ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5077/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.
учасників справи:
ОСОБА_1 - особисто, Стрижак Є.Ю. (адвокат), Шевчук О.М. (адвокат)
ОСОБА_2 - особисто, Кузьменко Ю.І. (адвокат),
Приватного підприємства "Іскра-Трейд" - не з`явився,
Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової Світлани Олександрівни - не з`явився,
Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Тетяни Федорівни - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2021 (суддя Євстигнеєва Н.М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 (колегія суддів: Чередко А.Є., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до відповідачів:
1) ОСОБА_1 ,
2) Приватного підприємства "Іскра-Трейд" (далі - ПП "Іскра-Трейд")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової Світлани Олександрівни,
2) Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Тетяни Федорівни (далі - Реєстратор)
про визнання недійсним договору, рішень засновника, статуту та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_2 з 2009 року був єдиним засновником (власником) ПП "Іскра-Трейд".
2. У 2021 році ОСОБА_2 з`ясував, що право власності на ПП "Іскра-Трейд" було відчужене на підставі договору купівлі-продажу прав засновника та рішення власника підприємства про передачу прав на володіння, користування та розпорядження ПП "Іскра-Трейд" на користь ОСОБА_1 . Справжність підписів ОСОБА_2 засвідчені приватним нотаріусом.
3. ОСОБА_1 як власник ПП "Іскра-Трейд" двічі збільшив розмір статутного капіталу, змінив види діяльності та директора підприємства, затвердив статут ПП "Іскра-Трейд" у новій редакції. Відомості про такі зміни унесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
4. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ПП "Іскра-Трейд", у якому просив визнати недійсними договір про передачу прав на ПП "Іскра-Трейд", рішень ОСОБА_2 про передачу права власності на підприємство, рішень ОСОБА_1 як власника підприємства, скасувати реєстрацію змін до відомостей у ЄДР про ПП "Іскра-Трейд". Зазначав, що не ухвалював жодних рішень та не укладав договорів про передачу права власності на ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 .
5. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи повинен Верховний Суд враховувати доводи скаржника, які він не наводив у касаційній скарзі;
- чи має порушення порядку витребування доказів наслідком недопустимість таких доказів;
- чи був суд першої інстанції зобов`язаний призначати судову експертизу.
7. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 31.08.2009 рішенням громадянина України (засновника) ОСОБА_2 створено ПП "Іскра-Трейд", затверджено статут підприємства (зареєстрований державним реєстратором за реєстровим номером 122410200000047326), визначено розмір статутного капіталу у сумі 100 грн (100% статутного капіталу - п.3.1 статуту).
9. У січні 2021 року ОСОБА_2 з`ясував, що право власності щодо ПП "Іскра-Трейд" відчужене на користь ОСОБА_1 на підставі:
1) рішення ОСОБА_2 про передачу прав на володіння, користування та розпорядження ПП "Іскра-Трейд" на користь ОСОБА_1 від 12.12.2020, прийнятого на підставі договору купівлі-продажу прав засновника (справжність підпису ОСОБА_2 засвідчене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О. 12.12.2020, рішення викладене на нотаріальному бланку НМК 151052, зареєстроване в реєстрі за №2303, №2304);
2) договору купівлі-продажу корпоративних прав засновника (власника) приватного підприємства "Іскра-Трейд" від 14.12.2020, укладеного ОСОБА_2 (за договором - продавець) та ОСОБА_1 (за договором - покупець) (далі - Договір).
10. Договором передбачено таке:
- продавець передав, а покупець прийняв у власність права засновника (власника) ПП "Іскра-Трейд" (код ЄДРПОУ 36640274) (п.1.1);
- продаж корпоративних прав здійснено за 100,00 грн, які продавець одержав від покупця у повному обсязі до підписання цього Договору; зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього Договору не підлягає (п.3.1);
- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п.5.1).
11. 14.12.2020 ОСОБА_1 прийняв рішення власника про:
1) затвердження статутного капіталу ПП "Іскра-Трейд" за рахунок внеску ОСОБА_1 у розмірі 1 000,00 грн;
2) затвердження нової редакції статуту ПП "Іскра-Трейд" та проведення його державної реєстрації;
3) звільнення з посади директора ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_2 з 14.12.2020;
4) призначення на посаду директора ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 ;
5) внесення змін до ЄДР, звернення до державного реєстратора щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться у ЄДР (стосовно зміни власників, місцезнаходження, керівника підприємства та інших змін, що містяться в ЄДР).
12. Рішення ОСОБА_1 від 14.12.2020 викладене на нотаріальному бланку НМК 151053, зареєстроване в реєстрі за №2314, №2315, посвідчене 14.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О., яка засвідчила справжність підпису ОСОБА_1 .
13. 18.12.2020 відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 14:34:22, 1002241070007047326, а саме, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Державна реєстрація змін проведена Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, державний реєстратор Сучкова Т.Ф. (далі - Реєстратор).
14. 23.12.2020 ОСОБА_1 як власник ПП "Іскра-Трейд" прийняв рішення №23/12:
- у зв`язку із розширенням економічної діяльності ПП "іскра-Трейд" додати до ЄДР види економічної діяльності за КВЕДами: 46.90, 41.20, 43.12, 43.29, 43.39, 77.32, 41.10, 42.11, 42.13, 25.11, 25.29, 25.62, 42.21, 42.99, 45.20, 46.19, 45.31;
- змінити адресу з "49000, м. Дніпро, вул. Краснозаводська, б.25", на "49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б.25";
- затвердити результат збільшення розміру статутного капіталу ПП "Іскра-Трейд" на 900,00 грн;
- внести зміни до статуту ПП "Іскра-Трейд", виклавши його у новій редакції;
- у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, внести зміни до ЄДР щодо власника ПП "Іскра-Трейд".
15. Рішення підписане ОСОБА_1 , підпис якого посвідчено приватним нотаріусом Плахотіним М.П.
16. 24.12.2020 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державний реєстратор Кожухар Г.В., проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 11:18:12, 1002241070008047326, а саме, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна видів економічної діяльності юридичної особи; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.
Короткий зміст позовних вимог
17. У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 та ПП "Іскра-Трейд" про:
1) визнання недійсним Договору;
2) визнання недійсними: (і) рішення засновника (власника) ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_2 від 12.12.2020; (іі) рішення власника ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 від 14.12.2020; (ііі) рішення власника ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 від 23.12.2020;
3) визнання протиправними та скасування:
(і) державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 18.12.2020 14:34:22, 1002241070007047326, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Сучкова Т.Ф. , Виконавчий комітет Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області;
(іі) державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 24.12.2020 11:18:12, 1002241070008047326, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна видів економічної діяльності юридичної особи; зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДР, Кожухар Т.В. , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
4) визнання недійсним статуту ПП "Іскра-Трейд", викладеного в редакції від 23.12.2020.
18. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, починаючи з 2009 року, позивач є засновником, єдиним учасником та директором ПП "Іскра-Трейд". Невідомі особи за підробленими документами здійснили перереєстрацію ПП "Іскра-Трейд" на іншу особу - ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу 100% корпоративних прав та ряду рішень учасника приватного підприємства (передача та приймання корпоративних прав). За фактом шахрайського заволодіння нерухомим майном розпочато кримінальні провадження №120210040680000017 та №12021040030000084. У результаті рейдерського захоплення ОСОБА_1 став власником ПП "Іскра Трейд" та нерухомого майна - нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що належить ПП "Іскра Трейд" на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2009 ВМО №260040 реєстр.1669, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та не обмежений у праві вчинення дій направлених на відчуження нерухомого майна та корпоративних прав. Позивач корпоративні права ПП "Іскра Трейд" не відчужував та не звертався до органів державної реєстрації для внесення будь-яких змін до відомостей про підприємство.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
19. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 29.12.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022, позовні вимоги задовольнив повністю.
20. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:
- позивач посилається на відсутність волевиявлення відносно укладення Договору, просить визнати його недійсним; рішення засновника від 12.12.2020, від 14.12.2020, від 23.12.2020, статут ПП "Іскра-Трейд" в редакції від 23.12.2020 вважає протиправними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують його права; визнання недійсними зазначених актів вважає підставою для скасування реєстраційних дій / записів від 18.12.2020 та від 24.12.2020, що вчинені на підставі цих актів та містяться у ЄДР;
- обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним рішення власника від 12.12.2020 та Договору, позивач посилається на те, що він не підписував Договір, не приймав рішень про відчуження своїх корпоративних прав; рішення власника від 12.12.2020 посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О., яка засвідчила справжність підпису ОСОБА_2 ; однак з листа нотаріуса від 01.09.2021 №84/01-16 (наданий на виконання ухвали суду першої інстанції від 02.08.2021) вбачається, що вона не вчиняла нотаріальні дії щодо ПП "Іскра Трейд", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , реєстрові номери 2303, 2304, 2314, 2315 в Єдиному реєстрі нотаріальних дій за 2020 рік не існують; згідно з даними реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів бланки серії НМК 151052, НМК 151053 отримані та витрачені іншим нотаріусом;
- 12.08.2021 на виконання ухвали суду першої інстанції від 02.08.2021 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Зубарєв І.Ю. повідомив, що для вчинення нотаріальних дій були витрачені бланки нотаріальних документів: НМК 151052 - 12.12.2020, НМК 151053 - 14.12.2020; зазначені бланки для вчинення нотаріальних дій щодо ПП "Іскра-Трейд", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не витрачались;
- Договір укладено у простій письмовій формі та після прийняття ОСОБА_2 рішення від 12.12.2020 про передачу права володіння, користування та розпорядження ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 , справжність підпису ОСОБА_2 на якому не засвідчено нотаріально; ураховуючи, що справжність підпису ОСОБА_2 на рішенні від 12.12.2020, яке викладене на нотаріальному бланку НМК 151052, реєстровий номер №2303, та справжність підпису ОСОБА_1 на рішенні власника (засновника) від 14.12.2020, викладене на нотаріальному бланку НМК 151053, реєстровий №2314, не засвідчено приватним нотаріусом Каширніковою С.О., у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 приймав рішення про відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_1 та, відповідно, укладав Договір;
- встановлення судом обставин стосовно відсутності вільного волевиявлення учасника правочину, та невідповідності вчиненого правочину внутрішній волі є імперативною підставою для визнання такого правочину недійсним; тому вимоги позову в частині визнання недійсним рішення власника (засновника) ПП "Іскра-Трейд" від 12.12.2021 та Договору є обґрунтованими;
- на підставі Договору та зазначених рішень затверджено статут ПП "Іскра-Трейд" в новій редакції та проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 18.12.2020 та від 24.12.2020; викладене підтверджує, що заволодіння підприємством відбулось без відома та участі позивача, за підробними документами; визнання недійсним Договору призведе до поновлення права сторони за Договором - ОСОБА_2 ;
- оскільки ОСОБА_1 зареєстрував право на частку у статутному капіталі ПП "Іскра-Трейд" розміром 100%, тому саме він має надати докази належного володіння часткою на підставі укладеного Договору (укладення Договору ОСОБА_1 не заперечує); наявні у справі документи не можуть вважатися такими, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення двостороннього письмового Договору; чинне законодавство не зобов`язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішення про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін, адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не мають намір розкривати третім особам; але саме ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін; враховуючи, що Договір та рішення ОСОБА_2 від 12.12.2021 наявні в матеріалах реєстраційної справи ПП "Іскра-Трейд", яка надана на запит суду першої інстанції, відсутні підстави вважати, що такі рішення та Договір не існують;
- відповідно до копій внутрішнього опису документів реєстраційної справи ПП "Іскра-Трейд" Реєстратор провів реєстраційну дію 1002241070007047326, до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надіслані: заява щодо державної реєстрації, статут, рішення засновника від 12.12.2021, Договір, рішення власника від 14.12.2021; тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення власника (засновника) ОСОБА_2 від 12.12.2020 та Договору підлягають задоволенню;
- у зв`язку із задоволенням позову в частині основної вимоги про визнання недійсним рішення від 12.12.2020 засновника (власника) ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_2 та Договору, решта позовних вимог (похідні вимоги) також підлягають задоволенню, адже всі наступні рішення та дії відповідачів, які в тому числі пов`язані зі збільшенням статутного капіталу підприємства, затвердження статуту в новій редакції, є такими, що вчинені без участі та згоди власника частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 100%.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
21. 11.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
22. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 4 ч.2 ст.287, п.4 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
23. Касаційна скарга мотивована таким:
- лист приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. від 01.09.2021 №84/01-16, на якому фактично ґрунтувались висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не укладав Договір та не приймав спірні рішення, отриманий з порушенням частин 2, 4 ст.80 ГПК, які кореспондують п.8 ч.3 ст.162 та ч.2 ст.164 ГПК та передбачають обов`язок позивача подати клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою; натомість позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів в порядку ст.81 ГПК поза межами встановленого процесуальним законом строку (на стадії підготовчого провадження) та не заявив клопотання про поновлення строку для витребування доказів, що суперечить статтям 80, 81, 119 ГПК;
- суд першої інстанції неправомірно задовольнив таке клопотання та врахував наданий приватним нотаріусом лист, який є недопустимим доказом в розумінні ст.77 ГПК через порушення порядку його отримання (посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18); внаслідок надмірного формалізму (правового пуризму) у цій справі суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що відповідь нотаріуса Каширнікової Є.О. , отримана з порушенням закону, є єдиним доказом відсутності волі ОСОБА_2 щодо відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_1 (посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain від 28.10.1998, заява №28090/95), "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (Miragall Escolano and others v. Spain від 25.04.2000, заява №38366/97), "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France від 26.07.2007, заява №35787/03), "ТОВ "Фріда" проти України" (від 08.03.2017, заява №24003/07);
- суди попередніх інстанцій не врахували доводи ОСОБА_1 щодо кримінального провадження №12021041680000148, про те, що у грудні 2020 року він придбав у ОСОБА_2 ПП "Іскра-Трейд", оскільки бажав розпочати власну підприємницьку діяльність; інформацію про продаж підприємства віднайшов на інтернет-платформі OLX, залишив свої координати, з ним зв`язалася жінка, яка представилася ОСОБА_6 і ознайомила його з ПП "Іскра-Трейд" та його документами, запропонувала придбати це підприємство за 175 000,00 доларів США, показала довіреність на відповідні дії (продаж підприємства) від власника ОСОБА_2 , тому воля власника ( ОСОБА_2 ) на продаж майна була підтверджена;
- матеріали справи містять суперечливі докази, зокрема, Договір та рішення від 12.12.2020, які підписувались ОСОБА_2 , фактично свідчать про наявність волі позивача на продаж спірного майна, однак інші докази свідчать про відсутність такої волі позивача; тому оцінку таких доказів у разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18); відтак суди попередніх інстанцій були зобов`язані з власної ініціативи призначити експертизу для з`ясування питання щодо обставин, які мають значення для справи, за наявності взаємно суперечливих доказів (непризначення такої експертизи є підставою для скасування судового рішення відповідно до ч.3 ст.310 ГПК);
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що ключовим питанням визнання Договору недійсним з підстав ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є з`ясування судом, чи підписувався Договір позивачем та чи відповідав його внутрішній цей правочин; ця обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів відповідно до ст.79 ГПК, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19);
- суди попередніх інстанцій не надали оцінки наявним в матеріалах справи доказам з урахуванням стандарту доказування "вірогідність доказів", передбаченого ст.79 ГПК (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, рішення ЄСПЛ у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and others v. Sweden" від 23.08.2016, заява №59166/12).
24. 21.09.2022 до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення.
25. Відзив мотивований таким:
- твердження скаржника про те, що лист приватного нотаріуса Каширнікової С.О. отриманий з порушенням вимог ГПК, є необґрунтованими, оскільки 11.05.2021 представник позивача адвокат Кузьменко Ю.І. подав адвокатський запит приватному нотаріусу Каширніковій С.О. з метою підтвердження інформації про вчинення нею нотаріальних дій за оскаржуваними Договором та рішеннями (позовну заяву було подано 25.05.2021, в позовній заяві вказано про намір позивача звернутись із клопотанням про витребування доказів у разі отримання відмови; це звернення з адвокатським запитом відбулось до подання позовної заяви, що свідчить про дотримання позивачем вимог ГПК); 10.06.2021 приватний нотаріус надала відповідь з відмовою в наданні документів на підставі ст.8 Закону "Про нотаріат"; у клопотанні про витребування доказів від 26.07.2021 позивач відповідно до ч.1 ст.80 ГПК обґрунтував неможливість подання доказів разом із позовною заявою;
- окрім листа приватного нотаріуса Каширнікової С.О. від 10.06.2021 доказами, які підтверджують, що ОСОБА_2 не приймав рішення про відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_1 та, відповідно, не укладав Договору і не підписував спірне рішення є: (і) інформація з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (витяги №176056163 та №176056112); (іі) відповідь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва І.Ю. від 12.08.2021, з якої вбачається, що для вчинення нотаріальних дій приватний нотаріус витратив бланки нотаріальних документів: НМК 151052 - 12.12.2020, НМК 151053 - 14.12.2020, однак вони не витрачались стосовно ПП "Іскра-Трейд", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; (ііі) лист приватного нотаріуса Каширнікової С.О. від 11.01.2021 №1/01-16, який містить таку ж інформацію, як і відповідь, надана на вимогу суду;
- суди попередніх інстанцій з сукупності вказаних доказів відповідно до статей 79 та 86 ГПК встановили, що справжність підпису ОСОБА_2 на рішенні від 12.12.2020, яке викладене на нотаріальному бланку НМК 151052, реєстровий номер №2303, та справжність підпису ОСОБА_1 на рішенні власника від 14.12.2020, яке викладене на нотаріальному бланку НМК 151053, реєстровий №2314, не засвідчено приватним нотаріусом Каширніковою С.О., тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 приймав рішення про відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_1 та, відповідно, укладав Договір;
- постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, не підтверджують доводи про недопустимість доказів, а навпаки, підтверджують необґрунтованість такого твердження та усталеність судової практики з цього питання; Верховний Суд у постановах від 21.02.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19 зазначав, що тягар доведення недопустимості доказів лежить на особі, яка про це заявляє (інші постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, містять такі ж висновки);
- заява про вчинення кримінального правопорушення не встановлює обставин кримінального правопорушення, а є лише документом, у якому викладається інформація про вчинення кримінального правопорушення, що є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань; тому заява ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої порушено кримінальне провадження №12021041680000148, не підтверджує наявність волі позивача на вчинення відповідного правочину; також вказана заява датована 03.03.2021, під час розгляду цієї справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження доводів, наведеній у ній;
- доводи скаржника про наявність довіреності ОСОБА_2 на вчинення правочину не знайшли свого підтвердження, оскільки у витягу з Єдиного реєстру довіреностей станом на 02.12.2021 (т.2 а.с.227-228) відсутні записи про видані ОСОБА_2 довіреності на вчинення реєстраційних дій, пов`язаних із укладанням Договору та отриманням коштів за цим Договором; копію довіреності або інших доказів її існування скаржник не надав;
- в заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зазначав про оплату в розмірі 175 000,00 доларів США, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору скаржник вказує, що він сплатив 5 000,00 доларів США, а в самому Договорі визначені ціна продажу ПП "Іскра-Трейд" у розмірі 100,00 грн; ОСОБА_1 не надав жодного доказу передання таких грошових коштів, в тому числі і оплати, вказаної в Договорі;
- скаржник не зазначає, які саме докази, на його переконання, є взаємосуперечливими (якщо йдеться про Договір; суд першої інстанції надав оцінку цьому доказу та зазначив, що Договір укладено після прийняття ОСОБА_2 рішення від 12.12.2020 про передачу права власності ПП "Іскра-Трейд" ОСОБА_1 , а оскільки справжність підпису ОСОБА_2 на рішенні від 12.12.2020 та справжність підпису ОСОБА_1 на рішенні власника (засновника) від 14.12.2020 не засвідчені приватним нотаріусом Каширніковою С.О., у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 приймав рішення про відчуження корпоративних прав на користь ОСОБА_1 та, відповідно, укладав Договір); ОСОБА_1 зареєстрував право на частку у статутному капіталі ПП "Іскра-Трейд", зокрема, всі заяви подані державному реєстратору підписані ним особисто (підтверджується матеріалами реєстраційної справи ПП "Іскра Трейд"); тому саме ОСОБА_1 мав надати докази належного володіння часткою на підставі укладеного Договору;
- питання щодо призначення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2 ставилось на розгляд суду; експертиза не була призначена через відсутність оригіналів рішення від 12.12.2020 та Договору, які не були надані суду відповідачами (ухвала суду першої інстанції від 19.08.2021);
- позивач зацікавлений у проведенні експертизи, оскільки вчиняв всі можливі дії для її проведення, зокрема, отримував відповідні листи ГУ НП в Дніпропетровській області від 13.07.2021 №43/2-Пз-130, Департаменту виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області від 20.05.2021 №456 та від 16.06.2021 №554, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 14.06.2021 №5/5-136;
- постанови Верховного Суду у справах №902/834/20, №917/1196/19, №927/110/18, висновки яких суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не врахували, ухвалені у правовідносинах, які не є подібними до справи, що переглядається, зокрема, тому, що такі справи містять різні фактичні обставини;
- ОСОБА_1 під час розгляду справи не поводив себе як особа, що зацікавлена у вирішенні справи та впевнена в правильності своєї позиції та законності своїх дій, зокрема, під час розгляду справи судом першої інстанції змінював представників, не отримував кореспонденцію ані від позивача, ані від суду, постійно просив відкласти розгляд справи, не з`явився особисто на жодне засідання, не надав жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається.
26. Зважаючи на наданий Верховним Судом у судовому засіданні 03.10.2022 дозвіл сторонам надати пояснення, 25.10.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає таке:
- зі ст.204 ЦК випливає, що у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню; позивач оспорював підписання з ОСОБА_1 . Договору, за яким він продав свою частку, та рішення засновника (власника) ПП "Іскра-Трейд";
- належність підпису тій чи іншій особі можна встановити лише шляхом проведення відповідної експертизи, суд не вправі перебирати на себе функції експерта (посилається на постанову Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №910/3140/19); всупереч цьому, експертиза не проводилася та належність підписів позивачу не встановлювалася; матеріали справи не містять доказів відсутності волевиявлення позивача щодо вчинення правочину; лист нотаріуса в розумінні ГПК не може бути доказом належності підпису при вчиненні правочину позивачу, оскільки нотаріус не володіє спеціальними знаннями;
- висновки судів попередніх інстанцій про те, що встановлення обставин стосовно відсутності вільного волевиявлення учасника правочину, та невідповідності вчиненого правочину внутрішній волі є імперативною підставою для визнання такого правочину недійсним в силу статей 203, 215 ЦК, не відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 22.09.2020 у справі №910/3009/18;
- Верховний Суд неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник у ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а); такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення про задоволення такої вимоги, що набрало законної сили, є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2022 у справі 904/4137/20).
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
27. Верховний Суд ухвалою від 06.09.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 05.10.2022.
28. Ухвалою від 05.10.2022 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 26.10.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Чи повинен Верховний Суд враховувати доводи скаржника, які він не наводив у касаційній скарзі?
29. 25.10.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення. У цих поясненнях скаржник поряд із іншими доводами, які стосуються підстав касаційного оскарження, зазначає також про обрання позивачем неналежного способу захисту, посилається на постанови Верховного Суду з цього питання, які, на його думку, не були враховані судом апеляційної інстанції .
30. Верховний Суд не враховує під час касаційного перегляду цієї справи зазначений довід, зважаючи на таке.
31. Відповідно до ч.1 ст.161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 290-295, 298 ГПК заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц, від 29.09.2020 у справі №757/13243/17).
32. При цьому частини 1, 2 ст.298 ГПК передбачають можливість доповнення та зміни касаційної скарги у строк касаційного оскарження.
33. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ГПК (частини 1, 2 ст.118 ГПК). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ГПК встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК).
34. Касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022, зважаючи на положення ст.288 ГПК, могла бути подана у строк по 18.07.2022. Оскільки скаржник подав письмові пояснення до Верховного Суду 25.10.2022, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, не просив поновити цей строк і дозволити подати такі пояснення, вони не можуть вважатись зміною або доповненнями до касаційної скарги (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
35. Згідно з ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
37. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим.
38. ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду. Однак ч.11 ст.301 ГПК містить обмеження щодо їх змісту, оскільки у своїх поясненнях сторони та учасники справи можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного перегляду судового рішення.
39. Довід про те, що ОСОБА_2 , звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним Договору, рішень власника ПП "Іскра-Трейд", статуту цього підприємства та скасування державної реєстрації змін до відомостей про ПП "Іскра-Трейд" у ЄДР, обрав неналежний спосіб захисту, вперше був наведений лише у поясненнях, поданих до Верховного Суду 25.10.2022, та не зазначався у касаційній скарзі (тобто не визначався скаржником як підстава касаційного перегляду).
40. Частиною 4 ст.300 ГПК передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, ухваленій після подання касаційної скарги.
41. У зв`язку з цим довід скаржника про обрання позивачем неналежного способу захисту не підлягає врахуванню Верховним Судом під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Чи має порушення порядку витребування доказів наслідком недопустимість таких доказів?
42. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що лист приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. від 01.09.2021 №84/01-16, на якому фактично ґрунтувались висновки судів попередніх інстанцій, є недопустимим доказом в розумінні ст.77 ГПК, оскільки отриманий з порушенням частин 2, 4 ст.80 ГПК, що кореспондують п.8 ч.3 ст.162 та ч.2 ст.164 ГПК, які передбачають обов`язок позивача подати клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою.
43. Стверджує, що позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів у порядку ст.81 ГПК поза межами встановленого процесуальним законом строку (на стадії підготовчого провадження) та не заявив клопотання про поновлення процесуального строку для витребування доказів, що суперечить статтям 80, 81, 119 ГПК. Тому, на думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно задовольнив таке клопотання та врахував наданий приватним нотаріусом лист (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
44. Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника, зважаючи на таке.
45. Відповідно до ст.77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
46. Тобто недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (постанови Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження).
47. Чинним законодавством встановлено порядок надання суду доказів.
48. Частиною 2 ст.80 ГПК передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
49. Відповідне положення міститься також у ч.2 ст.164 ГПК, на яку посилається скаржник, де зазначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
50. Разом з тим, подання доказів одночасно із позовною заявою не завжди є можливим із різних причин, у зв`язку з чим ГПК встановив відповідний порядок подання доказів поза строками, передбаченими ч.2 ст.80 ГПК, та, у разі необхідності, витребування таких доказів.
51. Згідно з ч.4 ст.80 ГПК, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
52. При цьому інформація про відповідний доказ, що не може бути поданий разом із позовною заявою повинна також бути зазначена у самій позовній заяві (п.8 ч.3 ст.162 ГПК).
53. Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 1 та 3 ст.80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
54. Вказана норма не пов`язує залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, подане поза строками, визначеними частинами 1, 3 ст.80 ГПК, з відсутністю окремого клопотання про поновлення процесуального строку для витребування доказів, як на цьому наполягає скаржник. Однак клопотання про витребування доказів може були залишеним без розгляду саме у зв`язку з відсутністю вчасного подання обґрунтування неможливості його подання.
55. Як зазначив ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу та вбачається із матеріалів справи, він у позовній заяві навів інформацію про те, що для самостійного отримання документів було направлено адвокатські запити для отримання реєстраційної справи, інформації з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та нотаріальної справи щодо посвідчення спірних Договору та рішень власника ПП "Іскра-Трейд" від 12.12.2020, 14.12.2020, 23.12.2020, однак станом на момент звернення з позовною заявою відповіді на ці запити не отримані, тому позивач зазначив, що буде звертатись до суду з окремим клопотанням про витребування доказів.
56. Надалі 02.08.2020 ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів в порядку ст.81 ГПК. У вказаному клопотанні позивач зазначив, що 06.07.2021 він отримав інформацію із Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів про те, що нотаріальні бланки НМК 151052 та НМК 151053, на яких викладено оскаржувані рішення, були видані приватному нотаріусу Харківського нотаріального округу Зубарєву І.Ю. та витрачені ним (не щодо ПП "Іскра-Трейд", ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 ). У зв`язку з цим позивач звернувся до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. для отримання інформації на підтвердження чи спростування відомостей про вчинення нотаріальних дій, однак отримав відмову відповідно до ст.8 Закону "Про нотаріат" (копія відповідного листа додана до клопотання).
57. При цьому, задовольняючи клопотання про витребування доказів, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача відсутня можливість отримати зазначені документи з огляду на норми Закону "Про нотаріат" (ухвала від 02.08.2021).
58. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд відхиляє доводи щодо порушення порядку витребування доказів. А тому витребуваний доказ (лист приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. від 01.09.2021 №84/01-16) не можна вважати недопустимим відповідно до ч.2 ст.77 ГПК.
Чи зобов`язаний суд призначати судову експертизу?
59. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що матеріали справи містять суперечливі докази. Тому оцінка таких доказів у разі необхідності може бути здійснена судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18). Стверджує, що суди попередніх інстанції були зобов`язані з власної ініціативи призначити експертизу для з`ясування питання щодо обставин, які мають значення для справи з зв`язку з наявністю взаємно суперечливих доказів (непризначення такої експертизи, на думку скаржника, є підставою для скасування судового рішення відповідно до ч.3 ст.310 ГПК).
60. Відповідно до ч.1 ст.98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
61. Умови, за настання яких суд призначає судову експертизу, визначені ст.99 ГПК.
62. Частина 1 ст.99 ГПК передбачає, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
63. Однак вказані умови не є такими, за настання яких судова експертиза призначається обов`язково.
64. Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, на які посилається скаржник).
65. При цьому скаржник, стверджуючи про необхідність проведеня судової експертизи у зв`язку з існуванням суперечності між доказами, не зазначає, які саме докази, на його думку, є взаємосуперечливими та у чому така суперечливість полягає.
66. Під час розгляду справи позивач заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2 на оригіналі рішення засновника (власника) ПП "Іскра-Трейд" від 12.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О., зареєстрованого в реєстрі за №2303, та на оригіналі Договору.
67. В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на відсутність юридичної події з переходу права власності на корпоративні права приватного підприємства до ОСОБА_1 .
68. Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначив, що почеркознавча експертиза не була призначена з огляду на відсутність оригіналів рішення від 12.12.2020 та Договору у позивача. Оригінали цих документів також не було надано на вимогу суду відповідачами (на виконання ухвали суду першої інстанції від 19.08.2021).
69. Згідно з пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
70. Згідно з абз.3 п.1 гл.1 розділу I "Почеркознавча експертиза" Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
71. При цьому Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі №924/1277/20 визнав проведення судової почеркознавчої експертизи з використанням технічних копій документів таким, що порушує вказані норми.
72. Відтак Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність оригіналів Договору та рішення власника ПП "Іскра-Трейд" від 12.12.2020 фактично була перешкодою для призначення судом першої інстанції судової почеркознавчої експертизи.
Щодо порушення стандарту доказування
73. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки наявним в матеріалах справи доказам з урахуванням стандарту доказування "вірогідність доказів", передбаченого ст.79 ГПК (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, рішення ЄСПЛ у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and others v. Sweden" від 23.08.2016, заява №59166/12).
74. Стверджує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що ключовим питанням визнання Договору недійсним з підстав ст.203 ЦК є з`ясування судом чи підписувався Договір позивачем та чи відповідав цей правочин його внутрішній волі. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів відповідно до ст.79 ГПК, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).
75. Разом з тим, стверджуючи, що суди попередніх інстанцій не врахували наявних в матеріалах справи доказів та не дослідили їх належним чином відповідно до статей 79 та 86 ГПК, скаржник не зазначає, які саме докази, на його думку, не були досліджені та оцінені судом, у чому саме полягає порушення передбаченого ст.79 ГПК стандарту доказування, які саме обставини через таке порушення не були встановлені або були встановлені неправильно.
76. При цьому саме лише посилання скаржника на відповідні норми права, а також цитування висновків Верховного Суду щодо їх застосування та рішення ЄСПЛ не може вважатись належним обґрунтуванням.
77. У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
79. Відповідно до ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
80. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Розподіл судових витрат
81. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі №904/5077/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 08.11.2022 |
Номер документу | 107137353 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні