Ухвала

від 09.11.2022 по справі 331/4128/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

09.11.2022

Справа № 331/4128/22

Провадження № 2-о/331/442/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Антоненко М.В.., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Адвокатське об`єднання «Паритет Ратіо» про встановлення факту недостовірності інформації, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації, заінтересована особа АО «Паритет Ратіо».

Свою заяву в порядку окремого провадження заявник мотивує тим, що встановити власника YouTube-каналу і відповідно особу, яка розмістила спірне відео на відеохостингу Youtube у мережі Інтернет, неможливо. Тому відповідно до пункту 3 частини четвертої ст. 277 ЦПК України, фізичною особою, право якої порушено, подано заяву в порядку ст. 315 ЦПК України.

Перевіривши матеріали заяви, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою з огляду на наступне.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, впорядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження, заявник посилається на те, що особа, яка поширила, на переконання заявника, недостовірну інформацію, невідома.

Відповідно до положень пункту 3 частини четвертої ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Встановлення факту поширення недостовірної інформації в порядку окремого провадження можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у постанові «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 (пункт 12), належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, згідно з роз`ясненнями Пленуму від 27 лютого 2009 року № 1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб-сайту особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Власник веб-сторінки особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

У довідці ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 29.06.2022 року за № 69/2022-Д зазначені відомості про власника веб-сайту http://www.youtube.com/ - компанія Google LLC. На веб-сайті http://www.youtube.com/ створено YouTube-канал з назвою: «Вся правда», що доступний за адресою у мережі Інтернет: http://www.youtube.com/channel/UC3DZ8SAvYuM2wbzyMtLHJYg/, дані про власника якого можуть бути отримані (витребувані) відповідно до законодавства у компанії Google LLC.

В той же час, як вбачається із матеріалів поданої заяви, власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, є відомим заявнику - Google LLC.

Таким чином, ОСОБА_1 може встановити власника YouTube-каналу, звернувшись до власника веб-сайту відео-хостингу, яким є компанія Google LLC, з відповідним запитом.

Доказів такого звернення або доказів відмови у наданні такої інформації заявником до заяви про встановлення факту недостовірності інформації надано не було.

З огляду на зміст заяви вбачається, що поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, не встановлений саме ним, а не встановлений взагалі. За таких обставин, можливості встановлення поширювача інформації заявником на даний час не є вичерпаними.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації в окремому проваджені, є передчасними, та спростовуються документами, доданими до заяви.

Також він не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку позовного провадження до власника веб-сайту, який надав технічну змогу розмістити інформаційний матеріал, що, у свою чергу, не суперечить Умовам користування сервісів Youtube, оскільки не пов`язано із індивідуальною відповідальністю автора.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою,як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

З огляду на вищенаведені норми процесуального законодавства, суддя приходить до висновку, що встановлення заявленого факту не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, що дає підстави суду відмовити у відкритті провадження у справі, - оскільки заявник звернувся до суду з вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації, що є спором про право, який підлягає розгляду лише у порядку позовного провадження за участі сторін спірних правовідносин.

Частиною четвертою статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 293, 294, 315, 351-355 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ::

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Адвокатське об`єднання «Паритет Ратіо» про встановлення факту недостовірності інформації.

Роз`яснити заявнику право звернення до судуза правилами позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Суддя М.В. Антоненко