Постанова

від 28.02.2023 по справі 600/3217/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3217/22-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

28 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" (далі СТОВ "Колосок-2"), звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі ГУ ДПС у Чернівецькій області), в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області щодо неможливості застосування до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи, визначене листом-повідомленням від 18.02.2022 року та листом від 28.04.2022 року № 2798/6/24-13-18-09;

-зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області включити СТОВ "Колосок-2" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що СТОВ "Колосок-2" зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку в ГУ ДПС в Чернівецькій області є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку четвертої групи.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, у 2021 році позивачем, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

18.02.2022 ГУ ДПС в Чернівецькій області повідомило позивача листом № 2025/6/24-13-18-09 про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2022 за останнім обліковується податковий борг по платежу 18050500-єдиний податок з сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (Горішньошерівецькій ТГ) в сумі 2904,89 грн по платежу 18010600-орендна плата з юридичних осіб (Тарашанська ТГ) в сумі 921,1 грн. Повідомлено, що у зв`язку із недотриманням вимог підпункту 291.51.3 пункту 291 Податкового кодексу України позивачеві відмовлено в набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік.

28.04.2022 року Управління листом №2798/6/24-13-18-09 повідомило позивача, про прийняття рішення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2022 року на 2022 рік.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

П. 291.2 ст. 291 ПК України унормовано, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України закріплено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок-контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

За змістом пункту 299.6 статті 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України зазначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки: у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, зазначені вище положення ПК України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

У пункті 299.11 статті 299 ПК України закріплено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Отже, зважаючи на те, що позивач у 2021 році вже був платником єдиного податку четвертої групи, у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

При цьому, колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3. пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Таких висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 29.03.2018 року у справі №804/2321/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 22.07.2022 у справі № 818/2056/18.

Колегія суддів зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічну правова позиція висловлена Верховним Судом, у постановах від 29 березня 2018 року у справі №804/2321/17, від 08 травня 2018 року у справі №816/1088/17, від 29 січня 2019 року у справі №818/945/17 та від 26 лютого 2019 року у справі №816/513/17.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню то на користь позивача підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень-відповідача судовий збір в сумі 6202 грн. а саме-2481 грн.судовий збір за подання позовної заяви + 3721 грн.-судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Чернівецькій області, надану листом від 28.04.2022 року № 2798/6/24-13-18-09 щодо неможливості застосування до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності як платника податку четвертої групи, на звітний (податковий) період-рік 2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" як платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" судові витрати (судовий збір) в розмірі 6202 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.