Справа № 359/6964/22
Провадження № 2/359/2486/2022
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20жовтня 2022 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУАК КОМПАНІ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ :
03 жовтня 2022 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 до Бориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті надійшов позов, в якому просить суд : визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 за № 278-к від 30.10.2020 року незаконним; наказ про звільнення ОСОБА_1 за № 278-к від 30.10.2020 року - скасувати; поновити на роботі ОСОБА_1 на посаду продавець консультант магазину за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом видачі відповідного наказу про поновлення на роботі з 30 жовтня 2020 року; стягнути з ТОВ «КЕРУАК КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2022 року до дня прийняття рішення; стягнути з ТОВ «КЕРУАК КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.; з ТОВ «КЕРУАК КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у сумі 10000,00 грн. та гонорар успіху у сумі 10000,00 грн.
19 жовтня 2022 року на адресу суду з Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бориспільської міської ради надійшла відповідь щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання позивача, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_2 .
Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним в ст. 175, 177 ЦПК України. Так,згідно ч.1ст.177ЦПК Українипозивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що при подачі позовної заяви представник позивача не дотримався вищезазначених вимог, а саме не надав доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Разом з позовом, представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, посилаючись на те, що на утриманні позивача знаходиться неповнолітня дитина, за останні 3 роки позивач, окрім виплат на дитину від Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради доходу не отримує.
Відповідно ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витратискладаються з судового збору тавитрат, пов`язаних з розглядомсправи.
Згідно ч. 1, 3ст.136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених участині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належнихдо сплати судових витрат, пов`язаних з розглядомсправи, або звільнити від їх сплати.
За змістомст. 8 Закону України «Про судовий збір»таст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Разом з тим, ураховуючи положення п. 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах, суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Отже, чинним законодавствомвизначено саме право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір за своїм внутрішнім переконанням.
Враховуючи вищевикладене, вивчившиклопотанняпредставника позивача тадодані
документи, суддядійшоввисновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового зборуне підлягає задоволенню знаступнихпідстав.
Проте, вирішуючи заявленепозивачем клопотання про звільнення від сплати судових витрат,судом встановлено,що позивачем не надано доказів, що вона не має іншого джерела доходу чи майна.
Зоглядунанедоведеністьобставин, щоможуть бути підставоюдля звільненнявід сплати судового збору,суд не вбачає необхідності при розгляді цієї справи реалізувати право на звільнення позивачки від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України«Про судовийзбір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.
Відповідно пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документи на підтвердження сплати судового збору позивачем подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивачем подано дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме : визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 за № 278-к від 30.10.2020 року незаконним; наказ про звільнення ОСОБА_1 за № 278-к від 30.10.2020 року - скасувати; поновити на роботі ОСОБА_1 на посаду продавець консультант магазину за адресою : АДРЕСА_1 , шляхом видачі відповідного наказу про поновлення на роботі з 30 жовтня 2020 року; та дві позовні вимоги майнового характеру, а саме : стягнути з ТОВ «КЕРУАК КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2022 року до дня прийняття рішення; стягнути з ТОВ «КЕРУАК КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.
Суд звертаєувагу,що відповіднодо п.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» відсплати судовогозбору підчас розглядусправи вусіх судовихінстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позивачем слід сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн., а також дві позовні вимоги майнового характеру, виходячи від ціни позову.
З огляду на це, позивач повинен вказати ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на це, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«КЕРУАК КОМПАНІ»про поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу - залишити без руху.
Встановити строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Яковлєва Л.В.
Суд | Бориспільський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2022 |
Оприлюднено | 09.11.2022 |
Номер документу | 107149411 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Яковлєва Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні