Рішення

від 25.10.2022 по справі 640/10338/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року м. Київ № 640/10338/20

Окружний адміністративний суд м. Києва в складі судді Смолія І.В., за участю секретаря судового засідання Стрикун Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом ФОП ОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у м.Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги,за участю представників сторін:

від позивача: Мельнікова І.Г.

від відповідача: Гайдай В.М.

встановив:

ФОП ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно проведено перевірку без належних правових підстав, висновки акту перевірки ґрунтуються та є наслідком незаконного рішення податкового органу, довільного трактування норм законодавства, зроблені поза межами повноважень, визначених нормами ПК України для органів податкової служби.

Відповідачем надано відзив на заявлений позов, в якому викладено свою правову позицію та надано докази на підтвердження її. В зв`язку з чим, відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову, як не обґрунтованому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, які випробовувались судом, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази наявні та надані сторонами, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України (надалі також - ПКУ) визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст.79 ПКУ передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПКУ визначено підстави для здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Кодексу, повідомлення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.01.2020 № 3477/ФОП/26-15-42-03-27 та копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві №661 від 23.01.2020 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 27.01.2020 (тренінг відправлення 0101130083871) на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 .

Поштове відправлення не було вручене та повернулось на адресу відповідача з відміткою поштового відділення - «за закінченням встановлено суду», про що зазначено в довідці відділення поштового зв`язку.

Статтею 42 ПКУ визначено, зокрема , 42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, відповідач вчинив всі дії передбачені законодавством, щодо направлення 24.01.2020 № 3477/ФСШ/26-15-42-03-27 та копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві №661 від 23.01.2020 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , виконані з дотриманням норм податкового законодавства.

Звертаємо увагу суду, що нормами податкового законодавства не встановлено із якою відміткою має бути повернено рекомендоване повідомлення про відправлення поштового відправлення або саме поштове відправлення. Також не встановлено період протягом якого та / або за скільки днів контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Виконання умов ст. 79 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв`язку з неналежним повідомленням його про проведення такої перевірки спростовується наявними у матеріалах справи доказами, відтак вимога позивача є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного Суду у складі суддів касаційного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі №823/1606/17 (№К/9901/46472/18), де зазначено: «Відповідно до ст. 42 ПКУ Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою, адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання нього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з ним негативних для такого платника наслідків.»

Позивач відповідно до відомостей, що містяться в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок» з 01.01.2017 по 31.12.2018 перебував на загальній системі оподаткування. За вказаний період податкові декларації про майновий стан і доходи до контролюючого органу не подані.

За результатами перевірки позивача ,встановлено, що останній в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 перебував на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 ПКУ.

Згідно п. 177.5 ст. 177 ПКУ, фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно пп. 177.5.2. пункту 177.5. ст.177 ПКУ, фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Відповідно пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Перевіркою встановлено порушення пп. 177.5.2. п. 177.5. ст.177, пп. 49.18.2, пп. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49 Кодексу, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за перший квартал 2017 року, 2017 рік, 2018 рік.

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Кодексу, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 затверджено Порядок «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі - Порядок №481).

Відповідно до п.1 Порядок №481 фізичні особи-підприємці, зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Дані Книги використовуються фізичною особою-підприємцем для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний податковий період (рік) (п.9 Порядок №481).

У зв`язку із ненаданням на перевірку Книги обліку доходів і витрат, чим порушено п. 177.10 ст.177 Кодексу, неможливо встановити додержання ФОП ОСОБА_1 порядку ведення книги обліку доходів і витрат.

В ході проведення перевірки для з`ясування питання дотримання позивачем вимог законодавства щодо декларування доходів, передбачених ст. 177 ПКУ, відповідачем досліджено та опрацьовано відомості з бази даних ДРФО (ф. 1 ДФ).

Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, позивачем виплачено дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі): за 2017 рік у розмірі 1147205,56 грн., за 2018 рік у розмірі 1260492 грн.

Для підтвердження інформації щодо відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України, було направлено запити контрагентам з метою отримання копій первинних, бухгалтерських та інших документів щодо фінансово - господарських відносин із позивачем за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р.

Листом від 26.11.2019 № 2610/19 (вх. № 42947/10 від 26.11.2019) ГО «Екологічне майбутнє» (ЄДРПОУ 39276751) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 та надано копії договорів, актів виконаних робіт, платіжних доручень.

ГО «Зелена свідомість та партнерства» (код ЄДРПОУ 39719315) на запит контролюючого органу надано відповідь (вх. № 41748/10 від 22.11.2019), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 за інформаційно- консультаційні послуги, надані копії платіжних доручень.

Листом від 18.11.2019 № 314 (вх. № 39446/10 від 19.11.2019) ГО «Екологічна рівновага» (код ЄДРПОУ 39263344) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надані копії платіжних доручень.

На запит контролюючого органу ГО «Екосвіт» надано відповідь (вх. 40392/10 від 20.11.2019), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 надані копії платіжних доручень.

Листом від 27.11.2019 № 27/11-19 (вх. № 44946/10 від 28.11.2019) ГО «Сталий розвиток-гармонія суспільства» (код ЄДРПОУ 38806108) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надані копії платіжних доручень.

На запити контролюючого органу ГО «Екологічні технології» надані відповіді (вх. № 40399/10 від 20.11.2019 та № 132254/10 від 29.11.2018 ), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 надані копії платіжних доручень.

Листом від 20.11.2019 № 11/19 (вх. № 41248/10 від 21.11.2019) ГО «Хвиля» (код ЄДРПОУ 37823714) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надані копії платіжних доручень.

На запит контролюючого органу ГО «Центр сталого розвитку громад» надано відповідь (вх. 40300/10 від 20.11.2019), де підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 надані копії платіжних доручень.

ТОВ «Ежіс Україна» на запит контролюючого органу надано відповідь (вх. 43663/10 від 27.11.2019), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копію договору, акт виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надано копію платіжного доручення.

Отже, за надані послуги у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018, загальний оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 складає 2423997,56 грн.

ФОП ОСОБА_1 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 та 2018 роки до ДПІ у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві не подав, а отже, не визначив суму загального оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 2423997,56 грн.

За результатами перевірки встановлено заниження загального оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 2423997,56 грн., в т.ч. по періодах: за 2017-1147205,56 грн., за 2018 - 1276792 грн.

Позивачем не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 та 2018 роки до контролюючого органу та не визначив загальну суму понесених витрат від здійснення підприємницької діяльності за вказаний період.

Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки №3477/ФОП/26-15-42-03-27 від 24.01.2020, яке направлено засобами поштового зв`язку 27.01.2020 на адресу позивача, запропоновано забезпечити надання всіх необхідних документів, що пов`язані з проведенням перевірки.

Однак, позивачем, до перевірки документи не надано, тому за результатами перевірки, витрати за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 складають 0 грн.

Відповідно до п. 44.6. ст.44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п. 44.3 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов`язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов`язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 у справі К/800/39979/13, від 26.11.2014 у справі К/800/53455/14, від 02.04.2015 у справі К/9991/20461/11, від 21.01.2015 у справі К/9991/71302/12, від 25.02.2015 у справі К/800/21330/13, від 25.02.2015 у справі К/9991/51978/12.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2020 справа № 2а-9423/12/2670, зазначив: «Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. За положеннями пункту 44.fi статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники. Відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення... ».

Водночас Верховний Суд зазначає, що про обґрунтованість та правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо, наявності підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документи. Що підтверджують показники, відображенні таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності. (Постанова ВС від 09.10.2019 справа № 808/9397/13-а).

Аналогічну позицію контролюючого органу підтримано в постанові Верховного Суду від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За наслідками перевірки, у результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пп. 2.1.2 та пп 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 даного акта перевірки, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу позивача, що є порушенням ст. 177.2. АКУ на загальну суму 2423997,56 грн.

Згідно п. 177.2 ст. 177 ПКУ - об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.1 ст.177 ПКУ, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПКУ, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

За наслідками перевірки встановлено, що чистий оподатковуваний дохід у 2017 становить 1147205,56 грн. Ставка податку становить 18% згідно ст. 167.1 ПКУ. Податок складає: 1147205,56* 18% = 206497,00 грн. Таким чином, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2017р. складає 206497,00 грн. Визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 206497,00 грн. за 2017 рік.

За наслідками перевірки встановлено, що чистий оподатковуваний дохід у 2018р. становить 1276792 грн. Ставка податку становить 18% згідно ст. 167.1. Кодексу. Податок складає: 1276792* 18% = 229822,56 грн. Таким чином, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2018р. складає 229822,56 грн. Визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 229822,56 грн. за 2018 рік.

Дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення та сплати військового збору фізичних осіб від здійснення господарської діяльності

З 01.01.2015 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ викладено у новій редакції, яка встановлює, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 Кодексу, та об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

За результатами перевірки порядку нарахування та сплати військового збору встановлено заниження суми військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у результаті порушень, які зазначені в п. 2.1 даного акту перевірки.

За результатами перевірки встановлено порушення п.16 1 підр. 10 розд. XX Кодексу, а саме позивачем не нараховано та не сплачено військового збору у загальному розмірі 36359,96 грн. Чистий оподатковуваний дохід за 2017 рік за результатами перевірки складає 1147205,56 грн. Військовий збір складає: 1147205,56 грн. *1,5% = 17208,08 грн. Таким чином, за 2017 рік підлягає сплаті військовий збір у розмірі 17208,08 грн. Позивачу визначено до сплати військовий збір у розмірі 17208,08 грн. за 2017 рік.

Чистий оподатковуваний дохід за 2018 рік за результатами перевірки складає 1276792 грн. Військовий збір складає: 1276792 грн. *1,5% = 19151,88 грн. Таким чином, за 2018 рік підлягає сплаті військовий збір у розмірі 19151,88 грн. Позивачу визначено до сплати військовий збір у розмірі 19151,88 грн. за 2018 рік.

На обліку в Управлінні Пенсійного фонду України позивач зареєстрований від 03.09.2001 № 11-4734, категорія страхувальника 244.

Згідно ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

За наслідками перевірки встановлені порушення п.2 п.п. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI), а саме неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки.

Також встановлено, що за результатами перевірки, у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018 перебував на загальній системі оподаткування.

Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 7 Закону № 2464-VI, базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює з 01.01.2016 - двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2018 - п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

За результатами перевірки, сума чистого оподатковуваного доходу позивача складає: за 2017 рік - 1147205,56 грн., за 2018 рік-1276792 грн.

Сума доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування, за результатами перевірки, складає: за2017 рік - 498750 грн., -за 2018 рік - 670140 грн.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, встановлено порушення ст. 7 Закону N 2464-VI, а саме не визначено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок:

за 2017 рік у розмірі 498750 грн., за 2018 рік у розмірі 670140 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується дохід та підлягає сплаті.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює за період з 01.10.2011 по 31.12.2015 сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2016 - двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2018р. - п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464-VI бази нарахування єдиного внеску.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22 % встановлені порушення абзацу 3, частини 8, ст. 9 Закону № 2464-VI, а саме не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску у загальному розмірі 238879,08 грн.

Відображено нарахування єдиного внеску за 2017 рік в розмірі мінімального страхового внеску за місяць, як особі яка перебувала на загальній системі оподаткування у сумі 8448,00 грн., за 2018 рік в розмірі мінімального страхового внеску за місяць у сумі 9828,72 грн. в ІКП по коду платежу (71040000) «Для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність».

Отже, у зв`язку із встановленими порушеннями за результатами перевірки, позивачу нараховано до сплати єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 238879,08 грн.

Згідно наявної інформації, позивач у 2016 році перебував на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, позивачем виплачено дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальному розмірі 1388889,87 грн.

Для підтвердження даної інформації та з метою встановлення дотримання платником вимог п. 183.4 ст. 183, п. 181.1 ст. 181 ПКУ, було направлено запити контрагентам для отримання копій первинних, бухгалтерських та інших документів щодо фінансово - господарських відносин із позивачем за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Листом від 26.11.2019 № 2610/19 (вх. № 42947/10 від 26.11.2019) ГО «Екологічне майбутнє» (ЄДРПОУ 39276751) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 та надано копії договорів, актів виконаних робіт, платіжних доручень за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 103178 грн.

ГО «Зелена свідомість та партнерства» (код ЄДРПОУ 39719315) на запит контролюючого органу надано відповідь (вх. № 41748/10 від 22.11.2019), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на користь ФОП ОСОБА_1 , надано копію платіжного доручення на суму 14878,71 грн.

На запит контролюючого органу ГО «Екосвіт» надано відповідь (вх. 40392/10 від 20.11.2019), де підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 надано копію платіжного доручення на суму 72800 грн.

ГО «Екологічна взаємодія» (код ЄДРПОУ 37161254) на запит контролюючого органу надано відповідь (вх. № 40383/10 від 20.11.2019), підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на користь ФОП ОСОБА_1 , надано копію платіжних доручень на загальну суму 87500 грн.

Листом від 27.11.2019 № 27/11-19 (вх. № 44946/10 від 28.11.2019) ГО «Сталий розвиток-гармонія суспільства» (код ЄДРПОУ 38806108) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надані копії платіжних доручень на загальну суму 565269 грн.

Листом від 20.11.2019 № 11/19 (вх. № 41248/10 від 21.11.2019) ГО «Хвиля» (код ЄДРПОУ 37823714) підтверджено взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Надано копії договорів, актів виконаних робіт. На підтвердження виплати грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_1 , надані копії платіжних доручень на загальну суму 480133 грн.

Отже, виходячи із вищевикладеного, встановлено, що протягом 2016 року, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, позивачем отримано дохід понад 1000000,00 грн., та відповідно до п. 183.4 ст. 183, п. 181.1 ст.181 ПКУ, платник підлягає обов`язковій реєстрації платником податку на додану вартість з 01.01.2017 року.

За результатами перевірки, дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 складає: за 2017 рік (загальна система оподаткування) - 1147205,56 грн. (отриманий у лютому, березні, травні, червні, липні, вересні, листопаді, грудні);

за 2018 рік (загальна система оподаткування) - 1276792грн. (отриманий у лютому- грудні).

Згідно із п. 183.4 ст. 183 Кодексу, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 181.1 ст.181 Кодексу, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1 000 000 грн., (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу.

У періоді з 11.01.2017 по 31.12.2018, відповідно до п.183.4 ст.183, п.181.1 ст.181 ПКУ, позивач не був платником ПДВ, а за наслідками перевірки було встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Станом на 12.02.2020 позивач платником податку на додану вартість не зареєстрований.

Відповідно до наявної інформації, дохід від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), а саме дохід, отриманий на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 1388889,87 грн.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, з 01.01.2017 позивач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість у зв`язку із перевищенням загальної суми операцій з постачання товарів/послуг.

Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені ст. 183 ПКУ.

Згідно п. 183.2 ст.183 ПКУ, у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку, реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Однак, реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до податкового органу, позивач не подав та платником податку на додану вартість не зареєструвався.

Відповідно до п. 183.10. ст.183 ПКУ, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та у порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

В порушення ст. 187 ПКУ, позивачем не визначено зобов`язання по податку на додану вартість. За результатами перевірки, база оподаткування податком на додану вартість визначено з 11.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 2423997,56 грн.

Згідно абз. б) п. 185.1. ст. 185 ПКУ, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно ст.188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно п. 194.1 .ст. 194 та з урахуванням п.10 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. За податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Тобто, в порушення ст.187 ПКУ позивач з 11.01.2017 по 31.12.2018 здійснював господарську діяльність без додаткового нарахування податку на додану вартість, податок на додану вартість не нараховувався та до бюджету не перераховувався.

Отже, враховуючи вищевикладене, занижено податкові зобов`язання з ПДВ за період січень 2017 - грудень 2018 року на суму 484800 грн.

Відповідно до п. 183.10. ст.183 Кодексу, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно п.201.8. ст.201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В порушення зазначено, позивачем заяву про реєстрацію платником ПДВ у зазначені строки не надав та не зареєструвався платником податку на додану вартість з 01.01.2017.

Отже, за наслідками перевірки податковий кредит з січня 2017 по грудень 2018 становить 0,0 грн.

В порушення п. 181.1 ст.181, п.183.2, п. 183.4 ст.183, ст.187, п.201.8. ст.201 ПКУ позивачем не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 484800 грн.

Відповідно до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2022 №640/29635/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві №1104/26-56-13-02 від 30.12.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , залишено без розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги, відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій