Рішення

від 07.11.2022 по справі 640/12474/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/2930

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Київ № 640/12474/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/12474/22 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС»

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» (надалі - позивач), адреса: 02098, місто Київ, проспект Тичини, будинок 4 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат позивача на правничу допомогу, в якій позивач просить суд винесення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача понесені Позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 58 000,00грн. (п`ятдесят вісім тисяч гривень нуль копійок).

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що адміністративна справа № 640/12474/22 була розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи, з урахуванням положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне розглянути вказану заяву позивача в тому самому порядку, що й рішення суду по суді позовних вимог.

Розглянувши подану представником позивача заяву та надані ним документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Більш того, суд зауважує, що у висновку ЄСПЛ, викладеному у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), у пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), у пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (Заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну ціну.

Так, ознайомившись з наявними в матеріалах справи документами, судом було встановлено, що між адвокатом Самосуд Ж.О., з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС», з другої сторони, було укладено Угода про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року у відповідності до приписів якого вбачається, що сторони цієї Угоди погодили, що адвокат зобов`язується надавати позивачу правову допомогу, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити за таку допомогу винагороду визначену у додаткових документах.

В свою чергу, на підтвердження вчинення дій щодо надання позивачу правової допомоги представником позивача було надано до суду наступні копії документів: додаткова угода до Угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року; Акт прийому-передачі документів за Угодою про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року; додаткова угода № 1 до Угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року від 18 липня 2022 року; додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 18 липня 2022 року; лист про направлення позовної заяви з додатками до позивача № 19/07/22-1 від 19 липня 2022 року; платіжне доручення № 44 від 21 липня 2022 року про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» коштів за надання правничої допомоги, згідно Акту від 19 липня 2022 року до Угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року у сумі 58 000,00 грн.

Отже, з викладеного вище можна прийти до висновку, що розмір документально підтверджених витрат на правничу допомогу становить 58 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Крім того, суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58 000,00 грн, водночас з урахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та наявність підстав, з урахуванням предмету розгляду даної справи та співмірності, для стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 640/12474/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» (адреса: 02098, місто Київ, проспект Тичини, будинок 4, код ЄДРПОУ 44412819) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень нуль копійок).

3. У задоволенні іншої частини заяви про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Н.В. Клочкова