Рішення

від 09.11.2022 по справі 600/3217/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3217/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить (з урахування адміністративного позову в новій редакції):

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо неможливості застосування до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи, визначене листом - повідомленням від 18.02.2022 року та листом від 28.04.2022 року № 2798/6/24-13-18-09;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області включити позивача до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

- здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у 2021 році у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

Разом з тим, 28.04.2022 року листом відповідач повідомив позивача, про прийняття рішення про відмову останньому у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 року на 2022 рік, посилаючись на те, що станом на 01.01.2021 року у позивача наявний податковий борг в сумі 3825,99 грн.

Позивач вважає протиправною таку відмову посадових осіб відповідача, з огляду на наступне.

Звертав увагу на те, що заборгованість в сумі 3825,99 грн виникла по оплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 921,10 грн та єдиному податку з сільгоспвиробників в сумі 2904,89 грн.

08.02.2022 року позивачем сплачено заборгованість в сумі 3500 грн за кодом бюджетної класифікації 18050500 (Кіцманський район), однак за кодом бюджетної класифікації 18010600 (Глибоцький район) станом на 01.01.2022 року у останнього була переплата у сумі 42132,24 грн. Крім того, 08.02.2022 року позивачем сплачена пеня.

Таким чином, на думку позивача, у зв`язку із наявністю переплати податковий орган мав право вчиняти дії по зарахуванню надміру сплачених сум такого податку на сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу, без відповідних заяв позивача.

З огляду на вищезазначене, відсутність податкового боргу у позивача, а також те, що останній відповідає всім встановленим ПК України критеріям, які передбачені для сільгоспвиробників, дає право останньому перебувати на спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи.

Крім того, на переконання позивача вимоги законодавства щодо неможливості бути платником єдиного податку IV групи через наявність податкового боргу на 1 січня базового року стосуються платників податку, які мають намір перейти на спрощену систему оподаткування.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що відповідно до ІС "Податковий блок", станом на 01.01.2022 року за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 3825,99 грн., який фактично сплачений позивачем з порушення термінів сплати визначених податковим законодавством. Зокрема, позивачем порушено вимоги п. п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати самостійно задекларованих сум єдиного податку 4 групи згідно податкової декларації платника єдиного податку 4 групи, термін сплати за ІІІ квартал 2021 року - 01.11.2021 року (фактично сплачено 08.02.2022) та вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в частині своєчасного сплати самостійно задекларованих сум орендної плати за землю згідно Податкового розрахунку земельного податку, термін сплати - 30.12.2021 року (фактично сплачено - 21.01.2022 року).

Також, відповідач вважає помилковими твердження позивача про те, що у разі наявності у платника податку переплати на рахунках, податковий орган може надміру сплачені кошти зарахувати в рахунок погашення наявних грошових зобов`язань позивача, без будь - яких дій платника податків. При цьому також зазначив, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування на додану вартість, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Крім того, звертав увагу суду на те, що заборгованість з орендної плати обліковується по Тарашанській ТГ, а переплата станом на 01.01.2022 року по орендній платі обліковується по Чагорській ТГ, при цьому позивачем до податкового органу не подавалось заяв про перерахування коштів за рахунок переплати на погашення податкового боргу.

Окрім іншого, вважає необґрунтованими твердження позивача з приводу того, що вимоги законодавства щодо неможливості бути платником податку 4 групи через наявність податкового боргу на 1 січня базового року стосуються платників податку, які мають намір перейти на спрощену систему, з огляду на те, що вимоги податкового законодавства не передбачають виділення на окремі категорії суб`єктів господарювання, зокрема тих, що обирають єдиний податок вперше чи тих, що щорічно підтверджують свій статус.

Відтак, відповідач вважає, що у зв`язку із недотриманням позивачем вимог податкового законодавства, останній не може бути платником єдиного податку четвертої групи, оскільки станом на 1 січня базового (звітного) року мав податковий борг з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено повністю.

3. Ухвалою суду залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо неможливості застосування до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи, визначене листом - повідомленням від 18.02.2022 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСОК-2" зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області, є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку четвертої групи.

2. З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, у 2021 році позивачем, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

3. 18.02.2022 року Головне управління ДПС в Чернівецькій області повідомило позивача листом № 2025/6/24-13-18-09 про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2022 року за позивачем обліковується податковий борг по платежу 18050500- єдиний податок з сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (Горішньошерівецькій ТГ) в сумі 2904,89 грн по платежу 18010600-орендна плата з юридичних осіб (Тарашанська ТГ) в сумі 921,1 грн. Повідомлено, що у зв`язку із недотриманням вимог підпункту 291.51.3 пункту 291 Податкового кодексу України позивачеві відмовлено в набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік.

4. Крім того, 28.04.2022 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області листом №2798/6/24-13-18-09 повідомило позивача, про прийняття рішення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 року на 2022 рік.

5. Судом також встановлено, що протягом 16.02.2022 - 18.02.2022 року позивачем направлено пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, а саме: загальну податкову декларацію єдиного податку четвертої групи №9034940462 від 18.02.2022 року, 12 звітних податкових декларацій єдиного податку четвертої групи №9033420505 від 16.02.2022 року, №9033419369 від 16.02.2022 року, №9034781298 від 18.02.2022 року, №9034733657 від 18.02.2022 року, №9033416118 від 16.02.2022 року, №9034285080 від 17.02.2022 року, №9033018728 від 16.02.2022 року, №9034781146 від 18.02.2022року, №9033412807 від 16.02.2022 року, №9034780928 від 18.02.2022 року, №9034737704 від 18.02.2022 року, №9033424082 від 16.02.2022 року, відомості про наявність земельних ділянок до всіх вище перерахованих податкових декларацій та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва №9033015431 від 16.02.2022 року.

6. Відповідно до відомостей ІС "Податковий блок", станом на 01.01.2022 року за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 3825,99 грн.: 2904,89 грн. по коду платежу 18050500 - єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (Горішньошерівецькій ТГ (11А73060170000031531). Фактично платником сплачено (погашено борг) - 08.02.2022 року; 921,1 грн. по коду платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб (Тарашанська ТГ (11А73060530000099979). Фактично платником сплачено (погашено борг) - 21.01.2022 року.

7. Окрім того судом встановлено, що 08.02.2022 року позивачем сплачено 3500,00 грн за кодом бюджетної класифікації 18050500 (Кіцманський район), податковий борг по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, за кодом бюджетної класифікації 18050500 в сумі 2904,89 грн, який виник 01.11.2021 року та обліковується станом на 01.01.2022 року по Горішньошерівецькій ТГ.

8. Згідно даних ІКПП АС "Податковий блок" судом встановлено, що податковий борг по орендній платі в сумі 921,10 грн за кодом бюджетної класифікації 18010600 обліковувався по Тарашанській ТГ, а переплата, яка наявна в позивача станом на 01.01.2022 року - по орендній платі в сумі 42132,20 за кодом бюджетної класифікації 18010600 обліковується по Чагорській ТГ.

9. Відповідно до матеріалів справи судом також встановлено, що позивачем не подавались заяви до податкового органу на перерахування коштів з бюджетного рахунку орендної плати з юридичних осіб, які обліковуються по Чагорській ТГ (рахунок UA73060590000095243) на погашення податкового боргу по орендній платі, який обліковується по Тарашанській ТГ (UA73060530000099979).

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI(далі -ПК України).

Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу 14 "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи - підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відтак, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку (окрім іншого): четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. ( п. 291.4 ст. 291 ПК України).

2. Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що рішення контролюючого органу щодо неможливості застосувати до нього спрощену систему оподаткування, як платника податку 4 групи, у зв`язку із наявністю податкового боргу не відповідає положенням податкового законодавства, оскільки позивачем 08.02.2022 року заборгованість в сумі 3825,99 грн погашена за кодом бюджетної класифікації 18050500 (Кіцманський район). При цьому, зверталась увагу суду на те, що за кодом бюджетної класифікації 18010600 (Глибоцький район) станом на 01.01.2022 року у останнього була переплата у сумі 42132,24 грн. Відтак, на думку позивача, відповідач мав зарахувати надміру сплачені платежі у рахунок погашення заборгованості, оскільки податковий орган наділений правом вчиняти такі дії відповідно до вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

3. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до п.п. 289.8.1-298.8.4 п. 289.8 ст. 298 Податкового кодексу України

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року (окрім іншого): - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд звертає увагу на те, що відповідно вимог п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

3. Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплачено платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, та підтверджується матеріалами справи, зокрема згідно відомостей до ІС "Податковий блок" станом на 01.01.2022 року за позивачем рахувався податковий борг в сумі 3825,99 грн, а саме: 2904,89 грн по коду платежу 18050500-єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний ) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Фактично позивачем зазначену заборгованість сплачено 08.02.2022 року. Таким чином, очевидним є те, що останнім порушено вимоги п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 в частині своєчасної сплати самостійно задекларованих сум єдиного податку 4 групи згідно поданої платником податкової декларації, термін сплати за ІІІ квартал 2021 року (50%) - 01.11.2021 року. Також, зазначена вище заборгованість включає в себе 921,10 грн - по коду платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб (Тарашанська ТГ), внаслідок чого позивачем порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 в частині своєчасної сплати самостійно задекларованих сум орендної плати за землю згідно податкового розрахунку земельного податку, термін сплати 30.12.2021 року, а фактично заборгованість погашено - 21.01.2022 року.

Отже, станом 01.01.2022 року у позивача була наявна заборгованість в сумі 3825,99 грн, яка виникла по оплаті орендної плати з юридичних осіб та єдиному податку з сільгоспвиробників та погашена позивачем несвоєчасно, що власне і не заперечується останнім.

3. При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.04.2014 року № 569 (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року. Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Пунктом 22 зазначено вище Порядку встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань:1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка; казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Пунктом 1 цього Порядку визначено, що зазначений Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків, тобто регулює правовідносини виключно в частині електронного адміністрування податку на додану вартість, а не зарахування коштів по інших платежах. Відтак, суд відхиляє аргументи позивача з даного приводу, як необґрунтовані та не підтверджені належними доказами в ході розгляду справи.

4. Суд також відхиляє доводи позивача з приводу того, що оскільки за кодом класифікації 18010600 (Глибоцький район) станом на 01.01.2022 року у позивача була переплата в сумі 42132,24 грн, відтак для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок таких бюджетних платежів податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь - яких дій, і надає податковому органу право вчиняти дії по зарахуванню надміру сплачених сум такого податку на сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу, з огляду на наступне.

Згідно п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Відповідно до п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Як встановлено судом вище, згідно даних ІКП АС "Податковий блок" податковий борг по орендній платі в сумі 921,00 грн за кодом бюджетної класифікації 18010600 обліковується по Тарашанській ТГ, а переплата станом на 01.01.2022 року по орендній платі в сумі 42132,2 за кодом бюджетної класифікації 18010600 обліковується по Чагорській ТГ.

Суд звертає увагу на те, що орендна плата за землю відноситься до платежу, який зараховується до місцевого бюджету територіальної громади на якій розміщено об`єкт оподаткування (земельна ділянка), тобто, щоб спрямувати кошти на погашення податкового боргу, крім заяви платника податку, необхідно ще й погодження територіальної громади.

При цьому слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до податкового органу із заявою на перерахування коштів з бюджетного рахунку орендної плати з юридичних осіб, які обліковуються по Чагорській ТГ на погашення податкового боргу по орендній платі, який обліковується по Тарашанській ТГ.

5. Суд також відхиляє, як безпідставні аргументи позивача про те, що вимоги законодавства щодо неможливості бути платником єдиного податку 4 групи через наявність податкового боргу станом на 1 січня базового року стосується лише тих платників податку, які мають намір перейти на спрощену систему оподаткування, з огляду на таке.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті. (п. 298.8 ст. 298 ПК України)

Зокрема, підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарський товаровиробників є щорічним відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Отже, підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи прирівнюється до набуття, так як однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи.

Відтак, відповідно до вимог Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин). (п.п. 291. 5-1.3 п.291.5-1 ст. 291 )

Зміст зазначених вище норм Податкового кодексу України не передбачають поділ суб`єктів господарювання, на окремі категорії, зокрема тих хто обирає єдиний податок вперше, чи тих хто бажає підтвердити свій статус, а навпаки встановлює певні обмеження для всіх суб`єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку 4 групи.

6. Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених фактичних обставин в справі свідчить про те, що на час щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи станом на 01.01.2022 року за позивачем обліковувався податковий борг з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний рік) дорівнює або перевищує 75 відсотків та орендній платі за землю.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено протиправність спірного рішення, за наявності з боку останнього факту порушень вимог підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, зокрема щодо наявності станом на 01.01.2022 року податкового боргу.

7. Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення щодо неможливості застосування до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач під час судового розгляду справи не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення, за наявності факту встановлених порушень податкового законодавства.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" (с. Цурень, Чернівецький район, Чернівецька область, 60521, код ЄДРПОУ: 31898957).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 44057187).

Суддя О.В. Боднарюк