ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 5/75-07(9/491-06)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.
Гончарука
П.А.,
розглянувши у відкритому судовому
засідання касаційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від
26.04.2007 року у справі № 5/75-07(9/491-06) за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Криворізького
відділу Державної служби охорони
Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській
області про стягнення заборгованості, -
Встановив:
У жовтні 2006 року фізична особа
-підприємець ОСОБА_1звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з
позовом до Криворізького відділу Державної служби охорони Управління Державної
служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській області про стягнення
збитків в сумі 8 334,20 грн., за неналежне виконання зобов'язання за договором № КрЖ 003185 від 31.12.2003 року.
Рішенням господарського суду
Дніпропетровської області від 15.02.2007 року,
залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 26.04.2007р., в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить
скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на порушення судом першої
та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників
сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
Доповідач: Гончарук П.А.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 31.12.2003 року
між сторонами було укладено договір
№ КрЖ 003185 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом
Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, відповідно
до якого відділ охорони приймає під
охорону майно, що знаходиться на
об'єктах, перерахованих в дислокації -по вул. А. Головка.
Відповідно до п. 4.1.1. договору
відділ охорони зобов'язався забезпечити охорону майна замовника від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, де
знаходиться майно, що охороняється.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що
відповідач несе майнову відповідальність
за прямі дійсні збитки, заподіяні позивачу внаслідок неналежного
виконання ним договірних зобов'язань, в
межах балансової вартості майна на
об'єкті, позначеної в дислокації-розрахунку.
Пунктами 6.4, 6.5 договору,
збитки завдані відповідачем
відшкодовуються при наявності
письмової заяви позивача про заподіяні збитки. Розмір збитків має
бути підтверджений відповідними
документами і розрахунками вартості
викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів, складеними за участю відповідача та звіреними з
бухгалтерськими даними. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір
зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати,
проведені на відновлення пошкодженого
майна, а також сума викрадених грошових
коштів, що не перевищує ліміту каси, встановленого для цього об'єкта.
Відшкодування позивачу заподіяних з вини відповідача збитків здійснюється
останнім за власною ініціативою або за рішенням суду.
31.08.2006 року відбулося проникнення
у приміщення торгівельного кіоску невстановлених осіб та викрадення частини
майна позивача, у зв'язку з чим,
08.09.2006 року постановою слідчого СВ Тернівського РВ КМУ УМВС України в
Дніпропетровській області порушено кримінальну справу.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з
яким погодився і апеляційний господарський суд,
посилався на те, що розмір збитків, завданих відповідачем порушенням зобов'язання, визначався позивачем без участі уповноважених представників
відповідача. Доказів письмового повідомлення останнього про зняття 31.08.2006 року залишків матеріальних цінностей та визначення розміру збитків позивачем не надано, розмір збитків,
завданих порушенням зобов'язання,
позивачем не доказаний, а оскільки відповідно до п. 7.2 договору відповідач
звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено
позивачем самостійно без участі
уповноважених представників
відповідача, при відсутності письмового повідомленні останнього про
час визначення розмірів збитків та
зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, то правові підстави для задоволення позову
відсутні.
Вказані висновки суду апеляційної
інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи,
грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм,
доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни або
скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115,
1117, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 26.04.2007 року у справі № 5/75-07(9/491-06)-без
змін.
Головуючий
Перепічай В.С.
Судді
Вовк І.В.
Гончарук П.А.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2007 |
Оприлюднено | 31.10.2007 |
Номер документу | 1072128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні