Рішення

від 09.11.2022 по справі 910/7517/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2022Справа № 910/7517/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (м. Черкаси)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" (м. Київ)

про стягнення 353.674,66 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" про стягнення 353 674,66 грн, з яких: 316 400,99 грн заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію в січні - червні 2022 року за Договором про постачання електричної енергії №ЄЕТ-ПП-ЕЕ-07/02/2020 від 07.02.20., 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.22. відкрито провадження у справі №910/7517/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

14.09.22. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує наявності заборгованості перед позивачем, зазначає, що цей борг виник у зв`язку із розміщенням у приміщеннях відповідача біженців з регіонів проведення активних бойових дій, та просив надати час для мирного врегулювання спору з позивачем.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань, та мирного врегулювання спору.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.20. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-ПП-ЕЕ-07/02/20 (далі - Договір), за умовами п. 2.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 1 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, Сторонами визначено ціну спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, та формулу для її обрахування.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Євроенерготрейд" зазначає, що в 2022 році відповідач споживав електричну енергію: в січні - 26.978 кВт/год на суму 120.896,62 грн, 24.368 кВт/год на суму 91.173,26 грн - в лютому; в березні - 24.567 кВт/год на суму 95.988,18 грн, в квітні - 756 кВт/год на суму 2.893,76 грн, в травні - 782 кВт/год на суму 3.061,54 грн та в червні - 606 кВт/год на суму 2.387,63 грн.

За інформацією оператори системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" відповідачем у період 2022 року було спожито 78.057 кВт/год електричної енергії, поставленої позивачем.

Після 24.06.22. позивач припинив постачання відповідачу електричної енергії за Договором у зв`язку із його розірванням в односторонньому порядку.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлену позивачем по Договору електричну енергію складає 316.400,99 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.17. (далі - Закон).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.18. № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 5.7. Договору сторони передбачили, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції (додаток 2 до Договору) встановлено, що оплата рахунку Постачальника має бути здійснена у строки, визначені у рахунку, протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції встановлено подекадний графік оплати заявленого обсягу електричної енергії, з коригуванням оплати після закінчення розрахункового періоду.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (п. 4.2. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За змістом п. 4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом п. 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч. 3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує кількості, обсягу чи ціни поставленої позивачем за Договором електричної енергії, проте зазначає, що таке споживання фактично відбулось у зв`язку із розміщенням у приміщеннях відповідача біженців з місць проведення активних бойових дій, та зазначає про відсутність його вини в несплаті позивачу коштів.

Відтак, основний борг відповідача за Договором у розмірі 316.400,99 грн є підтвердженим та не заперечується відповідачем.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Крім суми основного боргу, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача також 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних, нарахованих у період з 21.02.22. по 12.08.22.

З цього приводу суд встановив, що умовами Договору встановлено строк оплати за спожиту електроенергію з моменту отримання рахунка від постачальника.

Проте до матеріалів справи не надано рахунків, які виставлялись відповідачу для оплати, що унеможливлює встановлення дійсної дати виникнення прострочення з їх оплати (дати їх виставлення позивачем та отримання відповідачем).

Вказане унеможливлює перевірку вірності наданих позивачем розрахунків та, відповідно, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 33.530,80 грн інфляційних втрат та 3.742,87 грн 3 % річних, так як рішення суду не може гуртуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за поставлену по Договору відповідачем електричну енергію підтверджений у розмірі 316.400,99 грн, тож позовна вимога про стягнення цієї суми підлягає задоволенню судом. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє у зв`язку з відсутністю доказів, які підтверджують дату виникнення прострочення платежів.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Преміум" (04075, місто Київ, вулиця Юнкерова Миколи, будинок 47; ідентифікаційний код 43096432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (18001, місто Черкаси, вулиця Надпільна, будинок 261, офіс 7; ідентифікаційний код 40111046) 316.400 (триста шістнадцять тисяч чотириста) грн 99 коп. заборгованості та 4.746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 01 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко