Постанова

від 23.02.2023 по справі 910/32974/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2023 р. Справа№ 910/32974/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі": Кирищук В.П. (в залі суду);

від КП "ЦОС Шевченківського району": Горупаха В.А. (в залі суду);

від КП "ЖЕО 107": не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022,

у справі № 910/32974/15 (суддя О.А.Грєхова.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району"

заінтересована особа: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення 240 739,27 грн.,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 замінено боржника за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Ухвала мотивована тим, що встановивши, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району", суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою , Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15; прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником; здійснити перерозподіл судових витрат.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає про те, що господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств, у тому числі боржника, було змінено на 01.09.2022 та у подальшому згідно із розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 № 706 - на 31.12.2025, таким чином, висновок суду, що станом на момент розгляду заяви про заміну боржника його правонаступником, за КП "ЦОС Шевченківського району" на праві господарського відання закріплено майно реорганізованих КП, передано їх права та обов`язки, в тому числі КП "ЖЕО-107 Голосіївського району", не є вірним, так як у рішенні Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 мова йде про те, що виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено провести ряд організаційно-правових заходів, в тому числі по закріпленню майна за КП "Центр обслуговування споживачів", а не за КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (яке після реорганізаційних процесів, матиме новий статут, в якому буде зареєстровано про його перейменування на КП "Центр обслуговування споживачів", правонаступництво тощо).

На думку скаржника, станом на час розгляду заяви, позивач не надав належних доказів, які б підтвердили здійснення заходів із завершення процедури приєднання - складання та затвердження передавального акта комісії з реорганізації КП "ЖЕО-107 Голосіївського району", а відтак і факт набуття майнових прав та обов`язків КП "ЦОС Шевченківського району" як правонаступником, боржник, як юридична особа - не припинений, передавальні акти не сформовано та не затверджені власником.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що складання передавальних актів комісією з реорганізації шляхом приєднання боржника до його правонаступника на які посилається правонаступник боржника відбувається протягом тривалого часу, а саме з 2018, тому станом на сьогодні вже близько чотирьох років боржник та його правонаступник затягують процес складання передавальних актів.

Також у відзиві ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" посилається на правову позицію, викладену у справах № 296/443/16-ц та № 910/5953/17.

КП "ЖЕО-107 Голосіївського району" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що у скарзі вірно відзначено про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.10.2022 № 706, термін завершення заходів з реорганізації продовжено до 31.12.2025.

Формування передавального акту є однією із завершальних стадій реорганізації, що передбачає включення до нього фактично наявного майна, дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства, яке підлягає передачі правонаступнику. В даному випадку, лише після завершення усіх процесів, пов`язаних з інвентаризацією основних засобів, архівацією документів, проходження перевірок у контролюючих органах, буде складено та затверджено передавальні акти. Вказані акти мають бути надані органам Державної податкової служби з метою зняття з обліку підприємства. Після вчинення усіх вищевказаних дій, державним реєстратором буде здійснено реєстрацію припинення підприємства.

Передавальні акти, якими визначені всі права та обов`язки, а також майно КП "ЖЕО-107 Голосіївського району" не складені та не затверджені, КП "ЖЕО-107 Голосіївському районі" як юридична особа не припинене. Отже, боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження, оскільки: реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (КП "ЦОС Шевченківського району"), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до КП "ЦОС Шевченківського району", не сформовані та не затверджені рішенням власника.

КП "ЖЕО-107 Голосіївського району" вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки не враховує норми ст. 107 ЦК України, а тому апеляційна скарга є обґрунтованою; просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником.

Узагальнені доводи відповіді на відзив

КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у відповіді на відзив ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" вказує, що в даній справі передавальні акти, не сформовані та не затверджені власником, КП "ЦОС Шевченківського району" будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав, а обставини справи № 910/5953/17 не є подібними до обставин справи № 910/32974/15.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/32974/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/32974/15.

26.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/32974/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 поновлено Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022, у справі № 910/32974/15. Призначено справу № 910/32974/15 до розгляду у судовому засіданні 01.02.2023.

На підставі ст. 202 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, відкладено розгляд справи № 910/32974/15 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 на 23.02.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023, у зв`язку з перебуванням судді: Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023, для розгляду справи № 910/32974/15 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 прийнято справу № 910/32974/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, встановлені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/32974/15 розглядалась протягом розумного строку.

Явка представників сторін та позиції учасників справи

08.02.2023 від КП "ЖЕО 107 Голосіївського району" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд без участі учасника судового процесу.

Представник ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" у судовому засіданні 23.02.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник КП "ЦОС Шевченківського району" у судовому засіданні 23.02.2023 просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 910/32974/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 205 480,53 грн основного боргу, 30 413,53 грн пені, 2 499,75 грн 3% річних, 2 345,46 інфляційних втрат та 3 611,09 грн судового збору.

16.02.2016, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 замінено стягувача за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та поновлено строк для пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справі № 910/32974/15.

05.10.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представниками ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" подано заяву про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 розгляд заяви призначено на 24.10.2022.

24.10.2022 представником заінтересованої особи подано письмові пояснення, у яких Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заперечуючи проти заяви, зазначає, що боржник не може вважатись таким, що вибув із виконавчого провадження так, як: реєстрацію про його припинення у відповідності до норм чинного законодавства не проведено; реєстрація змін до відомостей, що містять в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (КП "ЦОС Шевченківського району"), на даний час також не проведена; передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно, що переходять до КП "ЦОС Шевченківського району" не сформовані, та не затверджені рішенням власника.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 вирішено реорганізувати, зокрема, Комунальне підприємство "ЖЕО 107 Голосіївського району" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та визначено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва", у зв`язку із чим, оскільки при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, яке полягає у тому, що все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника, то до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" перейшов і обов`язок щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/32974/15.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 № 706 "Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555" у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 31.12.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 замінено боржника за виконавчим документом № 910/32974/15 від 16.02.2016 з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15, враховуючи наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Отже, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Статтею 334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених ч. 2 ст. 334 ГПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі №34/16, від 21.05.2021 у справі №922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

У п. п. 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За змістом п. п. 40-43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/5953/17 при реорганізації у формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Частини 2 та 3 ст. 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який набрав чинності 13.12.2015, мали таку редакцію: "Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом". Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення заяви ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", враховуючи наступне.

Встановлені у справі, що розглядається, обставини свідчать, що рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" не замінюють належного підтвердження факту припинення КП "ЖЕО-107 Голосіївського району" як юридичної особи та не можуть засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" (з підстав правонаступництва прав та обов`язків КП "ЖЕО-107 Голосіївського району"), адже за змістом ч. ч. 2 та 3 ст. 107 ЦК України таке правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (КМДА) відповідним передавальним актом, тоді як ані доказів складання такого акта, ані його затвердження на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, як і даних з ЄДР, надано не було.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вже було зазначено вище, згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

При цьому суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі № 920/608/17, від 20.11.2018 у справі № 925/1143/17, від 18.03.2021 у справі № 917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст.ст. 104-109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).

Отже, за встановлених у цій справі обставин під час надання оцінки матеріалам поданої ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" заяви апеляційний господарський суд вважає, що прийняття Київською міською радою рішення від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" та прийняття розпорядження Київською міською державною адміністрацією від 27.08.2018 №1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" не може засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" з підстав правонаступництва прав та обов`язків КП "ЖЕО-107 Голосіївського району", оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (КМДА) передавального акта, як того вимагає ст. 107 ЦК України. Колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (ст. 107 ЦК України), і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 у справі № 910/16900/19.

Так, підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що водночас не було доведено ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

Щодо посилань на правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14 та № 264/5957/17 апеляційний господарський суд зазначає, що обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається, є відмінними.

Зокрема, у постанові від 16.08.2020 у справі № 910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо застосування положень статей 104- 109 ЦК України у спорі про стягнення заборгованості і такі висновки стосуються реорганізації ДП "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства акціонерним товариством "Укрзалізниця", створеного за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України, що також виключає подібність правовідносин, як за об`єктом спору так і за змістом цих відносин.

В інших згаданих справах Верховний Суд робив правові висновки, враховуючи, що від первісного боржника до його правонаступника були передані всі активи і пасиви за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо).

Водночас в даній справі, як зазначено вище, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Центр будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав.

При цьому апеляційний суд саме в даній справі бере до уваги і те, що, на відміну від згаданих вище справ, в цьому випадку йдеться про приєднання до потенційного правонаступника не однієї особи (підприємства), а про більш як п`ятдесят, що створює відповідну ускладнену специфіку у визначенні зобов`язань (боргів), що мають перейти до Центру.

За наведених вище підстав, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для здійснення заміни боржника КП "ЖЕО-107 Голосіївського району" на його правонаступника Центр. А отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 слід задовольнити.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно із п. 6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/32974/15 відмовити.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/32974/15 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/32974/15 відмовити.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 2 481,00 грн за подання апеляційної скарги.

6. Справу № 910/32974/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 08.03.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

О.О. Євсіков