Рішення

від 03.11.2022 по справі 916/1560/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1560/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

секретар судового засідання Росєєва А.М.

розглянувши справу № 916/1560/22 у порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" /ЄДРПОУ 23131035, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 19, e-mail: signalproekt@gmail.com, zaveryuha01@gmail.com/

до відповідача: акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії акціонерного товариства "Укртелеком" /ЄДРПОУ 01186691, адреса - 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39/

про стягнення 48 342,99 грн

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Гончаренко А.Ю. на підставі ордеру № ВТ 1030624 від 05.10.2022 року;

від відповідача: адвокат Чалан Н.А. на підставі ордеру № АН 1077064 від 07.09.2022 року.

ВСТАНОВИВ:

14.07.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство «Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1619/22/ до акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року у розмірі 48 342,99 грн, з яких: 43 992,00 грн - основний борг, пеня - 4350,99 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача зобов`язань за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 526, 549, 610, 624 ЦК України, ст.ст. 193, 222, ГК України.

Ухвалою суду від 19.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1560/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Пунктом 5 ухвали запропоновано відповідачу подати відзив в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

09.09.2022 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 19056/22/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідач просить поновити строк на подання відзиву. В обґрунтування причин пропуску строку на подання відзиву відповідач посилається на те, що єдиний представник відповідача мобілізований до ЗСУ з 26.02.2022 року. З 05.09.2022 року законним представником відповідача є адвокат Чалян Н.А.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в порушення вимог п. 5.9 договору позивачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної в ЄРПП за лютий місяць. Відповідач вказує, що ним було здійснено спробу провести оплату за січень місяць, але платежі були відхилені через виникнення помилки: «Банк за кодом 352479 не є активним». Відповідач зауважує, що в порушення п. 11.2 та п. 11.5 позивачем не було повідомлено про зміну банківського рахунку.

Крім того 09.09.2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів /вх. № 19057/22/, в якому відповідач просить витребувати оригінали підписаних сторонами актів приймання-передання наданих послуг, а саме: № 53 від 28.02.2022 року, № 54 від 28.02.2022 року, № 21 від 31.01.2022 року та № 22 від 31.01.2022 року. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що вказані документи необхідні для підтвердження факту настання зобов`язань у відповідача за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року.

Ухвалою суду від 12.09.2022 року поновлено відповідачу строк на подання відзиву; задоволено клопотання відповідача про витребування доказів /вх. № 19057/22 від 09.09.2022 року/ у справі № 916/1560/22; витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" оригінали підписаних сторонами актів приймання-передання наданих послуг, а саме: № 53 від 28.02.2022 року, № 54 від 28.02.2022 року, № 21 від 31.01.2022 року та № 22 від 31.01.2022 року; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/1560/22 призначено на 06.10.2022 р. о 11:00 год.

06.10.2022 року позивачем на виконання ухвали суд від 12.09.2022 року в частині витребування доказів надано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів актів /вх. № 21890/22/.

У судовому засіданні 06.10.2022 року за участі представників сторін судом оголошено перерву на 03.11.2022 року на 12:30 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив про намір зареєструвати податкову накладну за лютий 2022 року, а також укласти з відповідачем додаткову угоду, в якій зазначити актуальний банківський рахунок товариства для отримання оплати.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 25.02.2021 року між ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укрателеком» (замовник) та ТОВ «Херсонське корпоративне підприємство «СПЕЦАВТОМАТИКА-СЕРВІС, ЛТД» (виконавець) було укладено договір № 65М000-240/21 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику на об`єктах Херсонської філії:

- щомісяця послуги з технічного обслуговування Системи протипожежного захисту;

- за необхідності послуги із заміни обладнання частин СПЗ (Код ДК 016:2010: 80.20.10-00.00.)(Послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Перелік Об`єктів Системи, перелік обладнання її складових частин наведено у Додатку № 4 до Договору /п. 2.2 договору/.

Звітним періодом надання Послуг за Договором є календарний місяць, з першого по останнє число /п. 2.5 договору/.

Факт надання Виконавцем Послуг за Договором засвідчується Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами за Звітний період за зразком, наведеним у Додатку № 3 до Договору /п. 3.5 договору/.

Виконавець зобов`язується, зокрема, якісно та у повному обсязі надавати послуги на Об`єктах Замовника із дотриманням затверджених Сторонами строків, вказаних у Додатку № 1 і згідно з умовами цього Договору /п. 4.1.6 договору/.

Замовник зобов`язується, зокрема, своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Послуг у відповідності до умов Договору /п. 4.2.4 договору/.

Оплата Послуг, наданих протягом Звітного періоду (з технічного обслуговування та ремонту) здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений у розділі 12 Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг /п. 5.7 договору/.

Оплата наданих Послуг здійснюється у строки, визначені цим., розділом, але не раніше

реєстрації Виконавцем податкової накладної в ЄРПН за кожною з подій, що відповідно до вимог Податкового кодексу України пов`язані з виникненням податкових зобов`язань у Виконавця /п. 5.8 договору/.

Порушення Виконавцем строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН продовжує строк оплати Послуг на строк такої затримки без застосування до Замовника штрафних санкцій за прострочення оплати /п. 5.12 договору/.

Факт надання Послуг Виконавцем та прийняття таких Послуг Замовником за цим Договором підтверджується Актом приймання-передачі наданих Послуг (надалі - Акт), складеним за зразком, наведеним у Додатку № 3 до Договору. Акт приймання-передачі наданих Послуг підписується директором Херсонської філії, за умови внесення Виконавцем відповідних записів у Журнали, зазначені в п. 4.1.10 Договору по кожному з Об`єктів СПЗ, які вказано у Додатку 2 до Договору. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується директором Херсонської філії або іншими особами, що мають на це відповідні повноваження /п. 6.1 договору/.

Виконавець складає Акт приймання-передачі наданих Послуг останнім днем звітного місяця, підписує його у двох примірниках та передає для підписання Замовнику /п. 6.2 договору/.

Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання належним чином оформленого Акту зобов`язаний підписати його, та повернути один примірник Виконавцю, або у цей же строк надати Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту у випадку, якщо Послуги не надані, надані неналежним чином, або якщо Акт оформлений некоректно. Після внесення відповідних змін у Акт та/або виконання Виконавцем вимог Замовника, що викладені у письмовій мотивованій відмові від підписання Акту, процедура приймання наданих Послуг повторюється і здійснюється у такому ж порядку /п. 6.3 договору/.

Згідно п. 7.2.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором, Замовник, за вимогою Виконавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення, за кожний день затримки платежу від несплаченої суми, але не більше 10 % (десяти відсотків) від загальної вартості послуг за відповідний звітний період дії Договору.

Цей Договір набирає чинності з 01.03.2021 та діє до 28.02.2022р., а в частині не виконаних на дату закінчення строку дії Договору зобов`язань Сторін - до повного їх виконання /п. 11.1. договору/.

Будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні за умови їх складення у письмовій формі шляхом підписання Сторонами додаткових угод до Договору /п. 11.2 договору/.

Сторони зобов`язуються протягом 7 (семи) робочих днів з дати зміни місцезнаходження, банківського рахунку, номеру телефону та інших реквізитів письмово повідомити іншу Сторону про такі зміни з наданням завірених копій документів, що підтверджують такі зміни /п. 11.5. договору/.

Судом досліджено надані позивачем оригінали актів приймання-передання наданих послуг за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 рок у, а саме:

- № 21 від 31.01.2022 року на суму 21 996,00 грн;

- № 53 від 28.02.2022 року на суму 21 996,00 грн;

- № 54 від 28.02.2022 року на суму 996,00 грн;

- № 22 від 31.01.2022 року на суму 996,00 грн.

Вказані акти підписані сторонами та не містять жодних зауважень та застережень.

При цьому суд зауважує, що відповідно до тексту позовної заяви предметом позову є стягнення заборгованості за договором на підставі акту № 21 від 31.01.2022 року та акту № 53 від 28.02.2022 року на загальну суму 43 992,00 грн.

Матеріали справи містять рахунки-фактуру, виставлені позивачем, а саме:

- № СФ-0000054 від 01.02.2022 року за лютий 2022 року на суму 21 996,00 грн;

- № СФ-0000021 від 06.01.2022 року за січень 2022 року на суму 21 996,00 грн.

В рахунках вказаний р/р виконавця НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

З метою досудового врегулювання спору позивач 08.06.2022 року направив відповідачу претензію вих. № 48 з вимогою протягом 10 днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість за договором у розмірі 43 992,00 грн (за неоплачені січень та лютий 2022 року). В претензії зазначено нові реквізити виконавця: НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк». Вказана претензія отримана відповідачем 13.06.2022 року, що вбачається із електронного листа відповідача, адресованого позивачу.

Судом досліджено податкову накладну № 25 від 31.01.2022 року на суму 21 996,00 грн за технічне обслуговування систем автоматичної системи пожежної сигналізації за січень 2022 року зг. дог. № 65М000-240/21. Матеріали справи не містять податкової накладної за лютий 2022 року зг. дог. № 65М000-240/21. У ході розгляду справи представник позивача пояснював намір зареєструвати податкову накладну за лютий 2022 року.

Окрім того, судом досліджено виписку Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» за 12.05.2022 року, з якої вбачається відхилення платежів, зокрема, щодо платежу на суму 21 996,00 грн. здійсненого на рахунок НОМЕР_2, банк отримувача 352479, код отримувача - 23131035, з підстав: «банк з кодом 352479 не є активним».

Суд зазначає, що за кодом ЄДРПОУ 23131035 зареєстрований позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД".

З розділу 12 договору, яким визначено реквізити сторін, вбачається, що р/р позивача - НОМЕР_2 в ХФ АТ КБ «Приватбанк» м. Херсон.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач 12.05.2022 року здійснив спробу оплати заборгованості, однак грошовий платіж був відхилений з підстав: «банк з кодом 352479 не є активним».

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року у розмірі 48 342,99 грн, з яких: 43 992,00 грн - основний борг за січень та лютий 2022 року, пеня - 4350,99 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надання доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 927/645/19, пункт 7.44).

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного, господарський суд зазначає про те, що суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вказаного, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за лютий 2022 року за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року у розмірі 21 996,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки позивачем всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України не надано доказів реєстрації позивачем як виконавцем податкової накладної в ЄРПН за актом за лютий 2022 року. Вказані обставини в силу п. 5.8 договору свідчать, що обов`язок відповідача з оплати за вказаним актом на теперішній час не виник. Порушення Виконавцем строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН продовжує строк оплати Послуг на строк такої затримки без застосування до Замовника штрафних санкцій за прострочення оплати /п. 5.12 договору/.

Таким чином господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року підлягають частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення заборгованості за січень 2022 року у розмірі 21 996,00 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4 350,99 грн, господарський суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Положення ч. 1. 2. 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків: штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено судом вище, пунктом 7.2.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором, Замовник, за вимогою Виконавця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення, за кожний день затримки платежу від несплаченої суми, але не більше 10 % (десяти відсотків) від загальної вартості послуг за відповідний звітний період дії Договору.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок пені на підставі п. 7.2.1 договору. Так, за розрахунком позивача:

- пеня за актом № 21 від 31.01.2022 року за січень 2022 року за період з 03.03.2022 року по 13.07.2022 року становить 2344,23 грн;

- пеня за актом № 53 від 28.02.2022 року за лютий 2022 року за період з 31.03.2022 року по 13.07.2022 року становить 2 006,76 грн.

Господарський суд зазначає, що оскільки позивачем не надано доказів реєстрації податкової накладної в ЄРПН за актом за лютий 2022 року, то обов`язок відповідача з оплати за вказаним актом наразі не виник. Вказана обставина продовжує строк оплати Послуг на строк такої затримки реєстрації податкової накладної без застосування до Замовника штрафних санкцій за прострочення оплати /п. 5.12 договору/. У зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за лютий 2022 року.

Суд також вважає, що позовні вимоги про стягнення пені за січень 2022 року у розмірі 2344,23 грн також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач 12.05.2022 року здійснив спробу оплати заборгованості, однак грошовий платіж був відхилений з підстав: «банк з кодом 352479 не є активним».

Суд зауважує, що у виставлених позивачем рахунках вказаний р/р виконавця НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк». Саме із вказаного р/р позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Разом із тим, узгодженими сторонами положеннями договору визначено, що будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні за умови їх складення у письмовій формі шляхом підписання Сторонами додаткових угод до Договору /п. 11.2 договору/. Сторони зобов`язуються протягом 7 (семи) робочих днів з дати зміни місцезнаходження, банківського рахунку, номеру телефону та інших реквізитів письмово повідомити іншу Сторону про такі зміни з наданням завірених копій документів, що підтверджують такі зміни /п. 11.5. договору/.

Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткових угод до Договору щодо зміни банківського рахунку виконавця, як і не містять доказів письмового повідомлення виконавцем протягом 7 (семи) робочих днів з дати зміни банківського рахунку іншу Сторону про такі зміни з наданням завірених копій документів, що підтверджують такі зміни.

Разом із тим, суд зазначає, що рахунки-фактури, які наявні в матеріалах справи, містять нові реквізити позивача. Проте матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачу вказаних рахунків та доказів їх отримання.

Також суд зазначає, що в претензії вих. № 48 від 08.06.2022 року, яка отримана відповідачем 13.06.2022 року, зазначені нові реквізити виконавця: НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк». Вказану претензію суд оцінює в якості повідомлення про зміну реквізитів у розумінні п. 11.5 договору.

Таким чином, суд зазначає, що з моменту виникнення зобов`язання з оплати по акту за січень 2022 року відповідач лише 13.06.2022 року був повідомлений про зміну реквізитів виконавця.

З урахуванням вказаного, оскільки положеннями договору визначено, що будь-які зміни та доповнення до цього Договору дійсні за умови їх складення у письмовій формі шляхом підписання Сторонами додаткових угод до Договору /п. 11.2 договору/, а матеріали справи не містять доказів підписання Сторонами додаткових угод в цій частині, то господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав нарахування пені в цій частині.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що вбачається із платіжного доручення № 90 від 12.07.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД", судовий збір у розмірі 1128,86 грн /45,5 % від задоволених вимог/ підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" - задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії акціонерного товариства "Укртелеком" /ЄДРПОУ 01186691, адреса - 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" /ЄДРПОУ 23131035, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 19, e-mail: signalproekt@gmail.com, zaveryuha01@gmail.com/ заборгованість за договором про надання послуг № 65М000-240/21 від 25.02.2021 року у розмірі 21 996,00 грн /двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість гривень 00 копійок/.

3. Стягнути з акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії акціонерного товариства "Укртелеком" /ЄДРПОУ 01186691, адреса - 65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Херсонське корпоративне підприємство "Спецавтоматика - Сервіс, ЛТД" /ЄДРПОУ 23131035, адреса - 73000, м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 19, e-mail: signalproekt@gmail.com, zaveryuha01@gmail.com/ судовий збір у розмірі 1128,86 грн /одна тисяча сто двадцять вісім гривень 86 копійок/.

4. В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко