Ухвала

від 02.11.2022 по справі 1319/4435/2012

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №1319/4435/2012

пр № 4-с/464/13/22

У Х В А Л А

02 листопада 2022 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Галун М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Комарницької Олени Василівни,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.09.2022 звернулась в суд із скаргою, в якій просить визнати неправомірною відмову головного державноговиконавця Миколаївськоговідділу державноївиконавчої службиу Стрийськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)Комарницької О.В.щодо незняттяобтяження увигляді арештуїї нерухомогомайна,а такожзобов`язати державноговиконавця скасуватиарешт,накладений навсе їїнерухоме майно,номер записуобтяження 5699552,дата,час реєстраційноїдії 19.05.201415:12:30,рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний номер13141790від 19.05.201415:12:54,що накладенийпостановою проарешт майна,серія таномер:43249106,виданою 14.05.2015Сихівським відділомдержавної виконавчоїслужби Львівськогоміського управлінняюстиції.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що 25.03.2014 Сихівським районним судом м.Львова були видані виконавчі листи у справі №1319/4435/2012 про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 1 372270,82 грн. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Вперше виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання до Сихівського відділу державної виконавчої служби, який відкрив виконавче провадження та 14.05.2014 виніс постанову про арешт майна у ВП №43249106, згідно з якою накладено арешт на усе нерухоме майно ОСОБА_1 . Після повернення виконавчого документа стягувачу, повторно виконавчий документ був пред`явлений для примусового виконання до Миколаївського відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС). 29.07.2015 Миколаївським ВДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 48291823. При цьому, Миколаївським ВДВС постанова про арешт майна боржника не виносилась, оскільки залишилась чинною постанова Сихівського ВДВС від 14.05.2014 про арешт майна боржника. Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 21.03.2017 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа із стягувача ПАТ «ВіЕс Банк» на його правонаступника Приватне підприємство «МБУ Постач». 29.12.2017 Миколаївським ВДВС винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна), арешт з майна не знімався. 10.02.2022 за скаргою стягувача скасована постанова про повернення виконавчого документа та відновлено виконавче провадження №48291823. 09.06.2022 головним державним виконавцем Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Комарницькою О.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Вказаною постановою встановлено, що стягувач, якому повернуто виконавчий документ, не пред`явив виконавчого документа до виконання у строк, встановлений законом (один місяць), виконавче провадження закінчене на підставі п.13 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, всупереч вимогам ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не було вирішено питання про зняття арешту з майна боржника. При цьому обов`язок щодо зняття арешту покладається саме на виконавця, який приймає постанову про закінчення виконавчого провадження. 23.08.2022 вона зверталась до Миколаївського ВДВС із заявою щодо зняття арешту, однак її заява залишилась без реагування та відповіді. Також заявник зазначила, що станом на 13.09.2022 заборгованість за вказаним вище рішенням в даній справі погашена повністю, що підтверджується угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 26.10.2021 та актом про відсутність заборгованості та претензій сторін за угодою, підписаними стягувачем та боржником. Таким чином, заявник вважає незаконною бездіяльність державного виконавця щодо незняття обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, що порушує її майнові права щодо розпорядження приватною власністю.

Ухвалою від 16.09.2022 прийнято до розгляду скаргу та призначено судовий розгляд такої.

Від представника стягувача - директора Приватного підприємства «МБУ Постач» Урумяна А.Л. 22.09.2022 надійшов відзив на скаргу, у якому останній просив розглядати таку у відсутності представника, не заперечив щодо задоволення скарги ОСОБА_1 . Додатково зазначив, що станом на 19.09.2022 заборгованість за рішенням суду у даній справі за виконавчим листом від 25.03.2014 №1319/4435/2012 боржником погашена повністю, що підтверджується угодою про припинення зобов`язання передачею відступного від 26.10.2021 та актом про відсутність заборгованості та претензій сторін за угодою, підписаними стягувачем та боржником.

Від в.о. начальника Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Марутяк О.І. 25.10.2022 надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , у якій просила відмовити у задоволенні такої, з огляду на таке. Аналізуючи ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, в даному випадку у державного виконавця не було підстав для знаття арешту з майна боржника ОСОБА_1 . Зокрема, згідно із ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» законодавцем обмежено зняття арешту з майна боржника у разі нестягнення виконавчого збору. У даному виконавчому провадженні винесена постанова Сихівським ВДВС про стягнення виконавчого збору на суму 137409,08 грн., а в ході проведення виконавчих дій з боржника стягнуто лише 1547,43 грн. виконавчого збору, залишок несплаченого виконавчого збору становить 135861,65 грн. Таким чином, вказала, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Від представника боржника ОСОБА_1 адвоката Попельчука С.О. 26.10.2022 надійшла відповідь на відзив, у якій останній навів додаткові обґрунтування скарги, зокрема, зазначив, що ні Сихівським, ні Миколаївським ВДВС не проводилось фактичне виконання виконавчого документа №1319/4435/2012, за виключенням стягнення Миколаївським ВДВС коштів в сумі 15474, 35 грн. боргу, по яких стягнуто 1547,43 грн. виконавчого збору та 545 грн. витрат виконавчого провадження. Фактичне виконання виконавчого документа у справі здійснено частково Відділом примусового виконання рішень на суму 1310771 грн., а решта 63319,62 грн. погашено боржником безпосередньо стягувачу. За таких обставин, з огляду на норми ст. ст. 27, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

02.11.2022 представник боржника ОСОБА_1 адвокат Попельчук С.О. подав заяву, у якій просив розглядати скаргу у його відсутності, вимоги скарги підтримав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів скарги та встановлено судом, на виконанні у Сихівському ВДВС перебувало виконавче провадження №43249106 з примусового виконання виконавчого листа у справі №1319/4435/2012, виданого Сихівським рійонним судом м.Львова 25.03.2014, про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 1372 270,82 грн. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В ході вчинення виконавчих дій, а саме постановою державного виконавця Сихівського ВДВС Бутрака А.С. від 14.05.2014, у ВП №43249106 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

23.06.2015 державним виконавцем Сихівського ВДВС Бутраком А.С. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 137409,08 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця Сихівського ВДВС Бутрака А.С. від 23.06.2015 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №1319/4435/2012, виданого Сихівським рійонним судом м.Львова 25.03.2014, закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ скеровано за належністю в Миколаївський ВДВС для подальшого виконання.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції від 29.07.2015 відкрито виконавче провадження 48291823 з примусового виконання виконавчого листа у справі №1319/4435/2012, виданого Сихівським районним судом м.Львова 25.03.2014. Постановою державного виконавця від 29.12.2017 вказаний вище виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що в результаті проведення виконавчих дій, майна у боржника, на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості, не виявлено. Разом з тим, постановою державного виконавця Миколаївського ВДВС від 10.02.2022 дане виконавче провадження відновлене у зв`язку із скасуванням судом зазначеної вище постанови від 29.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 21.03.2017 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа із стягувача ПАТ «ВіЕс Банк» на його правонаступника Приватне підприємство «МБУ Постач».

9 червня 2022 року виконавче провадження №48291823 закінчено на підставі пункту 13 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з підстави не пред`явлення стягувачем, якому повернуто виконавчий документ, виконавчого документа до виконання у строк встановлений Законом.

Однак арешт, накладений державним виконавцем Сихівського ВДВС 14.05.2014 в межах виконавчого провадження №43249106, знято не було.

На звернення ОСОБА_1 до Миколаївського ВДВС щодо зняття вказаного арешту, їй листом від 14.09.2022 повідомлено про відсутність підстав для винесення постанови про зняття арешту з майна.

Станом на 13 вересня 2022 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається зареєстрованим обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_1 , відповідно до постанови державного виконавця від 14.05.2014 у виконавчому провадженні № 43249106.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи із норм статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Положеннями пункту 13 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначеністаттею 41цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до положень Інструкціїз організації примусового виконання рішень, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості щодо виділення в окреме провадження державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, після закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа чи у разі, якщо судове рішення, яке було підставою для видачі виконавчого листа скасовано, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №2-356/12 (провадження №61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі №645/6694/15 (провадження №61-18160св19), від 12 жовтня 2022 року у справі №203/3435/21.

Окрім цього, як встановлено в ході розгляду справи та не оспорюється учасниками справи, у боржника ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед стягувачем щодо примусового виконання виконавчого документа у справі №1319/4435/2012, виданого Сихівським районним судом м.Львова 25.03.2014.

За таких обставин, враховуючи відсутність виділеної в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а також відсутність майнових претензій до боржника ОСОБА_1 з боку стягувача, суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити, визнати неправомірними дії державного виконавця щодо незняття арешту з майна заявника, зобов`язавши Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати такий арешт.

Керуючись ст. ст.259-261, 447, 450, 451 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державноговиконавця Миколаївськоговідділу державноївиконавчої службиу Стрийськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)Комарницької ОлениВасилівни щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 .

Зобов`язати Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , накладений 14.05.2014 постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №43249106 (номер запису про обтяження: 13141790 від 19.05.2014 (спеціальний розділ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Д.Ю. Теслюк