Ухвала

від 22.01.2024 по справі 640/23814/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 січня 2024 року № 640/23814/21

Київського окружного адміністративного суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача - Поліщук Г.В., представника третьої особи-1 - Дяк Ю.М., розглянувши в місті Києві у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації «Ярош «Україна понад усе» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство охорони здоров`я України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини про визнання постанов незаконними, визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

Громадська організація Ярош Україна понад усе звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання постанов незаконними, визнання дій протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито провадження у справі за позовом Громадської організації Ярош Україна понад усе до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правовий акт постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та визнання протиправними і нечинними нормативно-правові акти постанови Кабінету Міністрів України, якими було продовжено карантин на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року: № 392 від 20 травня 2020 року Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, № 641 від 22 липня 2020 року Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; № 1236 від 09 грудня 2020 року Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 залучено до участі у розгляді справи №640/23814/21 в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерство охорони здоров`я України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 залучено до участі у розгляді справи №640/23814/21 в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/9962/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/23814/21, визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 08.06.2023.

У судове засідання призначене на 08.06.2023 з`явились представник позивача, представник відповідача та представник Міністерства охорони здоров`я України, яке було відкладене на 29.06.2023 у зв`язку із клопотанням представника позивача.

У судове засідання призначене на 29.06.2023 з`явились представник позивача, представник відповідача та представник Міністерства охорони здоров`я України, яке було відкладене на 11.08.2023 у зв`язку із клопотанням представника позивача.

Надалі, у зв`язку з неможливість проведення судового засідання, яке призначене на 11.08.2023, оскільки оголошена повітряна тривога та з метою уникнення ризиків життю і здоров`ю учасників справи, суд дійшов висновку зняти справу з розгляду та визначено нову дату, а саме 19.10.2023.

Крім того, суд зазначає, що представником позивача було подане клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, у зв`язку із хворобою представника позивача, що також було враховано судом.

Учасники справи про час, дату та місце проведення судового засідання призначеного на 19.10.2023 належним чином повідомлені, явку своїх уповноважених представників не забезпечили.

Проте, представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв`язку з тим, що приймає участь у іншому судовому засіданні у якості захисника потерпілого в кримінальному провадженні.

Розгляд справи було відкладено на 01.11.2023.

У судове засідання призначене на 01.11.2023 з`явились представник відповідача та представник Міністерства охорони здоров`я України.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 01.11.2023 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Розгляд справи було відкладено на 22.01.2024.

У судове засідання призначене на 22.01.2024 з`явились представник відповідача та представник Міністерства охорони здоров`я України.

Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв`язку з тим, що приймає участь у іншому судовому засіданні у якості захисника в кримінальному провадженні.

Судом поставлене на обговорення питання про можливість здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та представника третьої особи-2.

Представник відповідача та представник третьої особи-1 не заперечували, щодо подальшого розгляду справи без участі представника позивача та представника третьої особи-2.

Таким чином, суд визнав причину неявки представника позивача не поважною та вирішив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та представника третьої особи.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача клопотав про залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв`язку з черговою неявкою представника позивача.

Таким чином, у судовому засіданні призначеному на 22.01.2024, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не з`являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, тому дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).

Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Слід вказати, що представник позивач не одноразово клопотав про відкладення розгляду справи та не з`являвся в судові засідання призначені на 19.10.2023, 01.11.2023, 22.01.2024 для розгляду справи. Протокольною ухвалою від 22.01.2024 суд визнав неповажною неявку позивача.

При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що представник позивача не з`являвся в судові засідання для розгляду справи, призначені на 19.10.2023, 01.11.2023, 22.01.2024, та неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без його участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву в адміністративній справі №640/23814/21 за позовом Громадської організації Ярош Україна понад усе до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство охорони здоров`я України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини про визнання постанов незаконними, визнання дій протиправними, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.01.2024.