Рішення

від 25.10.2022 по справі 460/14950/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2022 року м. Рівне№460/14950/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.,

відповідача: представник Грищенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 07.10.2021 №3792/ІПК/99-00-04-03-03-09;

- зобов`язати Державну податкову службу України надати ОСОБА_1 нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтовано тим, що індивідуальна податкова консультація відповідача є протиправною, оскільки не містить конкретних відповідей та висновку з питання практичного застосування визначеної норми податкового законодавства.

Ухвалою суду від 05.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.12.2022, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Підготовче засідання 02.12.2022 відкладено для повторного виклику відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, на 28.12.2021.

15.12.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними, оскільки надана позивачу індивідуальна податкова консультація відповідає усім формальним вимогам, що встановлені ст.52 Податкового кодексу України, є обґрунтованою та правомірною.

У підготовчому засіданні 28.12.2021 оголошено перерву у зв`язку з витребуванням додаткових доказів до 25.01.2022.

04.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не спростував доводи та аргументи позивача, викладені у позовній заяві.

Підготовче засідання 28.12.2021 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Ухвалою суду від 09.02.2022 відкладено підготовче засідання на 24.02.2022.

Підготовче засідання 24.02.2022 відкладено за клопотанням позивача на 11.03.2022.

Підготовче засідання 11.03.2022 не відбулося у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Ухвалою суду від 11.03.2022 відкладено підготовче засідання на 29.03.2022

Ухвалою суду від 29.03.2022 розгляд справи відкладено до закінчення в Україні воєнного стану.

Ухвалою суду від 11.08.2022 призначено підготовче засідання на 27.09.2022.

Ухвалою суду від 15.09.2022 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27.09.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

У підготовчому засіданні 27.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.10.2022.

У судовому засіданні 25.10.2022 закінчено розгляд справи ухваленням рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, відзив та відповідь на відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрорайон "Південний" (ідентифікаційний код юридичної особи 43223040), що підтверджується рішенням засновника від 10.09.2019 №1 (а.а.с.13-14).

Формування статутного капіталу ТОВ "Мікрорайон "Південний" відбувалося шляхом передачі нерухомого майна земельних ділянок, згідно з актом прийому-передачі земельних ділянок від 11.08.2019 (а.а.с.16-18).

Грошова оцінка вкладу у виді нерухомого майна (земельних ділянок) була визначена ОСОБА_1 як засновником на власний розсуд у сумі 29500000,00грн.

Ця обставина визнається сторонами, а тому не підлягає доказування у силу вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мікрорайон "Південний" від 11.09.2019, позивач здійснив продаж своїх корпоративних прав (інвестиційного активу) в розмірі 100 відсотків частки. Сума доходу від продажу склала 29500000,00грн (а.а.с.19-30).

08.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової служби України із зверненням щодо отримання індивідуальної податкової консультації (а.а.с.10-12), у якому просив надати податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є його доходом сума майнового внеску у статутний капітал ТОВ "Мікрорайон "Південний", який він зобов`язаний був відобразити як інші види доходів, що не зазначені у позиціях 6-19, у позиції 20 розділу ІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2019 рік?

2. Чи включається до розрахунку його загального місячного (річного) оподаткованого доходу сума його майнового внеску до статутного капіталу ТОВ "Мікрорайон "Південний"?

3. Чи є протокол загальних зборів учасників товариства про заснування товариства та акт приймання-передачі земельних ділянок до статутного капіталу, в яких визначено грошову оцінку вкладу засновником, документами, що підтверджують його витрати на придбання інвестиційного активу?

4. Чи буде договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, згідно з яким він продав свою частку в статутному капіталу товариства в розмірі 100 відсотків, документом, що підтверджує дохід від продажу інвестиційного активу?

5. З урахуванням попередніх питань: чи буде позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу, що має документарне підтвердження, та витратами на придбання цього інвестиційного активу, що має документарне підтвердження, інвестиційним прибутком?

На зазначене звернення позивача Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 07.10.2021 №3792/ІПК/99-00-04-03-03-09 (а.а.с.53-54), у якій відповідачем цитовано норми Податкового кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 №2275-VIII, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ, Закону України "Про оцінку землі" від 11.12.2003 №1378-ІV, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 та зроблено висновок про те, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума майнового внеску в статутний капітал товариства.

Одночасно у зазначеній індивідуальній податковій консультації зауважено, що при здійсненні внеску до статутного капіталу товариства у негрошовій формі платник податків повинен здійснити оцінку зазначеного внеску, яка проводиться відповідно до норм Закону №2658 та Закону №1378 (зокрема, експертна оцінка земельної ділянки) та затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників. Крім того, фактична передача майнового внеску у статутний капітал товариства також повинна підтверджуватися документами первинного обліку.

Вважаючи індивідуальну податкову консультацію від 07.10.2021 №3792/ІПК/99-00-04-03-03-09 протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, з-поміж функцій контролюючих органів визначенонадання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, індивідуальна податкова консультація, виходячи із положень підпункту 14.1.172 1, це - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За змістом пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Отже, наведені норми підтверджують висновок про те, що реалізація податковим органом функції щодо надання індивідуальної податкової консультації можлива заумови дотримання платником податків вимог щодо оформлення його звернення.

Як встановлено судом, позивач оформив звернення про надання податкової консультації із дотриманням вимог статті 52 Податкового кодексу України.

За змістом пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Стаття 53 Податкового кодексу України визначає наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно до пункту 53.1 цієї статтіне може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно з пунктом 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Виходячи із змісту положень наведених вище норм Податкового кодексу України, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є:

- опис питань, що порушуються платником податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;

- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №826/2032/16 та від 22 жовтня 2019 року у справі №520/10111/18.

Суд зазначає, що індивідуальна податкова консультація від 07.10.2021 №3792/ІПК/99-00-04-03-03-09 не містить опису питань, що порушувалися позивачем, відповідно її зміст не є структурованим із розмежуванням відповідей на кожне поставлене питання.

Аналізуючи спірну індивідуальну податкову консультацію, можна зробити висновок, що відповідач імовірно дав відповідь на два перші поставлені позивачем питання, натомість на три останні питання жодного роз`яснення та висновку не надано.

Таким чином, платник податків фактично не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного використання конкретних норм закону або нормативно-правових актів з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

З урахуванням ненадання відповідачем відповідей на усі поставлені позивачем питання щодо практичного застосування норм права, суд дійшов висновку про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог податкового законодавства, що, з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірної податкової консультації.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00грн, що сплачений згідно з квитанцією від 29.10.2021 (а.с.5)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати ндивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 07.10.2021 №3792/ІПК/99-00-04-03-03-09.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908(дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Повне рішення складено 04 листопада 2022 року.

Суддя О.М. Дудар