Постанова

від 01.11.2022 по справі 500/7436/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 500/7436/21 пров. № А/857/9404/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Іщук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РМФ» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року (ухвалене головуючим-суддею Осташем А.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РМФ» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області (далі ГУ Держпродспоживслужби, Управління, контролюючий орган, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РМФ» (далі - ТзОВ «РМФ», Товариство, відповідач) штраф до Державного бюджету України в сумі 51000,00 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «РМФ» подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ГУ Держпродспоживслужби у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції є передчасними, необгрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки контролюючим органом не встановлено та не доведено наявності іграшки у харчовому продукті кукурудзяних паличках, які були предметом перевірки, як і не встановлено відсутності на іграшці (етикетці, упаковці іграшки) знаку відповідності технічним регламентам, видимих, розбірливих, зрозумілих та точних попереджень, зокрема попередження з написом «Усередині іграшка» Рекомендується нагляд дорослої людини», а також відсутності всередині інструкцій та інформації щодо безпечності. Вказує, що оспорювана постанова про накладення штрафу прийнята без законних на те підстав та не у спосіб, визначений законом.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно доручення Держпродспоживслуби України №№15.1-6/9954 від 28.04.2021, наказу Управління №1398-п від 30.06.2021 та направлення №68 від 30.06.2021, спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів Головного управління доручено провести позапланову перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання у ТзОВ «РМФ» за адресою : Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 57 (код ЄДРПОУ - 22602774). Термін проведення перевірки з 30.06.2021 по 06.07.2021. Направлення вручене під особистий підпис директору Товариства Смільському В.І.

У ході проведення перевірки було встановлено введення в обіг продукції - солодких неглазурованих кукурудзяних паличок з іграшкою всередині ТМ «STAR CHEK» turbo тачки (для хлопчиків), що не відповідає встановленим вимогам п.5-13, 31, 48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №151 від 28.02.2018, п.8 Додатку 5 до Технічного регламенту безпечності іграшок, а саме : на зовнішньому пакуванні паличок відсутній знак відповідності технічним регламентам; відсутні видимі, зрозумілі та точні попередження, попередження повинні містити «Усередині іграшка. Рекомендується нагляд дорослої особи»; іграшка не супроводжується інструкцією та інформацією щодо безпечності, складені згідно з вимогами закону про застосування мов. Оскільки ТзОВ «РМФ» вводить іграшку в обіг під своїм найменуванням чи торгівельною маркою (знаком для товарів і послуг), тому товариство вважається виробником іграшки. Продукція зазначена в п.1 Розділу 1 «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» Акту перевірки характеристик продукції №56 від 06.07.2021.

Відповідно до вимог ч.5 ст.8, п.3, 4 ч.1 ст.15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VІ від 02.12.2010 (далі Закон №2735-VІ) державним інспектором Товариству була надана вимога від 01.07.2021 про надання необхідної інформації щодо введення в обіг кукурудзяних паличок з іграшкою всередині ТМ «STAR CHEK» turbo тачки (для хлопчиків) штрих-код 4820034100202 та документів, які дають змогу відстежити подальший обіг вказаної вище продукції.

На виконання вимоги державного інспектора, Товариство листом №39 від 05.07.2021надало копію накладної №5357 від 28.10.2020.

За результатом проведеної позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання в ТзОВ «РМФ», як виробника продукції, керуючись ч.5 ст.231 та ч.3 ст.29 Закону №2735-VІ було складено Акт перевірки характеристик продукції №56 від 06.07.2021, підписаний директором ТзОВ «РМФ» Смільським В.І. 06.07.2021, протокол №7 про виявлене(і) порушення вимогЗакону №2735-VІта Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №2736-VI від 02.12.2010 (далі Закон №2736-VI), були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №260, №261, №262 від 06.07.2021 про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; про тимчасову заборону надання продукції на ринку; про усунення формальної невідповідності. Термін виконання 25.08.2021. Рішення надіслані на адресу Товариства 15.07.2021.

За результатами розгляду Акту перевірки та протоколу №7 за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VІ, начальником Управління було прийнято постанову про накладення на Товариство штрафу №7 від 20.07.2021 в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн, яка була надіслана суб`єкту господарювання поштовим зв`язком 21.07.2021.

Вважаючи оспорювану постанову протиправною, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 по справі №500/4889/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

На даний час в добровільному порядку штраф не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова про накладення штрафу не скасована, штраф у добровільному порядку не сплачено, факт вчинення правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом №2735-VI.

Частиною другою статті 2 Закону №2735-VI передбачено, що у разі встановлення технічними регламентами спеціальних вимог щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямованих на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Відповідно до п.4 ч.1ст.11 Закону №2735-VI, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно ч.5 ст.10 Закону №2735-VI, повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом №2736-VI.

Частиною третьою статті 29 Закону №2735-VI визначено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність : знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №2735-VI, відповідальність за порушення вимог цьогоЗаконувстановлюється цим та іншими законами України.

Згідно ч.4 ст.44 Закону №2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першоюстатті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цьогоЗаконувважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначенихстаттею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьоюстатті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цьогоЗаконувважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

3) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьоюстатті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цьогоЗаконувважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

4) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частинами першою та другоюстатті 29-1 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Зі змісту наведених вище правових норм вбачається, що суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити накладений на нього штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено. У разі несплати штрафу в добровільному порядку, такий стягується в судовому.

Таким чином, з огляду на встановленні судом обставини щодо наявності у Товариства на час ухвалення судом рішення непогашеної суми боргу, що останнім не спростовано, зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку стягнення заборгованості, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника з покликанням на відсутність у діях Товариства порушень законодавства про безпечність нехарчової продукції, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість стягнення суми штрафу в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення боргу тощо.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6, 10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РМФ» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року по справі №500/7436/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Л. П. Іщук