Постанова

від 02.11.2022 по справі 380/11369/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11369/21 пров. № А/857/11755/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П.,Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засіданняХабазні Ю.Є.,

за участю прокурораМельничука Ю.І.,

за участю представника відповідачаТарасович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду прийняту суддею Потабенко В.А. о 13 годині 55 хвилині у місті Львові, повний текст складено 18.07.2022 року у справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватне акціонерне товариство «Центр енергетичних інновацій» про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (надалі прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (надалі ДІАМ України, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №346 від 12.04.2019 року зі змінами «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» з надбудовою будинку під літероюА-5з пристосуванням під центр комерційноділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7(надалі - рішення №346 від 12.04.2019 року із змінами).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року адміністративний позов залишено без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України.

Суд виходив з того, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17, від 10.04.2019 року у справі № 813/661/17.

Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду, а суд зобов`язаний перевірити такі (маються покликання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2018 року у справі № 804/6296/15, від 17.07.2019 року у справі № 824/14/19-а, від 21.08.2019 року у справах № 802/1873/17-а та № 263/2038/16-а).

Суд також врахував висновок про застосування норма права, викладений у п.п. 77 - 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

ДІАМ України розпочала здійснювати свої повноваження лише з 15.09.2021 року, а до цієї дати функції архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювала Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Про той факт, що станом на червень 2021 року ДІАМ України ще не здійснювала своїх функцій прокурору було достеменно відомо, адже на запит прокурора до Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 року, останнім було надано відповідь 18.06.2021 року.

Отже, безпідставним є висновок прокуратура про неналежне здійснення ДІАМ України своїх повноважень.

Водночас, доказів звернення прокуратура до ДІАМ України після 15.09.2021 року щодо вжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду не надано.

Таким чином, прокурором не надано доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання ДІАМ України своїх функцій щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Крім того, прокурором надано ДІАМ України строк про необхідність вжиття заходів реагування 6 днів, 3 з яких в 2021 році були вихідними (26.06.2021 року, 27.06.2021 року, 28.06.2021 року). Прокурором не надано до матеріалів справи доказів того, коли саме ДІАМ України отримала вказаний лист від 22.06.2021 року та чи взагалі була дана на нього відповідь. В той же ж час з матеріалів справи не вбачається, що прокурором вчинялись будь-які дії щодо звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з заявами про необхідність вжиття заходів реагування у вигляді призначення та проведення перевірок, оскарження рішення №346 від 12.04.2019 року із змінами. Таким чином, позов прокурором було скеровано до суду передчасно, без врахування всіх обставин справи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що з 13.03.2020 року Держархбудінспекція позбавлена повноважень на проведення перевірок та здійснення заходів архітектурно будівельного контролю та нагляду.

Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №303 від 29.03.2021 року Держархбудінспекція продовжила виконувати лише дозвільні та реєстраційні функції у будівництві.

Відтак, висновки суду про те, що після прийняття рішення про ліквідацію та внесення змін до положення Держархбудінспекція до 15.09.2021 року мала повноваження та здійснювала функції архітектурно будівельного контролю та нагляду не відповідають обставинам справи.

Звертає увагу на те, що 20.05.2021 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи (ДІАМ).

Оскільки ДІАМ після свого утворення не вживала заходів архітектурно будівельного нагляду, не виконувала контрольно перевіряючих функцій щодо оскаржуваного рішення, хоча мала на це повноваження, то Галицька прокуратура м.Львова після виявлення порушень звернулася в суд із даним позовом.

Покликається на постанову Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №810/726/18 та Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №903/129/18, де мова йде про право прокурора звертатися в суд в інтересах держави.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Галицькою окружною прокуратурою м. Львова здійснюється процесуальне керівництво під час проведення СВ Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області досудового розслідування кримінального провадження №12021141050000600 від 07.04.2021 року за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, за фактом складання, видачі службовою особою Львівської міської ради завідомо правдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо правдивих відомостей, на підставі яких в подальшому здійснено надання та отримання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування.

Досудовим розслідуванням установлено, що 29.12.2018 року на підставі ухвали № 4295 від 29.11.2018 року «Про затвердження ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Шота Руставелі, 7» між Львівською міською радою та ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» укладено договір оренди землі, за яким товариство набуло в користування земельну ділянку площею 0,1046 га, кадастровий номер 4610137200:02:001:0064 для реконструкції та обслуговування існуючої будівлі (з прибудовою та надбудовою) під офіс з приміщеннями громадського призначення. Код КВЦПЗ - 15- для будівництва та обслуговування існуючих будівель громадської удови.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2018 року орендована земельна ділянка має наступні обмеження у використанні:

- охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 0,0033 га;

- другий пояс зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (обмеження);

- охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (0,0025 га).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 18.12.2018 року (експлікація земельних угідь), земельна ділянка 4610137200:02:001:0064 знаходиться під промисловою забудовою.

В подальшому, 12.04.2019 року ВК ЛМР за результатом розгляду звернення ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» від 01.04.2019 року, містобудівного розрахунку на реконструкцію з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7, беручи до уваги витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2018 року № НВ-4608328912018, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.01.2019 року № 153568367, договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській від 29.12.2018 року за №Л-2670, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.03.2019 року №158954398 прийняв рішення №346 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7».

Затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями визначено планувальні та архітектурних вимоги до проектування і будівництва об`єкта, зокрема: вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки - реконструкція на вул. Шота Руставелі, 7; замовник: ПрАТ «Центр енергетичних інновацій», м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7; відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні - цільове призначення земельної ділянки площею 0,1046 га (кадастровий номер 4610137200:02:001:0064) - 03.15 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для реконструкції та обслуговування існуючої будівлі (з прибудовою та надбудовою) під офіс з приміщеннями громадського призначення відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 18.12.2018 року № НВ-4608328912018; гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - не вище 28,9 м (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини будівлі); максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - залишається існуючим; максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) - для даного об`єкта не вимагається; мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд - об`єкт (реконструкція з надбудовою будинку під літероюА-5з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7) запроектувати з дотриманням діючих будівельних норм у межах відведеної земельної ділянки кадастровий номер 4610137200:02:001:0064); планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) - проектування здійснювати відповідно до діючих будівельних норм таЗакону України «Про охорону культурної спадщини». Об`єкт знаходиться у межах історичного ареалу.

26.03.2020 року ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» подало до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради заяву №26/03/03 про внесення змін до містобудівних умов та обмежень, утверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №346 від 12.04.2019 року, у якій зазначено про відсутність охоронних зон регулювання забудови, охоронюваного ландшафту, археологічного культурного шару, санітарної охорони, зон об`єктів природно-заповідного фонду.

17.04.2020 року ВК ЛМР прийняв рішення №347 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 12.04.2019 року № 346», за яким:

пункт 2.4 рішення №346 від 12.04.2019 року виклав у новій редакції: « 2.4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд: - 3,0 м до червоної лінії вул. Шота Руставелі; - з блокуванням до існуючого житлового будинку з південно-західної сторони; - з блокуванням до існуючих будівель з південно-східної сторони. Об`єкт (реконструкція з надбудовою будинку під літероюА-5з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7) запроектувати з дотриманням вимог діючих будівельних норм, у межах відведеної земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:02:001:0064).»;

пункт 2.5 рішення №346 від 12.04.2019 року виклав у новій редакції: « 2.5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) - земельна ділянка на вул. Шота Руставелі, 7 розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови, у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм таЗаконів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини». Опрацювати паспорт кольорового опорядження фасаду та узгодити його у встановленому законодавством порядку. Проектом врахувати вимоги збереження традиційного історичного середовища міста, визначеного рішенням виконавчого комітету від 09.12.2005 року № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова». Проектом врахувати охоронні зони будинків-пам`яток архітектури на вул. Шота Руставелі, 18, 20, 22, 24 і на вул. О. Архипенка, 8, 10, та забезпечити мінімальні відстані згідно з чинним законодавством.»;

пункт 2.6 рішення №346 від 12.04.2019 року виклав у новій редакції: « 2.6. Охоронювані зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж - охоронна зона кабелів зв`язку - 0,6 м; охоронна зона водопроводу і каналізації - 3,5 м. При потребі виконати перенесення інженерних мереж».

В подальшому, ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» подало до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради заяву №020-10/03 від 20.10.2020 року про внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою будинку під літерою «А-5» з пристосуванням під центр комерційно-ділової діяльності на вул. Шота Руставелі, 7, що були затвердженні рішенням ВК ЛМР від 12.04.2019 року №346, шляхом зміни назви об`єкта на проектування об`єкта будівництва на реконструкцію з надбудовою і пристосуванням під готель із забезпеченням пожежного проїзду та безбар`єрного доступу за рахунок пониження існуючої відмітки мощення перед головним входом до будинку під літерою «А-5» на вул. Шота Руставелі, 7 у м. Львові.

За результатом розгляду вищевказаної заяви 11.12.2020 року Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №1158 про внесення змін до рішення №346 від 12.04.2019 року, за яким змінив об`єкт будівництва з центру комерційно-ділової діяльності на готель.

Вищевказані рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради та документи, на підставі яких такі рішення прийняті, вилучені 28.04.2021 року під час проведення слідчих дій по кримінальному провадженні №12021141050000600 від 07.04.2021 року за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України, за фактом складання, видачі службовою особою Львівської міської ради завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, на підставі яких в подальшому здійснено надання та отримання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування.

За результатом опрацювання вилучених документів, Галицькою окружною прокуратурою встановлено, що рішення ВК ЛМР №346 від 12.04.2019 року зі змінами від 17.04.2020 року та від 11.12.2020 року не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану, плану зонування території), прийняті з порушенням приписівЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, згідно п.п. 15, 16 укладеного договору оренди землі від 29.12.2018 року Львівська міська рада надала ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» земельну ділянку в оренду для реконструкції та обслуговування існуючої будівлі під офіс з приміщеннями громадського призначення. Цільове призначення земельної ділянки: код КВЦПЗ - 03.15 - для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови.

З урахуванням внесених змін затверджені містобудівні умови та обмеження на реконструкцію ПрАТ «Центр енергетичних інновацій» з надбудовою і пристосуванням під готель із забезпеченням пожежного проїзду та безбар`єрного доступу за рахунок пониження існуючої відмітки мощення перед головним входом до будинку під літ. «А-5» на вул. Шота Руставелі, 7 у м. Львові.

Отже, на думку прокурора, проектування та будівництво готелю з пониженням існуючої відмітки мощення перед головним входом до будинку під літ. «А-5» на вул. Шота Руставелі, 7 у м. Львові на орендованій земельній ділянці не відповідає умовам та меті оренди, з якою земельна ділянка була передана товариству в користування за договором, а також, вимогам генерального плану. Крім того, проектований об`єкт розташований на території Личаківського району м. Львова, на території охоронної (буферної) зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та в межах історичного ареалу міста Львова.

В подальшому, 15.06.2021 року Галицькою окружною прокуратурою на адресу Міністерства розвитку громад та території України направлено запит про надання інформації щодо здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування України безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, зокрема, виконавчим комітетом Львівської міської ради, в частині перевірки прийнятих рішень про затвердження містобудівних умов та обмежень на проектування та будівництво об`єктів на території міста Львова.

Листом від 18.06.2021 року Міністерством розвитку громад та території України повідомлено, що наразі тривають заходи з утворення ДІАМ України. Відповідно до п. 13 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженихпостановою КМ України від 20.10.2011 року № 1074, забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з провадженням діяльності утвореним органом виконавчої влади, покладається на його керівника. Також, відповідно до п. 13 вказаного Порядку акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади,що припиняється, видається після здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій. Наразі здійснення заходів з утворення ДІАМ триває.

Крім того, 22.06.2021 року на адресу ДІАМ України Галицькою окружною прокуратурою направлено лист про вжиття заходів державного архітектурно-будівельного нагляду внаслідок прийняття виконавчим комітетом Львівської міської ради оскаржуваного рішення №346 від 19.04.2019 року, із обов`язком повідомити прокуратуру про вжиття ДІАМ України заходів реагування (призначення перевірки, звернення до суду тощо) до 28.06.2021 року включно.

Відповідь на зазначений лист від 22.06.2021 року матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначенихстаттею 169цього Кодексу.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 1ст. 240 КАС України).

Частиною 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зі змісту даної норми Закону видно, що прокурор може представляти інтереси держави у суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас«здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте«неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 травня 2020 року у справі №810/3162/18.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Системний аналіз частини 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу дійти висновку, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову до розгляду недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від21 серпня 2019 року у справі №263/2038/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №802/4083/15-а.

Судом встановлено, щопостановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 23.12.2020 року № 1340утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування .

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021 року внесено запис № 1000701020000092252 про державну реєстрацію юридичної особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), код ЄДРПОУ 44245840.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 29.03.2021 року № 303установлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції архітектури та містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» 15.09.2021 року № 960 вирішено: погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається (зокрема,постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»).

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» 15.09.2021 року № 960 зазначено, що така постанова набирає чинності з 15.09.2021 року.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року (справа № 300/3178/20) зазначив, що ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та утворення на його місці нового органу - Державної інспекції містобудування України не вплинуло на виконання її підрозділами своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суб`єкти уповноважені здійснювати функції держави можуть змінюватися, але виконання державною своїх обов`язків, які вона реалізовує через створені нею державні органи, все одно мають забезпечуватись державою і кадрові чи структурні перестановки в роботі державних органів не повинні звужувати, ускладнювати чи блокувати реалізацію гарантованих державою прав. Держава зобов`язана забезпечувати належну і постійну діяльність державних органів незалежно від трансформаційних процесів в системі таких органів та зміни /передачі від одного державного органу іншому прав та обов`язків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що фактичною підставою для звернення до суду стала незгода прокурора з рішенням виконавчого комітету, а не відсутність відповідного органу, який може захищати інтереси держави. Звертаючись до суду у даному випадку, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу та намагається скасувати містобудівні умови у судовому порядку, оскільки уповноваженими на це органами дані дії протиправно, як зазначає позивач, здійснені не були. Незгода прокурора із оскаржений рішенням не може свідчити про бездіяльність відповідного органу, який не здійснює захист інтересів держави.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно («Korolev v. Russia» (no. 2), заява № 5447/03, пункт 33; «Menchinskaya v. Russia», заява № 42454/02, пункт 35).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «F.W. v. France», заява № 61517/00, пункт 27).

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/11369/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 07.11.2022 року.