ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні доказів
м. Київ
03 листопада 2022 року 15:07 № 640/23814/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Громадської організації «ЯРОШ «УКРАЇНА ПОНАД УСЕ» про забезпечення доказів в адміністративній справі
за позовом Громадської організації "Ярош "Україна понад усе"
до Кабінету Міністрів України
треті особи Міністерство охорони здоров`я України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини
про визнання постанов незаконними, визнання дій протиправними
за участі представників сторін:
від позивача - Ярош П.Г., Шаповалов О.Ю.,
від відповідача - Трембач О.С.,
від третьої особи 1 - Дяк Ю.М.,
від третьої особи 2 - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом Громадської організації "Ярош "Україна понад усе" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правовий акт постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та визнання протиправними і нечинними нормативно-правові акти постанови Кабінету Міністрів України, якими було продовжено карантин на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року: № 392 від 20 травня 2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", № 641 від 22 липня 2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"; № 1236 від 09 грудня 2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 09 листопада 2021 року без виходу до нарадчої кімнати відмовлено у залученні ОСОБА_1 до участі у розгляді адміністративної справи №640/23814/21 в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В підготовчому засіданні 30 листопада 2021 року без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання Кабінету Міністрів України про залучення третьої особи та залучено Міністерство охорони здоров`я України до участі у даній справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В підготовчому засіданні 15 вересня 2022 року без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання Громадської організації "Ярош "Україна понад усе" про залучення третьої особи та залучено Уповноваженого Верховної Ради з прав людини до участі розгляді даної адміністративної справи в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В подальшому, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Громадської організації "Ярош "Україна понад усе" про забезпечення доказів шляхом зобов`язання Кабінет Міністрів України надати наступні оригінали для огляду: постанови Кабінету Міністрів України:
- №211 від 11 березня 2020 року, та всі зміни та доповнення до Постанови, а саме: за № 215 від 16 березня 2020 року, № 239 від 25 березня 2020 року, №241 від 29 березня 2020 року, № 242 від 20 березня 2020 року, № 255 від 02 квітня 2020 року, № 262 від 08 квітня 2020 року, № 284 від 15 квітня 2020 року, № 291 від 22 квітня 2020 року, № 313 від 29 квітня 2020 року, № 332 від 04 травня 2020 року, № 343 від 04 травня 2020 року, № 377 від 14 травня 2020 року;
- № 392 від 20 травня 2020 року, та всі зміни та доповнення до постановила саме: № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, №1100 від 11 листопада 2020 року, від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 424 від 29 травня 2020 року, № 435 від 03 червня 2020 року, № 477 від 12 червня 2020 року, № 480 від 12 червня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 522 від 25червня 2020 року, № 588 від 08 липня 2020 року, № 615 від 15 липня 2020 року;
-№ 641 від 22 липня 2020 року, та всі зміни та доповнення до Постанови, :а саме:№ 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 996 від 26 жовтня 2020 року, № 1100 від 11 листопада 2020 року, від 22 липня 2020 року № 641, № 712 від 12 серпня 2020 року, № 757 від 27 серпня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 791 від 02 вересня 2020 року, № 825 від 09 вересня 2020 року, № 846 від 14 вересня 2020 року, № 848 від 16 вересня 2020 року, № 888 від 28 вересня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 972 від 21 жовтня 2020 року, № 1100 від 11 листопада 2020 року, № 1152 від 25 листопада 2020 року, № 1171 від 25 листопада 2020 року, № 1191 від 02 грудня 2020 року, № 1198 від 02 грудня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 1258 від 16 грудня 2020 року, № 1286 від 11 грудня 2020 року, № 1290 від 21 грудня 2020 року, № 1323 від 23 грудня 2020 року, № 1326 від 23 грудня 2020 року, № 1327 від 23 грудня 2020 року, № 1347 від 29 грудня 2020 року , № 49 від 27 січня 2021 року, № 97 від 08 лютого 2021 року, № 241 від 24 березня 2021 року, № 273 від 31 березня 2021 року, № 447 від 28 квітня 2021 року, № 485 від 19 травня 2021 року, № 486 від 19 травня 2021 року, № 607 від 09 червня 2021 року, № 656 від 23 червня 2021 року, № 800 від 04 серпня 2021 року, № 1042 від 01 вересня 2021 року, № 1085 від 20 жовтня 2021року, № 1158 від 08 листопада 2021 року, № 1191 від 17 листопада 2021 року, № 1306 від 09 грудня 2021 року, № 1309 від 13 грудня 2021 року, № 1328 від 15 грудня 2021 року, № 1343 від 15 грудня 2021 року, № 1358 від 23 грудня 2021 року, № 1413 від 23 грудня 2021 року, № 1419 від 29 грудня 2021 року, № 175 від 01 березня 2022 року;
- № 1236 від 09 грудня 2020 pоку, та всі зміни та доповнення до постанови, а саме: № 1301 від 23 грудня 2020 року, № 9 від 05 січня 2021 року, № 25 від 18 січня 2021 року, № 83 від 05 лютого 2021 року, № 123 від 27січня 2021 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 154 від 24 лютого 2021 року, № 230 від 22 березня 2021 року, № 270 від 24 березня 2021 року, №310 від 07 квітня 2021 року, № 329 від 07 квітня 2021 року, № 374 від 21 квітня 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, № 445 від 28 квітня 2021 року, № 474 від 14 травня 2021 року, № 551 від 02 червня 2021 року, № 583 від 02 червня 2021, № 611 від 16 червня 2021 року, № 657 від 23 червня 2021 року, № 677 від 29 червня 2021 року, № 787 від 28 липня 2021 року, № 855 від 11 серпня 2021 року, № 889 від 1 серпня 2021 року, № 954 від 13 вересня 2021 року, № 981 від 22 вересня 2021 року, № 1003 від 20 вересня 2021 року, № 1066 від 11 жовтня 2021 року, № 1096 від 20 жовтня 2021 року, № 1102 від 25 жовтня 2021 року, № 1237 від 29 листопада 2021 року, № 1240 від 24 листопада 2021 року, № 1246 від 02 грудня 2021 року, № 1336 від 15 грудня 2021 року, № 1407 від 29 грудня 2021 року, № 1432 від 30 грудня 2021 року, № 1435 від 30 грудня 2021 року, № 1 від 12 січня 2022 року, № 140 від 09 лютого 2022 року, № 229 від 23 лютого 2022 року, № 249 від 11 березня 2022 року, № 311 від 18 березня 2022 року, № 318 від 19 березня 2022 року, № 369 від 26 березня 2022 року, № 372 від 26 березня 2022 року, № 488 від 29 квітня 2022 року, № 594 від 17 травня 2022 року, № 597 від 17 травня 2022 року, № 630 від 27 травня 2022 року, № 928 від 19 серпня 2022 року.
- відповідні оригінали проектів рішень та іншу супровідну документацію разом із усіма додатками до проектів рішень Постанов Кабінету Міністрів України, що зазначені у пункті 1 цього Клопотання, згідно розділу 5 «Регламенту Кабінету Міністрів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 712.
Представник Кабінету Міністрів України у письмових поясненнях заперечував проти задоволення клопотання позивача про забезпечення позову з огляду на відсутність обставин, зазначених у статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України, які є підставою для вжиття заходів забезпечення доказів, оскільки позивачем витребування оригіналів оскаржуваних постанов для огляду обґрунтовано наявністю у нього суб`єктивних сумнівів щодо наявності підпису Прем`єр-Міністра України на оригіналах вказаних у клопотанні постанов Кабінету Міністрів України.
Крім того, представник відповідач вказує, що Кабінетом Міністрів України долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, № 392 від 20 травня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року разом із матеріалами, що слугували підставою для прийняття таких постанов, які свідчать про проходження процедури прийняття нормативно-правових актів.
При цьому, представник відповідача наголошує, що згідно частини 1 статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.
Одночасно, відповідно до частини 5 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами.
З огляду на викладене, відповідач вказує, що визначальним під час прийняття та набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України є принцип колегіальності, який виражається у голосуванні більшістю голосів за відповідний нормативно-правовий акт та офіційне опублікування такого нормативно-правового акту.
Представники позивача в підготовчому засідання наполягали на задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення заяви про забезпечення доказів з огляду на викладене у письмових поясненнях.
Представник Міністерства охорони здоров`я України у підготовчому засіданні також заперечував проти задоволення заяви про забезпечення доказів.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення доказів, заслухавши думку представників сторін, які з`явились в підготовче засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно зі статтею 115 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Пунктами 4 та 5 частини 1 статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Тобто заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 зазначено, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Позивачем також не наведено обставин, що свідчать про небезпеку втрати таких доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів іншою стороною у майбутньому.
Крім того, відповідачем надано суду копії оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, № 392 від 20 травня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року разом із матеріалами щодо проходження проектами таких постанов процедури погодження та прийняття.
Крім того, позивач у клопотанні про забезпечення доказів просить витребувати у Кабінету Міністрів України оригінали постанов, які не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 114 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення доказів, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 114-115, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Громадської організації «ЯРОШ «УКРАЇНА ПОНАД УСЕ» про забезпечення доказів відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст ухвали виготовлено 08 листопада 2022 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2022 |
Оприлюднено | 10.11.2022 |
Номер документу | 107204595 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кузьменко А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні