Постанова

від 10.11.2022 по справі 320/9822/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9822/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Контраст» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі за позовом Приватного підприємства «Контраст» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Контраст» (надалі за текстом - ПП «Контраст») з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 № 0012400506.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення правил роздрібної торгівлі пальним є безпідставним, оскільки зумовлене тим, що позивач був позбавлений фактичної можливості звернутись до органів податкової служби з метою отримання ліцензії через бездіяльність органів місцевого самоврядування, які не видавали підприємству договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція. Вказане свідчить про відсутність в діях позивача вини, що в свою чергу виключає можливість притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПП «Контраст» безпідставно здійснювало роздрібну торгівлю пальним у проміжок часу з 01.07.2019 по 15.12.2019, що суперечить вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та є підставою для застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, зокрема зазначає, що вчинив усі залежні від нього дії спрямовані своєчасне отримання ліцензії, однак саме бездіяльність органів місцевого самоврядування, які не видавали підприємству договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція, призвела до виникнення ситуації, в якій позивач діяв без ліцензії.

ПП «Контраст» наполягає на тому, що в період з 01.07.2019 по 01.09.2019 було можливе здійснення торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, оскільки відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Вказані порушення органом місцевого самоврядування своїх обов`язків позбавили позивача можливості своєчасно - 01.07.2019 року отримати відповідну ліцензію та, як наслідок дотриматися вимог закону.

На переконання скаржника, вказане свідчить про відсутність у його діях вини, а отже і складу податкового правопорушення, що в свою чергу виключає можливість притягнення його до відповідальності та накладення штрафу.

Скаржник вважає, що притягнення його до відповідальності є безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і підлягає скасуванню. Водночас суд першої інстанції зазначеного не врахував, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ПП «Контраст», призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 19 жовтня 2022 року.

Від Головного управління ДПС у Київській області 03.10.2022 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що позивач не заперечує факт реалізації пального у проміжок часу з 01.07.2019 по 15.15.2019 без наявності ліцензії. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 15.06.2020 по 19.06.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 15.05.2020 року №808 та направлень на перевірку від 18.05.2020 року №1413, № 1414 проведена фактична перевірка АЗС, що належить ПП «Контраст», розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 19.06.2020 року № 0738/1036/05/13706055.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено факт роздрібної реалізації пального на АЗС за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1 без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на період з 01.07.2019 по 15.12.2019 року. У висновках акта перевірки відображено порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Представник ПП «Контраст» - генеральний директор Ігнатьєв Є.А. відмовився від підпису вказаного акта перевірки, про що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області складеного Акт №25 відмови від підписання матеріалів перевірки (бланк № 001499 від 19.06.2020).

На підставі акта перевірки від 19.06.2020 року № 0738/1036/05/13706055 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 № 0012400506, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові ) санкції (штраф) у розмірі 250 000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення ПП «Контраст»» оскаржило в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2020 року №28986/6/99-00-006-02-06-06 у задоволенні скарги ПП «Контраст»» відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 року №0012400506 залишено без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентовані Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі - Закон №2628-VІІІ) внесені зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю».

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Відповідно до статті 15 Закону №481 із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.

З аналізу зазначених вище правових положень вбачається, що з 01.07.2019 набрали чинності норми Закону №481/95-ВР щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним, тому з цієї дати роздрібна торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за лише наявності ліцензії.

При цьому, у разі роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 01.07.2019 без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень.

Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів №481, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23.11.2018, опублікований 12.12.2018, набрав чинності з 01.01.2019, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 01.07.2019.

Таким чином, законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ.

Суд апеляційної інстанції встановив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлення відповідачем за результатами перевірки факту реалізації позивачем пального на АЗС без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на період з 01.07.2019 по 15.12.2019 року.

Водночас позивач заперечує наявність у своїх діях складу правопорушення, зазначаючи, що висновки контролюючого органу є безпідставними, оскільки ПП» Контраст» було позбавлено фактичної можливості звернутися до органів податкової служби з метою отримання ліцензії через бездіяльність органів місцевого самоврядування, які не видавали договір оренди земельної ділянки.

В підтвердження зазначених обставин, позивачем до суду першої інстанції було надано листи-повідомлення від 31.01.2018, від 21.05.2018, від 30.05.2018 року, які адресовані Бориспільській міській раді щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.06.2008 року, з метою подачі документів для отримання ліцензії.

Однак, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не можуть спростувати факт правопорушення. Більше того, позивач не заперечує ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі факт реалізації пального у проміжок часу з 01.07.2019 по 15.12.2019 без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що позивачем з 01.07.2019 по 15.12.2019 здійснювалась реалізація пального за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Відповідна ліцензія позивачем була отримана лише 16.12.2019 року.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ПП «Контраст» зверталося до податкового органу з метою отримання ліцензії, що свідчить про бездіяльність самого підприємства щодо отримання такої ліцензії.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції надано оцінку зазначеним обставинам, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача про відсутність можливості звернутись до органів податкової служби з метою отримання ліцензії через бездіяльність органів місцевого самоврядування, не можуть бути прийняті судом до уваги як обставини, що зумовили не отримання позивачем ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та у подальшому здійснення роздрібної реалізації пального без наявної ліцензії у період з 01.07.2019 по 15.12.2019.

Щодо доводів апелянта про те, що в період з 01.07.2019 по 01.09.2019 було можливе здійснення торгівлі пальним без наявної ліцензії, колегія суддів зазначає наступне.

Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесені зміни в тому числі до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року.

Отже законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені норми законодавства спростовують доводи позивача про можливість здійснення торгівлі пальним без наявної ліцензії в період з 01.07.2019 по 01.09.2019.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність з боку позивача порушень норм чинного законодавства України виявлених під час проведення перевірки податковим органом, а саме позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним на АЗС за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул.. запорізька,1 без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за період з 01.07.2019 по 15.12.2019, чим порушено вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР.

Дана обставина позивачем не спростована, доводів які б ставили під сумнів наявність даних порушень не наведені, тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2020 №0012400506 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Контраст» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко