Рішення

від 17.10.2022 по справі 179/420/22

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/420/22

2/179/395/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областінадійшла позовназаява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470, яка розташована на території Приютської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй згідно державного акту серія IV-ДП № 118371 від 03.01.2003 року.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщини їй було відмовлено, у зв`язку з подачею ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини та наявністю права на обов`язкову частку відповідно до ст. 1241 ЦК України.

Рішенням Магдалинівського районного суду від 19.11.2007 року за позивачем було визнано право власності на 7/8 частин спірної земельної ділянки із загальної площі 5,135 га.

Рішенням Магдалинівського районного суду від 01.09.2010 року позивачеві було виділено в натурі 7/8 частин земельної ділянки площею 4,4930 га із загальної площі 5,135 га. Після цього на земельну ділянку була виготовлена відповідна технічна документація, присвоєний кадастровий номер 1222386500:01:001:0362, та 10.07.2013 року було зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Магдалинівського районного суду від 12.12.2019 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/8 частину спірної земельної ділянки із загальної площі 5,135 га.

При виготовленні документації зі встановлення меж земельної ділянки, стало відомо, що після виділення в натурі частини земельної ділянки, державна реєстрація земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 не була скасована. 08.07.2020 року державна реєстрація земельної ділянки 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 була здійснена на ім`я ОСОБА_2 .

На сьогоднішній день земельна ділянка площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470, включає і земельну ділянку площею 4,4930 га кадастровий номер № 1222386500:01:001:0362, яку позивач успадкувала після смерті матері.

Після формування успадкованої земельної ділянки площею 4,4930 га, внесення відомостей про до Державного земельного кадастру, присвоєння їй кадастрового номеру, державним кадастровим реєстратором помилково не була скасована державна реєстрація земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470, яка після поділу фактично припинила своє існування як цілісний об`єкт нерухомості. Державна реєстрація земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470, яка здійснена 08.07.2020 року на ім`я ОСОБА_2 , номер запису 37329141, є незаконною, оскільки зареєстрована на всю площу земельної ділянки, яка належала попередньому власнику, без урахувань її поділу в натурі, та із застосуванням кадастрового номеру земельної ділянки, яка припинила своє існування як цілісний об`єкт.

Позивач вважає, що наявність державної реєстрації земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 на ім`я ОСОБА_2 після її поділу на дві самостійні земельні ділянки суперечить діючому законодавству, порушує її права як власника землі, у зв`язку із чим звертається до суду та прохає зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий номер 1222386500:02:030:0470, на ім`я ОСОБА_2 , шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 заперечила проти позовних вимог, зазначивши, що вона набула право власності на 1/8 частину земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 та на підставі судового рішення зареєструвала право власності на нерухоме майно.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, надавши до суду пояснення, згідно яких заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що реєстрація земельної ділянки площею 5,135 га, кадастровий номер 1222386500:02:030:0470 відбулася у відповідності до вимог законодавства, у зв`язку із чим відсутні підстави для скасування реєстрації земельної ділянки.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка площею 5.135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470, яка розташована на території Приютської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту серія IV-ДП № 118371 від 03.01.2003 року (а. с. 12).

Рішенням Магдалинівського районного суду від 19 листопада 2007 року за позивачем в порядку спадкування за заповітом визнано право власності на 7/8 частин земельної ділянки площею 5,135 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серія IV-ДП № 118371 від 03.01.2003 року (а. с. 8-9).

Рішенням Магдалинівського районного суду від 01.09.2010 року позивачеві виділено в натурі 7/8 частин земельної ділянки площею 5,135 га (а. с. 10).

10.07.2013 року позивачем зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на виділену земельну ділянку площею 4,493 га, кадастровий номер 1222386500:01:001:0362 (а. с. 12).

Рішенням Магдалинівського районного суду від 12.12.2019 року за ОСОБА_2 в порядку спадкування визнано право власності на 1/8 частину земельної ділянки площею 5.135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 (а. с. 6-7).

08.07.2020 року ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/8 частину земельної ділянки площею 5.135 га, кадастровий № 1222386500:02:030:0470 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 22-23).

Частиною 13 статті 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

поділу або об`єднання земельних ділянок;

скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗакону України"Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно здоговором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки ізскладу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майнане допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється міжусіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.

Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Зазаначений висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виділив 7/8 частки земельної ділянки із спільної часткової власності та набув право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, однак відповідач є співвласником 1/8 частини земельної ділянки, яку не було виділено в натурі.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з якої одним співвласником виділено в натурі належну їй частку, до моменту виділення іншим співвласником його частки у спільній частковій власності.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 жовтня 2022 року.

Суддя Т.А.Ковальчук