Рішення

від 04.11.2022 по справі 916/2178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2022 р. Справа № 916/2178/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії Акціонерного товариства Укртелеком (65023, м. Одеса, код ЄДРПОУ 01186691),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Лайт" (65053, м. Одеса, код ЄДРПОУ 01186691),

про стягнення 99534,22 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Зайцева В.В., довіреність № 7546, від 31.01.2022;

від відповідача - адвокат Толпиго Д.М., ордер серії ВН № 1173941.

Суть спору: Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Лайт", в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 99534,22 грн., з якої: 79923,74 грн - сума основного боргу, 7396,88 грн сума інфляційних витрат, 11284,69 грн - сума пені та 928,91 грн - сума 3% річних. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №51Е100-1046/21 від 04.08.2021 в частині сплати орендних платежів та послуг з утримання орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/2178/22 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28 вересня 2022 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки розділом 9 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставини повинні мати об`єктивний та абсолютний характер, а їх дія повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до нього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах її компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим Договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу Сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами), розміщеному на офіційному сайті Офісу Президента України (https://www.president.gov.ua/) за посиланням (https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-zaprovadzhennya-voyennogo-stanu-73109) та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України, запроваджено воєнний стан на території України з 05:30 год., 24.02.2022 та продовжено його до 21 листопада 2022 року включно.

Отже виникнення форс-мажору за Договором є загальновідомою обставиною та підтверджено прийнятим нормативно-правовим актом Президентом України.

Крім того, з початком повномасштабного збройного вторгнення Росії на територію України 24.02.2022, на виконання вимог розділу 9 Договору, а саме 25.02.2022, відповідачем кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин» направлено письмове повідомлення позивача про початок неможливості виконання своїх зобов`язань за Договором через дію обставин форс-мажору, що підтверджується накладною №8651.

Отже нарахування орендної плати, пені чи штрафу позивачем суперечить умовам договору.

Також позивачем не враховано, що директор ТОВ «Декор Лайт» Бобовський К.Ю. з 25.02.2022 перебуває в лавах Збройних сил України, а відповідач з 24.02.2022 фактично не працював, лише отримував надходження за раніше укладеними договорами, що підтверджується відповідно листом Командира в/ч від 25.02.2022 та витягом із наказу Командира в/ч №.. від 15.03.2022.

Крім того, 05.03.2022 КМУ прийнято постанову №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено.

03 жовтня 2022 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, в якому відповідач просить суд призначити розгляд справи № 916/2178/22 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи та поновити йому строк для подання такого клопотання, як пропущений через поважні причини.

Ухвалою від 04.10.2022 суд постановив здійснювати розгляд справи № 916/2178/22 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи на "27" жовтня 2022 року о 10:00 год. Повідомлено учасників справи, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://od.arbitr.gov.ua.

11 жовтня 2022 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.

18 жовтня 2022 року до суду від відповідача у справі надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач спростовує доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вказане заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.10.2022 протокольною ухвалою суд відклав розгляду справи на 03.11.2022 о 10:00 год.

У судовому засіданні 03.11.2022 судом було оголошено перерву до 14:00 год. 04.11.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.11.2022 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представників сторін про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 04.08.2021 року між Акціонерним товариством Укртелеком в особі Одеської філії Акціонерного товариства Укртелеком (надалі - орендодавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Декор Лайт" (надалі - орендар або відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 51Е100-1046/21 (надалі - Договір)

Відповідно до умов п. 1.1, п. 1.2 Договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, по вул. 19 км. Старокиївської дороги, № 33, на першому поверсі 1-поверхових будинків корпусів Е та Ж, загальною площею 492,7 кв. м., для виготовлення світильників, а також відкритий майданчик, загальною площею 180,0 кв.м., що знаходиться на подвір`ї будівлі. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку № 1 до Договору. Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 1615000,00 грн.

Згідно умов п. 2.1, п. 2.4 Договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави. Орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).

Умовами п. 3.1. Договору встановлено, що за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 39,33 грн. за 1 кв. м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ становить 23253,47 гривень за 492,7 кв. м. за місяць; плати за користування нерухомим майном (відкритий майданчик), визначеної за орендною ставкою у розмірі 16,67 грн. за 1 кв. м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ становить 3600,72 гривень за 180,0 кв. м. за місяць; плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).

Відповідно до умов п. 3.6. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до умов п. 3.7. Договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов п. 3.11. Договору починаючи з 2022 року кожного 01 серпня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна та відкритого майданчику, площею 180,0 кв. м.), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди (повна орендна ставка). При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбувається без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.

Відповідно до умов п. 6.2. Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Умовами п. 11.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після його підписання Сторонами і діє до 30 червня 2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно акта приймання-передачі майна слідує, що орендоване за Договором майно було передано ТОВ "Декор Лайт" у користування 06.08.2021.

План-схема орендованого майна, розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна, перелік додаткових прав та обов`язків орендаря та орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки були викладені у додатках № 1, 2, 3 до Договору.

Позивач зазначає, що 06.05.2022 між АТ „Укртелеком і ТОВ "Декор Лайт" було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна № 51Е100-1046/21 від 04.08.2021 року, з якої слідує, що сторони дійшли згоди припинити достроково дію Договору оренди, а саме вважати останнім днем оренди 06.05.2022.

Також 06.05.2022 між АТ „Укртелеком і ТОВ "Декор Лайт" був підписаний акт приймання-передачі майна, з якого слідує, що відповідачем було повернуто позивачу орендоване за Договором майно.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що за період (з 01.02.2022 по 06.05.2022) оренди нерухомого майна за відповідачем рахується прострочена заборгованість за Договором у розмірі 79923,74 грн, яка складається з боргу за користування майном у розмірі 58917,23 грн та боргу з утримання орендованого майна у розмірі 21006,51 грн.

Факт наявності заборгованості за Договором підтверджується відповідними рахунками-актами (т.1 а.с. 28-31) та Актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.05.2022 (т.1 а.с. 34).

18 липня 2022 року позивач направив відповідачу претензію № 189-37 від 18.07.2022 з вимогою сплати заборгованість у розмірі 79923,74 грн. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

Звертаючись до суду з даними позовними вимогами позивачем було наголошено, що орендна плата та витрати на утримання орендованого майна були частково зменшені позивачем за рахунок грошової застави та попередньої передоплати у загальному розмірі 32493,83 грн, інша частина боргу відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення позивача до суду.

За твердженням позивача, загальна сума заборгованості відповідача за Договором становить 99534,22 грн., з якої: 79923,74 грн - сума основного боргу, 7396,88 грн сума інфляційних витрат, 11284,69 грн - сума пені та 928,91 грн - сума 3% річних.

Оскільки відповідачем свої зобов`язання в частині проведення розрахунків за користування майном не виконано, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Укртелеком в особі Одеської філії Акціонерного товариства Укртелеком підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 04.08.2021 між сторонами по справі було укладено договір оренди нерухомого майна № 51Е100-1046/21. В подальшому, відповідно до акту приймання-передачі майна від 06.08.2021 АТ „Укртелеком було передано у користування ТОВ „Декор лайт нерухоме майно.

Надалі, 06.05.2022 між сторонами по справі було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди, згідно умов якої дія договору була достроково припинена.

Проте, зобов`язання зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат на утримання орендованого майна за період з 01.02.2022 по 06.05.2022 відповідачем виконані не були. Доказів сплати або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 79923,74 грн, відповідачем суду не надано.

Отже, з урахуванням приписів п. 3.7.1., п. 3.7.2. та ч.1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок за користування майном у визначені строки, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Договору та Закону.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 79923,74 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 7396,88 грн, суми 3% річних у розмірі 928,91 грн та суми пені у розмірі 11284,69 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Крім того, відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право на нарахування пені узгодили в п. 6.2. Договору, яким визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань відповідач на вимогу позивача сплачує пеню, яка нараховується від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за весь час прострочення.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат (т.1 а.с. 43-44, 47-48), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 7396,88 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків 3 % річних і пені (т. 1 а.с. 44-46, 48-50), та встановлено наявність помилок у здійснених позивачем розрахунках (стосується лише періодів з 21.02.2022 та з 21.03.2022), які призвели до зайвого нарахування 3% річних і пені.

Вказані помилки виразились у тому, що позивач в порушення приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України неправомірно почав рахувати прострочену заборгованість з 21.02.2022 та з 21.03.2022, оскільки 20.02.2022 та 20.03.2022 були вихідними днями (неділя).

Так, відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд вважає, що в цьому випадку з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України слід рахувати прострочену заборгованість починаючи з 22.02.2022 та з 22.03.2022.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок 3% річних і пені за період з 22.02.2022 по 24.08.2022 та з 22.03.2022 по 24.08.2022.

Розрахунок 3% річних має наступні дані.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 22/02/2022 до 24/08/2022 (184 дні)

23253,47 x 3 % x 184 : 365 : 100=351,67 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 22/03/2022 до 24/08/2022 (156 дні)

15 230,42 x 3 % x 156 : 365 : 100=195,28 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума

з 22/03/2022 до 24/08/2022 9156 дні)

964,51 x 3 % x 156 : 365 : 100=12,37 грн.

Розрахунок пені має наступні дані.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період (22/02/2022 - 24/08/2022)

Період розрахунку.Кількість днів у періоді.Сума.

22.02.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

23 253,47 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 101 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 101)

Сума - 1286,90 грн.

03.06.2022 - 24.08.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

23 253,47 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 83 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 83)

Сума - 2643,89 грн.

Всього штрафних санкцій за період - 3930,79 грн.

Період (22/03/2022 - 24/08/2022)

Період розрахунку.Кількість днів у періоді.Сума.

22.03.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

15 230,42 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 73 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 73)

Сума - 609,22 грн.

03.06.2022 - 24.08.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

15 230,42 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 83 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 83)

Сума - 1731,68 грн.

Всього штрафних санкцій за період - 2340,89 грн.

Період (22/03/2022 - 24/08/2022)

Період розрахунку.Кількість днів у періоді.Сума.

22.03.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

964,51 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 73 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 73)

Сума - 38,58 грн.

03.06.2022 - 24.08.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

964,51 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 83 днів (прострочення) : 100

(кількість днів у періоді 83)

Сума - 109,66 грн.

Всього штрафних санкцій за період - 148,24 грн.

Отже, за здійсненим судом розрахунком, загальна сума 3% річних становить 925,67 грн, загальна сума пені становить 11284,45 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних лише у розмірі 925,67 грн та пеня лише у розмірі 11284,45 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних та пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву в частині того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням заборонено, то вказані доводи суд відхиляє, оскільки зазначена постанова КМУ стосується лише оплати населенням за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова КМУ не розповсюджує свою дію на юридичних осіб, якою є відповідач у справі.

Також щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву в частині того, що Розділом 9 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим Договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу Сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин. У зв`язку із воєнною агресією Російської федерації проти України, запроваджено воєнний стан на території України з 05:30 год. 24.02.2022 та продовжено до 21 листопада 2022 року включно.

Відповідач зазначає, що ним на виконання вимог розділу 9 Договору, а саме 25.02.2022, відповідачем кур`єрською службою ТОВ «Двадцять п`ять годин» згідно накладної № 8651 (т.1 а.с. 67) направлено позивачу письмове повідомлення (т.1 а.с. 68) про початок неможливості виконання своїх зобов`язань за Договором через дію обставин форс-мажору.

Відповідач вважає, що нарахування орендної плати, пені чи штрафу позивачем суперечить умовам договору.

Вказані доводи відповідача суд також відхиляє, оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували що позивачем було отримано Повідомлення відповідача від 25.02.2022.

Так, з наданої відповідачем накладної № 8651, яка оформлена кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» слідує, що позивач не отримав Повідомлення відповідача від 25.02.2022, оскільки за адресою Отримувача було зачинено.

Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що він не отримував Повідомлення відповідача від 25.02.2022.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт повідомлення позивача про настання для відповідача форс-мажорних обставин.

Також щодо посилань відповідача, що порушення зобов`язань за Договором сталося внаслідок дії непереборної сили - військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасної сплати за оренду нерухомого майна.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

В матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ТОВ "Декор Лайт" за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за Договором оренди, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), інші посадові особи товариства мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого та/або нерухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Відповідачем також не доведено взаємозалежності фактів перебування Бобовського К.Ю. (керівник ТОВ "Декор Лайт") у складі Збройних сил України та неможливості ТОВ "Декор Лайт" здійснювати після 23.02.2022 господарську діяльність та виконувати взяті на себе зобов`язання за Договором.

Інші доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених сторонами у справі.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 79923,74 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 7396,88 грн, суми 3% річних у розмірі 925,67 грн та суми пені у розмірі 11284,45 грн..

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Лайт" (65053, м. Одесса, вул. Велика садова, буд. 6, код ЄДРПОУ 01186691) на корить Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Одеської філії акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) суму основного боргу у розмірі 79923,74 грн, суму пені у розмірі 11284,45 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 7396,88 грн, суму 3% річних у розмірі 925,67 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2480,91 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 08.11.2022.

Суддя Нікітенко С.В.