Рішення

від 07.11.2022 по справі 640/15556/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року м. Київ № 640/15556/22

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішконцепт» до Київської митниці про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фішконцепт» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «Фішконцепт») звернувся з позовом до Київської митниці (надалі по тексту також - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA100380/2022/000066/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.09.2022 №UA 100380/2022/000628.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості заявленого ним до декларування товару за основним методом та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем подано необхідні передбачені законодавством документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивачем 05.09.2022 подано до Київської митниці електронну митну декларацію №UA100380/2022/310095 з метою митного оформлення товару (консервована риба шматками, не фарширована).

Митна вартість вказаного товару визначена декларантом та заявлена за рахунком-фактурою в сумі 33 984 Євро.

Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи: сертифікат якості № 36/2022 від 01.09.2022, рахунок-фактура (інвойс) № TR-LV 110822-01 від 11.08.2022, автотранспортна накладна № 1240131 від 01.09.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат № LV91256P від 01.09.2022, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 № DA 046792 від 01.09.2022, рахунок на оплату перевезення № 625 від 01.09.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 191 від 01.09.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів № TR-LV/080622 від 08.06.2022, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1805 від 18.05.2022, копія митної декларації країни відправлення № 22LV00020721490269 від 01.09.2017, митна декларація (за якою в подальшому було відмовлено у випуску товару) № UA100380/2022/310095 від 05.09.2022.

За результатами розгляду декларації № UA100380/2022/310095 з доданими до неї документами, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA100380/2022/000066/2, згідно з яким контролюючий орган, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації скоригував до рівня 48 950,00 Євро.

Крім того, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2022/000628.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями МК України.

Відповідно до положень ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з приписами ч. ч. 4, 10 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, із додаванням витрат (складових митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зазначених в частині 10 вказаної статті, зокрема витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5 частини 10 статті 58 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з нормами ч. ч. 1-2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митниці документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У свою чергу, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідності до Правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (далі - Наказ № 599), до зазначених в пункті 6) частини 2 статті 53 МК України транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митниці зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митницею під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митницею у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митницею письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з нормами ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митниці заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі.

Слід врахувати, що приписи МК України, зобов`язують митний орган зазначити конкретні та чіткі обставини, які викликали сумніви у достовірності заявленої митної вартості товарів, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також, належним чином обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як зазначено вище, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за електронною митною декларацією від 05.09.2022 №UA100380/2022/310095 прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.09.2022 №UA100380/2022/000066/2 за другорядним методом визначення митної вартості - резервним.

У вказаному рішенні зазначено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Зокрема зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення, а саме:

1) згідно договору на перевезення від 18.05.2022 № 1805 передбачена Заявка (заявка не надана) (При заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Talsi», як це зазначено у вказаній митній декларації, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури), страхові документи (якщо здійснювалось страхування);

2) згідно пункту 2.2. договору від 08.06.2022 №TR-LV/080622 передбачена Заявка на поставку товару (заявка не надана);

3) згідно пункту 4.2. договору від 08.06.2022 №TR-LV/080622 передбачена часткова оплата та передплата за товар (платіжні документи відсутні».

На вимогу митного органу від 07.09.2022 декларант листом від 07.09.2022 №3118 надав відповідь на підтвердження митної вартості за електронною митною декларацією від 05.09.2022 №UA100380/2022/310095, додатково долучено калькуляцію витрат на виробництво від 01.09.2022, прайс-лист від 01.09.2017, вантажну митну декларацію на ідентичні товари від 19.07.2022 № UA100380/2022/308107, вантажну митну декларацію на ідентичні товари від 13.06.2022 № UA100380/2022/306596, лист виробника від 06.09.2022.

Досліджуючи надані позивачем до митної декларації документи, суд зазначає, що відповідно до п.2.2 контракту від 08.06.2022 TR-LV/080622 на підставі запропонованого переліку товару формує заявку, яка надається постачальнику в письмовій формі з використанням засобів факсимільного зв`язку, і містить дані найменування та кількості товару, який замовний бажає придбати.

Натомість до пакету документів до митної декларації, як і до матеріалів справи, не додано такої заявки.

Також, як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження вартості транспортних витрат позивачем надано лише договір з організації транспортних послуг від 18.05.2022 № 1805, рахунок на оплату від 01.09.2022 № 625 та довідку про транспортні витрати від 01.09.2022 № 191.

Відповідно до умов договору від 18.05.2022 № 1805 з організації транспортних послуг (п.2.1.1) замовник зобов`язаний надати перевізнику на кожне окреме перевезення заявку, в якій буде зазначено договірну інформацію, що стосується маршруту перевезення, часу та дати завантаження, адреси завантаження/замитнення та розвантаження/розмитнення транспортного засобу, особливостей та якостей вантажу, строків (дати) його доставки та інших умов його перевезення, зберігання, навантаження, тощо. Також у заяві обов`язково має бути зазначена вартість перевезення та умови сплати транспортних послуг, будь-які додаткові умови щодо перевезення.

Суд наголошує, що за такого договірного регулювання та вимог закону щодо письмової форми договору транспортно-експедиційного обслуговування, а значить і письмової форми невід`ємних частин такого договору (заявок, доручень), позивач мав надати митному органу заявку на транспортне обслуговування, яка б містила істотні умови транспортування розмитнюваного вантажу.

Таким чином, декларантом до митного оформлення не надано належні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують числове значення витрат на транспортування товару до кордону, передбачені розділом ІІІ Правил заповнення декларацій митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.12 №599.

Також слід зазначити, що у відповідності з пунктом 4.2. контракту від 08.06.2022 TR-LV/080622 передбачено часткову/поетапну/ сплату або передплату за товар, однак жодних документів позивачем не долучено ні відповідачу під час митного контролю, ні суду під час розгляду даної справи.

Отже, поданий позивачем пакет документів для підтвердження витрат на транспортування як складової митної вартості не є повним та не підтверджує фактичне понесення вказаних витрат у заявленій сумі.

Вищевказані обставини не спростовано позивачем під час розгляду справи та не надано спростувань щодо таких обставин в позовній заяві.

Посилання ж позивача на необґрунтованість рішення митниці про коригування митної вартості на підставі резервного методу є безпідставним.

Оскаржуване рішення митниці містить необхідну інформацію, передбачену ч.2 ст.55 МКУ та п.2.1. глави ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Мінфіну № 598 від 24.05.2012, зареєстрованого в Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21195.

Відповідач під час розгляду спору обґрунтував в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару рівень визначеної ним митної вартості з посиланням на номери митних декларацій, що використані як джерела інформації для визначення митної вартості, та навів розрахунки рівня такої вартості. Правильність таких розрахунків позивач не спростував та не довів такі доводи належними доказами, посилаючись в позовній заяві лише на абстрактні висновки, які не підтверджені належними доводами з відповідними доказами.

Суд наголошує, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов`язковою при її обчисленні, унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору, про що вказано у ч. 2 ст. 58 МК України, норма якої має імперативний характер, враховуючи, що позивачем не підтверджено митну вартість товару за ціною контракту, оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та в межах норм чинного законодавства.

Як наслідок, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішконцепт» до Київської митниці про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України відповідно.

Суддя А.О. Черникова