Ухвала

від 07.11.2022 по справі 202/7851/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7851/22

Провадження № 1-кс/202/5043/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя

Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

захисника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

слідчого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, від 04.08.2022 у кримінальному провадженні №12022040000000295 від 29.06.2022

ВСТАНОВИВ:

03.11.2022 адвокат ОСОБА_3 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою, яку мотивував тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000295 від 29.06.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

04.08.2022 в рамках вказаного кримінального провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

Суть повідомленої ОСОБА_6 підозри зводиться до того, що 30.06.2022 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Дніпра, умисно, переслідуючи власні корисливі мотиви, з метою одержання прибутку від спільного збагачення, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді 16 бронежилетів з бронепластинами марки «Migel Caballero», під час дії воєнного стану, на загальну суму 520000 грн. 00 коп., внаслідок чого отримав прибуток, який згідно з п.2 примітки до ст.210-1 КК України у 410 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Вважає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.201-2 КК України є безпідставним, оскільки стороною захисту отримані докази (висновок судово-економічної експертизи №133/22 від 18.10.2022) того, що бронежилети, які за версією слідства є товарами гуманітарної допомоги, насправді були придбані за кошти (у т. ч. й позичені ОСОБА_7 у ОСОБА_6 ), а тому вони є комерційним товаром, що може реалізовуватись у вільному обігу.

Відтак, у інкримінованому ОСОБА_6 злочині відсутній предмет кримінального правопорушення.

Також зазначив, що слідством не здобуто жодного доказу того, що ОСОБА_6 мав корисливий мотив, оскільки є доведеним, що ОСОБА_6 навпаки особисто та систематично спрямовує частину зароблених від здійснення власної підприємницької діяльності грошових коштів на благодійність.

Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять доказів змови ОСОБА_6 з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вчинення злочину.

Крім того, у даному випадку взагалі відсутній склад злочину, передбачений ст.201-2 КК України, оскільки вартість предмета злочину (бронежилетів) не досягає визначеного законом мінімального розміру, а саме 350 і більше НМДГ (434175,00 грн.), а становить 246209,28 грн., так як станом на дату їх продажу (30.06.2022) вартість одного жилету становила 15388,08 грн. (15388,08*16=246209,28 грн.).

Таким чином, відсутність достатніх доказів на даній стадії кримінального провадження не може свідчити про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, та виправдовувати його подальше переслідування і може призвести до незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене просив слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 04.08.2022 у кримінальному провадженні №12022040000000295 у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України та зобов`язати слідчого/прокурора виключити з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань інформацію щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 доводи скарги підтримав та наполягав на її задоволенні.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечували проти доводів скарги та пояснили, що стороною обвинувачення отримано достатньо доказів за для того щоб стверджувати, що бронежилети є саме гуманітарною допомогою, а їх сукупна вартість становить 520000 грн., і ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснив їх продаж. Крім того, на момент повідомлення ОСОБА_6 про підозру його причетність до вчинення злочину підтверджувалась сукупністю доказів. Просили у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши учасників судового розгляду скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до скарги, слідчий суддя прийшов до наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000295 від 29.06.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

04.08.2022 в рамках вказаного кримінального провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, ОСОБА_6 .

Приписами ч.1 ст.276 КПК України встановлено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 КПК).

Дослідження повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.08.2022 дає підстави стверджувати, що вона за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що на стадії досудового розслідування, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04, рішення від 21.04.2011 року, остаточне 21.07.2011 року), слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

При цьому слідчий суддя зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування, зокрема, при розгляді скарги, відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри, в рамках розгляду зазначеної скарги, неможливий.

Тобто, можливість оскарження повідомлення про підозру відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими. Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу й місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Але така особа не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості.

Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише в разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим кодексом процесуальні наслідки.

У даній справі слідчим суддею встановлено, що на момент повідомлення про підозру, а саме на 04.08.2022, стороною обвинувачення забезпечено «достатність доказів» при повідомленні про підозру ОСОБА_6 .

Так, з оглянутих матеріалів кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що станом на 04.08.2022 обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджувалась заявою ОСОБА_9 про вчинення злочину, показаннями свідка ОСОБА_10 , даними протоколу огляду місця події, даними протоколу огляду телефону ОСОБА_7 , результатами обшуків, які викладені у відповідних протоколах тощо.

Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).

Як вбачається p пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

Враховуючи викладене, стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Слідчий суддя вважає, що зі змісту наданих прокурором матеріалів, зокрема повідомлення про підозру від 04.08.2022, а саме викладення в ньому фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , з зазначенням часу й місця його вчинення, а також інших суттєвих обставини, відомих на момент повідомлення про підозру, вбачається, що воно відповідає критеріям щодо здатності переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення, тобто вказана причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст.89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 303-307, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений слідчим суддею 08.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1