Ухвала

від 08.11.2022 по справі 718/230/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 листопада 2022 року м. Чернівці

Справа № 718/230/20

Провадження №22-ц/822/808/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Литвинюк І. М., Височанської Н.К., Владичана А.І., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна та за позовом третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_6 , до Кіцманської місцевої прокуратури про усунення перешкод в реалізації права власності на майно шляхом зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки підстави, наведені заявником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, визнано неповажними.

Також заявнику роз`яснено право направлення до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно навести інші поважні та об`єктивні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Копія ухвали Чернівецького апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року отримана особисто ОСОБА_1 05 жовтня 2022 року, що підтверджується заявою про отримання копії ухвали.

У визначений Чернівецьким апеляційним судом десятиденний строк апелянтом та його представником клопотань із зазначенням інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду не подано.

Процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий суд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини.

ЄСПЛ у справах "Салов проти України", п. 93, "Сутяжник" проти Росії",п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Пономарьов проти України" № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Аналогічні висновки викладені у рішеннях ЄСПЛ у справі "Науменко проти України" ("Naumenko v. Ukraine") від 09 листопада 2004 року та у справі "Полтораченко проти України" ("Poltorachenko v. Ukraine") від 18 січня2005 року.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду проголошено 23 червня 2020 року. Заявниця не була присутня під час проголошення рішення, про його зміст, як вона зазначає, дізналась від позивача ОСОБА_2 на початку вересня 2022 року. Апеляційну скаргу подано 23 вересня 2022 року.

Згідно з ордером про надання правничої допомоги Серія СЕ №1008216 від 22 червня 2020 року інтереси заявниці представляв адвокат Ноцький О.В. (а.с.67), який відповідно до поштового відправлення №5930002599908 09 липня 2020 року отримав копію рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року (а.с. 97).

Отже, ОСОБА_1 пропущені строки, визначені ЦПК України, для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більш ніж на два роки та не наведено поважних та об`єктивних обставин, які перешкоджали оскаржити судове рішення в апеляційному порядку в межах цих строків, виняткових обставин для поновлення таких строків не встановлено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року слід відмовити.

Керуючись статтею 358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кіцманської місцевої прокуратури про зняття арешту з майна та за позовом третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_6 , до Кіцманської місцевої прокуратури про усунення перешкод в реалізації права власності на майно шляхом зняття арешту відмовити.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

А.І. Владичан