Рішення

від 01.11.2022 по справі 344/3078/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3078/22

Провадження № 2/344/1997/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Герлан Н.В.,

позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СБЗВ про захист прав споживача, шляхом повернення коштів та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано, що позивач придбала у відповідача браслет, який не є справний і не відображає ні дійсних, ні приблизних показань тиску крові. Позивач звернулась до відповідача із поверненням товару неналежної якості, але відповідач відмовився прийняти товар та повернути сплачені грошові кошти. Тому позивач просила суд стягнути з відповідача вартість товару та 1000 моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та надали перед судом пояснення про те, що позивач придбала у відповідача браслет, який не є справний і не відображає ні дійсних, ні приблизних показань тиску крові. Позивач звернулась до відповідача із поверненням товару неналежної якості, але відповідач відмовився прийняти товар та повернути сплачені грошові кошти.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, відповідно до якого під час вирішення претензії позивача вона поводила себе невиховано.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до платіжного документу №3030115266 від 30/03/2021 позивач сплатила на користь відповідача єдиним платежем сумарно 608 гривень за придбання та доставку товару, комісії із призначенням платежу: переказ в оплату товару та послуг.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так сторонами не заперечено обставину придбання позивачем у відповідача браслету, звернення позивача до відповідача із претензією про повернення товару, який не вдовольнив позивача, не повернення відповідачем грошових коштів позивачу.

Отже не підлягають доказуванню обставини, які визнаються сторонами.

Таким чином вартість товару та послуг, що пропонував відповідач позивачу склала 608 гривень, яка пов`язана саме із придбанням та врученням товару позивачу.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченимЗаконом України"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Отже на підставі платіжного документу №3030115266 від 30/03/2021 між сторонами укладено договір, за змістом якого відповідач продав позивачу спірний браслет за 608 гривень.

Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» спірний договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

По-перше, за змістом ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Отже у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Отже законом гарантовано право споживача повернути товар із поверненням споживачу сплачених за товар грошових коштів.

По-третє, в ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Таким чином споживачу гарантовано отримати інформацію про повну вартість товару і послуги із врахуванням сумарних даних про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач маєправо на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.

Отже позивачу гарантовано право на демонстрацію безпечного та правильного її використання.

Оскільки договір укладено сторонами дистанційно, тому можливість реалізувати право за ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає демонстрацію безпечного та правильного її використання товару в місці знаходження відповідача та протягом часу, що повинні встановити сторони, а разі не встановлення такого часу протягом розумного періоду часу.

Так в судовому засіданні позивач надала перед судом пояснення про те, що нею придбано товар для визначеної мети і потреби в моніторингу тиску крові. Тому до очікування позивача щодо демонстрації безпечного та правильного використання товару належало відображення приладом вірного показника тиску крові, незважаючи на самостійне віднесення чи не віднесення товару відповідачем до медичних товарів.

Загальновідомою на даний час є обставина можливості визначення тиску крові та широкого спектру інших біологічних показників за опосередкуванням різноманітних товарів, що не належать до виключно медичних товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином позивачем однозначно доведено перед судом, що нею придбано товар, який у визначений законом строк вона намагалась повернути відповідачу з підстав, що гарантовані законом споживачу.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов`язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов`язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов`язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов`язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач та його представник не подали суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подали розрахунку на спростування розрахунку позивача.

Разом з цим висновок відповідача про те, що позивач спілкувалась із представником відповідача у формі, що на думку представника відповідача не належить до вихованої поведінки не визначена законом в якості правової підстави для звільнення відповідача від його обов`язку задовольнити вимоги споживача щодо повернення товару продавцю та повернення грошових коштів за сплачений товар.

Крім цього відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином позивачем та його представником належним чином не виконано їх процесуального обов`язку із обґрунтування моральної шкоди: її виду, виду душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, тривалості і ступеню таких страждань.

Тому з урахуванням форми порушення прав позивача відповідачем щодо не прийняття товару продавцем на вимогу споживача та несвоєчасного повернення грошових коштів в оплату товару відповідну моральну шкоду може бути компенсовано в розмірі 600 гривень.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СБЗВ (код 43548741) на користь ОСОБА_1 608 гривень та 600 гривень моральної шкоди;

в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородовський С.О.