Рішення

від 07.11.2022 по справі 467/274/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/274/21

Провадження № 2/467/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Арбузинської селищної ради Миколаївської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, припинення речових прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , Арбузинської селищної ради Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01 липня 1990 року по 2006 рік позивач була членом колгоспу «Жовтневі Сходи», який неодноразово реорганізовувався та змінював назву. Під час розпаювання земель колективної власності колгоспу вона отримала сертифікат на право власності на земельну частку (пай) площею 7.6 га серії МК № 0091495. У 2001 році належна позивачу земельна ділянка була виділена у натурі на місцевості і остання отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії 111-МК № 033765 від 29 грудня 2001 року на земельну ділянку площею 7.12 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З 2001 року після виділення земельної ділянки у натурі на підставі договору оренди землі земельну ділянку обробляло ТОВ «Агрофірма «Вісла». 25 лютого 2020 року рішенням № РВ-4800716282020 відділу в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області при виготовленні технічної документації на земельну ділянку позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на тій підставі, що відомості вже внесені до Поземельної книги, земельній ділянці позивача органами Держкомзему присвоєно кадастровий номер 4820382600:07:000:0010 на підставі неіснуючого Державного акту на право власності, виданого на ім`я ОСОБА_3 . Крім цього, 12 лютого 2016 року до Державного реєстру внесені відомості про право власності на вказану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що належна на праві власності позивачу земельна ділянка проти її волі з порушенням законодавства вибула з володіння позивача і зареєстрована на іншу особу, представник позивача прохав скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010 площею 7.6 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 852515948203.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року провадження по справі відкрито.

Згідно розпорядження керівника апарату Арбузинського районного суду Миколаївської області №44 від 24 вересня 2021 року призначено автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням повноважень судді Явіци І.В.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2021 року справу прийнято до провадження суддею Кологривою Т.М. та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження.

У лютому 2022 року представник позивача доповнив позовні вимоги вимогою про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача, припинення усіх речових прав і їх обтяжень.

Ухвалою суду від 02 лютого 2022 року позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки залишені без розгляду за заявою представника позивача.

Представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подано відзив по справі, у якому вона позовні вимоги не визнала, посилаючись на недійсність паспорту позивача, у якому не вклеєно фотокарту при досягненні 45 років, вважала, що позивач має особисто прибути до суду та надати докази того, що вона є громадянкою України. Вказала, що позивачем не надані докази, які підтверджують виділення позивачу земельної ділянки у натурі. Спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010 відповідач ОСОБА_3 користується з квітня 2002 року, тобто з моменту отримання її у власність. Заперечувала факт перебування земельної ділянки у користуванні ТОВ «Агрофірма «Вісла» за наданим представником позивача договором оренди земельної ділянки, посилаючись на відсутність дати у акті прийому-передачі земельної ділянки. Стверджувала, що з 2002 року ОСОБА_3 сплачувала земельний податок за вказану земельну ділянку.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Шапран І. надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що 28 січня 2016 року надійшла заява ОСОБА_3 щодо реєстрації земельної ділянки за Державним актом 1У МК № 002304 до 2004 року (без кадастрового номера) на підставі технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_5 згідно договору на виконання робіт від 21 грудня 2015 року. Вказав, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких обтяжень).

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2021 року витребувано від Арбузинського районного суду Миколаївської області матеріали цивільної справи № 467/937/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, третя особаВідділ в Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасуванням державного акту на право власності на земельну ділянку, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» відомості (докази): щодо підстав оренди земельної ділянки площею 7,12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-МК №033765 від 29 грудня 2001 року; відомості (докази) сплати орендної плати ОСОБА_2 за період з 2005 року по 2020 рік; від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» відомості (докази) перерахування до Державного бюджету України, Пенсійного фонду України податків та зборів, у тому числі земельного податку, сплачених користування земельною ділянкою площею 7, 12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, що належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-МК №033765 від 29 грудня 2001 року.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02серпня 2021року витребувановід Арбузинськогорайонного судуМиколаївської областіматеріали цивільноїсправи №467/147/18за позовомОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» про визнання договору оренди землі припиненим.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2022 року витребувано зГоловного управління ДПС у Миколаївській області (м.Миколаїв, вул.Лягіна, 6) інформацію про сплату ТОВ «Агрофірма`Вісла» (код ЄДРПОУ 33434835) у 2006-2016 роках податків за ОСОБА_2 як орендодавця по договору оренди землі, укладеному між нею та ТОВ «Агрофірма`Вісла» строком на 10 років та зареєстрованого у Книзі Державної реєстрації договорів оренди 29 травня 2006 року за № 040600500773.

У судовомузасіданні представникпозивача підтримавзаявлені позовнівимоги тапрохав їхзадовольнити,пояснив,що належнупозивачу ОСОБА_2 земельну ділянкуТОВ «Агрофірма`Вісла»обробляло з2001року до2020року.Право власностіпозивача наспірну земельнуділянку підтвердженорішенням Новоселівськоїсільської ради,Державним актомпро правовласності наземельну ділянку,архівний примірникякого знаходитьсяу відділіДержгеокадастру. Відповідачем же надано суду ксерокопію Державного акту на право власності на земельну ділянку, рішення сільської ради відсутнє, також відсутня і копія вказаного Державного акту у відділіДержгеокадастру. Вважає, що державна реєстрація земельної ділянки відбулась на підставі підробленого Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судові засідання неодноразово не з`явилися, будучи належним чином повідомленими за місцями реєстрації.

Представник відповідачаАрбузинської селищноїради,керуючись принципом «jura novit curia», в судове засідання не з`явився, відзив по справі не подав.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали даної справи, матеріали цивільної справи № 467/937/20, суд прийшов до наступного.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7.12 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, про що свідчить Державний акт на право приватної власності на землю серії 111-МК № 033765, виданий 29 грудня 2001 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 листопада 2001 року.

З рішення від 20 березня 2001 року 11 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області видно, що ОСОБА_2 отримала сертифікат МК № 0091495 на земельну ділянку площею 7.60 умовних кадастрових гектар.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25 березня 2021 року за ОСОБА_6 право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано.

Згідно договору оренди землі, зареєстрованого у Книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії 25 травня 2006 року за № 040600500773, позивачем ОСОБА_2 передано в оренду ТОВ «Агрофірма`Вісла» належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7.12 га згідно Державного акту серії 111-МК № 033765 строком на 10 років.

За умовами додаткового договору № 322 від 31 липня 2008 року строк дії договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «Агрофірма`Вісла» визначено терміном 25 років.

З листа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 16 лютого 2022 року за № 1862/5/14-29-24-02-02 вбачається, що у період з 2006 року по 2016 рік позивач ОСОБА_2 отримувала дохід з товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла» від надання майна в оренду.

У 2019 році ФОП ОСОБА_7 розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_2

25 лютого 2020 року державним кадастровим реєстратором Павленко Г.В. прийнято рішення № РВ - 4800716282020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_2 про внесення відомостей державного земельного кадастру від 24 лютого 2020 року, оскільки межі земельної ділянки, яку планується зареєструвати, співпадають з межами земельної ділянки з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010.

Разом з цим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26 серпня 2020 року земельна ділянка площею 7.12 га з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010 12 лютого 2016 року зареєстрована на підставі рішення державного реєстратора Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області Костаньяна Є.І від 18 лютого 2016 року № 28311109 за відповідачем ОСОБА_3 , підставою для державної реєстрації став Державний акт на право власності на земельну ділянку серії 1У- МК № 002304, виданий 20 квітня 2002 року.

ФОП ОСОБА_7 у 2015 році розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 січня 2016 року видно, що за заявою ОСОБА_3 земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 4820382600:07:000:0010. Підставою для виготовлення вказаної технічної документації став Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданий 20 квітня 2002 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення16сесії 23скликання Новоселівськоїсільської радивід 28грудня 2001рокунаім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7.12 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Необхідно зазначити, що у матеріалах технічної документації міститься ксерокопія вказаного Державного акту, ніким не засвідчена.

Також, реєстраційна справа № 852515948203 Арбузинської районної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010 містить ксерокопію Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданого ОСОБА_3 , ніким не засвідчену.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Письмовими доказами відповідно до ст.95 ЦПК України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах справи відсутній оригінал чи то належним чином завірена копія Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданого 20 квітня 2002 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення16сесії 23скликання Новоселівськоїсільської радивід 28грудня 2001рокуна ім`я ОСОБА_3 , а також рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року, зазначеного у ксерокопії вказаного Державного акту.

З відповіді Новоселівської сільської ради від 18 листопада 2020 року № 288/02-01 видно, що рішення Новоселівської сільської ради за 2002 рік в Новоселівській сільській раді не зберігаються.

З відповіді відділу у Арбузинському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02 вересня 2020 року за № 142/101-20 вбачається, що у відділі відсутній архівний примірник Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304 від 2002 року на ім`я ОСОБА_3 .

Окрім цього, з листа архівного відділу Арбузинської райдержадміністрації від 10 вересня 2020 року № С-27/04-10 видно, що у документах Новоселівської сільської ради с.Новоселівка Арбузинського району Миколаївської області рішення про передачу у власність земельної ділянки (паю) площею 7.12 га та Державного акту на право власності на земельну ділянку 1У-МК № 002304 на ім`я ОСОБА_3 немає.

Крім того, під час розгляду справи судом ухвалою суду від 04 серпня 2022 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 витребувано у відповідача ОСОБА_3 оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданого 20 квітня 2002 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року, а також належним чином завірене рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року. У визначений в ухвалі від 06 вересня 2022 року п`ятиденний строк відповідач вказані документи суду не надала, не надала їх і до дня винесення даного рішення судом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 17.07.2018 року у справі №915/1145/17.

Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності, суд вправі запропонувати представити докази (у тому числі в оригіналах згідно статті 95 ЦПК України) тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.

Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №2/2218/3845/11 та від 18.05.2020 року у справі №761/28849/16-ц.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за відсутності у матеріалах справи оригіналу чи то належним чином завіреної копії Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданого 20 квітня 2002 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року на ім`я ОСОБА_3 , а також рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року, зазначеного у ксерокопії вказаного Державного акту, зважаючи на поведінку відповідача, яка не надала їх суду за вимогою суду, не вчинила активних дій для доведення обґрунтованості своїх заперечень перед судом, а навпаки, після отримання вимоги суду двічі не з`явилась у судове засідання, за відсутності доказів користування відповідачем спірною земельною ділянкою, а також за наявності підтвердження органу Держгеокадастру про видачу позивачу ОСОБА_8 . Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 29 грудня 2001 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 листопада 2001 року, за наявності оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 29 грудня 2001 року Новоселівською сільською радою на ім`я ОСОБА_8 , оглянутого у ході судового засідання, який знаходиться у матеріалах (а.с. 196) дослідженої у судовому засіданні цивільної справи № 467/937/20, за наявності у матеріалах справи копії рішення 15 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 листопада 2001 року, яке стало підставою видачі Державного акту позивачу, за наявності доказів про укладання позивачем у 2006 році договору оренди щодо спірної земельної ділянки та отримання нею орендної плати за період 2006-2016 років, суд приходить до висновку про те, що незавірена ніким ксерокопія Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії 1У-МК № 002304, виданого 20 квітня 2002 року Новоселівською сільською радою на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Новоселівської сільської ради від 28 грудня 2001 року на ім`я ОСОБА_3 не може бути судом до уваги як письмовий доказ по справі, оскільки його справжність є сумнівною.

Відповідно достатті 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 3 ЗК Україниземельні відносини регулюютьсяКонституцією України,цим Кодексом,а такожприйнятими відповіднодо нихнормативно-правовимиактами. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина першастаття 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першастатті 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (частин першої, другої татретьої319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частин першої та другоїстатті 321ЦК України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб (стаття 373 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності(частини першоїстатті 386 ЦК України).

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 надані роз`яснення про те, що відповідно до положень статей391,296 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Разом з тим, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Зазначене знайшло своє відображення також у Конвенції про захист прав та основоположних свобод, Першому протоколі до неї та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно зі статтею 9Конституції України тастаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», є частиною національного законодавства та джерелом права, що підлягають застосуванню (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Аналізстатті 387 ЦКсвідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що: «володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).[…] З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.Томузаволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном.Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. […] З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення:визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.[…] Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою.Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам) […]У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними».

Поскільки суд не приймає до уваги як доказ документ, що підтверджує право власності відповідача ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, позивач ОСОБА_2 є неволодіючимвласником спірногооб`єктанерухомого майна,а відповідач ОСОБА_3 - фактичним володільцем нерухомого майна (земельної ділянки), факт володіння яким підтверджується державною реєстрацією права власності на це майно. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа, позивач має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких обмежень) суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні такої вимоги за неконкретністю її змісту. Більш того, рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.

Твердження представникавідповідача пронедійсність паспорту позивача у зв`язку

з відсутністю фотокартки при досягненні 45-річного віку, про наявність у позивача громадянства російської федерації суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

У матеріалах справи наявна ксерокопія паспорта громадянина України позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 05 лютого 2014 року Арбузинським РС УДМС України в Миколаївській області. Разом з тим, відсутність фотокартки у паспорті позивача при досягненні особою 45-річного віку, а також наявність громадянства російської федерації у останньої, чого відповідачем не доведено, за даних обставин не зумовить наявність підстав для припинення права власності чи користування у позивача на спірну земельну ділянку, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні даного позову.

У задоволенні позову до Арбузинської селищної ради має бути відмовлено у зв`язку з тим, що позовні вимоги до останньої не заявлялись.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно дочастин 1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поскільки судомза результатамирозгляду справизадоволено одну позовнувимогу,тому звідповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву, подану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Арбузинської селищної ради Миколаївської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, припинення речових прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 4820382600:07:000:0010 площею 7.12 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ПІН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (ПІН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908 ( дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 09 листопада 2022 року.

Суддя Т.М.Кологрива