Ухвала

від 09.11.2022 по справі 240/19731/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа №240/19731/20

адміністративне провадження № К/990/29570/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стрелець Т.Г., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №240/19731/20 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Немильнянський цегельний завод" про припинення права користування надрами,

В С Т А Н О В И В:

Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4831 від 25.12.2008, наданого Приватному підприємству "Немильнянський цегельний завод".

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач 25.08.2022 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 - відмовлено та визнано неповажними причини пропуску такого строку. Цією ж ухвалою апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали, від апелянта 20.09.2022 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому Державна служба геології та надр України просила суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його. В обґрунтування вказаної заяви апелянт посилався на Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ. При цьому відповідач зауважив, що закінчення строку на апеляційне оскарження припадало на 23.03.2022, тобто на період бойових дій в місті Києві.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби геології та надр України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

На адресу Верховного Суду 28.10.2022 надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції не враховано указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, а також не взято до уваги обмеженість кількості працівників у відділі представництва інтересів Держгеонадр у судових органах.

Звертає увагу на те, що ним в розумні інтервали часу було вжито усіх необхідних та можливих заходів для звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. Зауважує, що на даний час представництво інтересів Держгеонадр в судових органах здійснюють тільки два працівники, один з яких є начальником відділу.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що у встановлений судом строк відповідачем не виконано вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху. Зокрема, наведені у заяві апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнані неповажними, оскільки не підтвердженні жодними доказами.

Враховуючи зазначені вище обставини та норми чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції виснував, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 10.02.2022 подано з пропуском встановленого частиною 1 статті 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана 25.08.2022, водночас встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплинув раніше.

Відмовляючи у відкритті апеляційної провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені заявником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.

Положеннями частини 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не зазначено відповідних підстав пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази поважності пропуску такого строку.

Варто звернути увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Верховний Суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

В якості доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач звертає увагу на те, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації, два працівники відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах, були змушені виїхати за кордон та в подальшому звільнитися, а відтак у відділі залишилось лише два працівники, один з яких - начальник цього відділу.

Втім, такі міркування є безпідставними та необґрунтованими, позаяк скаржником не доведено неможливість подання апеляційної скарги діючими працівниками Державної служби геології та надр України. При цьому слід зауважити, що інтереси відповідача має право представляти в тому числі і його керівник, який уповноважений діяти від імені відповідача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Відтак, Сьомий апеляційний адміністративний суд правильно зауважив про те, що відповідач, звернувшись в суд 25.08.2022 із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2022, порушив тридцятиденний строк апеляційного оскарження (при цьому не зазначивши поважні причини його пропуску), а тому, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв правомірно та у відповідності вимог процесуального законодавства.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся із апеляційною скаргою із значним пропуском строку, що становить більш ніж 6 місяців та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку.

Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №240/19731/20 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Немильнянський цегельний завод" про припинення права користування надрами.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Шарапа Т.Г. Стрелець В.М. Кравчук