Постанова

від 09.11.2022 по справі 320/17407/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17407/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Фермерського господарства «Гермес», Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Гермес» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

ТОВ «Гермес»» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 11.11.2021 №3365376/32796477 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 09.11.2021 №3350706/32796477 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.09.2021 датою подання на реєстрацію.

Позов вмотивовано тим, що рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованим, не містить будь-яких мотивів його ухвалення та не зазначено підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень.

Щодо неврахування таблиці даних платника податків позивач зазначає, що відповідачем не пояснено жодних причин її неприйняття.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено. Покладаючи на ДПС України обов`язок зареєструвати податкову накладну, суд першої інстанції підкреслив, що відповідний спосіб захисту вказуватиме на остаточне вирішення спору між сторонами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області та Фермерським господарством «Гермес» подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 прийняте комісією ГУ ДПС в Київській області у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Апелянт зазначає, що причиною прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021№3365376/32796477 є виявлення податковим органом невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Представник Фермерського господарства «Гермес» в апеляційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині зменшення судом витрат на правничу допомогу до 4 000, грн. та просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів всю суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Зазначає, що доводити неспівмірність витрат на правничу допомогу мають відповідачі, які як встановив суд першої інстанції, не подавали заяви про зменшення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Іншою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Гермес» та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 18 жовтня 2022 року.

Від представника позивача - адвоката М.Д.Миколюка до суду 17.10.2022 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що позивачем надано усі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 16.09.2021 року, які підтверджують реальність здійснення операцій.

Від Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України відзивів на апеляційні скарги не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення Київським окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство «Гермес» є юридичною особою, яку зареєстровано 31.07.2012.

Видами діяльності господарства є: 01.50 Змішане сільське господарство (основний); 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач є сільгосптоваровиробником та є платником Єдиного податку IV групи.

Також, позивач є платником податку на додану вартість, має право складати податкові накладні та реєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом №1710024500036 від 06.04.2017.

Для організації вирощування сільськогосподарських культур, позивач 30.04.2021 року уклав договір за №17 на виконання сільськогосподарських робіт з ФГ «Агротрейд-2006».

У вересні 2021 року позивачу було надано комплекс сільськогосподарських робіт по збору урожаю ФГ «Агротрейд-2006» на суму 69 216,19 грн. в.ч. ПДВ, що підтверджується договором на виконання сільськогосподарських робіт № 17 від 30 квітня 2021 року, актом надання послуг №221 від 30.09.2021. За результати виконання робіт по збору врожаю соняшника в ЄРПН зареєстровано податкову накладну № 52 від 30.09.2021 року.

Згідно з рахунком-фактурою № 165 від 30.09.2021, платіжним дорученням № 787 від 11 жовтня 2021 року виконані роботи оплачені в повному обсязі.

16.09.2021 року позивач уклав договір №1 купівлі-продажу насіння соняшнику з Фермерським господарством «Агротрейд-2006».

На виконання умов договору 16.09.2021 позивачем було реалізовано насіння соняшнику в кількості: 122,94 т, що підтверджується договором купівлі-продажу № 1 від 16.09.2021, видатковою накладною № З від 16.09.2021, актом приймання-передачі товару № 1 від 16.09.2021, товарно-транспортними накладними № 1, № З, № 6, № 7, № 10, № 14 від 16.09.2021 та довіреністю №210 від 16.09.2021 на отримання товару.

ФГ «Агротрейд-2006» було здійснено часткову оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 17845 від 30.09.2021, платіжним дорученням № 17921 від 11 жовтня 2021 року, платіжним дорученням №18028 від 26 жовтня 2021 року, платіжним дорученням № 18075 від 29 жовтня 2021 року.

За наслідками здійснення господарської операції із Фермерським господарством «Агротрейд-2006», позивачем була складена та подана до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 16.09.2021 року.

Позивач отримав квитанцію від 11.10.2022 року №9298207654, в якій зазначено, що документ прийнято; відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=3.7546%, "Р"=0.

За фактом зупинення реєстрації вказаної податкової накладної позивач направив контролюючому органу пояснення та надав копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копії документів достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлення реальності здійснення операцій по договору та відсутність порушення норм податкового законодавства.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 09.11.2021 №3350706/32796477 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.09.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із прийнятими рішеннями щодо відмови в реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, однак рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2021 року №54380/32796477/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з адміністративним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11 грудня 2019 року, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Подана позивачем таблиця даних не врахована контролюючим органом з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після подання контролюючому органу спірної податкової накладної для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивачем отримано квитанцію, у якій контролюючим органом, зокрема, зазначено, що відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, Фермерським господарством «Гермес» надано контролюючому органу виписку з ЄРР від 21.09.2021 року; витяг ПДВ № 1710024500036 від 07.04.2021; протокол № 1 від 15.11.2003; 20-ОПП № 9209371614 від 28.07.2021, 4-сг№ 9001345425 від 02.06.2021; довідку платника єдиного № 1145/АП/10-36-18-07 від 06.04.2021; договір виконання с/г робіт № 17 від 30.04.2021; акт надання послуг № 122 від 31.05.2021; податкову накладну № 92 від 31.05.2021; рахунок № 71 від 31.05.2021; платіжне доручення № 787 від 11.10.2021; договір купівлі-продажу № 18 від 05.05.2021; рахунок № 80 від 31.05.2021 року; видаткова накладна № 131 від 31.05.2021 року; податкова накладна № 98 від 31.05.2021 року; платіжне доручення № 785 від 11.10.2021 року; рахунок № 165 від 30.09.2021 року; акт надання послуг № 221 від 30.09.2021 року; податкова накладна № 52 від 30.09.2021 року; договір купівлі-продажу № 1 від 16.09.2021 року; видаткова накладна № З від 16.09.2021 року; платіжне доручення № 17921 від 11.10.2021 року; платіжне доручення № 18028 від 26.10.2021 року; платіжне доручення № 18075 від 29.10.2021 року; податкова накладна № 1 від 16.09.2021 року; витяг № 11312054 від 11.10.2021 року.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято оскаржуване рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що Фермерським господарством «Гермес» направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів, якими підтверджується передача позивачем товару ФГ «Агротрейд-2066» та оплата зазначеним контрагентом вказаного товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

З урахуванням викладеного, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірного рішення та наявності підстав для задоволення позову.

Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Крім того, пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Отже, положеннями вказаного Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної.

Щодо доводів апелянта про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку № 1165).

Пунктом 14 Порядку № 1165 передбачено, що таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Згідно п. 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, висновок Комісії Головного управління ДПС у Київській області про невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам є неправомірним та необґрунтованим, оскільки з поданих ФГ «Гермес» доказів вбачається, що позивач має достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для надання транспортних послуг, а також має необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності управлінського та/або технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Щодо доводів апелянта - Фермерського господарства «Гермес» про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 15 000,00 грн. витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочиснтва України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Норми частини першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегією суддів встановлено, що 26.11.2021 року між ФГ «Гермес» та ОА «МКБ ГРУПП» було укладено договір про надання правничої допомоги №165, за умовами якого адвокат надає, а клієнт зобов`язується приймати надану виконавцем правову допомогу на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.3 за цим договором адвокатом клієнту надається наступна правнича допомога: пошук та аналіз судової практики щодо спірних правовідносин; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики щодо спірних правовідносин; підготовка та подання від імені Клієнта позову щодо оскарження дій та рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних; представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції; інша правнича допомога.

Згідно п.2.1 договору гонорар за правничу допомогу визначену у пункті 1.3. договору становить 10000,00 (десять тисяч) гривень.

За виграну справу у суді першої інстанції. Клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

По факту надання правничої допомоги сторони складають акт приймання - передачі правничої допомоги.

На підтвердження наданих послуг позивачем до суду було надано:

- договір про надання правничої допомоги від 26.11.2021 року;

- рахунок-фактуру №165 від 26.11.2021 року;

- платіжне доручення №798 від 30.11.2021 року.

За висновками суду першої інстанції, заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 15 000 грн., є не співмірною з складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката з 15 000 грн. до 4000 грн.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що позивачем документально підтверджений факт понесення витрат на професійну правничу допомогу.

У свою чергу, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачами - ГУ ДПС у Київській області та ДПС України зауважень чи обґрунтувань невідповідності заявленої суми витрат частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України не надано, хоча про необхідність подання відзивів на позовну заяву останніх повідомлено судом першої інстанції належним чином, що вбачається з ухвали про відкриття провадження по даній справі від 11.02.2022 року.

Поряд із цим, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, на суд покладено обов`язок із встановлення підтвердження надання послуг з професійної правничої допомоги та підтвердження факту понесення таких витрат.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши надані представником ФГ «Гермес» - адвокатом Миколюком М.Д. докази на підтвердження надання правової допомоги, дійшла висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом даної справи, а тому розмір заявлених витрат є обґрунтованим та підлягає стягненню пропорційно з відповідачів на користь позивача.

В частині вимог позивача стосовно компенсації судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 11 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:

- копію договору №28 про правничу допомогу від 12.09.2022 року укладеного між Фермерським господарством «Гермес» та АО «МКБ ГРУПП» ;

- акт приймання-передачі правничої допомоги від 17.10.2022 року;

- рахунок-фактура №28 від 12 вересня 2022 року на суму 6 000, 00 грн.;

- засвідчену банком виписку про зарахування коштів на рахунок АО`МКБ ГРПП».

Представником ГУ ДПС у Київській області разом із апеляційною скаргою подано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у якому представник просить суд на підставі статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, а також зважаючи на подані заперечення Головного управління ПФУ у Київській області, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та співмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в зазначеній частині.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гермес» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Фермерського господарства «Гермес» витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно на користь Фермерського господарства «Гермес» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно на користь Фермерського господарства «Гермес» витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко