Рішення

від 09.11.2022 по справі 380/11917/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11917/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівська міська рада про визнання протиправною і скасування постанови

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) код ЄДРПОУ 43317547, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Шашкевича, 1, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.А. від 05.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67076702 з виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом.

Позов обґрунтований тим, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження №67076702 з виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути не сесії питання щодо затвердження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:04:003:0090 розташованої на АДРЕСА_2 для ведення садівництва у власність ОСОБА_1 з врахуванням висновків суду. На виконання вказаного судового рішення управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради підготувало два проекти ухвал про передачу та про відмову у передачі позивачу спірної земельної ділянки. Водночас, вказані проекти так і не розглянуті на пленарних засіданнях сесії Львівської міської ради, які з 17.02.2022 не відбуваються. З цих підстав вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/11828/20 від 26.02.2021 не виконане, а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №67076702.

02.11.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що державний виконавець вжив всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, а виконати рішення без участі боржника неможливо. Крім того, 05.08.2022 державний виконавець скерував до Галицького ВП ГУНП у Львівській області подання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статею 382 КК України.

Третя особа пояснень на позовну заяву до суду не подала.

II. Рух справи

Ухвалою від 05.09.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 26.09.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, витребував додаткові докази, а також залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівську міську раду.

Ухвалою від 09.11.2022 суд поновив позивачу пропущений строк звернення до суду.

Заходи забезпечення позову не вживались.

III. Фактичні обставини справи

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №380/11828/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким зокрема зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути не сесії питання щодо затвердження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:04:003:0090, розташованої на АДРЕСА_2 для ведення садівництва у власність ОСОБА_1 з врахуванням висновків суду.

В подальшому, 16.09.2021 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/11828/20, згідно з яким зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути на сесії питання щодо затвердження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:04:003:0090, розташованої на АДРЕСА_2 для ведення садівництва у власність ОСОБА_1 , з врахуванням висновків суду.

З метою виконання вказаного рішення суду, позивач подав до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відповідну заяву з виконавчим листом для відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Леськіва Б.Я. від 12.10.2021 відкрито виконавче провадження №67076702 з виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом 16.09.2021.

09.05.2022 державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.Я. направила боржнику вимогу №11609 щодо виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом 16.09.2021.

У відповідь на вказану вимогу управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило виконавця листом від 07.06.2022 №2403-вих-25119, що підготувало два проекти ухвал про передачу та про відмову у передачі позивачу спірної земельної ділянки. Водночас, вказані проекти так і не розглянуті на пленарних засіданнях сесії Львівської міської ради, які з 17.02.2022 не відбуваються. Після відновлення роботи засідань постійної комісії землекористування та агломерації, постійної комісії архітектури, містобудування та розвитку територій проект ухвали «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки на АДРЕСА_2 » буде передано на розгляд вказаних комісій для подальшого включення до порядку денного чергового пленарного засідання сесії міської ради.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.Я. від 22.06.2022 на боржника у виконавчому провадженні №67076702 накладено штраф у розмірі 5100грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.Я. від 17.07.2022 на боржника у виконавчому провадженні №67076702 повторно накладено штраф у розмірі 10200грн.

05.08.2022 державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.Я. скерувала до Галицького ВП ГУНП у Львівській області подання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статею 382 КК України.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.Я. від 05.08.2022 виконавче провадження №67076702 закінчене на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №67076702 від 05.08.2022 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Х.Я. вказала, що нею вжито усіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, а виконати рішення без участі боржника неможливо.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.08.2022 ВП №67076702 протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституціє та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Згідно зі статею 1 Закон України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до згаданого Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 згаданого Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини 6 статті 26 згаданого Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно зі статетю 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених вказаним Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Пункт 11 частини 1 статті 39 вказаного Закону передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 вказаного Закону.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме: накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); звернення до правоохоронних органів з повідомленням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець перевірив виконання рішення боржником.

У зв`язку з невиконанням судового рішення державний виконавець послідовно виніс дві постанови про накладення на боржника штрафів, попередив його про кримінальну відповідальність і надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

При цьому, через невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.

Однак невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Суд зазначає, що накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, тому звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16.

Суд звертає увагу, що розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Однак за наслідками прийняття оскарженої постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Крім того. необхідно звернути увагу на ту обставину, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» Земельного одексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Суд зазначає, що за змістом частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених вказаним Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені вказаним Законом (пункт 22).

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №750/9782/16-а, від 7 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 4 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 7 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.

Таким чином, аналізуючи вказані законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд висновує, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.А. від 05.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67076702 з виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 992,40грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Литвиненко Х.А. від 05.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №67076702 з виконання виконавчого листа №380/11828/20, виданого 16.09.2021 Львівським окружним адміністративним судом.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) код ЄДРПОУ 43317547, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Шашкевича, 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яності дві) грн 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Г. Гулик