Постанова

від 08.11.2022 по справі 817/683/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 817/683/18

адміністративне провадження № К/9901/3274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Соборний-3» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 (суддя - Зозуля Д.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі №817/683/18 (857/1499/18).

встановив:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Соборний-3» (далі - ОК «ЖБК «Соборний-3») звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) від 19.02.2018 № 0000941401.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Доводи касаційної скарги відображають висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ОК «ЖБК «Соборний-3» дотримання податкового законодавства за період з 1.03.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 1.03.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.03.2015 по 30.09.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.02.2018 №290/17-00-14-01/39662222, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем вимог підпункту 133.4.2, 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України щодо використання позивачем коштів в сумі 6629925 грн. за 2016 рік для цілей інших, ніж передбачено установчими документами, у зв`язку з чим занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток, виходячи з суми операції нецільового використання за 2016 рік на суму 1193386 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, 19.02.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000941401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об`єднань у сумі 1 193 386,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 298 346,50 грн., а всього на загальну суму 1491732,50 грн.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на нереальність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «КРОНАС ТЕХНИКС», ТОВ «Мет-ТОП», ТОВ «Оригінал-2014», ТОВ «ВАЛІО ГРУП», ТОВ «ТЕРРІУС» з огляду на відсутність у них виробничих потужностей, найманих працівників, неподання ними податкової звітності; останні фігурують в кримінальних провадженнях; зазначені суб`єкти здійснювали операції, пов`язані з наданням податкової вигоди третім особам, у зв`язку з чим кошти перераховані позивачем використані для цілей інших, ніж передбачено установчими документами, що виключає можливість виконання ними договірних зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів; бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Судами також з`ясовано, основним видом економічної діяльності позивача згідно витягу з ЄДР - комплексне обслуговування об`єктів (81.10), предмет діяльності позивача згідно статуту - забезпечення житлом та житловими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу шляхом сприяння будівництва багатоквартирного житлового будинку №3 з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який знаходиться за адресою: вул. Соборна,285а, м.Рівне, за власні кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком.

З метою будівництва зазначеного багатоквартирного житлового будинку ОК «ЖБК «Соборний-3» було укладено ряд договорів, а саме: з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «КРОНАС ТЕХНИКС», ТОВ «Мет-ТОП», ТОВ «Оригінал-2014», ТОВ «ВАЛІО ГРУП», ТОВ «ТЕРРІУС», що підтверджується наданими позивачем договором №01/10-1 про надання послуг в сфері будівництва від 01.10.2015 з ФОП ОСОБА_1 , договором про виконання будівельних робіт №01/10-22п від 01.10.2015 з ТОВ «КРОНАС ТЕХНІКС», договором на виконання будівельних робіт №1512-8 від 15.12.2015 з ТОВ «Мет-ТОП», договором поставки будівельних матеріалів №11/15-25 від 20.11.2015 з ТОВ «Оригінал-2014», договором підряду №15/07-105п на виконання будівельних робіт від 15.09.2015 з ТОВ «ВАЛІО ГРУП», договором підряду №48т-10/15 від 21.10 2015 з ТОВ «ТЕРРІУС».

Фактичне виконання вищезазначених договорів підтверджується актами виконаних робіт(форма КБ-2, КБ-3), банківськими виписками про проведену позивачем оплату. Відповідно до декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованих Департаментом ДАБІ у Рівненській області 10.11.2016 і 23.01.2017, та акту приймання-передачі від 14.03.2017 підтверджується досягнення мети діяльності позивача, а саме багатоквартирний житловий будинок № 3 з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який знаходиться за адресою: вул. Соборна, 285-а, м. Рівне, споруджено та прийнято в експлуатацію та передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Квартал» м.Рівне.

ГУ ДФС у Рівненській області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ОК «ЖБК «Соборний-3» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

В контексті зазначеної норми обов`язок відповідача обґрунтування правомірності свого рішення можливий саме через доказування нецільового використання активів позивачем. Однак, як з`ясовано судами, відповідачем не доведені належними доказами обставини використання перерахованих позивачем коштів контрагентами на іншу мету.

Щодо посилань контролюючого органу на кримінальні провадження, в яких фігурують контрагенти позивача, судами враховано, що відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку відповідних судових рішень стосовно посадових осіб контрагентів позивача ГУ ДФС у Рівненській області не надано.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. А відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В той же час, посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпунктів 133.4.2, 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки, що мали наслідком прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, не знайшли свого підтвердження, є безпідставними та необґрунтованими, а відтак суди дійшли вірного висновку про задоволення позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0000941401 від 19.02.2018.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №817/683/18 (857/1499/18) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова