату прийняття рішення - 23 травня 2018 року, з якої він є правонаступником Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

За таких обставин, встановивши, що Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району", суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Замінити боржника за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код: 31731838).

2. Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 07.11.2022.

Суддя О.А.Грєхова