Рішення

від 04.11.2022 по справі 308/5268/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5268/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретарів судового засідання Ігнатюк Ю., Лецак Н.В., позивача (відповідача) ОСОБА_1 , її представника адвоката Логойди В.М., відповідача (позивача) ОСОБА_2 , його представника адвоката Гончарова В.В., свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об`єкта нерухомого майна особистою приватною власністю та визначення порядку користування нерухомим майном,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін

02 травня 2022 року засобом поштового зв`язку позивач (відповідач) ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача (позивача) ОСОБА_2 з вимогою про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.03.1995 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, однак оскільки шлюбні відносини припинені, виникло питання про розподіл майна, яке було набуто в період шлюбу за спільні сумісні кошти.

Виходячи з наведених обставин, просила визнати за нею право власності на Ѕ частину кожного з наступних об`єктів рухомого та нерухомого майна:

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , площею 235,5 м2, РНОНМ 24095521101;

- земельну ділянку під вказаним житловим будинком, площею 0,08 га, КВЦПЗ 02.01, кадастровий номер 2110100000:42:001:0352;

- квартиру за адресою АДРЕСА_2 , площею 42,1 м2, РНОНМ 2125990121101;

- квартиру за адресою АДРЕСА_3 , площею 49,8 м2, РНМ 30363105;

- автомобіль марки FORD KUGA, білого кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 /т.1, а.с 1-15/.

04 липня 2022 року відповідач (позивач) ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гончаров В.В., звернувся із зустрічною позовною заявою, яку уточнив в процесі розгляду справи, до позивача (відповідача) ОСОБА_1 про визнання об`єкта нерухомого майна квартири за адресою АДРЕСА_2 особистою приватною власністю та визначення порядку користування нерухомим майном житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов обґрунтований тим, що квартира за адресою АДРЕСА_2 являється особистою приватною власністю ОСОБА_2 , оскільки така набута ним за особисті приватні кошти за час окремого проживання від ОСОБА_1 у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Окрім того, сторони не можуть дійти згоди в питанні користування будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи з наведених обставин ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гончаров В.В., просив:

- визнати квартиру АДРЕСА_4 , площею 42,1 кв.м. особистою приватною власністю ОСОБА_2 ;

-визначити співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порядок користуванняжитловим будинком АДРЕСА_1 ,Закарпатської площею235,5кв.м.,надавши вособисте користування ОСОБА_2 житлову кімнату(спальню)на мансардномуповерсі площею21,3кв.м.(позначка14на планітехнічного паспорту); гардеробну намансардному поверсіплощею 6,6кв.м.(позначка16на планітехнічного паспорту); санвузол намансардному поверсіплощею 7,8кв.м.(позначка17на планітехнічного паспорту); житлову кімнату(спальню)на мансардномуповерсі,площею 10,8кв.м.(позначка18на планітехнічного паспорту);а вособисте користування ОСОБА_1 санвузол на мансардному поверсі площею 3,7 кв.м. (позначка 11 на плані технічного паспорту); гардеробну на мансардному поверсі площею 3,4 кв.м. (позначка 12 на плані технічного паспорту); житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі площею 20,4 кв.м. (позначка 13 на плані технічного паспорта); житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі площею 16,6 кв.м. (позначка 15 на плані технічного паспорта); всі інші житлові і підсобні нежитлові приміщення залишити у спільному користуванні сторін;

- відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимоги про визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125990121101), площею 42,1 кв.м.

Також зазначив про визнання первісного позову в частині поділу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки під вказаним житловим будинком, квартири за адресою АДРЕСА_3 , автомобіля марки FORD KUGA, білого кольору, 2015 р.в. шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину кожного з цих об`єктів / т.1., а.с.37-42, 119-122/

27 липня 2022 року представник відповідача за зустрічним позовом адвокат Логойда В.М. подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, який обґрунтовує тим, що твердження ОСОБА_2 про припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 з січня 2019 року не відповідає дійсності, насправді сторони припинили спільне проживання з серпня 2021 року, коли ОСОБА_2 переїхав проживати на квартиру по АДРЕСА_5 , а ОСОБА_1 разом з молодшою донькою залишилися проживати в будинку по АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_4 придбана подружжям ОСОБА_8 під час спільного проживання в зареєстрованому шлюбі частково за рахунок спільних коштів подружжя (поточні доходи, заощадження) і частково (як повідомив дружині ОСОБА_2 ) за рахунок коштів, отриманих в інтересах сім`ї в позику від ОСОБА_7 , які були повернуті останньому шляхом продажу спільного майна подружжя, а саме: земельної ділянки по АДРЕСА_6 .

Щодо порядку користування будинком по АДРЕСА_1 , то з урахуванням проживання в будинку повнолітньої дитини, яка не досягла 23 років, вважає правильним визначити порядок користування спільним будинком, за яким приміщення № НОМЕР_3 (за техпаспортом) залишаються за ОСОБА_2 , приміщення №11-14 за ОСОБА_1 , а підвал, весь перший поверх будинку та сходи з коридором (приміщення №10 мансарди за техпаспортом) залишаються у спільному користуванні сторін, оскільки ці приміщення мають допоміжний та технічний характер і обслуговують потреби всіх проживаючих у будинку осіб. Заявлений ОСОБА_2 розмір витрат на правову допомогу вважає завищеним /т.1, а.с.76-81/.

05 серпня 2022 року відповідач (позивач) ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій вказує, що сума позики, отримана від ОСОБА_7 , за рахунок якої він придбав спірну квартиру по АДРЕСА_7 , погашена ним за рахунок коштів, отриманих ним від продажу 23.07.2021 року двох земельних ділянок у Стрийському районі Львівської області, які належали йому на праві особистої приватної власності. Додані ОСОБА_1 до відзиву на зустрічну позовну заяву фотознімки, на яких він зображений разом з дружиною, з їх доньками, друзями та знайомими, не містять дати подій, які на них зафіксовані, могли зафіксувати події, які відбулися вже після січня 2019 року, тобто після припинення шлюбних відносин, однак такі фотознімки не підтверджують спільне проживання сторін в періоді з січня. Так, після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не бажав завдавати їх двом донькам моральних страждань і афішувати перед близькими і друзями припинення шлюбних відносин, намагався підтримувати видимість існування щасливої та гармонійної родини, тому лише з цією ціллю приймав участь разом з ОСОБА_1 та доньками у певних урочистостях подіях, у зустрічах з близькими і друзями. Підтвердження цього є і факт їхньої спільної участі у м. Києві в урочистій церемонії укладення шлюбу їхньої доньки ОСОБА_9 , яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вже після того, як, за твердженням ОСОБА_1 , їх шлюбні відносини припинилися /т.1, а.с.125-135/.

Заяви (клопотання) учасників справи.

12 травня 2022 року через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Логойда В. подано заяву на виконання ухвали суду від 05.05.2022 року, з додатками /т.1,а.с.20-22/.

23 червня 2022 року через канцелярію суду представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 308/5268/22 /т.1, а.с.33-34/.

04 липня 2022 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. заявлено зустрічний позов. В зустрічному позові в порядкуст. 93 ЦПК України заявлено клопотання про письмове опитування відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 як свідка та поставлені питання про обставини, що мають значення для справи; клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_3 /т.1, а.с.37-66/.

27 липня 2022 представником відповідача за зустрічним позовом адвокатом Логойда В. подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву. В порядкуст. 93 ЦПК України заявлено клопотання про письмове опитування відповідача (позивача) ОСОБА_2 як свідка, поставлені питання про обставини, що мають значення для справи. Заявлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 /т.1, а.с.76-114/.

02 серпня 2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Логойда В. подано клопотання до доручення до матеріалів справи копій поштових квитанцій /т.1, а.с.115-118/.

03 серпня 2022 року представником позивача за зустрічним позовом адвокатом Гончаровим В.В. заявлено про зміну предмета зустрічного позову /т.1, а.с.119-125/.

05 серпня 2022 року позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву /т.1, а.с.126-135/.

08 серпня 2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Логойда В. подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи копії відповіді КП «Водоканал м.Ужгорода» № 1043 від 04.08.2022 /т.1, а.с.136-144/.

09 серпня 2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано заяву про проведення підготовчого судового засідання у відсутності ОСОБА_2 та адвоката Гончарова В.В. /т.1, а.с.145-146/; представником ОСОБА_1 адвокатом Логойда В. подана заява аналогічного змісту /т.1, а.с.147-149/.

17 серпня 2022 року відповідачем (позивачем) ОСОБА_2 в якості свідка надано відповіді на питання, поставлені позивачем (відповідачем) ОСОБА_1 в письмовому опитуванні /т.1, а.с.158-160/.

22 серпня 2022 року позивачем (відповідачем) ОСОБА_1 в якості свідка надано відповіді на питання, поставлені відповідачем ( позивачем) ОСОБА_2 в письмовому опитуванні /т.1, а.с.163-168/.

06 вересня 2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано до суду заяву, що стосується понесених витрат на правову допомогу, з додатками /т.1, а.с.175-176/.

16 вересня 2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано до суду заяву про приєднання доказів, з додатками /т.1,а.с.178-190/.

03 жовтня 2022 представником ОСОБА_1 адвокатом Логойда В. Подані клопотання про витребування доказів та про приєднання доказів до матеріалів справи, з додатками /т.1, а.с.210-225/.

04 жовтня 2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано до суду заяву про видачу копії технічного запису судового засідання, з додатком /т.1, а.с. 230/.

20 жовтня 2022 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано до суду заяву про стягнення судових витрат, з додатками /т.1, а.с.232-239/.

04 листопада 2022 представником ОСОБА_2 адвокатом Гончаровим В.В. подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача (позивача) ОСОБА_2 та його представника /т.1, а.с.242-243/.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 справу передано на розгляд на судді Голяни О.В. /т.1,а.с.16/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху /т.1,а.с.17-19/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи /т.1, а.с.25-27/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.07.2022 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 ; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; ухвалено перейти від розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання / т.1,а.с 72-74/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2022 року зобов`язано позивача (відповідача) ОСОБА_1 надати відповіді на питання позивача (відповідача) ОСОБА_2 , поставлені у клопотанні про письмове опитування; зобов`язано позивача (відповідача) ОСОБА_2 надати відповіді на питання позивача (відповідача) ОСОБА_1 , поставлені у клопотанні про письмове опитування; ухвалено викликати до суду в якості свідка ОСОБА_3 ; ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /т.1, а.с.151-155/.

В судовому засіданні 06.09.2022 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвоката Логойди В.М. про витребування доказів, так як таке клопотання було заявлено під час підготовчого судового засідання, проте не було вирішено судом на відповідній стадії.

В судовому засіданні 20.10.2022 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвоката Логойди В.М. про приєднання до матеріалів справи копії договору № 21 про сплату пайових внесків, укладеного 20.02.2019 між ОСОБА_2 та Житловим будівельним кооперативом «Парковий масив», так як зазначений договір витребовувався судом в порядку ст. 84 ЦПК України у відповідача (позивача) ОСОБА_2 , проте не був наданий до суду.

В судовому засіданні 20.10.2022 протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвоката Логойди В.М. про витребування доказів, про приєднання доказів до матеріалів справи, так як під час підготовчого провадження по даній справі були вирішенні всі наявні клопотання по справі, всі учасники процесу надали для приєднання до матеріалів справи всі наявні у них докази; додаткових клопотань, окрім заявлених, сторони та їх представники не мали; поважних причин пропуску процесуального строку, встановленого законом для подання клопотань, приєднання доказів до матеріалів справи, представник позивача (відповідача) не навів.

Пояснення сторін, надані в судовому засіданні.

Позивач (відповідач) ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що заявлене до поділу майно придбано під час зареєстрованого шлюбу за спільні кошти подружжя, а тому підлягає поділу в рівних частинах.

Щодо тверджень ОСОБА_2 , що подружжя спільно не проживало з кінця січня 2019 року, пояснила суду, що такі відомості не відповідають дійсності. Так, вона проживала спільно з її чоловіком ОСОБА_2 та молодшою дитиною в будинку по АДРЕСА_1 до 27.08.2021. 27.08.2021 у зв`язку з погіршенням сімейних відносин її чоловік виїхав з будинку. Єдиним випадком, коли ОСОБА_2 не проживав в будинку по АДРЕСА_1 , були три тижня, починаючи з 06.04.2020, коли ОСОБА_2 проживав три тижні в квартирі по по АДРЕСА_3 з метою недопущенням інфекціонуванням Covid-19, яким в той час хворіла ОСОБА_1 . Припускає, що фото з валізою, надане ОСОБА_2 як доказ окремого проживання подружжя, було зроблене саме в той період. Про відносини її чоловіка з ОСОБА_10 їй стало відомо в 2021 році. Квартири по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 були придбані за рахунок спільних сімейних коштів подружжя з метою вирішення житлових питань їх двох дітей, причому квартира АДРЕСА_2 призначалася для проживання їх молодшої доньки. Про борг ОСОБА_7 їй відомо зі слів її чоловіка ОСОБА_2 . Земельна ділянка по АДРЕСА_6 відчужена її чоловіком ОСОБА_2 на підставі наданої нею довіреності, гроші від продажу зазначеної земельної ділянки вона не отримувала.

В судовому засіданні 04.11.2022 пояснила, що постійно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , користується кімнатою позн. АДРЕСА_8 на плані технічного паспорта будинку, а кімнати позн. 14,15 на плані технічного паспорта будинку займає молодша донька сторін ОСОБА_11 , 2003 р.н.

Представник позивача (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Логойда В.М. в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав, зустрічні позовні вимоги заперечив. Пояснив, що заявлене до поділу майно придбано під час зареєстрованого шлюбу за спільні кошти подружжя. Подружжя ОСОБА_8 спільно проживало за адресою АДРЕСА_1 до середини 2021, фактичні шлюбні відносини до вказаної дати не припинялися. Єдиний випадок окремого проживання подружжя мав місце в квітні 2020, коли ОСОБА_1 хворіла на Ковід -19, а тому її чоловік ОСОБА_2 з метою недопущення інфекціонування вірусом три тижні проживав окремо в квартирі по АДРЕСА_3 . Квартири по АДРЕСА_3 , по АДРЕСА_2 були придбані за рахунок спільних сімейних коштів подружжя в інтересах сім`ї, а саме: для забезпечення житловою площею двох спільних дітей подружжя. Квартира по АДРЕСА_3 без оформлення офіційних орендних відносин до квітня 2020 року здавалася в оренду іноземному студенту.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що рішення про припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 прийняв в березні 2018 року під час поїздки до Італії. На початку 2019 року у нього зав`язалися відносини з ОСОБА_10 , з якою стали проживати разом з кінця січня 2019 року в квартирі за адресою АДРЕСА_3 , а з листопада 2021 в квартирі по АДРЕСА_2 . Починаючи з кінця січня 2019 мав спільний бюджет з ОСОБА_12 .

При цьому з зв`язку з характером його роботи міг ночувати і в будинку по АДРЕСА_1 , і в квартирі по АДРЕСА_3 , і в пологовому будинку. По теперішній час періодично відвідує будинок по АДРЕСА_1 . Його зображення на спільних фото з ОСОБА_1 пояснює тим, що після припинення фактичних шлюбних відносин подружжя підтримувало вигляд сімейних відносин, щоб не травмувати психіку їх двох дітей.

Спірна квартира по АДРЕСА_2 придбана ним для спільного проживання з ОСОБА_12 . Придбана частково за рахунок суми грошей в розмірі 10000 доларів США, отриманих в позику від ОСОБА_7 , частково за рахунок його заробітної плати. З ОСОБА_7 розрахувався готівкою в серпні 2021 за рахунок грошей, отриманих ним в результаті продажу належних йому на праві особистої приватної власності земельних ділянок, розташованих в Стрийському районі Львівської області. Гроші від продажу земельної ділянки по АДРЕСА_6 , що являлася спільною сумісною власністю подружжя, призначалися для допомоги дітям, борг ОСОБА_7 за рахунок цих коштів не погашався.

На запитання представника позивача за первісним позовом відповів, що в квартирі по АДРЕСА_3 проживав студент з Йорданії, а після квітня 2020 року у вказаній квартирі інколи міг переночувати особа на ім`я ОСОБА_13 , прізвище якого назвати не забажав.

Представник відповідача (позивача) ОСОБА_2 адвокат Гончаров В.В. в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав, первісні позовні вимоги заперечив. Пояснив, що подружжя ОСОБА_8 припинило спільне проживання з січня 2019. Незважаючи на фактичне припинення спільного проживання, ОСОБА_2 з 2019 року і по теперішній час періодично з метою відпочинку (будинок розташований поблизу його місця роботи), з метою спілкування з донькою тощо, відвідує будинок по АДРЕСА_1 . В лютому 2019 ОСОБА_2 уклав договір з ЖБК «Парковий масив» про сплату пайових внесків з метою придбання квартири по АДРЕСА_7 для особистого проживання.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 березня 1995 року.

Шлюб міжсторонами булорозірвано рішеннямУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від29.03.2022року врамках розглядуцивільної справи308/14326/21.Зі змістурішення судуслідує,що зпозовом пророзірвання шлюбудо суду28.10.2021звернувся чоловік ОСОБА_2 ,посилаючись нате,що спільнежиття усторін нескладається,подружжя припинилоспільне проживання,шлюб існуєтільки формально,подружніх стосунківне підтримують,спільного господарстване ведуть.Судом приухваленні рішеннябуло встановлено,що шлюбнихстосунків сторониміж собоюне підтримують;даних,з якогосаме часуподружжя припинилошлюбні відносини,рішення судуне містить/т.1,а.с.56-57/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №281471003 від 27.10.2021 року за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровані:

-об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м., дата державної реєстрації 15.07.2020 року, підстава державної реєстрації: довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: б\н, виданий 29.11.2019 року, видавник: Житлово - будівельний кооператив: «Парковий масив»; технічний паспорт, серія та номер: 133/04-03/20, виданий 05.06.2020 року, видавник Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; сертифікат ДАБІ, серія та номер: ЗК162201430647, виданий 22.05.2020, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради; документ отримано з ЄРД: протокол, серія та номер: 1083,1084, виданий 13.07.2020, видавник: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. /а.с.4-5/;

-об`єкт житлової нерухомості п`ятикімнатний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 235 кв.м., житловою площею 104,2 кв.м., дата державної реєстрації 28.02.2013, земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 2110100000:42:001:0352, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,08 га, підстава державної реєстрації: свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 19.03.2013 року, видавник: державний реєстратор Цоклан О.М., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:983792 від 19.03.2013 року 14:58:16, ОСОБА_14 , Ужгородське міськрайонне управління юстиції в Закарпатській області;форма власності: приватна, власники ОСОБА_2

-об`єкт житлової нерухомості за адресою за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 49,8 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., дата державної реєстрації 11.05.2010, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності НОМЕР_5 , 06.05.2010 року, виконком Ужгородської міської ради /т.1, а.с. 4-5, 180-181/.

Відповідно до свідоцтва про право власності індексний номер:1379318 від 19.03.2013 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 235,5 кв.м., житловою площею 104,2 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_2 /т.1, а.с.55/. Зазначений будинок введений в експлуатацію на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації /т.1., а.с.183-184/.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.12.2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:42:001:0352, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,08 га, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_2 /т.1, а.с. 6/.

Відповідно до даних договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., зареєстрованого в реєстрі №2130, ОСОБА_2 за ціною 13280,00 грн. придбав у ОСОБА_15 земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею 0,08га, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд /т.1.,а.с.54/.

20.02.2019 ОСОБА_2 уклав з Житловим будівельним кооперативом «Парковий масив» договір № 21 про сплату пайових внесків, яким були врегульовані відносини щодо членства в кооперативі та порядок набуття права власності на об`єкт в будинку, а саме: квартиру АДРЕСА_7 , яку будує кооператив. Пунктом 1.4 передбачено, що внесок, який підлягає сплаті учасником, складається з вступного внеску в розмірі 1000 грн., який сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником, та паю, який сплачується частинами згідно графіку, встановленого Додатком 1 до цього договору. Пунктами 2.1, 2.7 договору передбачено, що вартість будівництва 1 кв.м. становить 7880 грн.; на момент укладання договору розмір внесків становить 331748 грн. Після сплати учасником повного розміру внеску, ЖБК надає учаснику довідку про здійснення повної оплати пайового внеску /т.1, а.с.212-214/.

Додатку 1 до договору про сплату пайових внесків від 20.02.2019, з затвердженим графіком сплати паю, передбаченого п.1.4. договору, сторони не надали.

Довідкою Житлово будівельного кооперативу «Парковий масив» № 0506/20-45 від 05.06.2020 стверджено, що ОСОБА_2 станом на 05.06.2020 повністю розрахувався по договору № 76 про сплату пайових внесків у обслуговуючому Житлово будівельному кооперативі «Парковий масив» від 20.02.2019 в розмірі 331748 грн. за житлову квартиру АДРЕСА_4 /т.1, а.с.58/, а актом № 45 приймання передачі житлової квартири від 05.06.2020 стверджено, що Житлово будівельний кооператив «Парковий масив» передав, а ОСОБА_2 прийняв вказану квартиру /т.1, а.с.59/.

Договір № 21 від 20.02.2019, довідка Житлово будівельного кооперативу «Парковий масив» № 0506/20-45 від 05.06.2020 стосуються одного і того ж об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до даних електронно інформаційної системи «Дія» транспортний засіб марки «FORD» моделі «KUGA», білого кольору, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , що також підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 09.09.2015 року/т.1, а.с. 9,180/.

30.08.2021 року ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченої довіреності уповноважила ОСОБА_2 продати спільну сумісну власність подружжя - земельну ділянку площею 0,0896 га, що розташована в АДРЕСА_6 , кадастровий номер 2110100000:42:001:0049, визначаючи ціну та інші умови договору на власний розсуд /т.1, а.с.82,113/.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І., зареєстрованого в реєстрі №5001, ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , відчужила за ціною 223 303,00 грн. покупцю ОСОБА_7 земельну ділянку під АДРЕСА_6 , кадастровий номер 2110100000:42:001:0049. При цьому в п. 9 договору представник продавця ствердив, що відчужувана земельна ділянка є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, встановлено, що частину грошей, отриманих від продажу земельної ділянки АДРЕСА_6 ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не отримала..

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І., зареєстрованого в реєстрі №3737, ОСОБА_2 за ціною 130 100,00 грн. відчужив покупцю ОСОБА_16 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_9 , площею 0,0707 га., цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625388800:05:001:0191.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.07.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Рак О.І., зареєстрованого в реєстрі №3736, ОСОБА_2 за ціною 106 600,00 грн. відчужив покупцю ОСОБА_16 земельну ділянку за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Діброва, площею 0,0874 га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4625388800:05:001:0192. На укладення цього договору надано згоду дружини продавця ОСОБА_1 /т.1, а.с.133-134/.

Земельна ділянка за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Діброва, належала ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності як особі, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду, про що Заплатинською сільською радою був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 405249 /т.1., а.с.135/.

9.11.2008 року ОСОБА_2 надав в позику ОСОБА_17 суму грошей в розмірі 355000 грн., а 23.06.2009 ОСОБА_2 надав в позику ОСОБА_17 суму грошей в розмірі 421856,00 гривень, що підтверджено нотаріально посвідченими договорами від 9.11.2008 року та від 23.06.2009 року /т.1., а.с.185-186/.

Будучи опитаним як свідок в порядку ч.1 ст. 93 ЦПК України, ОСОБА_2 дав наступні відповіді:

1)Договір від 20.02.2019 року про сплату пайового внеску до ЖБК «Парковий масив» за квартиру на АДРЕСА_10 у нього відсутній, номер вказаного договору не пам`ятає. Оплату за вказану квартиру у вигляді пайового внеску здійснював частинами за рахунок коштів, які позичав у ОСОБА_7 , а решту за рахунок особистих заощаджень та своєї заробітної плати. Позику ОСОБА_7 повернув в перших числах серпня 2021 року, точну дату не пам`ятає, за рахунок коштів, отриманих від продажу 23.07.2021 року двох земельних ділянок у Стрийському районі Львівської області, які належали йому на праві особистої приватної власності. Залишкову незначну суми позики повернув за рахунок особистих заощаджень та заробітної плати.

2)Для придбання квартири на АДРЕСА_10 у лютому 2019 року позичив у ОСОБА_7 10000,00 доларів США, жодних документів для позики не оформляли, оскільки в них були дружні відносини та довіра. У 2021 році у ОСОБА_7 грошові кошти не позичав.

3)Розрахунок за договором купівлі продажу, оформленої на ОСОБА_1 земельної ділянки, від 29.09.2021 року був проведений ОСОБА_7 грошима у готівковій формі. Відчуження цієї земельної ділянки жодним чином не пов`язане з отриманням ним від нього у позику грошових коштів на придбання квартири на АДРЕСА_10 /т.1., а.с.158-159/.

Будучи опитаною як свідок в порядку ч.1 ст. 93 ЦПК України, ОСОБА_1 дала наступні відповіді:

1)Громадянина ОСОБА_18 , який помер у червні 2021 року знала, він був чоловіком сестри ОСОБА_2 . Ірини.

2)Про отримання у позику грошових коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_18 їй не відомо, згоду на отримання у позику грошей не надавала.

3)Квартира АДРЕСА_11 , земельна ділянка на АДРЕСА_1 , житловий будинок на цій земельній ділянці, придбались переважно за спільні кошти подружжя; будівництво будинку по АДРЕСА_1 частково здійснювалось за рахунок її особистих коштів, які їй дарував її батько ОСОБА_19

4)Відомості про її доходи вказані в довідці форми ОК-5 /т.1., а.с.163/.

Довідкою форми ОК-5 стверджено відомості про доходи, отримані ОСОБА_1 в 1999-2022 роках/т.1, а.с.164-167/.1

Допитана в судовому засіданні 06.09.2022 року свідок ОСОБА_3 пояснила, що з січня 2019 року в неї з ОСОБА_2 почались близькі стабільні відносини, а з кінця січня 2019 розпочали спільне проживання з ОСОБА_2 в квартирі за адресою АДРЕСА_5 . В той момент свідок, хоча і проживала спільно з ОСОБА_2 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, з яким періодично бачилася (їздила в м.Берегово Закарпатської області приблизно два рази на тиждень), так як у них є спільна дитина, яка відвідувала навчальний заклад та проживала в м.Берегово Закарпатської області. Шлюб з її чоловіком офіційно розірваний рішенням суду в 2021 році. Квартира по АДРЕСА_7 придбана ОСОБА_2 для їх спільного проживання, з тому числі для спільного проживання з її дитиною. На запитання адвоката Логойди В.М. стосовно того, чому в рішенні Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.07.2021 за її позовом до ОСОБА_20 про розірвання шлюбу зазначено, що сторони по справі проживають окремо з травня 2021 року, відповіла, що позовну заяву від її імені та від імені іі чоловіка готував один і той самий юрист, позов вона підписала, не читаючи. На даний момент проживає разом з ОСОБА_2 в квартирі за адресою АДРЕСА_7 .

Свідок ОСОБА_4 показала, що являється рідною сестрою позивача (відповідача) ОСОБА_1 . З 2001 проживає постійно в м. Київ, в періоді з березня по травень 2020 перебувала в м. Ужгороді Закарпатської області, тоді був випадок, коли ОСОБА_2 проживав два три тижні окремо від дружини зв`язку з хворобою останньої. В періоді з 08.02.2021 по 15.03.2021, в червні, серпні, вересні 2021 перебувала в м. Ужгороді Закарпатської області, проживала у батьків, кожен вечір проходила до сестри в будинок за адресою АДРЕСА_1 . Відносини подружжя ОСОБА_8 в той період носили ознаки сімейних. В належній подружжю сім`ї ОСОБА_8 квартирі по АДРЕСА_5 в Ужгороді до березня 2020 року проживав іноземний студент. Коли в вересні 2021 року помер в Болгарії її та ОСОБА_1 батько, чоловік сестри ОСОБА_2 оплатив транспортування тіла на Україну. Про негаразди в сім`ї ОСОБА_8 вперше дізналася в серпні 2021.

Свідок ОСОБА_5 показала, що являється другом сім`ї ОСОБА_8 , навідувалася в гості до сім`ї ОСОБА_8 в будинок за адресою АДРЕСА_1 з різною періодичністю, інколи різ в тиждень, інколи раз в місяць, в будні і в вихідні дні. В 2019 -2020 роках подружжя ОСОБА_8 проживало разом, їх відносини носили характер подружніх.

Свідок ОСОБА_6 показала, що являється сусідкою, одночасно другом сторін по справі. В 2019 -2021 ОСОБА_2 приїжджав в будинок за адресою АДРЕСА_1 кожен день. На даний час також постійно з`являється у вказаному будинку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що в 2019 році на підставі усної домовленості надав в позику ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10000 доларів США для придбання квартири, гроші були йому повернуті в кінці серпня 2021 року. Про укладений договір позики дружина позичальника ОСОБА_1 була обізнана. 29.09.2021 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_6 для своїх особистих потреб, за цю земельну ділянку розрахувався готівкою. Придбання зазначеної земельної ділянки не пов`язано з виконанням договору позики.

Рахунки за споживання електроенергії за періоди з 01.07.2021 по 01.08.2021, з 08.2021 по 02.2022, за споживання води за січень 2022, за розподіл (доставку природного) газу за січень, лютий 2022 за адресою АДРЕСА_1 виставлені обслуговуючими компаніями на ім`я ОСОБА_2 /т.1, а.с.83, 87, 89,92, 114/.

Випискою по особовому рахунку НОМЕР_7 споживача за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 підтверджено обсяг споживання холодної води та дати оплати за спожиту воду /т.1, а.с.138-142/.

08.02.2022 ОСОБА_1 оплатила послуги водопостачання, послуги за розподіл (доставку природного) газу, за споживання газу, за енергопостачання за січень 2022 /т.1, а.с.88,90,91,93).

На фотокартках, долучених до матеріалів справи, зафіксовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в періоді 2019 -2021 в колі сім`ї, на урочистих подіях, на відпочинку /т.1, а.с. 94-112, 130/.

На фотознімку на а.с.129, т.1., зображена валіза, яка, як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін, належить ОСОБА_2 .

На фотознімку на а.с. 123, т.1., зображений камін, який знаходиться на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1 (позн. 6 на платі технічного паспорту будинку).

Інформацією з мережі Інтернет стверджено про трудову діяльність особи ОСОБА_18 , який являвся чоловіком рідної сестри позивача за зустрічним позовом та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_9 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 /т.1, а.с 47-53/.

Сторони не спроможні за взаємною згодою, добровільно вирішити питання користування будинком АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , встановлено, що зазначений будинок має загальну площу 235,5 кв.м. та складається з підвалу площею 20,0 кв.м, сходів площею 5,9 кв.м., першого і мансардного поверхів.

Перший поверх складається з:

-тамбура площею 3,3 кв.м. (позначка №1 на плані технічного паспорту);

-гаража площею 19,2 кв.м. (позначка 2 на плані технічного паспорта);

-котельні площею 6,0 кв.м. (позначка 3 на плані технічного паспорта);

-передпокою площею 12,3 кв.м. (позначка 4 на плані технічного паспорта);

-санвузла площею 3,5 кв.м. (позначка 5 на плані технічного паспорта);

-вітальні площею 35,1 кв.м. (позначка №6 на плані технічного паспорта);

-кухні площею 14,9 кв.м. (позначка №7 на плані технічного паспорта);

-комори площею 0,5 кв.м. (позначка №8 на плані технічного паспорта);

-коридора площею 14,4 кв.м. (позначка №( на плані технічного паспорта).

Мансардний поверх складається з:

-коридора площею 9,8 кв.м., (позначка №10 на плані технічного паспорта);

-санвузла площею 3,7 кв.м.(позначка №11 на плані технічного паспорта);

-гардеробної площею 3,4 кв.м., (позначка №12 на плані технічного паспорта);

-житлової кімнати (спальні) площею 20,4 кв.м., (позначка №13 на плані технічного паспорта);

-житлової кімнати (спальні) площею 21,3 кв.м., (позначка №14 на плані технічного паспорта);

-житлової кімнати (спальні) площею 16,6 кв.м., (позначка №15 на плані технічного паспорта);

-гардеробної площею 6,6 кв.м., (позначка №16 на плані технічного паспорта);

-санвузла площею 7,8 кв.м. (позначка №17 на плані технічного паспорта);

-житлової кімнати (спальні) площею 10,8 кв.м., (позначка №18 на плані технічного паспорта) /т.1, а.с.60-65/.

Відповідач (позивач) ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на момент розгляду справи постійно не проживає, періодично використовує будинок для відпочинку, зберігання своїх речей, побачень з дитиною.

Позивач (відповідач) ОСОБА_1 постійно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , користується кімнатою позн. АДРЕСА_8 на плані технічного паспорта будинку, кімнати позн. 14,15 на плані технічного паспорта будинку займає молодша донька сторін ОСОБА_11 , 2003 р.н.

Оцінка Суду

Щодо поділу майна.

Між сторонами виник спір щодо поділу майна, яке було придбано ними під час зареєстрованого шлюбу.

Будинок за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль марки FORD KUGA, 2015 р.в., квартира по АДРЕСА_3 були придбані під час шлюбу сторін, що вони і не оспорювали, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 позов в цій частині визнав, а тому перелічене вище майно підлягає поділу згідно із статтями 60-61, 69-70 Сімейного кодексу України.

Спірним об`єктом для поділу являється квартира АДРЕСА_4 .

Позиція позивача (відповідача) ОСОБА_2 ґрунтується на тому, що вона спільно проживала з відповідачем (позивачем) ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, під час такого проживання вони придбали спільну квартиру, а тому така квартира підлягає поділу; позиція же відповідача (позивача) ОСОБА_2 ґрунтується на тому, що спірна квартира придбана ним за його особисті кошти в період окремого від ОСОБА_1 проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, а тому за ним необхідно визнати право особистої приватної власності на цю квартиру.

Згідно ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Устатті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто, а згідно з частиною шостою статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Норми Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, у постановах Верховного Суду: від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 22 лютого 2021 року в справі № 264/2232/19, від 21 квітня 2022 року в справі№ 461/1617/15-ц.

Так,в данійситуації позивачза первіснимпозовом ОСОБА_1 ,яка висловилапозицію,що зазначененерухоме майноє спільноюсумісною власністю,звільняється віддоведення цієїобставини,яка маєзначення дляправильного вирішеннясправи,а напозивача позустрічному позову ОСОБА_2 покладається обов`язокдовести обставинипро те,що квартира АДРЕСА_4 придбананим зайого особистікошти вперіод окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, а тому поділу не підлягає, тобто відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України має довести протилежне, спростувати матеріально-правову презумпцію.

В цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», що більш характерним є для англосаксонської правової системи, проте із змісту статей 12, 81 ЦПК прослідковується, що він є наближеним до стандарту «балансу ймовірностей» (balance of probabilities), при якому тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, що відповідає характеру даних правовідносин.

Характер спірних правовідносин свідчить про те, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання: 1) Чи проживав ОСОБА_2 окремо від ОСОБА_1 в періоді з 20.02.2019 по 05.06.2020 у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин?; 2)чи придбано спірне майно за спільні сумісні кошти подружжя чи за особисті кошти ОСОБА_2 .? 3) чи відноситься спірне майно до спільного сумісного майна подружжя або являється особистою приватною власністю одного з подружжя?

В підтвердження окремого проживання від дружини ОСОБА_1 з кінця січня 2019 року відповідач (позивач) ОСОБА_2 надав показання свідка ОСОБА_10 , фотосвітлину валізи.

З іншої сторони позивач (відповідач) ОСОБА_1 в спростування окремого проживання надала фотосвітлини, де зображена вона та ОСОБА_2 , рахунки обслуговуваючих компаній, виставлених на ім`я ОСОБА_2 , показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Співставляючи «дві групи протилежних доказів», суд знаходить, що факт окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в періоді з 20.02.2019, тобто з моменту укладення договору про пайову участь, по 05.06.2020, тобто до моменту підтвердження оплати вартості спірної квартири, не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 , так як, по перше, остання являється близькою особою відповідача (позивача) ОСОБА_2 , а, по друге, такі покази є суперечливими.

Так, свідок в судовому засіданні підтвердила, що дійсно, в рішенні Берегівського районного суду Закарпатської області про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_20 в описовій частині вказано, що сторони припинили спільно проживати з травня 2021, проте вказала, що даний факт не відповідає дійсності, так як позов готував юрист, вона підписала позовну заяву не читаючи.

Разом з тим, свідок ОСОБА_3 , ставлячи свій підпис на позовній заяві, взяла на себе відповідальність за факти та відомості, викладені в ній, а надаючи таку позовну заяву до суду, надала зазначені факти та відомості відповідному органу. Більш того, свідок ОСОБА_3 , отримавши рішення суду, в якому наведені відомості, з якими вона не згідна, не була позбавлена оскаржити таке рішення суду в апеляційному порядку.

Сам по собі факт перебування відповідача (позивача) ОСОБА_2 у близьких стосунках зі свідком ОСОБА_10 , періодичні романтичні побачення не можуть свідчити про окреме проживання ОСОБА_2 від дружини ОСОБА_1 у спірному періоді.

Фотосвітлина, на якій зображена валіза, належна ОСОБА_2 , не може бути належним доказом окремого проживання подружжя; наявність на фотосвітлині валізи з речами ОСОБА_2 логічно узгоджуються з поясненнями позивача (відповідача) ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 стосовно того, що в квітні 2020 року ОСОБА_2 зібрав свої речі, тимчасово переїхав з будинку по АДРЕСА_5 , так як побоювався інфекцінуватися Ковід -19, яким в той час хворіла ОСОБА_1 .

Досліджуючи долучені до матеріалів справи копії сімейних фото, суд приходить до висновку, що вони підтверджують факт того, що сторони в періоді з 20.02.2019 по 05.06.2020 перебували в подружніх відносинах, оскільки вони зображені на фотографіях разом, у домашній обстановці, з дітьми, друзями, на відпочинку на курорті ОСОБА_21 , в Королівстві Таїланд, з чого можна зробити висновок, що на фото зображене подружжя. З фотографій також вбачається, що сторони мають вигляд близьких людей. Доводи ОСОБА_2 , що він та ОСОБА_1 , будучи присутніми на різних урочистостях, вдома в присутності дітей, на відпочинку зображали вигляд щасливого подружжя, щоб не завдавати моральної травми дітям, суд відкидає, адже їх діти ОСОБА_9 , 1996 р.н., та ОСОБА_22 , 2003 р.н., станом на 2019-2020 роки вже перебували в тому віці, коли здатні були зрозуміти погіршення взаємовідносин між батьками, і дана обставина не могла завдати їм суттєвої моральної травми.

За таких обставин окреме проживання подружжя ОСОБА_2 у зв`язку з припиненням фактичних шлюбних відносин в періоді з 20.02.2019 по 05.06.2020 відповідачем (позивачем) ОСОБА_2 не доведено.

При цьому суд враховує, що доведення окремого проживання від дружини ОСОБА_1 необхідно відповідачу (позивачу) ОСОБА_2 для визнання права особистої приватної власності на спірне майно, у зв`язку із чим, оскільки окреме проживання не підтвердилося саме для цієї мети, тобто в періоді з 20.02.2019 по 05.06.2020 (дата підтвердження оплати вартості спірного майна), необхідності його встановлення в даних правовідносинах за більш ранній чи пізній період не має, так як він не породжує юридичні наслідки для позивача. Схожий підхід висловив і Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 534/1894/15-ц (провадження № 61-9744св18).

Доводи ОСОБА_2 , що спірну квартиру придбано також частково за його особисті кошти, якими являються сума позика в розмірі 10000 доларів США, отримана ним від ОСОБА_7 та погашена за рахунок коштів, отриманих ним від продажу 23.07.2021 року двох земельних ділянок у Стрийському районі Львівської області, які належали йому на праві особистої приватної власності, також не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Так, за загальним правилом, встановленим пунктом третім частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Загальна сума договору усного договору позики, який, за твердженням ОСОБА_2 , був укладений між ним та ОСОБА_7 , істотно перевищує обмеження, встановлене п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України. Договір, який був укладений в усній формі, необхідно було вчиняти у письмовій формі. За бажанням сторін такий договір міг бути також нотаріально посвідчений.

Укладання усного договору на суму 10000 доларів США не допускається. Такий договір суперечить основним вимогам, які є необхідними для чинності правочину, а отже є нікчемним. На практиці документальним підтвердженням укладання такого договору та передачі грошових коштів можуть слугувати розписки, в такому випадку факт передачі грошових коштів був би належним чином зафіксований.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт укладання усного договору позики з ОСОБА_2 , так як якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді були/не були одержані. Згідно з частиною частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Поясненнями сторони та показаннями свідка не може доводитися факт виконання зобов`язання за договором позики. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 (провадження № 61-33033св18).

Заробітна плата ОСОБА_2 , за рахунок якої, за твердженням останнього, була частково виплачена вартість спірної квартири, у відповідності до вимог ст. 60,61 СК України відноситься до об`єкту спільної сумісної власності подружжя.

До того ж, відповідач (позивач) ОСОБА_2 , укладаючи 20.02.2019 договір про сплату пайових внесків, не був позбавлений можливості указати в договорі, що оплату за квартиру здійснено за його власні кошти, що дана квартира, що будується, набуде в майбутньому статус його особистої власності.

Таким чином, в даній справі презумпція спільності права власності подружжя на придбане в період шлюбу майно не спростована, а тому суд робить висновки, що спірне майно придбане за спільні сумісні кошти подружжя, являється спільним майном подружжя й підлягає поділу.

Щодо встановлення порядку користування будинком

В спірних правовідносинах позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 як співвласник частини будинку заявляє вимогу про визначення порядку користування будинком АДРЕСА_1 . З зазначеною позовною вимогою відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 не погодилася, запропонувала інший, відмінний від запропонованого позивачем по зустрічному позову, порядок користування будинком.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В порядку ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Положеннями ч. 1 ст. 156 ЖК України визначено, щочлени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Верховний Суду постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 вказав на те, що відповідно до ст. 358 ЦК України первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Рішення суду не може підмінити собою їх домовленість, але при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Суд роз`яснив, що співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Суд також звернув увагу, що у даній справі спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. Верховний Суд вказав, що при цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Позиціїсторін щодопорядку користуванняпершим поверхомбудинком по АДРЕСА_1 ідентичні.Щодо порядкукористування мансарднимповерхом зазначеногобудинку,то тутпозиція сторінвідрізняється,а саме: ОСОБА_2 заявив вимогувиділити вйого особистекористування кімнатипозначені №14,18,а ОСОБА_1 залишити вїї користуваннякімнати позначені13,15; ОСОБА_1 не погоджуєтьсяз запропонованимпорядком користуваннята вважаєза доцільневиділити вїї особистекористування кімнатипозначені №11-14,а кімнати15-18 залишити в користування ОСОБА_2 .

Встановлено, що позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 в будинку постійно не проживає, періодично використовує будинок для відпочинку, зберігання своїх речей, побачень з дитиною, відповідачка ж по зустрічному позову ОСОБА_1 використовує будинок для постійного проживання, користується кімнатою позн. 13 на технічному паспорті будинку, кімнати № 14,15 займає спільна повнолітня дитина сторін ОСОБА_11 , 2003 р.н.

Загальна площа мансардного поверху згідно технічного паспорту становить 106,3 кв.м.

В разі задоволення зустрічного позову, ОСОБА_2 отримав би в користування площу мансардного поверху будинку всього 46,5 кв., а ОСОБА_1 отримала би площу 44,1 кв.м., а сходи 5,9 м.кв., коридор 9,8 м.кв. залишилися би в спільному користуванні співвласників.

В разі визначення порядку, запропонованого ОСОБА_1 , остання би отримала мансардного поверху будинку всього 48,8 кв. м., а ОСОБА_2 отримав би в користування площу мансардного поверху будинку всього 41,8 м.кв., а сходи 5,9 м.кв., коридор 9,8 м.кв. залишилися би в спільному користуванні співвласників.

Кімнат, які б точно відповідали розміру частки кожного зі співвласників, у спірному будинку немає, а тому з урахуванням площі кімнат, на думку суду, можливо відійти від дотримання критерію необхідності виділення у користування кожному із співвласників ізольованого приміщення, житлова площа якого буде чітко відповідати їх ідеальним часткам у праві власності, на визначити порядок користування житловим будинком, запропонований ОСОБА_2 , так як такий порядок найбільше враховує баланс інтересів співвласників та максимально наближено відповідає розмірам належних їм часток у праві спільної власності у спірному будинку. Відхилення від розміру житлової площі, що припадає на кожного із співвласників, є незначним і не змінює розміру часток.

При цьому суд відкидає доводи ОСОБА_1 , що при встановленні порядку користування будинком слід врахувати інтереси повнолітньої дитини сторін ОСОБА_11 , 2003 року народження, так як остання не являється співвласником будинку, а у відповідності з вимогамистатті 405 ЦК Українижитлове приміщення, яке мають займати члени сім`ї власника житла, що проживають разом з ним, визначається його власником.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач по первісному позову ОСОБА_1 сплатила судовийзбірв розмірі 12405 грн. (за подання первісної позовної заяви), який з врахуванням задоволення первісних позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача по первісному позову ОСОБА_2 .

Позивач по зустрічному позову сплатив судовий збір в розмірі 4309,88; при цьому суддійшов висновку прообґрунтованість позовних вимог немайнового характеру, в задоволенні вимог майнового характеру відмовлено, а тому з відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 992,4 грн.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., про стягнення яких зазначено у заяві представника відповідача (позивача) ОСОБА_2 адвоката Гончарова В.В. від 20.10.2022, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. ч. 1, 2ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді сторона відповідача (позивача) ОСОБА_2 надала копію договору про надання правничої допомоги №09/с від 22.06.2022, опис наданих адвокатом послуг, квитанцію від 15.09.2022 на суму 20000 грн., довідку про рух коштів, що підтверджує оплату 19.10.2022 ще 5000 грн.

Зважаючи на те, що зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, то відповідно до п.3 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому суд, визначаючи суму витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, виходить з розміру суми судового збору, сплаченого за подання вимог майнового та немайнового характеру. Так, ОСОБА_2 всього було сплачено 4 309,88 грн. судового збору (100%), в тому числі 992,4 грн. за вимогу немайнового характеру (23,03 % від загальної суми) та 3317, 48 грн. за вимогу майнового характеру (76,97 % від загальної суми).

З врахуванням задоволення зустрічного позову в частині вимоги немайнового характеру, відмови в задоволенні вимоги майнового характеру, з позивача (відповідача) ОСОБА_1 на користь відповідача (позивача) ОСОБА_2 підлягає стягненню сума в розмірі 5 757.50 грн. витрат на професійну правову допомогу, що становить 23,03 % від 25000 грн.

Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням взаємних обов`язків щодо відшкодування судового збору остаточно слід стягнути з відповідача (позивача) ОСОБА_2 на користь позивача (відповідача) ОСОБА_1 5655,1 грн. судового збору.

Керуючись статями 2,5,10-13,18,258-259,263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий № 2110100000:42:001:0352.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини квартиру за адресою АДРЕСА_3 , площею 49,8 м2, РНМ 30363105.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля марки FORD KUGA, білого кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об`єкта нерухомого майна особистою приватною власністю та визначення порядку користування нерухомим майном задоволити частково.

Визначити порядок користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , надавши в спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перший поверх зазначеного будинку, а саме: тамбур площею 3,3 кв.м., (позначка №1 на плані технічного паспорту); гараж площею 19,2 кв.м., (позначка 2 на плані технічного паспорта);котельні площею 6,0 кв.м., (позначка 3 на плані технічного паспорта); передпокій площею 12,3 кв.м., (позначка 4 на плані технічного паспорта); санвузол площею 3,5 кв.м., (позначка 5 на плані технічного паспорта); вітальню площею 35,1 кв.м., (позначка №6 на плані технічного паспорта); кухню площею 14,9 кв.м., (позначка №7 на плані технічного паспорта); комору площею 0,5 кв.м., (позначка №8 на плані технічного паспорта); коридор площею 14,4 кв.м., (позначка №9 на плані технічного паспорта), а також сходи площею 5,9 кв.м.; коридор, розташований на мансардному поверсі, площею 9,9 кв.м. (позначка 10 на плані технічного паспорта).

В особисте користування ОСОБА_23 надати житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі площею 21,3 кв.м. (позначка 14 на плані технічного паспорту); гардеробну на мансардному поверсі площею 6,6 кв.м. (позначка 16 на плані технічного паспорту); санвузол на мансардному поверсі площею 7,8 кв.м.(позначка 17 на плані технічного паспорту); житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі, площею 10,8 кв.м. (позначка 18 на плані технічного паспорту).

В особисте користування ОСОБА_1 надати санвузол на мансардному поверсі площею 3,7 кв.м. (позначка 11 на плані технічного паспорту); гардеробну на мансардному поверсі площею 3,4 кв.м. (позначка 12 на плані технічного паспорту); житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі площею 20,4 кв.м. (позначка 13 на плані технічного паспорта); житлову кімнату (спальню) на мансардному поверсі площею 16,6 кв.м. (позначка 15 на плані технічного паспорта).

В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12405 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,4 гривень судового збору, а також 5757.50 гривень витрат на професійну правову допомогу.

З урахуванням взаємних обов`язків щодо сплати судових витрат остаточно слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5655,1 грн. грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 .

Повний текст рішення складено 07.11.2022 року.

Суддя Олена ГОЛЯНА