Рішення
від 31.10.2022 по справі 689/25/19
ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/25/19

2/689/14/22

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2022 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

головуючий суддя БаськовМ.М.

за участю:

секретаря судового засідання ГрановськоїД.А.,

представників позивача ОСОБА_1 ,

ПотопальськогоБ.М.,

відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника відповідачів

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_7 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ярмолинці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство Екоресурс до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 ,державного реєстратораЯрмолинецької районноїдержавної адміністраціїТкачук ОлениІгорівни,Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішень і записів про державну реєстрацію прав, припинення права власності,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог

У грудні2018рокуТовариство зобмеженою відповідальністюНауково-виробничекомерційне підприємствоЕкоресурс (далі Товариство)звернулося досуду зпозовом доГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 ,державного реєстратораЯрмолинецької районноїдержавної адміністрації(далі ЯрмолинецькаРДА)ТкачукО.І.,державного реєстраторареєстраційної службиХмельницького міськрайонного управлінняюстиції Хмельницькоїобласті АндрієвськоїМ.В.з вимогамипро визнаннянезаконними таскасування наказівГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областіпро наданнядозволу нарозроблення документаціїіз землеустрою,про їїзатвердження танадання земельнихділянок увласність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ,скасування рішеньі записівпро державнуреєстрацію прававласності цихфізичних осібна земельніділянки зкадастровими номерами6825881200:03:018:0006( ОСОБА_2 ),6825881200:03:018:0007( ОСОБА_3 ),6825881200:03:018:0008( ОСОБА_6 ),6825881200:03:018:0009( ОСОБА_10 ),6825881200:03:018:0013( ОСОБА_5 ),6825881200:03:018:0014 ( ОСОБА_12 ), 6825881200:03:018:0016 ( ОСОБА_9 ) і про припинення права власності на ці земельні ділянки (т.1, а.с.3-25, т.3, а.с.131-135).

На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначило, що отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 02.11.2004 №3489 (на видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту в межах родовища Адамівське-2 за межами с. Баранівка Хмельницького (раніше Ярмолинецького) району Хмельницької області (далі родовище), строк дії якого пізніше був продовжений на 20років (т.1, а.с.39), та акт про надання гірничого відводу від 17.01.2006 №1166 (т.1, а.с.40),повторно виданий позивачу 10.08.2016 за №3125 (т.1, а.с.108).Незважаючи на спроби позивача впродовж тривалого часу оформити право користування земельною ділянкою у межах родовища для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі, подання Товариством з цією метою документів до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (т.1, а.с.45, 46-47, 49-50, 56), останнє заяви Товариства розглядало неналежно або не розглядало (т.1, а.с.48, 51, 52-54, 55, 57), натомість в незаконний спосіб розпорядилося земельною ділянкою у межах родовища, розділивши її та відчуживши частинами на користь фізичних осіб.

Наказами Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобласті від21.12.2015та 24.12.2015 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 на підставі датованих 08.12.2015 і одночасно поданих заяв (т.1, а.с.58-66) оперативно були надані дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в межах родовища площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.67-74, 83/1),а вже 22.02.2016 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видало наказ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, яким затвердило ОСОБА_2 відповідний проєкт землеустрою (т.1, а.с.75). 24.02.2016 аналогічні накази Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видало щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (т.1, а.с.77-80), 30.03.2016 щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 (т.1, а.с.76, 81, 82),а 12.05.2016 щодо ОСОБА_4 (т.1, а.с.83). Тоді всі вказані фізичні особи-відповідачі, крім ОСОБА_4 , зареєстрували право власності (т.1, а.с.84-100) на виділені їм земельні ділянки в межах родовища, право на користування надрами якого належить позивачеві.

Фізичні особи-відповідачі, на думку позивача, протиправно володіють і користуються земельними ділянками з родовищем загальнодержавного значення. Товариство як володілець спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу мало законні очікування одержати всю земельну ділянку в межах родовища у користування, щоб організувати видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту. Проте, оскільки право користування надрами взаємопов`язане з правом користування відповідною земельною ділянкою у межах родовища, то внаслідок незаконного розподілу цієї ділянки на менші та їхнього передання фізичним особам-відповідачам, видобування Товариством глауконіт-кварцових пісків на території родовища протиправно унеможливлюється, що порушує як права та законні інтереси Товариства на користування надрами (неможливо утворити відкритий кар`єр), так і право власності на надра Українського народу.

Позивач стверджує, що незаконність втручання у його право мирно володіти майном, а саме в майнові інтереси, пов`язані з використанням спеціального дозволу на користування надрами, виразилося у тому, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як уповноважений державний орган неналежно розглядало звернення позивача про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на території родовища для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі, а також прийняло на користь фізичних осіб-відповідачів оскаржувані накази всупереч вимогам Кодексу України про надра (КУпН), який забороняє вчиняти дії, які в прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ПотопальськийБ.М. заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові. Зокрема зазначив, що спір стосується не поновлення договору оренди землі, а протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке незаконно розподілило земельну ділянку в межах родовища на кілька інших земельних ділянок та оперативно безоплатно передало їх у власність фізичним особам-відповідачам. Оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області порушують майнові права та інтереси позивача, що випливають зі спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Також представник позивача ствердив, що передавши у власність відповідачів земельну ділянку, яку раніше використовувало Товариство для видобування глауконіт-кварцових пісків на території родовища Адамівське-2, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло недобросовісно та чинило перешкоди Товариству у реалізації прав та у виконанні обов`язків, що випливають із спеціального дозволу на користування надрами у межах всього родовища.

Представник Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобластіяке у встановленому порядку оповіщене про час, день і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позов (т.1, а.с.210-215), у якому вказав, що позивач не надав разом із позовною заявою договору оренди земельної ділянки, який мав бути укладений на підставі розпорядження Ярмолинецької РДА від 13.02.2009 №129/2009-р. Позивач не уклав додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в місячний строк з дня закінчення строку його дії як того вимагають приписи ст.33 Закону України Про оренду землі. Відповідач зазначив, що позивач не довів порушення відповідачами його прав, а Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло у межах та у спосіб, передбаченні чинним законодавством.

Позивач подав відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (т.2, а.с.1-7), в якому зазначив про маніпулятивність наведених цим відповідачем аргументів. Товариство пояснило, що мало намір продовжити користування земельною ділянкою в межах родовища, а тому у грудні 2013 року звернулося до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) та ЯрмолинецькоїРДА з повідомленнями про намір укласти договір оренди на новий строк з проектом додаткової угоди (т.1, а.с.42-44). Проте, не одержавши відповіді на вказані звернення, враховуючи необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки в межах родовища для облаштування кар`єру, позивач звернувся із заявою про надання нового дозволу на розроблення проектуземлеустрою щодовідведення цієїземельної ділянки вже для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків, тобто зі зміною цільового призначення. Тому спірні правовідносини не стосуються строку дії раніше укладеного договору оренди землі, а пов`язані з цим доводи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області взагалі не стосуються предмета та підстав заявленого позову. Позивач навів доводи на підтвердження, на його думку, протиправності дій цього відповідача, а саме порушення ним законодавства про надра, а також встановленого законом порядку розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах родовища та принципів адміністративної процедури, що їх повинні дотримуватися органи влади під час прийняття рішень, серед яких обґрунтованість, добросовісність, розсудливість, пропорційність і своєчасність. Оскільки право користування надрами пов`язане із правом користування земельною ділянкою, передача спірних земельних ділянок фізичним особам-відповідачам протиправно обмежує право позивача на користування актом про надання гірничого відводу та спеціальним дозволом на користування надрами, а отже, спростовує доводи відповідача про відсутність порушення прав позивача.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Яцишин А. О. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачем не надано договір оренди спірної земельної ділянки, який був укладений на підставі розпорядження Ярмолинецької РДА від 13.02.2009 №129/2009-р., даний договір не був поновлений, а тому Товариство станом на 13 лютого 2014 року до вказаної земельної ділянки площею 13,7777 га на території Баранівської сільської ради ніякого відношення не мало. Також представник позивачів ствердив, що оскарження рішень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу відповідачам на розроблення проєктів землеустрою та передачу їм у власність спірних земельних ділянок має розглядатися судом за правилами адміністративного судочинства. Крім того, адвокатом Поповичем В. Й., який раніше представляв інтереси зазначених відповідачів, були подані в інтересах останніх відзиви на позов (т.1, а.с.225-241), у кожному з яких представник зазначив, що позивач, не отримавши у передбачений законом місячний строк відповіді на своє звернення з приводу поновлення договору оренди, і вважаючи порушеним своє переважне право на поновлення такого договору, мав можливість у встановлені законом строки звернутись до суду з відповідним позовом про захист порушеного, на його думку, права, яке виникло в нього після 09.03.2014, однак звернувся до суду лише в березні 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку давності, визначеного у ст.257 ЦКУкраїни. Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.12.2016 №22-33155 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах родовища в користування на умовах оренди зі зміною цільового призначення, що свідчить про непорушення прав позивача на користування надрами відповідно до отриманих дозвільних документів. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги Товариства необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні 12.10.2022 заперечили проти позову, пославшись на те, що вони, як власники спірних земельних ділянок, отримали їх у власність шляхом безоплатної приватизації на законних підставах, при цьому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло в межах закону.

Товариство також подало відповідь на відзиви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.2, а.с.33-35),вказавши,що позовнівимоги стосуютьсяне продовженняраніше укладеногодоговору оренду,а порушеноговнаслідок прийняттяоскаржуваних наказіві відчуженняземельних діляноку межахродовища накористь фізичнихосіб праваТовариства накористування надрами.Позивач вказавпро помилковістьдоводів зазначенихвідповідачів пропропуск встановленоїзаконом позовноїдавності,оскільки такийстрок маєобчислюватися нераніше датиприйняття оскаржуванихнаказів,тоді якпозов поданийу грудні2018року,тобто вмежах трирічногостроку.Те,що позивачу 2018роціоформив оренду іншої земельної ділянки для цілей, пов`язаних із користуванням надрами (т.1, а.с.101-107),яку неотримали фізичніособи-відповідачі,не спростовуєдоводів позовноїзаяви про порушення майнових прав та інтересів Товариства на користування надрами на решті території родовища, на яку розповсюджується спеціальний дозвіл на користування надрами і яку протиправно зайняли фізичні особи-відповідачі.

Відповідач ОСОБА_6 через адвоката ШкодякаІ.А. подав відзив на позов (т.2, а.с.67-68),заперечивши проти його задоволення. Вказав, що у відповідь на його звернення Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинило необхідні дії та законно виділило йому вільну земельну ділянку, а позивач не довів, що спірні земельні ділянки накладаються на територію родовища. Законність дій відповідачів підтверджується діями державних реєстраторів, які внесли відомості про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, позивач пропустив позовну давність та не обґрунтував поважність причин пропуску цього строку.

В ході судового розгляду представник ОСОБА_6 - адвокат Шкодяк І. А. позов не визнав та пояснив, що Товариство не надало договір оренди спірної земельної ділянки, який був укладений на підставі розпорядження Ярмолинецької РДА від 13.02.2009 №129/2009-р., такий договір не був поновлений, а тому Товариство станом на 13 лютого 2014 року до вказаної земельної ділянки площею 13,7777 га на території Баранівської сільської ради ніякого відношення не мало. Також представник відповідача зазначив, що Товариство, звернувшись до суду із вказаним позовом, обрало неефективний спосіб захисту, а тому у позові слід відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні 12.10.2022 заперечив проти позову, пославшись на те, що йому вказана земельна ділянка була передана у власність на законних підставах.

Товариство подало відповідь на відзив ОСОБА_6 (т.2, а.с.79-83),вважаючи йогобезпідставним.Додатково вказалопро те,що напідставі спеціальногодозволу накористування надрамимає пріоритетне право на отримання у користування тих земельних ділянок, які отримали фізичні особи-відповідачі саме у межах родовища. Накладення цих земельних ділянок на земельну ділянку з родовищем підтверджує виготовлений спеціалізованою організацією зведений топографічний план (т.2, а.с.84-85),на який нанесені межі родовища згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами, межі гірничого відводу, а також межі земельних ділянок, наданих фізичним особам-відповідачам. Позивач претендує тільки на ту землю, яка територіально відповідає площі гірничого відводу, що згідно з актом про надання гірничого відводу становить 14,81га і має координати, відображені на карті, яка є додатком до вказаного акта. Товариство звернуло увагу на те, що у відзиві ОСОБА_6 відсутні які-небудь аргументи на користь твердження про пропуск позовної давності, з приводу чого позивач уже надавав відповідь на відзиви інших відповідачів.

ОСОБА_6 через адвоката ШкодякаІ.А. подав заяву про застосування позовної давності (т.3, а.с.164),оскільки вважає, що порушення права позивача відбулося у 2014році внаслідок завершення строку дії договору оренди землі.

Відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і Ярмолинецька РДА відзиви на позов не подали.

Відповідачі вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що у матеріалах справи є відповідні докази.

У судові засідання, в тому числі 12.10.2022 та 31.10.22, відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаних відповідачів і на підставі наявних в справі доказів.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 11.03.2019 за заявою Товариства вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії, пов`язані із розпорядженням спірними земельними ділянками, зокрема вчиняти правочини про передання прав на ці ділянки, змінювати їх розміри, цільове призначення, кадастрові номери, виконувати на цих земельних ділянках будівельні роботи, роботи, пов`язані із видобутком надр, вчиняти дії, наслідками яких може бути зміна власника (користувача) зазначених земельних ділянок і внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.188-189).

Ухвалою від 11.10.2019 замінено співвідповідача-державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області АндрієвськуМ.В. на Ярмолинецьку РДА (т.2, а.с.133).

Ухвалою від 27.01.2020 зупинено провадження у справі та призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1)Чи має місце накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 6825881200:03:018:0006, 6825881200:03:018:0007, 6825881200:03:018:0008, 6825881200:03:018:0009, 6825881200:03:018:0011, 6825881200:03:018:0012, 6825881200:03:018:0013, 6825881200:03:018:0014, 6825881200:03:018:0015, 6825881200:03:018:0016 на територію поверхні родовища, визначену в спеціальному дозволі на користування надрами від 02.11.2004 №3489? 2)Якщо накладення земельних ділянок має місце, то зазначити площу, розміри накладення і графічно зобразити таке накладення (т.3, а.с.3-4).

Ухвалою від 27.04.2020 поновлено провадження у справі зв`язку з надходженням клопотання експерта про представлення додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, зокрема координати кутів зовнішніх меж території поверхні родовища, визначеної в спеціальному дозволі на користування надрами в одній системі координат із земельними ділянками з вищевказаними кадастровими номерами (т.3, а.с.88).

Ухвалою від 12.05.2020 направлено додаткові матеріали для проведення земельно-технічної експертизи, провадження у справі зупинено на час її проведення (т.3, а.с.104).

Ухвалою від 06.10.2020 поновлено провадження у справі (т.3, а.с.122).

Ухвалою від 17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (т.3, а.с.183).

Ухвалою від 04.11.2021 в зв`язку із смертю співвідповідача по справі ОСОБА_12 за клопотанням представника Товариства було роз`єднано позовні вимоги у даній цивільній справі та виділено в самостійне провадження позовні вимоги ТОВ Науково-виробниче комерційне підприємство Екоресурс до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_12 , державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Ткачук Олени Ігорівни про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішень і записів про державну реєстрацію прав, припинення права власності (т.4, а.с.62).

Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази, а також норми права, які застосував суд

Заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, Товариством, зареєстрованим у с.Баранівка Ярмолинецького району Хмельницької області (т.1, а.с.37), 03.06.2002 отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1972 для геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової розробки в межах родовища "Адамівське-ІІ" (північна околиця с. Адамівка Ярмолинецького району Хмельницької області) (т.1, а.с.38), а 02.11.2004 отримано спеціальний дозвіл на користування надрами за №3489 для видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту. Цей спеціальний дозвіл згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.03.2015 №66 продовжено до 02.11.2034 (т.1, а.с.39).

17.01.2006 Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд) видано акт про надання гірничого відводу за №1166 для розробки Товариством родовища глауконітового піску площею проекції 14,70га і строком на 9років (т.1, а.с.40), а 10.08.2016 Державною службою з питань праці Товариству видано акт про надання гірничого відводу за №3125 площею проекції 14,81га на строк до 02.11.2034 (т.1, а.с.108).

13.02.2009 розпорядженням ЯрмолинецькоїРДА №129/2009-р Товариству передано строком на п`ять років для ведення підсобного сільського господарства в оренду земельну ділянку площею 13,7777га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Баранівської сільської ради за межами с.Баранівка (т.1, а.с.41).

27.12.2013 Товариством подано повідомлення до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області про намір поновити договір оренди на новий строк з додатком відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі (т.1, а.с.42-44). У відзиві Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області наголошується на тому, що Товариству було відмовлено у поновленні договору оренди землі, укладеного на підставі розпорядження ЯрмолинецькоїРДА від 13.02.2009 №129/2009-р. Проте, у матеріалах справи докази такої відмови і текст вказаного договору відсутні. Крім того, спір виник не щодо поновлення зазначеного договору оренди землі, а внаслідок дій цього управління з розпорядження земельними ділянками над поверхнею родовища шляхом їх безоплатної передачі у власність фізичним особам-відповідачам для ведення особистого селянського господарства, тоді як Товариство раніше просило надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо нового відведення відповідної ділянки в оренду з метою облаштування кар`єру для видобутку надр. Тому суд відхиляє аргументи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо втрати Товариством права на поновлення договору оренди землі, якого спірні правовідносини не стосуються.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що для подальшого використання земельної ділянки в межах родовища згідно з наявним у Товариства спеціальним дозволом на користування надрами треба було змінити цільове призначення цієї земельної ділянки, яка мала сільськогосподарське призначення, для чого необхідним було виготовлення проекту землеустрою.

Відповідно до ч.2 ст.20 ЗК віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, за рішенням відповідного органу.

Згідно з ч.1 ст.50 Закону України Про землеустрій у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Маючи спеціальний дозвіл на користування надрами і намір оформити договірні відносини для оренди земельної ділянки не для ведення підсобного сільського господарства, а з іншим цільовим призначенням, яке би дозволяло облаштування кар`єру для видобутку надр відповідно до цього спеціального дозволу, у березні 2015року Товариством подано до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області заяву від 10.03.2015вих.№6 (т.1, а.с.45), зареєстрованою 17.03.2015, про отриманнядозволу длярозробки проектуземлеустрою щодовідведення земельної ділянки площею 14га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с.Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі. Вказане відповідає ч.1 ст.50 Закону України Про землеустрій у зазначеній редакції.

11.03.2015 Товариством подано до Хмельницької обласної державної адміністрації аналогічну заяву вих. №8 (т.1, а.с.46-47) про отримання дозволу для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с.Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі. Це звернення було переадресоване Хмельницькою ОДА до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, що вбачається із відповіді цього управління від 25.03.2015 вих.№13-22-0.8-8483/2-15 (т.1, а.с.48).

Тим листомвід 25.03.2015вих.№13-22-0.8-8483/2-15Головне управлінняДержземагентства уХмельницькій областіповідомило Товариство,що земельнаділянка,яку вонопросило надатив користування,належить доземель сільськогосподарськогопризначення,а томуТовариству необхідно безпосередньо звернутися з відповідною заявою до того ж самого Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області. Інформація про те, що безпосереднє звернення Товариства було зареєстроване у Головному управлінні Держземагентства у Хмельницькій області ще 17.03.2015 в листі від 25.03.2015 вих.№13-22-0.8-8483/2-15 відсутня.

23.07.2015 Товариство звернулося до відділу Держземагентства у Ярмолинецькому районі Хмельницької області з листом вих. №8 для з`ясування причин затримки надання дозволу на розробку проєкту землеустрою (т.1, а.с.49-50). Листом від 27.07.2015 вих. №0-2221-0.1-4709/2-15 (т.1, а.с.51) відділ Держземагентства у Ярмолинецькому районі Хмельницької області повідомив, що заява Товариства надійшла за належністю з Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області 26.03.2015 і 23.04.2015 було надано відповідь вих. №0-2221-0.4-2572/2-15, а для отримання наказу Товариству необхідно знову звернутися в Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області. Докази направлення листа від 23.04.2015 №0-2221-0.4-2572/2-15 Товариству та його отримання відсутні.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.08.2015 вих. №10-22-7777.5-9186/23-15 (т.1, а.с.52-54)Товариство повідомленопро те,що вононе подалоразом іззаявою дляодержання дозволу на розробку проєкту землеустрою спеціальний дозвіл на користування надрами, запропоновано повторно звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, до якої додати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.08.2015 вих. №13-22-7777.9-9225/23-15 за дорученням Хмельницької обласної державної адміністрації від 24.07.2015 №99/4959-11-12/2015 (т.1, а.с.55) Товариство повідомлено про те, що 23.04.2015 завідувачем сектору землеустрою, охорони та ринку земель Відділу Держземагентства у Ярмолинецькому районі надано відповідь вих. №0-2221-0.4-2572/2-15 на лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.03.2015 №23-22-0.5-8660/2-15 щодо надання інформації для підготовки наказу про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству. Докази направлення цієї відповіді Товариству та її отримання відсутні.

25.08.2015 на адресу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області Товариством із заявою вих. №12 (т.1, а.с.56)ще раз подано документи (включно зі спеціальним дозволом на користування надрами), необхідні для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с.Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі.

Листом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 16.01.2016 вих. №19-22-7777.5-575/23-16 (т.1, а.с.57)Товариство повідомлено,що уподаних документахвідсутній актпро надання гірничого відводу, а тому немає можливості задовольнити клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗКУкраїни надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно з ч.2 ст.123 ЗКУкраїни особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗКУкраїни центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом наведених приписів на час звернень Товариства вирішувати питання щодо надання у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового її призначення для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі було уповноважене Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області.

Згідно з ч.2 ст.123 ЗКУкраїни у клопотанні особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.123 ЗКУкраїни відповідний орган виконавчої влади у місячний строк розглядає клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

За змістомп.36постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від29.09.2020у справі№688/2908/16-ц, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦКУкраїни загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність. Ці засади є наскрізними для регулювання майнових відносин, зокрема і тих, що пов`язані з реалізацією права на користування надрами відповідно до спеціального дозволу на таке користування.

У п.37-39, 76 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт6 частини першої статті3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обовязків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо. При цьому обовязок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство, звертаючись до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14га зі зміною цільового призначення для облаштування кар`єру із розробки родовища, виконало вимоги ч.2 ст.123 ЗКУкраїни. Незважаючи на це, Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області заяву Товариства від 10.03.2015 вих.№6 (т.1, а.с.45) у визначений ЗКУкраїни строк не розглянуло, листом від 20.08.2015 вих. №10-22-7777.5-9186/23-15 (т.1, а.с.52-54) повідомило, що Товариство разом із заявою не подало для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою спеціальний дозвіл на користування надрами. А у відповідь на заяву Товариства вих. №12 від 25.08.2015 (т.1, а.с.56), до якої було долучений цей спеціальний дозвіл, листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.01.2016 вих. №19-22-7777.5-575/23-16 (т.1, а.с.57) Товариство повідомлено, що у поданих документах відсутній акт про надання гірничого відводу, хоча необхідність подання цього акта ЗКУкраїни не передбачало і на необхідність його подання Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області у попередніх листах не вказувалося. Тобто це управління через більш ніж чотири місяці повторно відмовило Товариству у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, але вже з іншої причини, ніж вказано у листі від 20.08.2015 вих. №10-22-7777.5-9186/23-15 (т.1, а.с.52-54).

Крім того, у відповідь на іншу заяву Товариства вих. №8 (т.1, а.с.46-47), датовану 11.03.2015 і переадресовану з ХмельницькоїОДА, листом від 25.03.2015 вих.№13-22-0.8-8483/2-15 (т.1, а.с.48)Головним управліннямДержземагентства уХмельницькій областіповідомлено,що Товариствомає звернутисяв тесаме Головнеуправління Держземагентствау Хмельницькій області, що не можна вважати мотивованою відмовою у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що вищевказані дії Головного управління Держземагентства уХмельницькій областіта Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не можна вважати добросовісними.

09.12.2015 громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із однотипними заявами, датованими 08.12.2015, про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.58-66).

21.12.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано дозволи на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області орієнтованим розміром 2,0 гадля ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_3 (наказ №22-7055-СГ) (т.1, а.с.67), ОСОБА_2 (наказ №22-7056-СГ) (т.1, а.с.68), ОСОБА_6 (наказ №22-7057-СГ) (т.1, а.с.69), ОСОБА_10 (наказ №22-7058-СГ) (т.1, а.с.70).

24.12.2015 аналогічні накази Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано щодо громадян ОСОБА_5 (наказ №22-7403-СГ) (т.1, а.с.71), ОСОБА_11 (наказ №22-7354-СГ) (т.1, а.с.72), ОСОБА_9 (наказ №22-7320-СГ) (т.1, а.с.73), ОСОБА_4 (наказ №22-7405-СГ) (т.1, а.с.74).

Наказом Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 22.02.2016 №22-3597-СГ Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області площею 2,0га (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006) і у порядку безоплатної приватизації надала таку ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_2 (т.1, а.с.75).

Наказами від 24.02.2016 №22-3811-СГ (т.1, а.с.77), №22-3785-СГ (т.1, а.с.78), №22-3790-СГ (т.1, а.с.79), №22-3868-СГ (т.1, а.с.80) Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проекти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації надало земельні ділянки площею по 2,0га за межами населених пунктів Баранівської сільської радиЯрмолинецького районуХмельницької областідля веденняособистого селянськогогосподарства увласність ОСОБА_11 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0011), ОСОБА_10 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009), ОСОБА_3 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007), ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008) відповідно.

Наказами від 30.03.2016 №22-7026-СГ (т.1, а.с.76), №22-7031-СГ(т.1, а.с.82)Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проєкти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації передало земельні ділянки площею 2,0га за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_9 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016), та ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013) відповідно, а наказом від 12.05.2016 №22-11556-СГ (т.1, а.с.83) затвердило проєкти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації передало дві земельні ділянки площею 0,3777га і 0,9872га за межами населених пунктів Баранівської сільської радиЯрмолинецького районуХмельницької областідля веденняособистого селянськогогосподарства у власність ОСОБА_4 (кадастрові номери 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015).

При цьому для ОСОБА_9 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016), ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013) та ОСОБА_4 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0015) відповідними наказами було змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок з для ведення підсобного сільського господарства на для ведення особистого селянського господарства.

Незважаючи на те, що в заяві Товариства вих. №12 від 25.08.2015 (т.1, а.с.56)у Головногоуправління Держземагентствау Хмельницькійобласті було документальне підтвердження наявності у Товариства спеціального дозволу на видобуток надр, наказами цього управління у грудні 2015року спершу надано дозвіл фізичним особам-відповідачам на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, а у лютому, березні та травні 2016року затверджено такі проєкти та надано відповідні земельні ділянки у власність. Такі дії Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області принципам справедливості, добросовісності та розумності не відповідають.

Вищевказаними діями Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, а також державною реєстрацією права приватної власності на земельні ділянки у межах родовища за фізичними особами створені перешкоди Товариству у реалізації прав та у виконанні обов`язків, що випливають зі спеціального дозволу на користування надрами у межах всього родовища.

Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2017 і від 20.12.2018 підтверджується, що після виділення Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області земельних ділянок 01.04.2016 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0008 за ОСОБА_6 (т.1, а.с.84, 92); 04.04.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0009 за ОСОБА_10 (т.1, а.с.86, 93); 05.04.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0006 за ОСОБА_2 (т.1, а.с.87, 90); 05.04.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0007 за ОСОБА_3 (т.1, а.с.89, 91); 19.04.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0013 за ОСОБА_5 (т.1, а.с.96, 100); 19.04.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0016 за ОСОБА_9 (т.1, а.с.85, 99).

Інформація про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015, виділені ОСОБА_4 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.05.2016 №22-11556-СГ, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня (т.1, а.с.95, 98).

На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2017 №81826067 (т.3, а.с.128) судом встановлено, що станом на вказану дату право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0011, яку було виділено ОСОБА_11 , згідно з договором купівлі-продажу від 25.02.2017 було зареєстровано за ОСОБА_13 , а згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №150439415 від 20.12.2018 земельна ділянка з вказаним кадастровим номером 17.04.2018 уже була зареєстрована за державою на підставі угоди про передачу права власності на земельну ділянку від 17.04.2018 (т.1, а.с.94).Тобто земельна ділянка, яка була виділена у власність ОСОБА_11 , повернута у державну власність.

Відповідно до ст.13Конституції України земля, її надра, які знаходяться в межах території України є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст.4 КУпН надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

В силу ст.16, 19КУпН користування надрами допускається виключно за наявності спеціального дозволу на таке користування.

Стаття23 КУпН допускає використання без спеціального дозволу чи гірничого відводу корисних копалин місцевого значення, проте глауконіт належить до корисних копалин загальнодержавного значення згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1370.

Як було встановлено вище, 02.11.2004 Державною службою геології та надр України надано Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами, термін дії якого 31.03.2015 був продовжений на двадцять років до 02.11.2034.

Згідно зі статтею1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняттям майна за статтею1 Першого протоколу до Конвенції у практиціЄвропейського судуз правлюдини (далі ЄСПЛ)охоплюється ліцензія, інший дозвіл, який породжує у його власника певні майнові права. Тому суд погоджується з доводами позивача, наведеними у позовній заяві про те, що у розумінні Конвенції належний Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами є майном, право на яке потребує захисту, зокрема і від перешкод у розпорядженні ним. Таке майно відповідно до чинного законодавства України породжує у Товариства правомірні очікування.

Згідно з ч.1 ст.24 КУпН користувачі надр мають право: 1)здійснюватина наданійїм ділянцінадр геологічневивчення,комплексну розробкуродовищ кориснихкопалин таінші роботизгідно зумовами спеціальногодозволу абоугоди пророзподіл продукції; 2)розпоряджатисявидобутими кориснимикопалинами,якщо іншене передбаченозаконодавством абоумовами спеціальногодозволу; 3)здійснюватина умовахспеціального дозволуконсервацію наданогов користуванняродовища кориснихкопалин абойого частини; 4)напершочергове продовженнястроку тимчасовогокористування надрами; 5)користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Відповідно до ч.2 вказаної статті користувачі надр зобовязані: 1)використовуватинадра відповіднодо цілей,для якихїх булонадано; 2)забезпечуватиповноту геологічноговивчення,раціональне,комплексне використаннята охоронунадр; 3)забезпечуватибезпеку людей,майна танавколишнього природногосередовища; 4)приводитиземельні ділянки,порушені прикористуванні надрами,в стан,придатний дляподальшого їхвикористання усуспільному виробництві; 4-1)надаватита оприлюднюватиінформацію прозагальнодержавні тамісцеві податкиі збори,інші платежі,а такожпро виробничу(господарську)діяльність,необхідну длязабезпечення прозоростіу видобувнихгалузях,відповідно допорядку,затвердженого КабінетомМіністрів України; 5)виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно з ч.3 ст.24 КУпН права та обовязки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Отже, з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а саме для видобування глауконіт-кварцових пісків, Товариство мало гарантовані державою майнові права щодо такого видобування у межах родовища, тобто правомірні очікування того, що буде реальна можливість забезпечити це видобування. Товариство мало такі очікування на отримання в оренду земельної ділянки відповідно до площі родовища, тобто могло розраховувати на отримання цієї ділянки, бо без користування нею спеціальний дозвіл на користування надрами як майно втрачає цінність. Натомість вищевказаними діями Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області право Товариства на використання спеціального дозволу було порушене. Воно було позбавлене права використовувати такий дозвіл у межах площі проекції гірничого відводу, оскільки більша частина родовища опинилася на земельних ділянках, переданих у власність фізичним особам-відповідачам, що є перешкодою у повноцінному використанні спеціального дозволу на використання надр у тих межах, які визначені цим дозволом.

У відзиві ОСОБА_6 (т.2, а.с.67-68)зазначено про непідтвердження позивачем факту накладання земельних ділянок, виділених фізичним особам-відповідачам, на територію поверхні родовища. Проте такі доводи спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, згідно з висновком експерта від 23.07.2020 №015/20 за результатами проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи по цивільній справі №689/25/19 (т.3,а.с.66-82) наявне накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 6825881200:03:018:0006, 6825881200:03:018:0007, 6825881200:03:018:0008, 6825881200:03:018:0009, 6825881200:03:018:0012, 6825881200:03:018:0013, 6825881200:03:018:0015, 6825881200:03:018:0016 на територію поверхні родовища, визначену у спеціальному дозволі на користування надрами від 02.11.2004 №3489 з загальною площею накладання 11,04га.

Вказані земельні ділянки були виділені Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно:

ОСОБА_2 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006),

ОСОБА_3 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007),

ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008),

ОСОБА_10 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009),

ОСОБА_4 (кадастрові номери 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015),

ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013),

ОСОБА_9 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016).

Згідно з висновком експерта від 23.07.2020 №015/20 за результатами проведення земельно-технічної експертизи по цивільній справі №689/25/19 площа накладання вищевказаних земельних ділянок становить:

6825881200:03:018:0006 площею накладання 1,8901га,

6825881200:03:018:0007 площею накладання 1,6834га,

6825881200:03:018:0008 площею накладання 0,0358га,

6825881200:03:018:0009 площею накладання 1,901га,

6825881200:03:018:0012 площею накладання 0,03407га,

6825881200:03:018:0013 площею накладання 1,6747га,

6825881200:03:018:0015 площею накладання 0,2604га,

6825881200:03:018:0016 площею накладання 1,912га.

Крім зазначеного висновку експерта наявність накладання зазначених земельних ділянок на територію поверхні родовища також підтверджують відомості з Публічної кадастрової карти України, копії даних якої є у матеріалах справи (т.2,а.с.165-176), у сукупності з кадастровими планами земельних ділянок з відповідних поземельних книг (т.2, а.с.223-238, 239-251, 252-264, 265-280, 281-296, 297-312, 313-328; т.3, а.с.20-29, 30-39), а також лист фізичної особи-підприємця, інженера-геодезиста, інженера-землевпорядника ОСОБА_14 від 07.05.2020 №027 з додатками, включно зі схемою розташування земельних ділянок на території Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (т.3, а.с.167-169, 180-181).

Оцінюючи вказане, суд приходить до висновку про підтвердження наведених позивачем обставин щодо фактичного накладання на територію поверхні родовища земельних ділянок, виділених ОСОБА_2 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006), ОСОБА_3 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007), ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008), ОСОБА_10 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009), ОСОБА_4 (кадастрові номери 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015), ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013), ОСОБА_9 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016), а також про відсутність такого накладення земельної ділянки, виділеної ОСОБА_11 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0011), яку до подання позову, як встановлено вище, було повернуто у державну власність. Ті ж земельні ділянки, які накладаються на поверхню родовища, фізичні особи-відповідачі після того, як дізналися про наявність у Товариства спеціального дозволу на користування надрами та про накладення їхніх земельних ділянок на поверхню родовища, державі не повернули. Така поведінка не може розцінюватися як добросовісна ні по відношенню до Товариства, уповноваженого державою на користування надрами цього родовища раніше, ніж відповідні ділянки безоплатно отримали фізичні особи-відповідачі, ні по відношенню до держави, яка від імені Українського народу здійснює права власності на надра.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-33155-СГ від 14.12.2016 (т.1,а.с.101) Товариству надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди зі зміною цільового призначення за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області розміром 2,5га.

Той факт, що 10.05.2018 відповідно до розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 27.02.2018 №251/2018-р Товариство уклало договір оренди землі, за яким отримало в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0117, площею 1,6300га на території Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на термін до 02.11.2034 (п.1, 2, 6 договору) і зареєструвало відповідне право (т.1, а.с.102-107), не спростовує доводів позовної заяви про порушення майнових прав та інтересів Товариства, що випливають зі спеціального дозволу на користування надрами. Оформлення права оренди зазначеної земельної ділянки не означає, що позивач може бути позбавлений права на видобуток надр на родовищі у межах, визначених спеціальним дозволом на користування надрами. Тому суд відхиляє доводи відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , наведені у відзивах на позов (т.1, а.с.225-241), про відсутність порушення права Товариства у зв`язку з оформленням права оренди на іншу земельну ділянку.

Згідно з ч.2 ст.116 ЗКУкраїни набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Підпунктом в ч.3 ст.116 ЗКУкраїни встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.118 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом ч.9 ст.118 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивноговисновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ст.4 КУпН дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області мало підстави відмовити фізичним особам-відповідачам у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою через невідповідність місця розташування земельних ділянок, які ці особи хотіли безоплатно приватизувати, вимогам ст.4 КУпН, яка забороняє вчиняти дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра. Зазначеного Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при прийнятті оскаржуваних наказів не врахувало.

Маючи відповідно до наявного спеціального дозволу на користування надрами надане державою майнове право на видобуток корисної копалини загальнодержавного значення, Товариство має правомірні очікування для повноцінного використання цього спеціального дозволу в межах площі родовища. Воно могло розраховувати на те, що держава в особі Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не буде створювати перешкод у користуванні наданим уповноваженим на те органом державної влади спеціальним дозволом на користування надрами, тобто у реалізації Товариством прав, що з цього дозволу випливають. Тому, суд вважає необґрунтованими доводи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про те, що у нього були відсутні законні підстави для відмови фізичним особам-відповідачам у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою з метою подальшої передачі їх у власність.

У п.78-79 постанови від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Товариство першим звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведенняземельної ділянки площею 14га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с.Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі, тому що мало спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту в межах родовища, розташованого на тій земельній ділянці, про надання якої в оренду Товариство просило. Натомість Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надало дозволи на виготовлення проектів землеустрою фізичним особам-відповідачам, які значно пізніше звернулися до нього із заявами про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Відомості про джерела інформації фізичних осіб-відповідачів про те, що земельні ділянки за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області є вільними, у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що на час видання 21.12.2015 і 24.12.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказів про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою фізичним особам-відповідачам, які подали відповідні заяви лише 09.12.2015, цьому управлінню було достеменно відомо про наявність у позивача спеціального дозволу на користування надрами, який був долучений до заяви Товариства вих. №12 від 25.08.2015, повторно поданої до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі. Отже, у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області була наявною інформація про те, що майнові права щодо діяльності на родовищі належать саме Товариству, яке має як права, так і обов`язки, що випливають із вказаного спеціального дозволу. Тому дії цього відповідача з розпорядження земельними ділянками з родовищем, а саме з їх безоплатної передачі у власність фізичних осіб-відповідачів для ведення ними особистого селянського господарства є нерозумними, несправедливими і недійсними як такі, що порушують право власності народу на надра, оскільки унеможливлюють їхній видобуток Товариством, що є уповноваженим суб`єктом, який має спеціальний дозвіл на користування надрами.

Мотиви та висновки суду

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку про порушення майнових прав та інтересів Товариства, якому створені перешкоди у використанні вказаного дозволу для видобутку надр на території родовища. Внаслідок передання у приватну власність фізичних осіб-відповідачів, окрім ОСОБА_11 , земельних ділянок з родовищем загальнодержавного значення для ведення особистого селянського господарства, користування позивачем спеціальним дозволом на користування надрами у визначених ним межах в законний спосіб є неможливим. Суд також бере до уваги, що Товариство вживало заходи, спрямовані на уможливлення видобутку корисної копалини загальнодержавного значення у межах родовища (т.1,а.с.130-139) й ініціювало кримінальне провадження №12016240000000059 щодо неправомірного вибуття земельної ділянки з родовищем у приватну власність (т.1, а.с.115-124, 127-129).

Згідно зі ст.391 ЦКУкраїни власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до Закону України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030року глауконіт є не лише важливим адсорбентом, але й має важливе значення для рекультивації забруднених радіонуклідами ґрунтів. Вказаним Законом передбачено, зокрема, підготовлення до промислового освоєння родовищ глауконіту у Хмельницькій області, підрахунок запасів і ресурсів руди.

ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами з обмеження права власності та переслідуваною метою, якої держава намагається досягти шляхом позбавлення особи її власності. При вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції слід дотримуватися справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. У цій справі інтереси суспільства у контролі за використанням надр і у видобутку корисної копалини, яка згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 12.12.1994№827у редакціїпостанови КабінетуМіністрів Українивід 28.12.2011№1370,має загальнодержавне значення, та майнові права Товариства на видобуток цієї копалини відповідно до виданого державою спеціального дозволу на користування надрами переважають над інтересами фізичних осіб-відповідачів у безоплатному набутті у приватну власність саме земельних ділянок з родовищем для ведення на них особистого селянського господарства.

Судом було встановлено, що виготовлені фізичними особами-відповідачами проєкти землеустрою затверджені відповідними наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Отже, оскаржувані накази цього управління про надання цим особам дозволів на виготовлення проєктів землеустрою вичерпали свою дію, а тому їхнє скасування не призведе до поновлення майнових прав та інтересів Товариства.

Крім того, як слідує зі змісту п.67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Отже, виготовлення фізичними особами-відповідачами проектів землеустрою відбувалося в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.12.2015 №22-7055-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_15 , від 21.12.2015 №22-7056-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_16 , від 21.12.2015 №22-7057-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_17 , від 21.12.2015 №22-7058-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_18 , від 24.12.2015 №22-7403-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_19 , від 24.12.2015 №22-7320-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_20 , від 24.12.2015 №22-7405-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_21 є неефективним способом захисту прав та інтересів власника спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Задоволення цієї вимоги не усуває стан юридичної невизначеності, в якому перебуває Товариство. Тому у її задоволенні слід відмовити.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.84, 85, 86, 87, 89, 90, 91, 92, 93, 96, 99, 100), оскаржувані накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою і надання земельних ділянок у власність стали підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_11 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0011, яка не накладається на поверхню родовища та була добровільно повернута у державну власність), ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008), ОСОБА_10 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009), ОСОБА_2 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006), ОСОБА_3 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007), ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013), ОСОБА_9 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016), тоді як право власності на земельні ділянки, виділені ОСОБА_4 (6825881200:03:018:0012, 6825881200:03:018:0015), що також накладаються на територію поверхні родовища, зареєстроване не було (т.1, а.с.95, 98).

Отже, з метою ефективного поновлення прав Товариства підлягає задоволенню вимога про визнання незаконним і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.02.2016 №22-3597-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_16 , від 24.02.2016 №22-3790-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_15 , від 24.02.2016 №22-3785-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_18 , від 24.02.2016 №22-3868-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_17 , від 30.03.2016 №22-7026-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_20 , від 30.03.2016 №22-7031-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_19 , від 12.05.2016 №22-11556-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_21 як документів, на підставі яких була чи може бути здійснена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.

У задоволенні вимог про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.12.2015№22-7354-СГПро наданнядозволу нарозроблення документаціїіз землеустрою ОСОБА_22 і від24.02.2016№22-3811-СГПро затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність ОСОБА_22 слід відмовити, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6825881200:03:018:0011 відповідно до висновку експертавід 27.07.2020№015/20за результатамипроведення земельно-технічноїекспертизи поцивільній справі№689/25/19не накладається на поверхню родовища та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була повернута у власність держави.

Що стосується вимог позивача про скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності, а також про припинення права власності на земельні ділянки, виділені фізичним особам-відповідачам, які таке право зареєстрували, то суд виходить з наступного.

У ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка діяла на час звернення з позовом до суду у цій справі та була чинною до 16.01.2020, унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп.а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, який набрав чинності з 16.01.2020, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено в новій редакції. Відповідно до п.1-3 ч.3 ст.26 цього Закону у редакції, чинній з 16.01.2020, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп.а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп.а п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми в чинній редакції на відміну від положень ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в попередній редакції, що передбачала такий спосіб судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту є: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав. Ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Таким чином, з 16.01.2020 закон не передбачає такого способу захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах №906/516/19, №905/633/19, №922/2589/19, від 30.06.2020 у справі №922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 03.02.2021 у справі №278/3367/19-ц, від 02.06.2021 у справі №520/5566/19.

За таких обставин, з метою ефективного захисту порушеного права позивача підлягає задоволенню вимога про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29104474 від 05.04.2016, індексний номер 29102482 від 05.04.2016, індексний номер 29067224 від 01.04.2016, індексний номер 29085108 від 04.04.2016, індексний номер 29391726 від 23.04.2016, індексний номер 29391713 від 23.04.2016, а у задоволенні вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності фізичних осіб-відповідачів №14023752, 14021995, 13987959, 14006437, 14297436, 14297420 слід відмовити, оскільки цей спосіб захисту у практичному аспекті не може забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушених прав та інтересів, що випливають зі спеціального дозволу на користування надрами.

Оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , і ОСОБА_9 зареєстрували право власності на земельні ділянки у межах родовища, чим вчиняються перешкоди у здійсненні Товариством майнових прав та інтересів, які випливають зі спеціального дозволу на користування надрами, суд з огляду на викладені вище висновки згідно з абз.3 ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вважає підставною для задоволення вимогу про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0006, ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0007, ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0008, ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0009, ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0013, ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0016.

Щодо заяви ОСОБА_6 про застосування позовної давності (т.3, а.с.164), а також його доводів і доводів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про пропуск Товариством позовної давності, викладених у відзивах на позов (т.1, а.с.225-241, т.2, а.с.67-68), суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.256 ЦКУкраїни позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті257 ЦКУкраїни загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною1 ст.261 ЦКУкраїни встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме така правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (пункт51) та ін.

Отже, питання про застосування позовної давності слід вирішити тільки щодо тих позовних вимог, які суд визнав такими, що підлягають задоволенню. Вище суд дійшов висновку про підставність вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність ОСОБА_2 (від 22.02.2016), ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (від 24.02.2016), ОСОБА_9 , ОСОБА_5 (від 30.03.2016), а також ОСОБА_4 (від 12.05.2016), про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29104474 від 05.04.2016, індексний номер 29102482 від 05.04.2016, індексний номер 29067224 від 01.04.2016, індексний номер 29085108 від 04.04.2016, індексний номер 29391726 від 23.04.2016, індексний номер 29391713 від 23.04.2016, а також про припинення права власності вказаних осіб, зареєстрованого відповідно до зазначених рішень державних реєстраторів.

Позовна заява надійшла до суду поштою 09.01.2019, тобто у межах трьохрічного строку, передбаченого для оскарження зазначених наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області і рішень про державну реєстрацію речових прав і їх обтяжень. Тому позовна давність позивачем не пропущена, а доводи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про протилежне є необґрунтованими. З цих підстав у задоволенні заяви ОСОБА_6 про застосування позовної давності слід відмовити. Крім того, власник майна може подати позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні цим майном упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (п.96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

Щодо вимог до співвідповідачів державного реєстратора Ярмолинецької РДА ТкачукО.І. та державного реєстраторареєстраційної службиХмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В., суд виходить з такого.

У зв`язку з реформуванням територіальних органів Міністерства юстиції України ухвалою суду від 11.10.2019 замінено цього співвідповідача на Ярмолинецьку РДА (т.2, а.с.133).

Згідно з ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч.2 ст.48 ЦПКУкраїни позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме така правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт36), від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц (пункт72) та ін.

З урахуванням наведеного суд вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини підтверджують, що позивач має спір з Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та фізичними особами-відповідачами, а не з державними реєстраторами. Саме фізичних осіб-відповідачів стосується вимога про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тому державний реєстратор Ярмолинецької районної державної адміністрації ТкачукО.І. та Ярмолинецька РДА є неналежними відповідачами, а оскільки позивач заявив позовні вимоги, спрямовані на скасування державної реєстрації речових прав, як до належних, так і до неналежних співвідповідачів, у задоволенні позову до вказаних неналежних співвідповідачів слід відмовити.

Зважаючи на часткове задоволення позову, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Розподіл судових витрат

При зверненні до суду 20.12.2018 Товариство сплатило судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру в сумі 7048,00 грн. (1762 грн. х 4).

В подальшому, 27.10.2020, змінивши предмет позову та збільшивши позовні вимоги Товариство сплатило судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як за рішенням суду позов задоволено частково, зокрема позивачу відмовлено у задоволенні двох позовних вимог, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5626,00 грн. (1762+1762+2102).

Оскільки судовий спір виник з причин, пов`язаних з діями відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також з урахуванням того, що співвідповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 звільнені від сплати судового збору як учасники бойових дій, то судовий збір по справі підлягає стягненню саме з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

На підставі ст. 4, 16, 19, 23, 24 Кодексу України про надра, ст. 116, 118, 122, 123 Земельного кодексу України, керуючись ст.258-259, 263-265ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області:

-від 22.02.2016 №22-3597-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_16 ;

-від 24.02.2016 №22-3790-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_15 ;

-від 24.02.2016 №22-3785-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_18 ;

-від 24.02.2016 №22-3868-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_17 ;

-від 30.03.2016 №22-7026-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_20 ;

-від 30.03.2016 №22-7031-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_19 ;

-від 12.05.2016 №22-11556-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_21 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

-індексний номер 29104474 від 05.04.2016 державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської Марини Василівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006);

-індексний номер 29102482 від 05.04.2016 державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської Марини Василівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007);

-індексний номер 29067224 від 01.04.2016 державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської Марини Василівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008);

-індексний номер 29085108 від 04.04.2016 державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської Марини Василівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_10 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009);

-індексний номер 29391726 від 23.04.2016 державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук Олени Ігорівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013);

-індексний номер 29391713 від 23.04.2016 державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук Олени Ігорівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_9 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016).

Припинити право власності:

- ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0006;

- ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0007;

- ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0008;

- ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0009;

- ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0013;

- ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користьТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство Екоресурс судовий збір в сумі 5626 (п`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2022 року.

Суддя М.М.Баськов

СудЯрмолинецький районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення31.10.2022
Оприлюднено14.11.2022
Номер документу107238479
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —689/25/19

Постанова від 30.08.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 15.08.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 15.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 01.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 20.04.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні