Ухвала

від 07.11.2022 по справі 160/14668/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2022 рокуСправа №160/14668/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю по справі № 160/14668/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14668/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року у справі № 160/14668/21 до теперішнього часу не виконано, боржник не вчиняє жодних дій щодо його виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року прийнято та призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/14668/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова 5.

07.11.2022 року представником Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області подано до суду пояснення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За викладених обставин, враховуючи приписи статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву позивача розглянуто за наявними в справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд виходить з наступного.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року по справі № 160/14668/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 28.07.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га та надання її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, адреса: Покровська селищна рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер 1224255100:01:005:0520; зобов`язано Покровську селищну раду Покровського району Дніпропетровської області на засіданні чергової сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га та надання її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, адреса: Покровська селищна рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер 1224255100:01:005:0520, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду; в задоволенні іншої частини вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 454 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 року по справі № 160/14668/21 набрало законної сили 24.12.2021 року.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі № 160/14668/21.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2022 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/14668/21 виданого 24.03.2022 року.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 та 3 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу, однак такий захід судового контролю підлягає застосуванню у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом, відповідно до наданих відповідачем доказів встановлено, що виконавче провадження відкрите, не закінчене та триває, отже державним виконавцем здійснюються дії в рамках повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження», щодо виконання рішення суду.

Відтак, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. При цьому, судовий контроль застосовується, якщо існують обставини, що свідчать про не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду та про вжиття позивачем всіх можливих засобів для забезпечення виконання такого рішення і такі засоби не дали результату, а рішення суду залишилось не виконаним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 23.11.2021 року в адміністративній справі № 160/14668/21.

Окремо суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю по справі № 160/14668/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська