Рішення

від 17.02.2022 по справі 915/1790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Справа № 915/1790/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Татарінов В.П., за ордером

від відповідача: Грумінська Д.О., за повноваженнями з ЄДРЮОФОПГФ

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Малигіної Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 26565573; sov@mkrada.gov.ua)

про: визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Малигіна Людмила Миколаївна (далі - ФОП Малигіна Л.М.) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.12.2021 (вх. № 18512/21) до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.02.2010, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 04.03.2010 № 7399 та у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 04.03.2010 за № 041049800035, укладеною в редакції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що орендодавець, всупереч вимогам закону, не розглянув, подану 19.07.2017 заяву позивача про поновлення договору оренди землі. Крім того, позивач вказав, що після спливу строку дії договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Ухвалою суду від 10.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

17.12.2021 до суду від позивача надійшли клопотання б/н від 17.12.2021 (вх. №19063/21) про повернення судового збору, сплаченого за квитанцією № N1GJM5622M від 08.12.2021 в сумі 1135,00 грн., та на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2021, надійшла заява б/н від 17.12.2021 (вх. № 19062/21) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.12.2021 задоволено клопотання ФОП Малигіної Л.М. б/н від 17.12.2021 (вх. №19063/21) про повернення судового збору та повернуто їй з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1135,00 грн., сплачений за квитанцією №N1GJM5622M від 08.12.2021.

Ухвалою від 22.12.2021 відкрито провадження в даній справі; визначено її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2022 о 13:30, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву б/н від 08.12.2021 (вх. №18513/21) про забезпечення позову, якою позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову, заборонивши Миколаївській міській раді, її виконавчим органам та посадовим особам вчиняти дії спрямовані на демонтаж торговельного павільйону, який належить позивачу.

Ухвалою суду від 10.12.2021 вказану заяву ФОП Малигіної Л.М. про забезпечення позову повернуто заявнику, у зв`язку з недотримання заявником вимог ст. 139 ГПК України.

17.12.2021 позивачем подано до суду заяву б/н від 17.12.2021 (вх. № 19064/21) про забезпечення позову, якою позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову, заборонивши Миколаївській міській раді, її виконавчим органам та посадовим особам, вчиняти дії спрямовані на демонтаж торговельного павільйону, який належить позивачу, розташованого на земельній ділянці площею 67 кв.м поблизу житлового будинку № 15 по просп. Корабелів в м. Миколаєві (кадастровий номер 4810136600:07:020:0021).

Ухвалою суду від 20.12.2021 відмовлено в задоволенні заяви ФОП Малигіної Л.М. б/н від 17.12.2021 (вх. № 19064/21) про забезпечення позову у даній справі.

04.01.2022 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № 49/22) (арк. 79-84), в якому представник Миколаївської міської ради просить продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву у даній справі до 14.01.2022, оскільки представником відповідача направлено запити до виконавчих органів відповідача для збирання необхідних відомостей та доказів.

13.01.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 508/22) (арк. 85-96), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне:

- позивач у встановлений договором строк (до 04.12.2014) не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, тому підстави для поновлення дії договору на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні;

- відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування від 12.10.2022 №42855/12.01-24/21-2 вбачається, що площа наданої в оренду земельної ділянки для обслуговування торговельного павільйону по зазначеній адресі перевищує площу визначену законодавчими документами для розміщення тимчасової споруди, таким чином, зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та у зв`язку із невідповідністю діючим нормам, а торговельно-побутового призначення повинні розміщуватися за межами пішохідної зони тротуарів), департамент архітектури та містобудування не погоджує поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 67 кв.м для обслуговування торговельного павільйону по пр. Корабелів, поблизу житлового будинку № 15 в Корабельному районі м. Миколаєва. Висновок управління містобудування та архітектури від 31.07.2017 № 17-3498 визнати таким, що втратив чинність;

- згідно листа департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 10.01.2022 № 923/12.01-19/22-2 паспорт прив`язки на розміщення зазначеної тимчасової споруди департаментом не надавався;

- управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради надано проект рішення Миколаївської міської ради "Про відмову ФОП Малигіній Л.М. у продовженні оренди земельної ділянки по просп. Корабелів, поблизу жилого будинку № 15 у Корабельному районі м. Миколаєва (тимчасова споруда)" S-zr-10/40. Підставою відмови є порушення статті 33 Закону України "Про оренду землі", пунктів 3.1 та 9.4 договору оренди землі від 04.03.2010 за № 7399, висновок департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 12.10.2021 № 42855/12.01-24/21-2- невідповідність вимогам ДБН В 2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів": п.5.3.1. п.5.3.3 (споруди торговельно-побутового призначення повинні розміщуватися за межами пішохідної зони тротуарів);

- відповідач вважає, що позивач повинен був звернутися до суду з вимогою про захист свого переважного права на поновлення договору оренди землі до 04.05.2017, оскільки Договір оренди землі від 04.03.2010 № 7399 закінчився 04.03.2015, тобто в межах строку загальної позовної давності.

Відповідач у поданому відзиві посилається на правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 та від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц.

19.01.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання б/н від 19.01.2022 (вх. № 841/22), в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки не може бути присутній в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2022, так як приймає участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Крім того, позивач в надісланому клопотанні зазначає, що відзив на позовну заяву отримав тільки 17.01.2022, тому вважає, що для надання відповіді на відзив необхідний додатковий час (арк. 97-100).

Ухвалою суду від 20.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 17.02.2022 об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 21.01.2022.

24.01.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 24.01.2022 (вх. № 1111/22) (арк. 104-107), в якій ФОП Малигіна Л.М. просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що з метою отримання доказів виконання позивачем вимог Закону України "Про оренду землі", позивачем надіслано на адресу відповідача запит щодо надання інформації і копій документів з приводу поновлення договору оренди землі від 04.03.2010 № 7399, але доказів надсилання запиту до суду не надано.

Крім того, позивач заперечуючи твердження відповідача про сплив строку позовної давності щодо звернення до суду з даним позовом зазначає, що неукладання відповідачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є триваючим правопорушенням.

В судове засідання 17.02.2022 з`явилися повноважні представники сторін, яких суд заслухав.

За письмовою згодою представників сторін 17.02.2022 на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в заявах по суті справи, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 17.02.2022 за результатами розгляду даної справи, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 на офіційному веб-сайті Ради Суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано, зокрема: по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

29.03.2022 відбувся ракетний обстріл будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, внаслідок якого відбулося руйнування центральної секції будівлі з 9 по 1 поверхи. На 8, 9 поверхах вказаної будівлі знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Господарським судом Миколаївської області вживаються заходи з налагодження роботи суду в новому приміщенні та упорядкування господарських справ, які знаходились у провадженні суду до припинення здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану та ракетного обстрілу будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Господарський суд Миколаївської області працює з обмеженнями у здійсненні правосуддя та не має об`єктивної можливості для повноцінного, одночасного розгляду усіх справ, які перебувають у провадженні суду, в межах строку передбаченого ГПК України, оскільки на даний час на території Миколаївської області та міста Миколаєва ведуться активні бойові дії.

До того ж, суддя Адаховська В.С. перебувала у відпустці.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

22.02.2010 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ФОП Малигіною Л.М. (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 04.03.2010 за № 7399 та у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 04.03.2010 за № 041049800035 (далі - Договір) (арк. 9-15).

Умовами договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 28.04.09 за №34/40 передає, а ФОП Малигіна Л.М. приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування торговельного павільйону поблизу житлового будинку № 15 по просп. Корабелів без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 67/шістдесят сім/ кв. м, без права передачі її в суборенду.

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходиться торговельний павільйон.

Відповідно до п. 2.3 Договору об`єктом оренди є тільки земельна ділянка.

Відповідно до п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування торговельного павільйону.

Відповідно до п. 6.1 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення, затвердженого рішенням міської ради від 13.06.03 за №12/16, за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.

Відповідно до 14.1 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди підписано, скріплено печаткою орендодавця, а також зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2010 року за № 041049800035.

Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди від 04.03.2010 за № 7399.

Відповідно до п. 3.1 Договору, договір діє протягом 5 /п`яти/ років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо продовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

Відповідно до п.п. "г" п. 9.3 Договору орендар земельної ділянки має право після закінчення строку, на який було укладено цей договір при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалась.

Відповідно до п.п. "і" п. 9.4 Договору орендар зобов`язаний не менш ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, звернутися до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди земельної ділянки або про подальшій намір її використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі.

Відповідно до п. 12.1 Договору всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є рішення орендодавця, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12.2 дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 12.6 Договору поновлення договору: після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію; у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тна дату продовження цього договору.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:07:020:0021 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 16.04.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (арк. 17).

19.07.2017, тобто з порушенням передбаченого умовами п. 3.1 Договору строку, позивач ФОП Малигіна Л.М. звернулася до відповідача Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, яку отримано та зареєстровано в Миколаївській міській раді 19.07.2017 за реєстраційним № 000171, що підтверджується описом Миколаївського міського дозвільного центру (арк. 16).

Як вбачається з указаного опису до заяви, позивачем додано наступні документи: 1.Копія статуту/паспорту; 2. Копія раніше укладеного договору оренди земельної ділянки; 3.Копія витягу з рішення міської ради; 4. Копія технічного паспорту; 5. Копія право власності; 6. Проект (паспорт опорядження фасаду, фото 10*15, топоплан М 1*500; 7.Висновок (+довідка) проектної організації щодо необхідних термінів завершення будівництва з нормативним обґрунтуванням і зазначенням відсотка вже виконаних будівельних робіт; 8. Витяг з Державного земельного кадастру.

Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткової угоди в порядку ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування від 12.10.2021 №42855/12.01-24/21-2 вбачається, що площа наданої в оренду земельної ділянки для обслуговування торговельного павільйону по зазначеній адресі перевищує площу визначену законодавчими документами для розміщення тимчасової споруди, тому зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та у зв`язку із невідповідністю діючим нормам, а торговельно-побутового призначення повинні розміщуватися за межами пішохідної зони тротуарів), департамент архітектури та містобудування не погоджує поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 67 кв.м для обслуговування торговельного павільйону по пр. Корабелів, поблизу житлового будинку № 15 в Корабельному районі м. Миколаєва. Висновок управління містобудування та архітектури від 31.07.2017 № 17-3498 визнано таким, що втратив чинність (арк. 92).

Крім того, згідно листа департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 10.01.2022 № 923/12.01-19/22-2 паспорт прив`язки на розміщення зазначеної тимчасової споруди департаментом не надавався (арк. 93).

Між тим, відповідачем надано до суду проект рішення Миколаївської міської ради S-zr-10/40 "Про відмову ФОП Малигіній Людмилі Миколаївні у продовженні оренди земельної ділянки по просп. Корабелів, поблизу жилого будинку № 15 у Корабельному районі м. Миколаєва (тимчасова споруда)" (арк. 91). Підставою відмови є порушення статті 33 Закону України "Про оренду землі", пунктів 3.1 та 9.4 договору оренди землі від 04.03.2010 за №7399, висновок департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 12.10.2021 № 42855/12.01-24/21 - невідповідність вимогам ДБН В 2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів": п.5.3.1. п.5.3.3. (споруди торговельно-побутового призначення повинні розміщуватися за межами пішохідної зони тротуарів).

Позивач зазначає, що він продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належним чином виконує умови договору та сплачує орендну плату, але не надає доказів.

Непідписання відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на момент виникнення спірних правовідносин визначався ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі".

Так, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 цього Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 зазначеного Закону).

При цьому ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 8, 9 ст. 33 вказаного Закону).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 вказаного Закону, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України "Про оренду землі", розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах.

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц; від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19, які суд враховує у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Суд зазначає, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець на той час ототожнював поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди.

Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).

Необхідно також наголосити, що таке звернення повинно бути вчинене у строк встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

Така конструкція цієї статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі, оскільки відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 915/1003/20.

Крім того, у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар (п. 34 постанови).

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі (п. 35 постанови).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Таким чином, суд зазначає, що для поновлення спірного договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендар, позивач у справі, повинен повідомити орендодавця в установлені законом строки, а саме у строк, встановлений п.3.1 Договору, про намір поновити договірні відносини на новий строк.

Із змісту наведених вище положень договору оренди вбачається, що дія договору оренди землі від 04.03.2010 №7399 була встановлена строком на 5 (п`ять) років, тобто до 04.03.2015.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору, орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку цього договору оренди землі.

Отже, орендар, у випадку наявності у нього наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, був зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця до 04.12.2014.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою лише 19.07.2017, тобто з порушенням передбаченого умовами п. 3.1 Договору строку (арк. 16).

При цьому, судом встановлено, що проекту додаткової угоди до заяви від 19.07.2017 не додано.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди поза межами строку, визначеного пунктом 3.1 Договору, чим не дотримано вимог, встановлених ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Матеріали справи не містять доказів реалізації орендарем ФОП Малигіною Л.М. переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з дотриманням умов п. 3.1 Договору щодо письмового повідомлення орендодавця за шість місяців до закінчення строку дії договору про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та поновлення спірного договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з тим, що позивачем не дотримано передбаченої чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством процедури, зокрема, щодо повідомлення відповідача про продовження строку дії вказаного договору саме у визначений таким договором строк.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд зауважує, що відповідно до правової позиції, відображеної у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи, що позивачем не було доведено порушення права, за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом, суд не застосовує у цій справі правовий інститут строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

Судовий збір в розмірі 2270,00 грн. згідно ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2022.

Суддя В.С. Адаховська