Ухвала

від 08.11.2022 по справі 501/3671/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 08.11.2022

Справа № 501/3671/21

2/501/711/22

У Х В А Л А

08 листопада 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Тимко М.Л.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пушкарського Д.В. від розгляду цивільної справи №501/3671/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області) про визнання об`єкту нерухомості самочинним та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Іллічівського міського суду Одеської області Пушкарського Д.В. знаходиться цивільна справа №501/3671/21, провадження №2/501/711/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області) про визнання об`єкту нерухомості самочинним та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

07 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді Пушкарського Д.В. від розгляду вказаної справи, мотивуючи тим, що суддя прямо заінтересований в результаті розгляду справи, порушує процесуальні строки щодо розгляду справи, суддею порушується присяга судді, а також є інші обставини, вказані у заяві, які викликають у сторони відповідача сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Так, відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, зазначених у ст.ст.36, 37 ЦПК України.

Відповідно ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, у відповідності до вимог ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід судді Пушкарського Д.В. від розгляду справи №501/3671/21 надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд вважає, що заява відповідача про відвід не містить обґрунтованих підстав упередженості судді Пушкарського Д.В. чи наявності процесуальних порушень з боку головуючого на користь однієї з сторін.

Крім того заявник вже звертався з аналогічною заявою про відвід судді, ухвалою суду від 29.06.2022 року було визнано необґрунтованим заявлений відвід, розгляд заяви було передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Ухвалою суду від 25 жовтня 2022 року (головуючий суддя Петрюченко М.І.), було відмовлено у задоволені даної заяви.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 ЦПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації. У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 36 ЦПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайнпроти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторонни його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторонни можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

При вирішенні справи «Biluha v. Ukraine» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після становлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Перевіривши наведені відповідачем підстави для відводу головуючого судді у справі, суд приходить до висновку, що сторона у справі фактично не погоджується із прийнятими процесуальними рішеннями судді в ході підготовчого розгляду справи, що не є підставою для відводу судді та не може оціночно визначатись стороною як сумніви у її об`єктивності, неупередженості та незаінтересованості при розгляді цивільної справи. У зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 40, 259-260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пушкарського Д.В. від розгляду цивільної справи №501/3671/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області) про визнання об`єкту нерухомості самочинним та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя