Постанова

від 02.11.2022 по справі 133/1241/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/1241/21

Провадження № 22-ц/801/1805/2022

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 рокуСправа № 133/1241/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.

Секретар: Ковальчук О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 3 % річних, інфляційних витрат та пені,

Рішення ухвалила суддя Кучерук І. М.

Рішення ухвалено о 12.42 год у м. Козятин Вінницької області

Повний текст судового рішення складено 15 серпня 2022 року,

в с т а н о в и в:

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 3 % річних, інфляційних витрат та пені. Свої вимоги мотивував тим, що він має у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2967 га кадастровим номером 0521455300:03:003:0021, яка знаходиться на території Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 391916.

06 серпня 2012 року він уклав із СФГ «Мрія» договір оренди землі стосовно цієї належної йому на праві власності земельної ділянки площею 2,2967 га. Договір зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, про що у Державному реєстрі прав вчинено запис за № 17774632 від 06 грудня 2014 року.

Починаючи із 2019 року СФГ «Мрія» не використовує орендовану земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва і фактично передало право користування земельною ділянкою без його згоди іншій юридичній особі, з якою він не має ніяких договірних відносин, а саме ТОВ «СФГ «ПН Поділля».

СФГ «Мрія» і ТОВ «СФГ « ПН Поділля» зареєстровані за однією юридичною адресою: АДРЕСА_1 і мають одного кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 , тобто, їх діяльність пов`язана.

Факт незаконної передачі відповідачем земельної ділянки у користування сторонній особі підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05 лютого 2021 року, згідно якого у відповідача відсутня матеріально-виробнича база для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів за СФГ «Мрія» транспортні засоби не зареєстровані. Проте, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ТОВ «СФГ «ПН Поділля» зареєстровано значну кількість транспортних засобів. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ «СФГ «ПН «Поділля» обліковується значна матеріально-виробнича база для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Залучення третіх осіб до обробітку землі з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

Договором оренди землі від 06 серпня 2012 року не було передбачено право орендаря на передачу в суборенду орендованої земельної ділянки.

Позивач стверджує, що орендовану земельну ділянку площею 2,2967 га орендар фактично передав у користування сторонній особі без його згоди як орендодавця та власника земельної ділянки, тобто відбулася прихована суборенда земельної ділянки. Зміна умов договору оренди землі у письмовій формі за взаємною згодою сторін не проводилася.

На думку позивача відповідачем порушено вимоги статті 8 Закону України «Про оренду землі», статті 93 ЗК України, що є істотним порушенням умов договору оренди землі. Передачею земельної ділянки у фактичну оренду іншій особі були порушені його права на розпорядження своєї власністю на власний розсуд. Так, укладаючи договір та передаючи в оренду земельну ділянку, він розраховував на те, що СФГ «Мрія» буде здійснювати свою господарську діяльність на ній, а не будь-які інші особи, тим самим обмежив коло осіб, які будуть її використовувати.

Тому позивач просив розірвати договір оренди землі від 06 серпня 2012 року, що зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області за № 17774632 від 06 грудня 2014 року; витребувати у відповідача і повернути належну на праві власності земельну ділянку площею 2,2967 га.

Також відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2020 році. Згідно пункту 11 договору оренди землі орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься у такі строки: з 01 серпня по 01 жовтня кожного року.

За 2020 рік орендар перерахував на його розрахунковий рахунок 14 грудня 2020 року 12000,00 грн. орендної плати. При цьому безпідставно поклав на нього суму комісії розміром 60,00 грн. за перерахунок 12000,00 грн. орендної плати. Отже, відповідач прострочив виконання зобов`язання в частині сплати орендної плати за 2020 рік на 60 календарних днів, за що він повинен сплатити пеню в сумі 291,15 грн. від суми основного боргу, а також згідно положення частини 2 статті 625 ЦК України повинен сплатити 3 % річних від простроченої суми, що складає 72,79 грн. та інфляційні втрати від простроченої суми, що складає 277,56 грн., а разом 350,35 грн.

Всього просить стягнути із відповідача 701,50 грн. що складається із: пені 291,15 грн., 3 % річних 72,79 грн., інфляційні втрати 277,56 грн. та 60,00 грн. сума комісії.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 3 % річних, інфляційних витрат та пені, відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь СФГ «Мрія» витрати за надання правничої допомоги у розмірі 12000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Зазначив, що рішення суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, а також ухвалене рішення суду не відповідає вимогам законності і обґрунтованості судового рішення, що передбачено статтею 263 ЦПК України та вимогам статті 265 ЦПК України щодо змісту рішення суду.

В апеляційній скарзі наведені доводи аналогічні обґрунтуванню позовних вимог щодо розірвання договору оренди, а також те, що судом не враховано, що згідно наданої Головним управлінням ДПС у Вінницькій області інформації, СФГ «Мрія» використовувало працю найманих працівників у період з 2019 року по 2020 рік. Проте використання найманої праці не свідчить про можливість самостійно обробляти земельні ділянки, а механізовані технічні засоби та технологічне забезпечення у відповідача відсутні. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували укладання договорів із сторонніми особами або організаціями щодо обробки на збору врожаю на орендованій земельній ділянці.

Також суд першої інстанції не досліджував та не зазначив у рішенні суду про порушення відповідачем пункту 11 договору оренди землі в частині своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2020 році та правомірності вимог позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 3 % річних, інфляційних втрат та пені на суму 701,50 грн.

Ухвалене судове рішення не містить мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору в частині майнової вимоги, та мотивувальна частина рішення не відповідає його резолютивній частині.

В рішенні суд вказав що позивачем щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, заперечень не надано. Такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки у відповіді на відзив представник позивача заперечував проти заявленої суми 8000,00 грн., яку відповідач вказав як попередній (орієнтовний) розрахунок суми, яку поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідач безпосередньо перед початком судового засідання 10 серпня 2022 року передав представнику позивача заяву про розподіл судових витрат в сумі 12000,00 грн., позбавивши його можливості надати обґрунтовані заперечення щодо такого розміру та довести їх неспівмірність, про що він заявив у судовому засіданні перед ухваленням рішення суду. Він вважає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. Позивач такий розмір вважає істотним перевищенням суми витрат на професійну правничу допомогу і докази щодо понесення відповідачем таких витрат подані до суду несвоєчасно. У зв`язку із такими обставинами позивач вважає реальним розмір понесених витрат відповідачем у сумі 3000,00 грн.

Представник відповідача СФГ «Мрія» - адвокат Кривенко М. П. надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду відповідає завданню цивільного судочинства; судом дотримано принципів справедливого суду; суд дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, а судове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сімчук І. А. підтримав апеляційну скаргу і просить її задовольнити.

Представник відповідача адвокат Кривенко М. П. у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив визнати поважною причину його неявки у судове засідання та відкласти розгляд справи, призначеної на 09:50 год 02 листопада 2022 року, у зв`язку із його зайнятістю в цей день в інших судових засіданнях в Господарському суді Кіровоградської області та неможливістю направлення іншого представника відповідача по справі. Підтверджуючих доказів про його участь в іншій справі не надав.

Згідно положень статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Представник відповідача СФГ «Мрія» адвокат Кривенко М. П. належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, тому згідно зазначеної ч. 5 ст. 130 ЦПК України відповідач СФГ «Мрія» також вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про те у судове засідання представник відповідача не з`явився.

Причину неявки у судове засідання представник відповідача СФГ «Мрія» адвокат Кривенко М. П. не підтвердив відповідними доказами, які б свідчили про поважність його неявки, тому така неявка у судове засідання не може бути визнана судом по поважній причині, що не перешкоджає розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення відповідача і його представника адвоката Кривенка М. П. про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,заслухавши поясненняпредставника позивача,дослідивши матеріалицивільної справи,прийшла довисновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Судом першоїінстанції встановлено,що 06 серпня 2012 року орендодавець ОСОБА_1 уклав із орендарем СФГ «Мрія» договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бродецької селищної ради загальною площею 2,2967 га (пункти 1, 2).

Згідно пункту 8 договір укладено на 10 років.

Згідно пунктів 9 і 11 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від грошової оцінки землі 1895,02 грн. або натуральною платою зерном, щорічно у такі строки з 01 серпня по 01 жовтня кожного року.

Згідно пункту 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі

---

(відсотків) несплаченої суми за кожний день прострочення (а. с. 14-17).

06 серпня 2012 року сторони договору оренди землі підписали акт приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 18).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 30571335 від 06 грудня 2014 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Явною С. Г. за № 17774632 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,2967 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область Козятинський район Бродецька селищна рада, кадастровий номер 0521455300:03:003:0021 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 21-22).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності СФГ «Мрія» є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а. с. 28).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів за СФГ «Мрія» транспортні засоби не зареєстровані (а. с. 30).

Згідно платіжного доручення № 276 від 14 грудня 2020 року орендар СФГ «Мрія» перерахував на картковий рахунок орендодавця ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кад. № 0021 за грудень 2020 року суму 12000,00 грн. (а. с. 68).

Згідно поданих відповідачем СФГ «Мрія» до відзиву на апеляційну скаргу звітів вбачається, що СФГ «Мрія» подавало звіти в електронному вигляді в органи державної статистики: звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду № 29-сг (річна) у 2020 році, квитанція про отримання (а. с. 82-93); звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2020 року № 37-сг (місячна), квитанція про отримання (а. с. 94-96); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року № 4-сг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 97-100); звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік № 21-заг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 101-104); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року № 4-сг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 105-108).

Із повідомлення головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області № К-805/02-32-24-08 від 12 жовтня 2021 року вбачається, що СФГ «Мрія» сплатило по КБК 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями (крім сум єдиного внеску, що сплачується із сум грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам) на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами» в 2019 році 118038,94 грн., в 2020 році 65273,47 грн. Відповідно до поданих звітів Форми Д4 (місячна) звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, СФГ «Мрія» використовувало працю найманих працівників за період: 01-02 місяць 2019 року 7 осіб, 03 місяць 2019 року 11 осіб, 04 місяць 2019 року 17 осіб, 05 місяць 2019 року 14 осіб, 06 місяць 2019 року 12 осіб, 07 місяць 2019 року 11 осіб, 08-11 місяці 2019 року 19 осіб, 12 місяць 2019 року 5 осіб, 01-05 місяці 2020 року по 5 осіб, 06-07 місяць 2020 року по 6 осіб, 08-12 місяці 2020 року по 7 осіб.

Дана інформація підтверджена наданими копіями цих звітів, поданих в електронному вигляді Форми Д4 (місячна) за період 2019-2020 років (а. с. 131-132, 133-156).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що при зверненні із даним позовом до суду позивач вказав, що починаючи із 2019 року СФГ «Мрія» не використовувало належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і передало право користування земельною ділянкою іншим особам (прихована суборенда) без його відома і дозволу, що суперечить умовам договору оренди землі від 06 серпня 2012 року, про позивач жодними належними й допустимими доказами не довів цих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме про наявність факту передачі орендарем земельної ділянки, орендодавцем якої є позивач, у користування іншій особі.

В оскаржуваному рішенні суд вказав, що виходячи із вимог закону, встановлених по справі обставин та позицій сторін про справі, прийшов до висновку, що позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд частково погоджується із такою позицією суду першої інстанції, а саме в частині відсутності законних підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі. З висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 701,50 грн., апеляційний суд не погоджується, зваживши на те, що оскаржуване рішення суду взагалі не містить мотивів щодо відмови у задоволенні такої позовної вимоги.

Відповідно до частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу України, частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (частина 2).

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельні ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (частина 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина 2).

Таким законом є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 6статті 93 ЗК Україниорендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про оренду землі»орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Згідно положень статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає умови, за наявності яких договір оренди землі припиняється. Також передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» визначені права та обов`язки орендодавця (ст. 24) і орендаря (ст. 25).

У пункті 38 договору оренди землі від 06 серпня 2012 року, укладеного ОСОБА_1 із СФГ «Мрія», передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємного згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 28 і 29 договору оренди землі від 06 серпня 2012 року передбачено право орендодавця: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; та обов`язок орендодавця: не втручатися у виробничу діяльність та не вносити зміни у договір без згоди орендаря.

Пунктами 30 і 31 договору оренди землі від 06 серпня 2012 року передбачено право орендаря: самостійно господарювати на землі згідно дотримання вимог цього договору; та обов`язок орендаря: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої вили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції,повно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами спору.

Так судом оцінені подані СФГ «Мрія» звіти в електронному вигляді в органи державної статистики: звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду № 29-сг (річна) у 2020 році, квитанція про отримання (а. с. 82-93); звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2020 року № 37-сг (місячна), квитанція про отримання (а. с. 94-96); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року № 4-сг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 97-100); звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2020 рік № 21-заг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 101-104); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року № 4-сг (річна) і квитанція про отримання (а. с. 105-108).

Згідно повідомлення головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області № К-805/02-32-24-08 від 12 жовтня 2021 року, СФГ «Мрія» сплатило по КБК 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями (крім сум єдиного внеску, що сплачується із сум грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам) на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами» в 2019 році 118038,94 грн., в 2020 році 65273,47 грн. Відповідно до поданих звітів Форми Д4 (місячна) звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, СФГ «Мрія» використовувало працю найманих працівників за період: 01-02 місяць 2019 року 7 осіб, 03 місяць 2019 року 11 осіб, 04 місяць 2019 року 17 осіб, 05 місяць 2019 року 14 осіб, 06 місяць 2019 року 12 осіб, 07 місяць 2019 року 11 осіб, 08-11 місяці 2019 року 19 осіб, 12 місяць 2019 року 5 осіб, 01-05 місяці 2020 року по 5 осіб, 06-07 місяць 2020 року по 6 осіб, 08-12 місяці 2020 року по 7 осіб, що підтверджено наданими копіями цих звітів, поданих в електронному вигляді Форми Д4 (місячна) за період 2019-2020 років (а. с. 131-132, 133-156).

Також судом встановлено, що орендар СФГ «Мрія» виплачувало орендодавцю ОСОБА_1 своєчасно у визначеному розмірі орендну плату за весь період дії договору оренди, чого не заперечив належними доказами позивач. Порушення строку виплати орендної плати, як зазначив позивач у своїй позовній заяві мало місце лише у 2020 році, коли саме орендар СФГ «Мрія» перерахував за платіжним дорученням № 276 від 14 грудня 2020 року на картковий рахунок орендодавця ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кад. № 0021 за грудень 2020 року суму 12000,00 грн. (а. с. 68).

Вказані обставини та докази, які підтверджують здійснення СФГ «Мрія» виробництва сільськогосподарської продукції, свідчать про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо того, що відповідач СФГ «Мрія» як орендар належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки, здійснює господарську діяльність з безпосереднього цільового використання земельної ділянки і не передавало третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати.

Відповідач СФГ «Мрія» довів у судовому засіданні, що воно як господарюючий суб`єкт, безпосередньо використовує земельну ділянку протягом періоду дії договору оренди землі, в тому числі само проводить оплату орендної плати орендодавцю.

Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, суд повно встановив обставини справи і вірно застосував норми матеріального закону.

Водночас апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та 60,00 грн., мотиви якої не відображені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та вважає, що такі вимоги підлягають до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Згідно укладеного 06 серпня 2012 року орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем СФГ «Мрія» договору оренди землі, за яким в оренду на 10 років передана належна орендодавцю земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бродецької селищної ради загальною площею 2,2967 га (пункти 1, 2, 8).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

Згідно вимог статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2).

Згідно пунктів 9 і 11 укладеного 06 серпня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем СФГ «Мрія» договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від грошової оцінки землі 1895,02 грн. або натуральною платою зерном, щорічно у такі строки з 01 серпня по 01 жовтня кожного року.

Згідно пункту 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі

---

(відсотків) несплаченої суми за кожний день прострочення (а. с. 14-17).

Отже укладеним між сторонами договором оренди землі не передбачено розміру пені при невнесенні орендарем орендної плати у визначений сторонами строк, тому не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення пені.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата, згідно вимог статті 22 Закону України «Про оренду землі», може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах (ч. 1). Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати (ч. 2). Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі (ч. 3). Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі (ч. 4). Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи (ч. 5).

Умовами договору оренди землі від 06 серпня 2012 року (пункт 11) визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату у такі строки з 01 серпня по 01 жовтня кожного року.

Позивач, набувши право на отримання орендної плати, згідно вимог закону та умов договору, у визначений договором строк не отримав орендну плату, у зв`язку із чим 09 жовтня 2020 року звернувся листом до голови СФГ «Мрія» із проханням перерахувати на його рахунок суму орендної плати. Лист отриманий адресатом 27 жовтня 2020 року (а. с. 24, 25).

Згідно платіжного доручення № 276 від 14 грудня 2020 року орендар СФГ «Мрія» перерахував на картковий рахунок орендодавця ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою кад. № 0021 за грудень 2020 року суму 12000,00 грн., яка ним отримана 14 грудня 2020 року (а. с. 68, 27).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимога позивача про стягнення на його користь 3 % річних від простроченої суми розміром 72,79 грн. та індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 277,56 грн., а разом 350,35 грн., підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення на його користь суми комісії в 60,00 грн. за перерахування йому 12000,00 грн. орендної плати, до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів самого розміру орендної плати належної йому до виплати станом на день виплати 14 грудня 2020 року, з урахуванням того, що пунктом 9 договору оренди землі від 06 серпня 2012 року розмір орендної плати визначений розміром в 3 % грошової оцінки землі, що складало 1895,02 грн. (згідно пункту 5 договору оренди землі, станом на день його укладення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 63167,30 грн.), а матеріали справи не містять доказів щодо зміни такого розміру орендної плати станом на 2020 рік.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 701,50 грн. з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення цієї позовної вимоги в розмірі 350,35 грн.

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Підпунктом «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України визначено, що в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3).

Згідно вимог частин 1 і 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача СФГ «Мрія» - адвокат Кривенко М. П. подав до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1020371 від 28 вересня 2021 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 120, 121); договір № 26/04-1 про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року (а. с. 181185); додаток № 1 до цього договору від 26 квітня 2021 року (а. с .186); акт № 1 прийняття-передачі правової допомоги (додатку № 1 від 26 квітня 2021 року до договору № 26/04-1 від 26 квітня 2021 року (а. с. 187); рахунок-фактуру № 29/04-1 від 29 квітня 2021 року на суму 12000,00 грн. (а. с. 188); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а. с.189).

У зв`язку із висновком суду про часткове задоволення позовних вимог, на користь відповідача підлягають стягненню із позивача витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги адвокатом пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4000,00 грн., з урахуванням положення статті 137 ЦПК України, а також з урахуванням складності справи та кількісного складу, обсягу і якості виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову і значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторін чи публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи слідує, що при подачі позовної заяви та апеляційної скарги позивачем сплачений судовий збір в сумі 4793,20 грн.: 1816,00 грн. при подачі позовної заяви (а. с. 1) і 2977,20 грн при подачі апеляційної скарги.

З урахуванням правила частини 1 статті 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що позивачем заявлено дві позовних вимоги, одна вимога майнового характеру, друга немайнового характеру і того, що у задоволенні вимоги немайнового характеру у задоволенні відмовлено, а вимога майнового характеру задоволена частково, до стягнення із відповідача на користь позивача в рахунок повернення сплаченого ним судового збору пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги, підлягає сума 1198,30 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат і пені, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, задовольнити частково.

Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «Мрія» на користь ОСОБА_1 72,79 грн. 3 % річних і 277,56 грн. інфляційні втрати, а разом 350,35 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «Мрія» на користь ОСОБА_1 1198,30 грн. судових витрат, понесених на оплату судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Мрія» 4000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: М. В. Матківська

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник

Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2022 року