Ухвала від 10.11.2022 по справі 522/1969/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5039/22

Справа № 522/1969/16-ц

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

10.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького А.І., Дришлюка А.І.,

розглянувши заяву Національного банку України про відвід судді Громіка Р.Д. у цивільній справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваХвиля», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2021 року позов Національного банку України до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваХвиля», про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, 08 листопада 2021 року адвокат Новікова Т.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Розгляд справи призначено на 12 квітня 2023 року на 11 год. 00 хв.

08листопада 2022року доОдеського апеляційногосуду відНаціонального банкуУкраїни надійшлазаява провідвід судді Громіка Р.Д., посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яка вмотивована тим, що Національний банк України заперечував щодо зменшення суми судового збору та проти відкриття апеляційного провадження, зокрема посилаючись на неналежність доказів поданих відповідачем для зменшення суми судового збору, недостатність таких доказів, а також на те, що відповідач являється власником корпоративних прав п`ятнадцяти юридичних осіб. Не дивлячись на вказані обставини Одеський апеляційний суд зменшив відповідачу суму судового збору за подання апеляційної скарги. Не дивлячись на тривалий термін, що пройшов від дати відкриття апеляційного провадження до дати судового засідання судове засідання, що призначене на 02 листопада 2022 не відбулося, з підстав перебування судді, що входить до колегії, яка розглядає цю справу, Дришлюка А.І. у відпустці. Однак не здійснено повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та не визначено нового суддю. 02 листопада 2022 року на електронну адресу Національного Банку України надійшла повістка Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року із зазначенням нової дати судового засідання у справі №522/1969/16-ц, а саме 12 квітня 2023 року. Не дивлячись на ту обставину, що з моменту відкриття апеляційного провадження пройшло більш ніж десять місяців та порушені максимальні строки розгляду апеляційної скарг більш ніж на вісім місяців Одеський апеляційний суд відклав судове засідання, ще майже на п`ять місяців. При цьому вказана справа не містить складності щодо доказової або нормативної бази, спори про звернення стягнення на предмет іпотеки є поширеним предметом судового розгляду зі сталою судовою практикою з даного приводу. Довготривалий розгляд даної справи призводить до порушення прав позивача на розгляд та вирішення справи в розумні строки, наслідком чого є затягування строків отримання задоволення позивачем своїх законних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в погашення заборгованості АТ «Імексбанк» перед Національним банком, що також призводить до недоотримання коштів Державним бюджетом України.

З наведених обставин вбачається, що заявник фактично, не згоден з процесуальними рішеннями суду в даній справі.

Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Щодо відкладення розгляду справи на 12 квітня 2023 року на 11 год. 00 хв., необхідно зазначити, по-перше, що з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року до серпня 2022 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст.6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

У судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал.

В результаті реформування судової системи в Україні відбулось скорочення чисельності суддів апеляційної інстанції в Одеській області, що є наслідком збільшення навантаження на суддів.

Таким чином, процесуальне питання щодо відкладення розгляду справи суддею вирішувалось з врахуванням надмірного навантаження та вже раніше призначених справ.

Таким чином, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, у зв`язку з надмірним навантаженням, унеможливлює розгляд справ у строки, передбачені національним законодавством.

Станом на 01 листопада 2022 року в провадженні головуючого судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. перебувало 505 цивільних справ.

По-друге, учасники справи можуть скористатись правом на подання заяви по пришвидшення розгляду справи, чим заявник і скористався подавши таке клопотання до Одеського апеляційного суду одночасно з заявою про відвід.

Враховуючи викладене та на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для його відводу, відповідно, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне передати справу до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Заявлений Національним банком України відвід судді Громіка Р.Д. визнати необґрунтованим.

Передати справу для вирішення питання про заявлений відвід в порядку ст. 40 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький