Постанова

від 09.11.2022 по справі 640/4844/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/4844/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні інвестиції» до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні інвестиції» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 13.01.2022 №39 та затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури від 13.01.2022 №39 про відмову позивачу щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 на об`єкт будівництва «Будівництво торговельно-побутового комплексу на Броварському проспекті біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі міста Києва»;

зобов`язати видати позивачу містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 на об`єкт будівництва «Будівництво торговельно-побутового комплексу на Броварському проспекті біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі міста Києва за намірами, зазначеними у заяві від 28.12.2021, а саме: абсолютна відмітка поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот, м. 103.5; абсолютна відмітка найвищої точки запланованого об`єкта будівництва в балтійській системі висот, м. 173.55; абсолютна відмітка найвищої точки крана (БСВ) 190.55;

зобов`язати відповідача протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили надати суду звіт про його виконання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 13 січня 2022 року №39 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень;

зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні інвестиції» містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 на об`єкт будівництва «Будівництво торговельно-побутового комплексу на Броварському проспекті біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва» за намірами, зазначеними у заяві від 28 грудня 2021 року;

в іншій частині адміністративного позову відмовлено;

стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні інвестиції» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 3 721,50 грн. (три тисячі сімсот двадцять одна гривня п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

встановлено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної для подання звіту про виконання рішення;

попереджено Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач звертає увагу, що з Довідки (Витягу) з містобудівного кадастру вбачається, що земельна ділянка з кадастровими номерами: 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 знаходиться на території зелених насаджень та частково території вулиць і доріг. Із наданої суду довідки вбачається, що вона датована 22.02.2022, зареєстрована за номером 00340372. Довідка підписана головним спеціалістом відділу містобудівного моніторингу та реєстрації проектної документації на будівництво служби містобудівного кадастру та начальником відділу введення та реєстрації кадастрової інформації служби містобудівного кадастру (належним чином завірені копії наказів надавалась суду).

Таким чином, судом належним чином не досліджений даний доказ, якому надана помилкова оцінка, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

Також, відповідач вказує, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування та частково до території вулиць і доріг, тоді як позивач просив відповідача надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва - будівництво торговельно - побутового комплексу.

Також, відповідач просить здійснювати розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції за його явки.

30.09.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні такої та залишити спірне рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач вважає, що судом першої інстанції правомірно зазначено, що відмова відповідача не мотивована та не містить обґрунтування невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: у листі відповідача від 13.01.2022 №39 не вказано, яка невідповідність має місце, яким вимогам та якої саме містобудівної документації не відповідають наміри забудови.

Позивач погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів приналежність земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 до території зелених насаджень загального користування та частково до території вулиць і доріг.

12.10.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення від відповідача, в яких він вказує, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що в тексті рішення Київради від 10.07.2003 №638/798 (п. 59 включно з усіма підпунктами), відсутні будь-які посилання щодо внесення відповідної зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року стосовно зміни функціонального призначення території, яка передається відповідно до цього рішення. Отже, вказане рішення Київради в існуючій редакції не являється підставою для внесення змін до чинного Генерального плану міста Києва.

Відповідач наголошує, що в чинному Генеральному плані м. Києва та проекті планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804 спірні земельні ділянки за своїм функціональним призначенням відносяться до територій зелених насаджень загального користування (існуючі та частково до територій вулиць і доріг. Зазначене підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з містобудівного кадастру м. Києва від 22.02.2022, на звороті якого, всупереч твердженням суду першої інстанції, дата складання зазначена.

Щодо твердження, що вказаний витяг підписано «невстаноелеиою особою» відповідач зазначає, що а звороті згаданого вище Витягу зазначено посаду, прізвище та ініціали, а також підпис відповідної посадової особи Департаменту, що видала вказаний витяг - начальник відділу Смілка В.А. Вказаний витяг сформовано головним спеціалістом Ставіновою М.С. Накази про призначення вказаних посадових осіб додавались до апеляційної скарги від 07.07.2022.

Щодо твердження про те, що зі змісту цієї довідки суд першої інстанції «не має можливості встановити приналежність спірних земельних ділянок до якогось функціонального призначення» відповідач зазначає, що на лицьовій стороні наявного у справі Витягу з містобудівного кадастру наведено зображення «Фрагменту функціональних зон територій, визначених містобудівною документацією» в частині спірних ділянок, на якому відповідним чином позначені всі функціональні зони. Зі співставлення з наведеними під цим зображенням «Умовними позначеннями» вбачається, що більша частина спірних земельних ділянок за своїм функціональним призначенням відноситься до територій зелених насаджень загального користування (існуючі).

Оскільки детальний план територій на якій розміщено спірні ділянки, на даний час не затверджено, як і план зонування території (що не оспорюється позивачем), то при визначенні відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) зобов`язаний керуватись даними чинного Генерального плану міста Києва.

Щодо посилання на лист Комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» від 16.05.2014 №338, копія якого міститься у справі, згідно з яким «КО «Інститут генерального плану м. Києва» виконано роботи з урахування будівництва торговельно-побутового комплексу в проекті Генерального плану м. Києва та змінено функціональне призначення земельної ділянки з території зелених насаджень загального користування на територію громадської забудови по просп. Броварському біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва» відповідач зазначає, що проект Генерального плану м. Києва, який розробляється вказаною організацією, на даний час не затверджено у встановленому порядку. Відповідно, здійснене зазначеним листом врахування намірів позивача в проекті Генерального плану і зміна функціонального призначення спірних ділянок знову таки в проекті Генерального плану до моменту належного затвердження такого проекту жодним чином не може змінювати чи скасовувати існуюче функціональне призначення, встановлене чинним Генеральним планом, оскільки незатверджений проект генерального плану не являється містобудівною документацією в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо посилання на дані Державного земельного кадастру відповідач зазначає, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в первинній його редакції станом на день набрання чинності - 12.03.2011) генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими. Як вже зазначалось, чинний Генеральний план міста Києва було затверджено 28.03.2002, тобто до набрання чинності вказаним Законом. Отже, в силу зазначених вимог, такий діє безстроково і є чинним на даний час, оскільки нового Генерального плану на його заміну наразі у встановленому порядку не затверджено.

На думку відповідача, судом першої інстанції проігноровано вимоги ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Хибність висновку про первинність даних Державного земельного кадастру відносно містобудівної документації в контексті обставин справи беззаперечно підтверджується положеннями п. 81 розділу VII Закону України «Про державний земельний кадастр». В силу вказаної норми, дані щодо функціонального призначення відповідних територій, визначені чинним Генеральним планом міста Києва, мають пріоритет щодо даних Державного земельного кадастру, а не навпаки.

Також, відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, зокрема у постановах від 17.07.2019 у справі №761/32991/17, від 01.07.2021 у справі №640/14207/19, від 04.09.2019 у справі №826/13852/17, від 08.06.2022 у справі №826/6638/18, від 19.04.2021 у справі №640/11650/20.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ПБФ «Будівельні інвестиції» уклало з Київською міською радою договори оренди земельних ділянок від 19.11.2003 за реєстровим №1126 та від 19.11.2003 за реєстровим №1127.

На виконання п. 1 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 за реєстровим №1126 орендодавець, передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на двадцять п`ять років земельну ділянку, місце розташування якої просп. Броварський біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі міста Києва, розміром 1,8168 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Право оренди ТОВ «ПБФ «Будівельні інвестиції» зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 8000000000:62:160:0007.

Відповідно до пункту 1 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003 №1127 орендодавець, на підставі рішення на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798, передає, а орендар приймає у короткострокову оренду на п`ять років земельні ділянки, місце розташування яких: просп. Броварський біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва, загальним розміром 0,2179 га в межах червоних ліній для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору, з них: земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:160:005 розміром 0,1101 га; кадастровий номер 8000000000:62:160:006 розміром 0,1078 га.

Угодою про поновлення та про внесення змін та доповнення до договору оренди земельної ділянки поновлено вказаний договір оренди до 2013 року.

Договором про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк від 04.10.2021 дію договору оренди поновлено на п`ять років та викладено його у новій редакції, зокрема об`єктом оренди вказано земельні ділянки з такими характеристиками:

кадастрові номери - 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006;

місце розташування - на просп. Броварському біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва;

цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового комплексу;

розмір (площі) земельних ділянок - з кадастровим номером 8000000000:62:160:0005- 0,1101 га, в межах червоних ліній; з кадастровим номером 8000000000:62:160:0006 - 0,1078 га, в межах червоних ліній.

Право оренди земельних ділянок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, присвоєно кадастровий номер: 8000000000:62:160:0006 та 8000000000:62:160:0005.

В подальшому, позивач через сервіс «Дія» 28.12.2021 подав до Департаменту містобудування та архітектури заяву про надання містобудівних умов та обмежень щодо об`єкта будівництва «Будівництво торговельно-побутового комплексу на просп. Броварському біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва» на земельних ділянках за кадастровими номерами 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0007 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У цій заяві позивач вказав такі відомості:

вид будівництва - нове будівництво;

абсолютна відмітка поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот, м. -103.5;

абсолютна відмітка найвищої точки запланованого об`єкта будівництва в балтійській системі висот, м. - 173.55;

абсолютна відмітка найвищої точки крана (БСВ) - 190.55.

Розглянувши заяву ТОВ «ПБФ «Будівельні інвестиції» про надання містобудівних умов та обмежень, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) у листі від 13.01.2022 №39 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень повідомив, що відмовляє позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача не мотивована та не містить обґрунтування невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: у листі Департаменту містобудування та архітектури у листі від 13.01.2022 №39 не вказано, яка невідповідність має місце, яким вимогам та якої саме містобудівної документації не відповідають наміри забудови. На думку суду першої інстанції, у справі відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:160:0005, 8000000000:62:160:0006, 8000000000:62:160:0007 відносяться до території зелених насаджень загального користування та частково до території вулиць і доріг.

Посилання відповідача на довідку (витяг) з містобудівного кадастру суд першої інстанції відхилив, оскільки наявна у справі довідка (витяг) з містобудівного кадастру не містить дати складання та підписана невстановленою особою. Суд першої інстанції зазначив, що зі змісту цієї довідка не має можливості встановити приналежність спірних земельних ділянок до якогось функціонального призначення.

На думку суду першої інстанції, рішенням Київської міської ради про передачу спірних земельних ділянок в оренду вирішено питання щодо їх зарахування до земель запасу житлової та громадської забудови.

Втім, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що позов у належить задовольнити частково, а саме без зазначення конкретних показників: абсолютна відмітка поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот, м. 103.5; абсолютна відмітка найвищої точки запланованого об`єкта будівництва в балтійській системі висот, м. 173.55; абсолютна відмітка найвищої точки крана (БСВ) 190.55, тому що такі показники не є спірними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

За визначеннями, що містяться у ст. 1 Закону №3038-VI:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади - документ стратегічного планування, який може розроблятися на замовлення органу місцевого самоврядування із залученням місцевих мешканців, суб`єктів господарювання, що зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на території відповідної територіальної громади або мають намір здійснювати таку діяльність у межах відповідної території, і визначає довгострокові, міждисциплінарні, просторові та соціально-економічні пріоритети розвитку території, є вихідними даними для розроблення містобудівної документації на місцевому рівні на принципах сталого розвитку з метою підвищення якості життя, доступності та рівності можливостей, сприяння розвитку соціальних суспільних відносин та ділової активності, оптимізації адміністративної діяльності, відповідає державним і регіональним програмам розвитку та затверджується відповідним органом місцевого самоврядування;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон;

схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;

сталий розвиток території територіальної громади - соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток території територіальної громади, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних та майбутніх поколінь на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини;

територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;

червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;

функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №3038-VI інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

За приписами ст. 5 Закону №3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

На виконання пунктів 1-6 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;

3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;

4) проведення ліцензування і професійної атестації;

5) розроблення і затвердження будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил, запровадження одночасної дії застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, приведених у відповідність до вимог Європейського Союзу;

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Стаття 8 Закону №3038-VI встановлює, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

За приписами ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч. 2 ст. 16 Закону №3038-VI містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

За визначеням, що міститься у ч. 1 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частини 6, 7, 9 ст. 17 Закону №3038-VI встановлюють, що рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Відповідно до абз. 3 ч. 15 ст. 17 Закону №3038-VI візуалізація даних генерального плану населеного пункту здійснюється також за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих носіях у вигляді текстових, графічних та інших зручних для візуального сприйняття матеріалів.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 22 Закону №3038-VI містобудівний кадастр - державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

За приписами абз. 1 ст. 22 Закону №3038-VI містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру, та іншими суб`єктами, визначеними цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону №3038-VI формування містобудівного кадастру здійснюється з використанням таких джерел:

1) державні геоінформаційні ресурси;

2) цифрові масиви профільних геопросторових даних, які містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації, матеріалах завершеного будівництва;

3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання яких визначається законом.

На виконання абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 2, 4, 5 ст. 26 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Керуючись абз. 1 ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Керуючись абз. 9 ст. 29 Закону №3038-VI Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Так, в матеріалах справи наявна Довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент функціональних зон територій, визначених містобудівною документацією від 22.02.2022, створений на замовлення №00340372 за підписом виконавця Ставінова М.С. та начальника відділу Смілки В.А. також дана довідка містить умовні позначення.

Відтак, колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції, що така Довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент функціональних зон територій, визначених містобудівною документацією не містить дати складання та підписана невстановленою особою.

Висновок суду першої інстанції, що з такої Довідки не має можливості встановити приналежність спірних земельних ділянок до якогось функціонального призначення є безпідставним, оскільки зазначені на ній умовні позначення цілком дають зрозуміти функціональні зони територій за чинною містобудівною документацією. Так, співтавивши описи меж земельних ділянок, ситуаційну схему (том 1 а.с. 32, 33), Фрагмент Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року (том 1 а.с. 72), ортофотоплан, виконаний на основі космічної зйомки 2012 року (том 1 а.с. 74) з Довідкою (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент функціональних зон територій, визначених містобудівною документацією (том 1, а.с. 91) вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до територій зелених насаджень загального користування, також по них проходять червоні лінії.

Спірні земельні ділянки позначені як території громадської забудови лише на Фрагменті проекту Генерального плану м. Києва (том. 1 а.с. 73).

Як вірно вказує відповідач, проект Генерального плану не може змінювати чи скасовувати існуюче функціональне призначення, встановлене чинним Генеральним планом, оскільки не затверджений проект генерального плану не являється містобудівною документацією.

З цих же підстав не можна взяти до уваги лист Комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» від 16.05.2014 №338, яким розглянуто запит ТОВ «ПБФ «Будівельні інвестиції» щодо перевірки відповідності функціонального призначення земельної ділянки по просп. Броварському біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва положенням Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року і проекту Генерального плану м. Києва та підтвердження можливості будівництва торговельно-побутового комплексу.

У вказаному листі Комунальна організація «Інститут генерального плану м. Києва» зазначила, що «…враховуючи лист Департаменту містобудування та архітектури (вх. від 19.05.2014 №6559/0/02-14), надані на розгляд документи, які зазначено в пункті 2, та наміри забудовника (заява вх. від 16.05.2014 №338), КО «Інститут генерального плану м. Києва» виконано роботи з урахування будівництва торговельно-побутового комплексу в проекті Генерального плану м. Києва та змінено функціональне призначення земельної ділянки з території зелених насаджень загального користування на територію громадської забудови по просп. Броварському біля станції метро «Чернігівська» у Деснянському районі м. Києва.

Розміщення громадської забудови на зазначеній території можливо за умов: дотримання існуючих червоних ліній; дотримання охоронних та санітарно-захисних розривів від АЗС до громадської забудови; забезпечення пожежних вимог та нормативних пожежних відстаней; забезпечення нормативного рівня озеленення ділянки, що розглядається, відповідно до вимог таблиці 5.1а ДБН 360-92; організації нормативної кількості пакувальних місць на території ділянки, що розглядається, для співробітників та відвідувачів громадської забудови відповідно до вимог ДБН 360-92; дотримання зон інженерних мереж; дотримання вимог цивільної охорони в частині жовтих ліній щодо розміщення будівель та споруд вздовж магістралей сталого функціонування, якою є Броварський проспект…».

Проаналізувавши зміст вказаного листа, колегія суддів погоджується з відповідачем, що здійснене таким листом врахування намірів позивача в проекті Генерального плану і можлива зміна функціонального призначення земельних ділянок до моменту належного затвердження такого проекту не може змінювати чи скасовувати існуюче функціональне призначення, встановлене чинним Генеральним планом, оскільки не затверджений проект генерального плану не являється містобудівною документацією в розумінні Закону №3038-VI.

Згідно ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як вбачається зі спірного рішення, позивачу відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI, а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як було вказано вище, позивач притримується правової позиції, що спірні земельні ділянки мають функціональне призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, відповідач наполягає, що такі відносяться до територій зелених насаджень загального користування та частково до територій вулиць і доріг.

Як встановлено вище, в чинному Генеральному плані м. Києва та проекті планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804 спірні земельні ділянки за своїм функціональним призначенням відносяться до територій зелених насаджень загального користування існуючі та частково до територій вулиць і доріг.

Колегія суддів звернула увагу, що в договорах оренди земельних ділянок 2003 року та 2021 року, наявних в матеріалах справи, Київська міська рада щодо об`єктів оренди вказала, що такі земельні ділянки мають цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в редакції 2003 та 2021 років, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За приписами статті 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

За приписами ч. 1 та абзаців 1 та 2 ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

На виконання частин 1 та 2 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Частина 1 ст. 19 Закону №3038-VI встановлює, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Отже, режим забудови територій визначається в Генеральному плані населеного пункту, розроблених відповідного до нього плану зонування та детальному плану території, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні.

Колегія суддів звертає увагу, на висновки Верховного Суду у справі №826/6638/1, викладені у постанові від 08.06.2022:

« 35. При цьому, слід зазначити, що «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану та детального плану, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні спірних правовідносин, оскільки пріоритетним є застосування норми містобудівного законодавства як спеціальних норм…

…37. Відтак, визначальним при складанні і видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у цій справі є врахування уповноваженими органами містобудування та архітектури детального плану, розробленого на підставі Генерального плану, а не умов договору оренди земельної ділянки та рішення Київської міської ради про передачу суб`єкту господарювання відповідної земельної ділянки…»

Отже, у даній справі колегія суддів не може зважати на те, що у договорах оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та Київською міською радою зазначено цільове призначення земельних ділянок: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оскільки з Фрагменту Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року (том 1 а.с. 72) вбачається, що такі належать до територій зелених насаджень загального користування, що не є використанням земельної ділянки в межах відповідної категорії земель.

З цих міркувань, колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному листі Департаменту містобудування та архітектури від 13.01.2022 №39 не вказано, яка невідповідність має місце, яким вимогам та якої саме містобудівної документації не відповідають наміри забудови, оскільки є очевидним, що будівництво торгівельно-побутового комплексу не співпадає з метою існування в містах території зелених насаджень загального користування.

Крім того, доказів розробки детального плану території, на якій знаходяться земельні ділянки позивача, з урахуванням мети укладання договорів оренди - будівництво та обслуговування будівель торгівлі-, матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності його відмови та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права. Натомість суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки допущені порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неповного з`ясування обставин справи, та передчасного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні інвестиції» до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

О.М. Ганечко