Постанова

від 25.10.2022 по справі 369/7836/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня2022 року місто Київ.

Справа №369/7836/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/9635/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача: Желепи О.В.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Вєтчінової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року (ухвалене в складі судді Янченко А.В., повний текст судового рішення складено 29.06.2022 року)

в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства «Вишнівськводканал» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південний квартал» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства «Вишнівськводоканал» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південний квартал» про захист прав споживачів.

У позовних вимогах просив:

1. Зобов`язати КП «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» (ЄДРПОУ 34778905):

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 482) за постачання холодної води та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 та виключити борг, що виник до 11 лютого 2021 року;

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 553) за послуги теплоенерго (гаряча вода та опалення) по квартирі АДРЕСА_1 та виключити борг, та виключити борг, що виник до 11лютого 2021 року;

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 509) за послуги з управління багатоквартирним будинком по квартирі АДРЕСА_1 та виключити борг, що виник до 11 лютого 2021 року.

2. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південні квартал" (код ЄДРПОУ 43020224) здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за послуги з управління багатоквартирним будинком по квартирі АДРЕСА_1 та виключити борг, що виник до 11лютого 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської, області від 27.08.2020 року у цивільній справі № 369/3892/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, а також державної реєстрації права, власності позивача на дану квартиру від 08.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.02.2021 року позивач став власником квартири АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що повідомив представників відповідачів, що став новим власником квартири АДРЕСА_1 , а попередній власник і єдиний мешканець квартири ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак з рахунків, що надходять до позивача, як нового власника не була виключена заборгованість, що виникла у попереднього власника квартири.

Позивач не брав на себе зобов`язання зі сплати боргів за комунальні послуги, комунальними послугами та квартирою до того як став власником квартири не користувався, а тому на позивача не може бути покладено обов`язок по сплаті заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, водо та теплопостачання, що виникли до оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач відзначає, що комунальними послугами почав користуватися з 11.02.2021 року, тобто з часу коли став власником квартири, то саме від зазначеної дати сплачує за спожиті комунальні послуги, що підтверджується квитанціями, копії яких додаються.

Однак, відповідачі наполягають на погашенні боргу який утворився на думку позивача з вини попереднього померлого власника квартири та споживача цих комунальних послуг та виставляють повідомлення рахунки із зазначенням сум заборгованості.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції вірно встановлено що позивач ОСОБА_1 став власником квартири АДРЕСА_1 , однак суд невірно встановив на якій підставі виникло право власності у позивача. Позивач не є спадкоємцем ОСОБА_3 , якому на праві власності належала квартира.

Крім того, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Вказує, що суд першої інстанції не визначив предмету спору у справі, адже позивач просив списати не свій борг, а борг , який був нарахований до того моменту, як позивач став власником і у нього виникло зобов`язання сплачувати комунальні послуги.

Зазначає, що оскаржуваним рішенням допущено невідповідність висновків, викладених у рішені, обставинам справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року відкрито провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

30 серпня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу поданий «Управлінням міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому представник відповідача посилається на те, що особовий рахунок формується не на особу, а на житлове приміщення й відкривається з моменту прийняття в експлуатацію житлового приміщення. Відкриття нового рахунку відбувається лише в разі новозбудованого житлового приміщення на підставі відповідних правовстановлюючих документів, або за рішенням суду. Для закриття особового рахунку споживач зобов`язаний розрахуватись за надані йому житлово комунальні послуги. У зв`язку з тим, що особовий рахунок відкривається не за особою, а за житловим приміщенням, переоформлення відбувається лише за ПІБ власника або квартиронаймача. Таким чином, відсутні підстави для виключення з особового рахунку суми заборгованості попереднього власника, що виникла до оформлення права власності позивача. При переоформленні особового рахунку власника відбувається перехід заборгованості на особовому рахунку квартири за послуги попередніх власників. Тому списати, не нараховувати або виключити заборгованість попереднього власника у відповідача немає жодних підстав.

У судовому засіданні 25 жовтня 2022 року представник позивача адвокат Мєстєчкіна О.І. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник ОСББ «Південний квартал» Осадча Л.В. проти задоволення апеляційної заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи до суду не з`явились про її розгляд повідомлені належним чином.

За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.08.2020 року у цивільній справі № 369/3892/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, а також державної реєстрації права, власності позивача на дану квартиру від 08.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.02.2021 року позивач став власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення про послуги водоканалу (вода та водовідведення) за лютий 2021 року від 29.03.2021 року по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . особовий рахунок НОМЕР_1 (КС 482), загальна заборгованість станом на 01.02.2021 зазначена в сумі 2446.15 грн., а з врахуванням нарахування за лютий 2021 вказано до сплати - 2557.75 грн. (копія повідомлення додається).

Згідно повідомлення про послуги теплоенерго (гаряча вода та опалення) за лютий 2021 року від 29.03.2021 року по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . особовий рахунок НОМЕР_1 (КС 553). загальна заборгованість станом на 01.02.2021 року за гарячу воду зазначена в сумі 7781,02 грн., за опалення в сумі 33687.33 грн. та всього 41468.35 грн. а з врахуванням нарахування за лютий 2021 року вказано до сплати загальну суму - 44179.33 грн. (копія повідомлення додається).

Згідно повідомлення про послуги з управління багатоквартирним будинком за лютий 2021 року від 05.03.2021 року по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . особовий рахунок НОМЕР_1 (КС 509). загальна заборгованість станом на 01.02.2021 року становить - 9668,12 грн., до сплати 9778,14 грн. (копія повідомлення додається).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що попередній власник квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте зі смертю особа перестає існувати фізично, але значна кількість цивільних відносин, у яких вона була носієм прав та обов`язків, переживає її.

Фактично, померла особа лишається власником майна до його спадкування. Отже, згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України, вона продовжує лишатися носієм обов`язку утримувати майно, що їй належить.

Також слід зауважити, що за статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю [сплатити борги], але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання.

З цих норм слідує, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Захисту підлягає тільки порушене право. Отже, суд не може захистити права та інтереси на майбутнє.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Відповідно до висновку колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14, зобов`язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Таким чином вимоги чинного законодавства не передбачають списання (виключення) заборгованості, в той же час положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначали випадки, в яких може бути здійснено перерахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Суд виходив з того, що рахунки на оплату житлово-комунальних послуг фактично є претензією та не свідчать про порушення прав споживача, а є підставою для подальшого звернення виконавця послуг з відповідним позовом до суду.

Оскільки такий спосіб як здійснення перерахунку та списання з особового рахунку заборгованості ст. 16 ЦК України та іншими законами не визначений, суд відмовив в задоволенні позову через обрання позивачем неналежного способу захисту, та через не доведення порушення прав позивача.

Колегія суддів з такими висновками погодитись не може, виходячи з наступного.

Засіб захисту, що визначається ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має бути «ефективним» як у законі, так й на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєва проти України» від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права. Однак, такий спосіб захисту, як здійснення перерахунку та списання з особового рахунку заборгованості, не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а тому не підлягає розгляду в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3)).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другої статті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача нарахувати обсяг комунальних послуг та відсутності обов`язку позивача, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок нарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивача в юридичній визначеності у спірних правовідносинах.

Крім того, ефективним способом захисту прав позивача є і вимога зобов`язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість . Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника послуг списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника послуг списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.

Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.

Матеріалами справи доведено, що позивач став власником кватири на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.08.2020 року .

Відповідно до ст. 273 ЦК України вказане рішення набрало законної сили 26 вересня 2020 року.

Положеннями статей 322 ЦК України, 162ЖК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, та оплачувати комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що в період, за який позивач просив списати борг з ним відповідачами не укладались договори про надання послуг.

Також відповідачами в даній справі не надано жодних доказів, що позивач проживав в квартирі та користувався будь-якими послугами до набуття ним права власності.

Не зважаючи на те, що відповідно до ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з моменту проведення такої реєстрації, апеляційний суд важає, що за обставинами даної справи, обов`язок утримувати свою власність у позивача виник з часу набрання рішенням законної сили, тому що саме з цього часу у останнього не існувало перешкод для проведення реєстрації свого права.

При цьому суд виходить з того, що саме від осіб, які набувають право власності на підставі рішень судів, залежить проміжок часу в який вони можуть не проводити реєстрацію свого права, та штучно збільшувати період за який їх власність буде утримуватись за рахунок інших власників кватир в багатокватирних будинках, що не відповідає загальним засадам цивільного судочинства, - розумності , добросовісності, та справедливості, що визначені ст. 3 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача до ОСББ "Півленний квартал", щодо списання заборгованості, яка утворилась до 27 вересня 2020 року є обгрунтованими, оскільки останній не є спадкоємцем попередніх власників квартири, право на яку визнано за ним в судовому порядку, також позивач не був споживачем послуг в цей період, а тому його вимоги є правомірними, а обраний ним спосіб захисту з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду є ефективним та належним.

Доводи представника ОСББ про те, що списання боргу призведе до звільнення від обов`язку його сплачувати і спадкоємців попереднього власника, колегія суддів не приймає, оскільки від сплати боргу звільняється лише позивач, а ОСББ не позбавляється права вимагати борг у спадкоємців попередніх власників квартири у встановленому законом порядку.

Стосовно вирішення інших позовних вимог, то позивач відповідно до позовної заяви просив: зобов`язати КП «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» (ЄДРПОУ 34778905):

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 482) за постачання холодної води та водовідведення до квартири АДРЕСА_1 та виключити борг, що виник до 11лютого 2021 року;

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 553) за послуги теплоенерго (гаряча вода та опалення) по квартирі АДРЕСА_1 та виключити борг, та виключити борг, що виник до 11 лютого 2021 року;

- здійснити перерахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (КС 509) за послуги з управління багатоквартирним будинком по квартирі АДРЕСА_1 та виключити борг, що виник до 11лютого 2021 року.

Апеляційним судом встановлено, що свої вимоги про перерахунок забргованості та списання боргу позивач адресував КП "Управління міським господарством", а не організаціям, які безпосередньо є постачальниками послуг холодної, гарячої води та водовідведення, послуг теплопостачання .

Суд констатує, що виконання рішення в разі задоволення вимог в той спосіб який обрав позивач буде неможливим.

Судом встановлено, що рахунки за такі послуги позивачу, як новому власнику квартири формуються саме організаціями, які надають ці послуги, та саме до їх повноважень належить обов`язок ненараховувати , перераховувати заборгованість до моменту набуття позивачем права власності на квартиру, а тому позивач свої вимоги про спаисання боргу має спрямувати до постачальників послуг. В разі їх відмови в списанні заборгованості, та продовженні направляти позивачу рахунку з зазначенням боргів за попередній період , до моменту набуття останнім права власності, - звернутись до суду.

Посилання представника позивача на те, що такі організації були зазначені в позовній заяві, як відповідачі, колегія суддів не приймає, з огляду на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, а в позовній заяві позивач не висунув жодної вимоги про зобов`язання постачальників послуг здійснити будь-які перерахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, які мали значення для її вирішення, висновки не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам, суд неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення процесуальних норм, а тому колегія суддів вважає, що рішення суду в частині позовних вимог до ОСББ "Південний квартал" підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а в решті рішення необхідно змінити, виклавши підстави для відмови в задовленні позову в редакції цієї постанови.

Керуючись, ст.ст. 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південний квартал" скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південний квартал" (код ЄДРПОУ 43020224) списати ОСОБА_1 нараховану заборгованість з особового рахунком № НОМЕР_1 за послуги з управління багатоквартирним будинком по квартирі АДРЕСА_1 , що виникла до 27 вересня 2020року.

В іншій частині рішення суду змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2022 року.

Головуючий: О.В. ЖелепаСудді:В.А. Кравець О.Ф. Мазурик