Рішення

від 02.11.2022 по справі 696/643/22

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2022

Справа № 696/643/22

2-др/696/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

02 листопада 2022 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка Черкаської області заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя.

Вимоги своєї заяви мотивувала тим, що при ухваленні 17.10.2022 року рішення суду по цивільній справі за її позовом, та задоволенні позовних вимог суд не вирішив питання щодо судових витрат, які вона понесла при зверненні до суду з позовом, а саме за надання адвокатом юридичної консультації, у сумі 250 грн., оформлення позовної заяви, у сумі 3800 грн., проїзд адвокатом із м.Сміла до Кам`янського районного суду Черкаської області у сумі 1900 грн., а всього 5950 грн. та судовий збір сумі 993 грн..

Суд не вбачав за необхідне викликати сторін по справі, що відповідає вимогам ч.4 ст.270 ЦПК України

Суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, оскільки основною умовою є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Такі висновки суду ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18.

Дослідивши матеріали цивільної справи, рішення суду по даній справі, суд прийшов до переконливих висновків, що заява підлягає задоволенню частково.

Так в судовому засіданні встановлено, шо 17.10.2022 року рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що має загальну площу 82,16 кв. м., з яких житлова становить 52,6 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору за подачу позову позивачем на суму 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Кам`янському районі Черкаської області код класифікації доходівбюджету 22030101 повернути ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору за подачу позову на суму 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. згідно квитанції № 9872985 від 29 серпня 2022 року.

Відповідно до частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-шостоїстатті 137 ЦК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат при матеріалах справи є наступні документи :

- квитанція від 30 серпня 2022 року про прийняття від клієнта ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 21 липня 2022 року коштів в розмірі 5950 грн.;

- витяг із договору 73 на надання правової допомоги від 21 липня 2022 року укладеним між адвокатом Багмет Наталією Максимівною та ОСОБА_1 ;

- акти виконаних робіт від 30 серпня 2022 року, і зазначенням розрахованих коштів за відрядження, консультації, вивчення матеріалів справ, підготовку процесуальних документів, участь у судовому засіданні ;

Понесені витрати співвідносяться з матеріалами судової справи, журналом судових засідань, у ній та зібраними процесуальними документами.

Інша сторона не клопотала про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Враховуючи складністьсправи тавиконані роботи,принципи співмірностіта розумностісудових витрат,та відсутностіпідстав длязменшення розмірутаких витрат,суд дійшоввисновку пронеобхідність стягненнязіОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, у сумі 5950 грн..

Щодо витрат по сплаті судового збору у сумі 933 грн. сплачених позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом відповідно до квитанції № 9872985 від 29 серпня 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.1.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру , яка подана фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 992 грн.40 коп., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, що становить 12405 грн..

Згідно з ч. 2ст. 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 5ст. 7 Закону України "Про судовий збір"повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно достатті 9 Закону України "Про судовий збір"судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Пунктами 1, 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року N 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за N 1650/24182 передбачено, що його розроблено, зокрема, на виконаннястатті 7 Закону України "Про судовий збір". Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При ухваленні рішення 17.10.2022 року у справі № 696/643/22, з урахуванням ч.1 ст.142 ЦПК України враховуючи визнаннявідповідачем позовудо початкуслухання справипо суті,суд стягнувз відповідачана користьпозивача 50%судового зборута повернувпозивачу здержавного бюджету50%судового зборуу розмірі992грн.40коп..Таким чиномпозивачу ОСОБА_1 підлягає поверненнюнадміру зараховногодо бюджетусудового збору,що складає60копійок.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.81,141 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя, резолютивну частину якого доповнити наступним змістом:

«Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн.».

«Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Кам`янському районі Черкаської області код класифікації доходівбюджету 22030101 повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з розрахункового рахунку ГУК у Черкаській області м. Кам`янка, UA 578999980313181206000023631, МФО 899998, ЄДРПОУ 36775216 надміру сплаченого судового збору за подачу позову у сумі 60 (шістдесят копійок) згідно квитанції № 9872985 від 29 серпня 2022 року».

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення суду до Черкаського апеляційного суду.

Суддя : В.В.Шкреба