Рішення

від 09.11.2022 по справі 160/3623/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року Справа № 160/3623/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року № КВ 051210604570.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач зареєстрував подане замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) на лежить до об`єктів незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року №КВ 051210604570.

Позивач зазначає, що керуючись ст. 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком №553, відповідно до наказу від 23.10.2021 року №1166 та на підставі звернення ОСОБА_2 від 12.09.2021 року №1-904952/1, позивачем здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю, з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними насідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 віл 08.06.2021 № 051210605470 в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, а також в частині необхідності отримання містобудівельних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону № 3038 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

З метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігання суспільно значних несприятливих наслідків, порушення відповідних норм і правил, а також враховуючи процесуальний закон, позивач звертається до суду з позовною заявою про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого ОСОБА_1 на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року №КВ 051210604570.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що не погоджується з позовною заявою, оскільки відповідач, відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів отримав право на будівництво, набув право власності на підставі договору купівлі-продажу на земельну ділянку, розробив проект, уклав відповідні договори з відповідальними особами щодо здійснення технічного та архітектурного нагляду.

Відповідач зазначає, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ст. 39-1, встановлено єдину підставу для скасування повідомлення, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, а саме: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право на будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідач зазначає, що наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення.

На думку відповідача він здійснював будівельні роботи у відповідності до документа, який надає право на виконання будівельних робіт, затвердженого органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, проектна документація на будівництво об`єкта розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та викладених даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується законом.

Відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні підтвердні документи відносно того, що будівництво здійснюється з істотними порушеннями державних будівельних норм чи загрожує життю та здоров`ю людини. Більше того, немає жодних рішень суду, стосовно того, що об`єкт є самочинним будівництвом.

Також, відповідач зазначає, що його, проектанта чи підрядника не притягнуто до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду.

Відповідач просить відмовити у позові в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що замовником ОСОБА_1 подано до Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 03.06.2021 року №073/09/01-А-0306/8, яке було зареєстровано позивачем 08.06.2021 року за №КВ051210604570.

Судом встановлено, що на підставі Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_2 від 12.09.2021 року №1-904952/1 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) виданий наказ від 23.10.2021 року №1166 «Про проведення позапланової перевірки».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 23.10.2021 року №1166, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23.10.2021 року б/н, розпочато позапланову перевірку на об`єкті: «Ремонт приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктами містобудування: ОСОБА_1 ; фізичною особою-підприємцем та особою, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_3 ; Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Концепт Девелопмент» (ТОВ «Укрпрогресбуд»); особою, відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_4 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з 25.10.2021 року по 05.11.2021 року.

З пояснень, викладених позивачем в позовній заяви вбачається, що під час виїзду на місце проведення будівельних дії посадовими особами позивача було встановлено відсутність замовника та/або уповноваженої особи, що в свою чергу унеможливлювало проведення перевірки.

У з в`язку із цим, позивач листом від 25.10.2021 року №073-920 звернувся до замовника будівництва ОСОБА_1 , проектувальника ФОП ОСОБА_3 та генерального підрядника ТОВ «Будівельна компанія «Концепт Девелопмент» (ТОВ «Укрпрогресбуд») з вимогою щодо необхідності прибути до Департаменту та надання документів необхідних для проведення перевірки.

Однак на призначену дату замовник будівництва та/або його уповноваженні особи, а також уповноважені особи ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпрогресбуд» до департаменту не прибули, документів необхідних для проведення перевірки не надали.

Судом встановлено, що позивач звернувся з листом до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати копії матеріалів інвентаризаційної справи приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 . У разі наявності у матеріалах, складених за результатами останньої інвентаризації, відмітки про самочинну реконструкцію, також позивач просив додатково надати матеріали, з яких буде зрозуміло планування приміщень до самочинної реконструкції.

Листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 04.10.2021 року №062/14-12908 (И-2021) надало до позивача копії поверхневого плану і інших документів з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , виконану станом на 1947-1975 року.

Крім того повідомлено, що в 1984 році бюро проводило визначення відсотків зносу житлового будинку, який на той час складав 64%.

Також повідомило, що в подальшому технічна інвентаризація за вказаною адресою в бюро не замовлялось і не провадилось.

В подальшому, позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління Держгеокадасту у Київській області з листом від 25.10.2021 року №073-9217 з проханням надати всю наявну інформацію щодо права власності/користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач просив надати копію пояснювальної записки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цією адресою ОСОБА_5 (рішення Київської міської ради від 30.01.2003 року №249/409), та у разі здійснення заходів щодо дотримання вимог земельного законодавства відносно земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:111:0032 на АДРЕСА_1 надати відповідні акти обстеження земельних ділянок за цією адресою.

Позивач просив, у разі виявлення факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог, надати до позивача матеріали щодо виявлених порушень земельного законодавства за цією адресою.

Листом від 29.10.2021 року №0570202/2-29433 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав копію пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та акт обстеження земельної ділянки від 27.08.2021 р. №21-0620-10.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 27.08.2021 року №21-0620/10, встановлено, що за результатами обстеження: здійснено обстеження земельної ділянки площею 0,0848 га (кадастровий номер 8000000000:91:111:0032), яка зареєстрована відповідно до даних міського земельного кадастру на підставі цивільно-правової угоди (договір купівлі-продажу) від 15.05.2008 року №1694 перебуває у власності фізичної особи для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.06.2008 року «01-7-01367).

Крім того, під час обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка вільна від забудови та огороджена як будівельний майданчик, в її межах ведуться будівельні роботи та працює будівельна техніка, інформація щодо дозвільних документів на проведення будівельних робіт, відповідальні особи на місці відсутні.

На думку позивача, замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 від 08.06.2021 року №КВ051210604570 в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, а також в частині необхідності отримання містобудівельних умов та обмежень забудування земельної ділянки, чим порушено ч. 8 ст. 38 Закону №3038.

У зв`язку з цим, позивач, керуючись ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038, з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігання можливих суспільно значних несприятливих наслідків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до пп. 4.3, 4.6, 4.7, 4.8 п. 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978, Департамент, зокрема:

надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом;

приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі також - Порядок № 466).

Відповідно до вимог статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Порядку № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

При цьому, згідно з ч. 8 статті 36, ч. 10 статті 39 Закону, п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.

Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі також - Порядок №553).

Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначені підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 8 п. 7 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, судом вище встановлено, зокрема з акту обстеження земельної ділянки від 27.08.2021 року №21-0620/10 вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:91:111:0032 за адресою: вул. Лук`янівська, 22 у Шевченківському районі м. Києва, вільна від забудови.

Однак, замовником будівництва в повідомлені про початок будівельних робіт зазначено «Реконструкція приміщень житлового будинку за адресою: місто Київ, вул. Лук`янівська, будинок 22, що в свою чергу вбачає наявність будівлі яку реконструюють.

Відповідно до п. 3.2.21 ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч. 2 статті 26 Закону, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відтак, можливості вчинення будь-яких дій, спрямованих на розроблення та затвердження проектної документації, передує отримання відповідних вихідних даних для проектування об`єкта будівництва.

Враховуючи викладені обставини, замовником будівництва ОСОБА_1 порушено визначений приписами, зокрема статтею 26 Закону, порядок виконання будівельних робіт.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Статтею 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі також - Порядок № 45), який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Відповідно до п. 3.17 ДБНА.2.2-3-2014, проектна документація - це затвердженні текстові та графічні матеріали, якими визначається містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Пунктом 4.2. ДБНА.2.2-3-2014 визначено, що оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».

За приписами п. 4.8 ДБНА.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для мало мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 809/772/16, від 02 квітня 2020 року у справі № 809/998/16 та від 28 квітня 2020 року у справі № 808/3616/16.

Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 815/5987/16.

З викладених вище обставин вбачається, що проектна документація ФОП ОСОБА_3 та затверджена замовником будівництва ОСОБА_1 на будівельні роботи: «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 », розроблена без вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено абз. 1 ч. 1 статті 31 Закону, ч. 3 статті 22 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Отже, замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомлені про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року №КВ051210604570, в частині розроблення та затвердження проектної документації, чим порушено ч. 8 статті 36 Закону.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Таким чином, будівельні роботи із реконструкції на підставі проекту, затвердженого замовником, однак, розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проекту, що є однією з ознак вважати об`єкт самочинним, про що прямо зазначено у ч. 1 статті 376 Цивільного кодексу України.

Частиною 7 статті 36 Закону визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 статті 391 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, є виявлення факту наведення у цьому документі замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.

При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у його постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення та судом вже вирішено це питання.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено повідомлені про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року №КВ051210604570, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у даній справі такі витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень житлового будинку на АДРЕСА_1 » від 08.06.2021 року № КВ 051210604570.

Судові витрати у справі не розподілялись.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09.11.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька