Ухвала

від 07.11.2022 по справі 917/1831/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 917/1831/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022

та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 (в частині задоволення клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. та стягнення з Державної податкової служби України на користь Перепелиці В.В. грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора)

у справі № 917/1831/14

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд»,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавсткої області від 21.06.2022 у справі №917/1831/14 було задоволено клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича та:

- затверджено Звіт арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого під час проведення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» в період з 26.09.2017р. до 05.11.2021р. у розмірі 99454,52грн.;

- затверджено Звіт арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича про нараховану та виплачену основну грошову нагороду за період здійснення повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» в період з 26.09.2017р. до 05.11.2021р. в розмірі 379865,04грн.;

- стягнуто з Державної податкової служби України, м. Київ на користь Перепелиці Василя Володимировича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» у розмірі 190177,28грн.;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Перепелиці Василя Володимировича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» у розмірі 102230,93грн.;

- стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Перепелиці Василя Володимировича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» у розмірі 86917,78грн.;

- стягнуто із Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Перепелиці Василя Володимировича грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд» у розмірі 539,05грн.;

Також означеною ухвалою суду затверджено Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд», ліквідовано Публічне акціонерне товариство «БМУ-2» «Полтаванафтогазбуд», м. Полтава, зобов`язано суб`єкта державної реєстрації внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи-банкрута та закрито провадження у справі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1831/14 залишено без змін.

24.10.2022 Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1831/14 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1831/14 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.11.2022.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини третьої статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 N 2344-XII.

В пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022, якою була переглянута ухвала Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 у справі №917/1831/14 в частині задоволення клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. та стягнення з Державної податкової служби України на користь Перепелиці В.В. грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора, можливість оскарження якої, у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 (в частині задоволення клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. та стягнення з Державної податкової служби Українина користь Перепелиці В.В. грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора) у справі №917/1831/14 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.06.2022 (в частині задоволення клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. та стягнення з Державної податкової служби Українина користь Перепелиці В.В. грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора) у справі №917/1831/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк