Постанова

від 03.11.2022 по справі 274/3294/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/3294/21 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія 16 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І. , Павицької Т.М

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 274/3294/21 за позовом Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 серпня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Корбута В.В. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області звернулася до суду із названим позовом та просила:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0117, та повернути її їй у власність;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0113, та повернути її їй у власність;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0116, та повернути її їй у власність;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,000га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0109, та повернути її їй у власність.

В обгрунтування позову зазначено, що рішенням Швайківської сільської ради Бердичівського р-ну №373 10 сесії ради від 12.11.2019 року надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності учасникам бойових дій, а рішенням Швайкіської сільської ради Бердичівського-р-ну №590 17 сесії від 23.06.2020 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у приватну власність громадянам земельні ділянки, зокрема:

ОСОБА_1 , земельна ділянка, площею 2,0000 га кадастровий номер 1820883900:02:000:0116;

ОСОБА_2 , земельна ділянка, площею 2,0000 га кадастровий номер 1820883900:02:000:0113;

ОСОБА_3 , земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0109;

ОСОБА_4 , земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0117.

Згодом, земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0113, належна ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу від 22.08.2020; земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0116, належна ОСОБА_1 за договором купівлі- продажу від 12.08.2020; земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0109, належна ОСОБА_3 , за договором купівлі-продажу від 23.08.2020; земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0117, належна ОСОБА_7 , за договором купівлі- продажу від ,12.08.2020 року були відчужені на одного громадянина - ОСОБА_5 .

Сільська рада вказала, що після виборних змін складу сільської ради, за наслідком моніторингу складу земель територіальної громади, її керівництвом було виявлено факт службового підроблення рішень сільської ради попереднього скликання, за якими 12 громадян, в основному мешканців Жмеринського р-ну, Вінницької обл., без статусу «учасник бойових дій», та відповідного голосування депутатами за дане питання отримали у власність землі сільськогосподарського призначення Швайкіської сільської ради Бердичівського району, як учасники бойових дій.

У зв`язку із наведеними обставинами в Швайкіській сільській раді Бердичівського району було проведено службову перевірку, згідно якої встановлено, що заяви даних громадян не розглядались на земельній комісії Ради, по ним не готувались відповідні проекти рішень та на сесії Ради депутати не голосували щодо них.

Виходячи із наведеного, Швайківська сільська рада звернулася із відповідним позовом до суду для повернення незаконно відчужених земель у комунальну власність територіальної громади та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 серпня 2022 року позов Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_5 задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 земельні ділянки: площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0117; площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0113; площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0116; площею 2,000га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0109 та повернуто їх у власність Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

У задоволенні позову Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 9 080,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідачі з метою реалізації свого права на безкоштовну приватизацію земельної ділянки звернулися з відповідним клопотанням (заявою ) до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та отримали дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства, який в подальшому затверджено рішенням Швайківської сільської ради №590 від 23.06.2020. На підставі вказаних документів відповідачі набули право власності на земельні ділянки по 2 га кожен, оформили його та отримали відповідно документи про право власності на земельні ділянки. Таким чином кожен із відповідачів використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Зазначає, що в подальшому ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі продажу придбав спірні земельні ділянки у інших відповідачів, а тому у разі набрання рішення суду першої інстанції законної сили ОСОБА_5 має право на повернення йому коштів за землю інших відповідачів, а останні не матимуть змоги повторно реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки відповідної категорії, оскільки така вже відбувалась.

Вказує, що подані позивачем докази не доводять безпідставність набуття у власність відповідачами спірних земельних ділянок, а також позивачем не надано доказів про визнання рішень сільської ради незаконними чи їх скасування.

На обгрунтування своєї позиції представник відповідачів вказує, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам Конституції та Земельного Кодексу України, які регламентують право особи на безкоштовну приватизацію земельних ділянок незалежно від місця реєстрації та проживання, а обмеження прав громадян принципом їх територіального чи іншого поділу є неприпустимим, так само як і отримання земельних ділянок фізичними особами, які не мають статусу учасників АТО.

На його думку, рішення Швайківської сільської ради №373 від 12.11.2019 та № 590 від 23.06.2020 прийняті із дотриманням вимог Регламенту Швайківської сільської ради сьомого скликання, який допускає внесення на розгляд сесії питання, яке попередньо не було розглянуто на засіданні постійної комісії з земельних питань, а її висновки не можна вважати вирішальними для прийняття рішення сесією сільської ради, оскільки навіть при негативному висновку постійної комісії будь-яке питання може бути винесено на розгляд сесії і саме депутати шляхом голосування приймають рішення з відповідного питання.

Також зазначає, що покази допитаних судом першої інстанції свідків не підтверджують того факту, що на сесіях сільської ради не розглядалися питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження, вказавши лише, що прізвища немісцевих осіб не зачитувалися. Посилається на те, що доводи позивача, що рішення Швайківської сільської ради №373 від 12.11.2019 та № 590 від 23.06.2020 не приймалися спростовуються матеріалами справи. Вважає покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 зацікавленими, оскільки названі особи перебувають у службовому підпорядкуванні селищного голови.

Крім того вказав, що судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального законодавства, а саме: не витребувано запитувані докази, справу розглянуто за відсутності відповідачів, які не були повідомлені належним чином про слухання справи, судом не направлено копію ухвали про залишення його клопотання про допит свідка від 29.12.2021 без розгляду, у зв`язку із чим, він був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання повторно.

У відзиві на апеляційну скаргу Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що при прийнятті рішень Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області не було дотримано Регламенту Швайківської сільської ради сьомого скликання, так як заяви відповідачів не розглядалися на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, архітектури та містобудування, а тому вони не могли бути включеними до порядку денного сесії ради та не могли розглядатися. Крім того, рішенням Швайківської сільської ради № 590 від 23.06.2020 вирішено питання щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій якими відповідачі не є. Таким чином, враховуючи той факт, що питання виділення відповідачам земельних ділянок не розглядалось на засіданнях комісії, не готувався по них проект рішення, не розглядались на сесії Ради, а тому слід вважати, що рішення Ради по них не прийнято. Оскільки земельні ділянки вибули без волі їх власника, органу місцевого самоврядування, а саме в порушення порядку ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», то Швайківська сільська рада має право витребувати їх від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України.

В суді апеляційної інстанції представник відповідачів адвокат Кушнеренко І.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Сільський голова Габріел Мкртчян та представник сільської ради адвокат Гуменюк О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України). До того ж в судовому засіданні брав участь їх представник ОСОБА_6 .

Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням 10 сесії VІІ скликання від 12.11.2019 № 373 Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності учасникам бойових дій», було надано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а. с. 11, 12).

Рішенням 17 сесії VІІ скликання від 23.06.2020 № 590 Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у приватну власність громадянам» було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0116, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0113, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,000га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0109, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1820883900:02:000:0117, для ведення особистого селянського господарства (а. с. 27 28).

Із Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу відповідно від 12.08.2020, від 22.08.2020, від 23.10.2020 та від 12.08.2020 (а. с. 29 33).

Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив із того, що земельні ділянки, які стосуються предмета спору, вибули з володіння Швайківської об`єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області, від імені якої діяла Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, прийнявши рішення від 23.06.2020. № 590, не з волі ради, так як волі затверджувати проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок у приватну власність не учасникам бойових дій (антитерористичної операції) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та передавати ділянки у приватну власність цих громадян у ради не було, а була воля це зробити виключно за умови, що ці громадяни були учасниками бойових дій (антитерористичної операції), та посилаючись на роз`яснення, що викладені у постанові Великої Палати Верхового Судувід14.11.2018 р. у справі 183/1617/16, задовольнив позовні вимоги Швайківської сільської ради до ОСОБА_5 .

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У пункті «б» частини першої статті 81 ЗК України зазначено, що однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є безоплатна їх передача із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного Кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана норма надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною сьомою вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік, закріплений у частині 7 статті 118 ЗК України, є вичерпний.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області є органом місцевого самоврядування який з питань земельних відносин уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань,а також порядок роботи сесії визначаються регламентом радиз урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Статтею 31 Регламенту Швайківської сільської ради сьомого скликання визначено, що проект порядку денного сесії ради, не пізніше як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Швайківський сільський голова, зокрема, на основі пропозицій постійних та інших комісій ради (том 1 а.с. 8-10).

Згідно статті 33 Регламенту включенню питання до проекту порядку денного та його внесено на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ряди, до сфери повноважень яких належать ці питання. Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.11.2019 громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися із заявами до голови Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області ОСОБА_12 про передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, розташованих на території Швайськівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області поза межами населеного пункту площею 2.0 га (том 2 а.с. 20-22, 24,27).

Встановлено, що 12.11.2019 на засіданні 10 сесії VІІ скликання було прийнято рішення Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області № 373 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності учасникам бойових дій».

У Додатку №1 до вказаного рішення наведено перелік осіб (10 чоловік), яким надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності, в який включені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та зазначено їх ідентифікаційні номери, орієнтовні площі земельних ділянок, місце розташування та кадастрові номери (том 1 а.с. 12).

В подальшому вказані громадяни 18.06.2019 звернулися із заявами до голови Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Яригіна Т.П. про затвердження проектів землеустрою спірних земельних ділянок (том 1 а.с. 183-186).

Встановлено, що у Швайківській сільській раді попереднього скликання була створена Комісія з питань земельних відносин, архітектури та містобудування, яка діяла відповідно до Положення про постійні депутатські комісії Швайківської сільської ради сьомого скликання (том 1 а.с. 13-16).

Із протоколу №4 від 18.06.2020 та висновку №50 від 18.06.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність громадянам» Комісія не розглядала жодних заяв відповідачів щодо виділення земельних ділянок.

Відповідно до змісту протоколу №4 від 18.06.2020 Голова Швайківської сільської ради Бердчівського району Житомирської області Яригін Т.П. не вносив відповідне питання щодо виділення земельних ділянок саме громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , всупереч положенням Регламенту сільської ради. Вказані обставини також узгоджуються із показаннями допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які, зокрема, підтвердили, що на засіданні сесії сільської ради розглядалося питання щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, а питання щодо виділення землі громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не ставилося взагалі (том 1 а.с. 117-19).

Із протоколу сімнадцятої сесії ради VІІ скликання від 23.06.2020 вбачається, що слухали питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність громадянам АТО. Вирішили: прийняти рішення з даного питання (рішення №590 додається)(т.1 а.с.25).

Рішенням від 23.06.2020 № 590 Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у приватну власність громадянам» було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність 10 особам, які були зазначені у додатку до рішення Швайківської сільської ради №373 від 12.11.2019, в тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , передано у власність спірні земельні ділянки та рекомендовано звернутися у відповідні органи для проведення реєстрації права власності (том 1 а.с. 28).

Отже, на сесії сільської ради вирішувалося питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність громадянам - саме учасникам бойових дій. Разом з тим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такого статусу не мали.

Відсутність статусу учасника бойових дій у відповідачів підтвердив і їх представник під час апеляційного перегляду справи у судовому засіданні.

З огляду на наведене, сільською Радою не виконано вимоги Регламенту, так як питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі у приватну власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Комісія з питань земельних відносин, архітектури та містобудування попередньо не розглядала, а Головою Швайківської сільської ради Яригіним Т.П. під час прийняття рішення №590 від 23.06.2020 відповідно питання щодо виділення земельних ділянок вказаним громадянам в установленому Регламентом порядку не вносилось, що свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Необхідність додержання встановленого Регламентом порядку визначає законність прийнятих сільською радою рішень. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №909/359/17.

А тому доводи в апеляційній скарзі в цій частині є безпідставними та спростовуються письмовими доказами.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що вказані рішення сільської ради прийняті із порушенням норм чинного законодавства та є незаконними, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що земельні ділянки, які стосуються предмета спору, вибули з володіння Швайківської об`єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області, від імені якої діяла Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, прийнявши рішення від 23.06.2020 № 590, не з волі ради, так як волі затверджувати проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок у приватну власність не учасникам бойових дій (антитерористичної операції) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та передавати ділянки у приватну власність цих громадян у ради не було, а була воля це зробити виключно за умови, що ці громадяни були учасниками бойових дій (антитерористичної операції).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, забезпечення яких є першочерговим, а тому посилання в апеляційній скарзі представника відповідачів на порушення прав відповідачів як громадян України, не може бути враховано, оскільки вони не мали пріорітету у виділенні земельної ділянки перед іншими громадянами учасниками бойових дій.

Посилання представника відповідачів в апеляційній скарзі на те, що звертаючись із заявами про виділення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не зазначали, що вони є учасниками бойових дій, а тому виділення земельних ділянок мало відбуватися в загальному порядку не мають правового значення в контексті розгляду питання законності прийняття рішень сільської ради при виділенні земельних ділянок у власність учасникам бойових дій, оскільки такі рішення приймались саме стосовно учасників бойових дій, а не стосовно громадян, які такого статусу не мали.

Матеріалами справи доводиться, що набувши право власності на спірні земельні ділянки, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали їх за договорами купівлі-продажу відповідно від 12.08.2020, від 22.08.2020, від 23.10.2020 та від 12.08.2020 ОСОБА_5 .

Звертаючись із позовом, Швайківська сільська рада просила витребувати земельні ділянки із кадастровими номерами 1820883900:02:000:0117, 1820883900:02:000:0113, 1820883900:02:000:0116, 1820883900:02:000:0109 у ОСОБА_5 на підставі положень ст. 388 ЦК України.

Відповідно до частини 1статті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зістаттею 387 ЦК Українивласник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Натомість можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Цивільним законодавством передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до частини 1статті 388 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Таким чином, особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Власник із дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 480/365/19.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, суперечать конструкції захисту прав добросовісного набувача, не відповідають нормам права, які побудовані на оцінці балансу інтересів між власником, який втратив володіння майном, та добросовісним набувачем, а отже є неефективними.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що Швайківська сільська рада рішення про передачу спірних земельних ділянок, із кадастровими номерами 1820883900:02:000:0117, 1820883900:02:000:0113, 1820883900:02:000:0116, 1820883900:02:000:0109 , із земель комунальної власності територіальної громади у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийняла із порушенням закону, тому земельні ділянки вибули із володіння територіальної громади Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області не з волі громади, а іншим шляхом, зокрема на підставі незаконного рішення Швайківської сільської ради від 23.06.2022 №590, а добросовісним набувачем вказаним земельних ділянок є ОСОБА_5 , який набув право власності за договорами купівлі-продажу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_5 ,суд першої інстанції зробив правильний висновок про незаконність рішення Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 23.06.2020 № 590 та витребував спірні земельні ділянки з метою ефективного відновлення порушених прав позивача.

Колегія суддів зазначає, що власник з дотриманням вимогстатті 388 Цивільного кодексу Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьомузаконне вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.

Відтак доводи апеляційної скарги представника відповідачів про те, що позивачем не ставилися вимоги про оскарження рішень органів місцевого самоврядування, а тому не може заявлятись вимога про витребування майна, є безпідставними.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що відповідачі у своїх заявах до Швайківської сільської ради не зазначали про наявність у них статусу учасника бойових дій не впливають не результати ухваленого рішення, оскільки сільська рада у можливості і правомірності виділення земельних ділянок діяла по відношенню відповідачів саме як учасників бойових дій.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції процесуальних норм не можуть бути враховані, оскільки не є підставою для скасування судового рішення

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц; провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; швидше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині цієї постанови.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.11.2022.

Головуючий Судді