Ухвала

від 02.11.2022 по справі 757/28641/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2022 задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, у розмірі 56 805 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 933 205 гривень, із покладенням на ОСОБА_7 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із свідками; утримуватися від спілкування із службовими особами ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «ВІКТА ФАСАД БУД», ТОВ «ПБФ «УКРЕВРОБУД», ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта», ТОВ «СОФІЯБУД»; утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено до 19.11.2022 включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в

Справа № 757/28641/22-к Слідчий суддя ОСОБА_16

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4215/2022 Суддя-доповідач ОСОБА_1

інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі захисник посилався на необгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, та зазначав, що згідно версії сторони обвинувачення, об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_7 злочину поєднує бездіяльність (порушення особою обов`язку щодо реєстрації як суб`єкта господарювання) та дії (ухилення від сплати податків).

Однак, викладений в підозрі зміст бездіяльності ОСОБА_7 не може ототожнюватися зі способом ухилення від сплати податків, оскільки підозрюваний сплачував податки в порядку, визначеному пунктом 167.2 ст. 167 та пунктом 172.2 ст. 172 ПК України.

Апелянт зазначав, що особа має правозареєструватися як суб`єкт підприємницької діяльності, але зобов`язана це зробити лише у випадках, коли це безпосередньо визначено законом для здійснення певного виду господарської діяльності (зокрема, у випадках, коли існує необхідність одержання ліцензії або дозвільних документів). Право фізичної особи на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, не може розглядатися як її обов`язок, якщо такий обов`язок не встановлений законом.

У тексті повідомлення про підозру стороною обвинувачення висновок про здійснення ОСОБА_7 господарської діяльності від свого імені як фізичної особи, без належної реєстрації суб`єкта господарської діяльності, обгрунтовано систематичним відчуженням об`єктів нерухомого майна. Разом з тим, для цілей податкового законодавства законодавець визнає за особою право на неодноразове (багаторазове) відчуження об`єктів нерухомості і не пов`язує такий продаж об`єктів із здійсненням цією особою підприємницькою діяльності.

Також, апелянт посилався на відсутність доказового підтвердження розміру шкоди, заподіяної інкримінованим ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням, та зазначав, що основою для висновку слідчого про розмір заподіяної шкоди в сумі 140 930 777, 60 грн. став комплексний висновок судової оціночно-будівельної та економічної експертизи №15606/22-71/23485-23489/22-72/23546-23549/22-42 від 05.09.2022, складений експертами КНДІСЕ. Однак, предметом дослідження вказаного висновку був висновок спеціаліста ОСОБА_17 від 26.05.2022, а не підтвердження або спростування заниження сум податків.

У висновку вищевказаної експертизи та висновку спеціаліста ОСОБА_17 містяться відмінності в сумі коштів, зокрема, 69 590 240, 94 грн. згідно версії ОСОБА_17 , та 140 930 777,60 грн. згідно версії експертів КНДІСЕ за результатами підтвердження правильності арифметичних підрахунків ОСОБА_17 .

Крім того, апелянт посилався на відсутність повноважень у слідчого для залучення спеціаліста ОСОБА_17 до проведення перевірки та складення висновку, та зазначав, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 14.10.2022 відведено спеціаліста ОСОБА_17 у зв`язку з виходом останнього за межі своїх процесуальних повноважень.

За таких обставин, на переконання захисника, за принципом "плодів отруєного дерева", комплексний висновок судової оціночно-будівельної та економічної експертизи №15606/22-71/23485-23489/22-72/23546-23549/22-42 від 05.09.2022 також не може бути доказом обгрунтованості підозри у кримінальному провадженні.

Посилаючись на непропорційно високий розмір визначеної підозрюваному застави, апелянт зазначав, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи в судове засідання.

У даному кримінальному провадженні арештовано та передано в управління АРМА майнові активи ОСОБА_10 , а саме 394 650 Євро, 2 522 159 доларів США та 811 477 гривень. Також, накладено арешт на 104 об`єкти нерухомості, сукупна вартість яких очевидно перевищує інкриміновану підозрюваному суму завданої шкоди у кримінальному провадженні №62020100000002380.

Вказане, на думку захисника свідчить про непропорційність розмірів засобів забезпечення кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_18 , їх необгрунтоване застосування та повну невиправданість застосування застави у розмірі 140 933 205,00 грн.

25.10.2022 від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав про недоведеність існування у кримінальному провадженні ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного. ОСОБА_7 жодного разу не ухилявся від участі у процесуальних діях у межах кримінального провадження, та з`являвся за викликами слідчого та слідчого судді.

Крім того, у період часу з 07.09.2022 до 07.10.2022 ОСОБА_7 перебував у США, де постійно проживають його батьки та родичі, та мав змогу залишитися у країні перебування, однак ці обставини не вплинули на поведінку ОСОБА_7 як на учасника кримінального провадження.

Припущення щодо існування у кримінальному провадженні ризиків

знищення, приховування, або спотворення будь-який речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу на спеціаліста чи експерта, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином є надуманими.

Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 є батьком 4-х дітей, відомим меценатом і благодійником, пастирем Церкви «Благодать».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020 за підозрою ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_19 , який у 2010 році розпочав господарську діяльність щодо будівництва на земельних ділянках в адміністративних межах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області низки багатоквартирних житлових будинків з метою подальшого, після завершення їх будівництва, отримання доходу від продажу в таких будинках квартир та нежитлових приміщень третім особам, у порушення п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, не задекларував дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2019 по 30.06.2021 у розмірі 931 683 526,02 грн., у зв`язку з чим занизив податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до державного бюджету, на загальну суму 140 930 777,60 грн., що відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

19.09.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому ним як особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України.

20.10.2022 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , в якому просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, у розмірі 56 805 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 933 205 гривень, із покладенням на ОСОБА_7 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із свідками; утримуватися від спілкування із службовими особами ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «ВІКТА ФАСАД БУД», ТОВ «ПБФ «УКРЕВРОБУД», ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта», ТОВ «СОФІЯБУД»; утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2022 задоволено клопотання слідчого, та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, у розмірі 56 805 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 933 205 гривень, із покладенням на ОСОБА_7 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із свідками; утримуватися від спілкування із службовими особами ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «ВІКТА ФАСАД БУД», ТОВ «ПБФ «УКРЕВРОБУД», ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта», ТОВ «СОФІЯБУД»; утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено до 19.11.2022 включно.

З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатніпідстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно доч.ч. 1, 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яка підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення,наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_20 запобіжного заходу у виді застави, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_20 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, та не обгрунтував необхідність визначення застави саме в розмірі 140 933 205 гривень, про що обгрунтовано зазначив захисник в апеляційній скарзі.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Хоча кримінальним процесуальним законодавством і передбачено можливість слідчого судді у виключних випадках призначати вищий розмір застави, ніж передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, однак таке рішення слідчого судді має надати ретельний аналіз обставин справи, щоб обґрунтувати таку «виняткову» заставу.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя в своїй ухвалі не надав ретельну оцінку всіх релевантних факторів, які підлягають встановленню під час визначення розміру застави, та не навів достатнього обгрунтування визначення розміру застави на такому надзвичайно високому рівні.

Як убачається із ухвали слідчого судді, визначаючи ОСОБА_7 розмір застави у виді 56 805 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 933 205 грн. слідчий суддя врахував дані тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину та наявність ризиків у кримінальному провадженні.

Фактично, слідчий суддя визначив заставу в розмірі, який відповідає розміру інкримінованих ОСОБА_7 збитків в сумі 140 933 205 грн., що підлягають сплати до державного бюджету, не врахувавши при цьому практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Так, якзазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява №23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

Враховуючи вищевказані обставини, а також відсутність у клопотанні слідчого належного обґрунтування необхідності застосування застави в розмірі 140 933 205 грн., колегія суддів приходить до висновку, що визначена слідчим суддею застава в сумі 140 933 205 є такою, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 , та необхідність у її застосуванні в такому розмірі у кримінальному провадженні не доведена, на підставі чого колегія суддів вважає її завідомо непомірною для підозрюваного.

За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів враховує конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України, та приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків здатна застава у розмірі 24 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 040 200 гривень у національній грошовій одиниці.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені п.п. 1, 4, 8 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, до 19.11.2022 включно.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, та підстав для відмови у застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри увчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, не є тими обставинами, які підлягають перевірці під час вирішення питання по застосування запобіжного заходу, а потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, неналежність та недопустимість як доказів комплексного висновку судової оціночно-будівельної та економічної експертизи №15606/22-71/23485-23489/22-72/23546-23549/22-42 від 05.09.2022 та висновку спеціаліста ОСОБА_17 від 26.05.2022, колегія суддів вважає передчасними.

Посилання захисника в апеляційній скарзі з доповненнями на те, що органом досудового розслідування у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.

В контексті Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Встановлені органом досудового розслідування конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, розмір шкоди, у заподіянні якої він підозрюється, тяжкість покарання у випадку визнання його винуватим у його вчиненні, дані про особу підозрюваного у їх сукупності, свідчать про обгрунтованість ризику можливої зміни місця проживання ОСОБА_7 , його переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , а також на те, що останній не має умислу та наміру переховуватись від органу досудового розслідування, та не вчиняв спроб переховування, не зважаючи на те, що мав змогу залишитися за межами України під час перебування у США, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не є достатньою підставою для відмови у застосуванні щодо нього запобіжного заходу.

Колегією суддів не враховуються доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 є батьком чотирьох дітей, оскільки до апеляційної скарги не долучено та захисником не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями не є підставою для відмови у застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга із доповненням підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у виді 24 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 040 200 гривень, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 19.11.2022.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді застави в розмірі 24 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 040 200 гривень в національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та/або суду; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому ж кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування із службовими особами ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «ВІКТА ФАСАД БУД», ТОВ «ПБФ «УКРЕВРОБУД», ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Інвікта», ТОВ «СОФІЯБУД»; утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити у межах строку досудового розслідування кримінального провадження, до 19 листопада 2022 року включно.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3