Постанова

від 10.11.2022 по справі 640/2883/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/2883/20

адміністративне провадження № К/9901/32803/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Третя Українська Республіка» про анулювання реєстраційного свідоцтва,

за касаційною скаргою політичної партії «Третя Українська Республіка» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, прийняте у складі судді Балась Т.П. і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №640/2883/20, ухвалену у складі колегії суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору:

1. Міністерство юстиції України звернулось з позовом до політичної партії «Третя Українська Республіка», у якому просило суд:

2. анулювати реєстраційне свідоцтво політичної партії «Третя Українська Республіка» від 13 травня 1999 року №1174.

3. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач наділений правом звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, про що зазначено у частині першій статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон №2365-III).

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, позов задоволено: анульовано реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Третя Українська Республіка».

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення статті 24 Закону №2365-III визначають обов`язкову участь політичної партії у виборчому процесі. Разом з тим інформація щодо висування кандидатів на виборах за останні 10 років від політичної партії «Третя Українська Республіка» відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.

ІІІ. Касаційне оскарження

6. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

7. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункти 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. Відповідно до пунктів 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

9. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

10. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

11. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

12. В обґрунтування підстав оскарження зазначає про те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень безпідставно не застосували правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 20 квітня 2021 року у справі №640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі №640/2895/20.

13. Відповідач зазначив про відсутність висновку Верховного Суду стосовно: анулювання реєстраційного посвідчення політичної партії з підстав не висування кандидатів на виборах протягом 10 років відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону №2365-III в частині підходу до аналізу процесу висування кандидатів; порядку обчислення періоду десятирічного строку, установленого для висування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права в частині неповного з`ясування всіх обставин справи, а саме: не з`ясування обставин щодо наявності або відсутності факту висування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України у період з 1999 року по 2005 рік та з 2009 року по 2020 рік.

14. Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

15. Політична партія «Третя Українська Республіка» зареєстрована Міністерством юстиції України 13 травня 1999 року (свідоцтво від 13 травня 1999 року №1174) з первісною назвою політичної партії «Вперед, Україно!».

16. Назву партії «Вперед, Україно!» було змінено на політичну партію «Народна Самооборона», на підставі рішення про затвердження змін до Статуту прийнятим Третім етапом Дев`ятого З`їзду Партії від 26 лютого 2010 року відповідно до вимог пунктів 4.4.3 та 10.1 Статуту Партії .

17. 13 квітня 2010 року Міністерством юстиції України проведені реєстраційні дії та видано реєстраційне свідоцтво, що підтверджує перейменування партії «Вперед, Україно!» в політичну партію «Народна Самооборона».

18. Протоколом Десятого з`їзду політичної партії «Народна Самооборона» від 15 квітня 2014 року були прийняті рішення про зміни назви, до статуту та у складі керівних органів, обрання голови Партії, відповідно до підпункту 4.4.3 пункту 4.4 Статуту Партії. Назви політичної партії була змінена з «Народна Самооборона» на політична партія «Третя Українська Республіка».

19. 24 червня 2014 року Міністерством юстиції України в особі Державної реєстраційної служби видане свідоцтво про реєстрацію політичної партії «Третя Українська Республіка» від 13 травня 1999 року №1174.

20. Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту політичної партії «Третя Українська Республіка».

21. Статут Партії затверджено рішенням Установчої конференції політичної партії «Вперед, Україно!», протокол від 06 лютого 1999 року №1, внесено зміни та доповнення згідно з рішенням Другого з`їзду політичної партії «Вперед, Україно!», протокол від 20 жовтня 2001 року №2, внесено зміни та доповнення Четвертим з`їздом політичної партії «Вперед, Україно!», протокол від 13 грудня 2003 року №4, внесено зміни Дев`ятим з`їздом політичної партії «Вперед, Україно!», протокол від 04 квітня 2009 року року, внесено зміни Третім етапом Дев`ятого з`їзду політичної партії «Народна Самооборона», протокол від 26 лютого 2010 року №03/04-009/3 та внесено зміни Десятим з`їздом політичної партії «Народна Самооборона», протокол від 15 квітня 2014 року (далі також - Статут).

22. З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону №2365-III Міністерством юстиції України 15 січня 2020 року направлено лист № 391/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії (далі - Комісія) для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

23. Листом від 31 січня 2020 року №21-41-211 Комісія надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010 - 2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005 -2019 років. Також установлено, що інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від політичної партії «Третя Українська Республіка» відсутня.

24. Вважаючи, що політичною партією порушено вимоги частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

25. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

27. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Статтею 2 Закону №2365-III визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

29. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-III).

30. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

31. У разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються (частина перша статті 24 Закону № 2365-III).

32. Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону №2365-III).

33. У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону № 2365-III).

34. Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

35. Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228 із змінами (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

36. Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення № 228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

37. Відповідно до статті 2 та пункту 9 частини першої статті 17 Закону України від 30 червня 2004 №1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» Центральна виборча комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад, зокрема, виборчого процесу, однакове застосування законодавства України про вибори на всій території України. Комісія здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб`єктами виборчого процесу, зокрема, вимог законодавства про вибори.

38. Центральна виборча комісія згідно із Законом України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» реєструє кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидата в депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному виборчому окрузі за умови отримання нею відповідних документів.

39. Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України від 17 листопада 2011 року №4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон №4061-VI) виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

40. Відповідно до частини першої статті 53 Закону №4061-VI висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.

41. Частиною дев`ятою статті 107 Закону №4061-VI, яка визначає особливості підготовки і проведення повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів, установлено, що висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Висування кандидатів у депутати партіями закінчується за сорок днів до дня голосування.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Отже, перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій згідно зі статтею 341 КАС України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

44. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

46. У межах цієї справи, ключовим питанням у цій справі є порядок обрахунку десятирічного строку, установленого законом для виконання партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України: на переконання Міністерства юстиції України, такий строк охоплює «останні» 10 років; політична партія наполягає, що строк для висування кандидатів в народні депутати України та на посаду Президента від політичних партій відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-III повинен обраховуватися з дня реєстрації партії.

47. В контексті цього Верховний Суд зазначає, що політичні партії в Україні відповідно до частини другої статті 36 Конституції України сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Народне волевиявлення здійснюється через вибори і референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Основного Закону України). Отже, участь партій у виборах є конституційним обов`язком, безумовним до виконання.

48. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Вказана норма передбачає, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

49. Наведені у пункті 32 постанови конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України (Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року №2-рп/2007).

50. Форми участі політичних партій у виборах різноманітні і визначені законодавством, однак Виборчий кодекс України (пункт 3 частини першої статті 22 цього Кодексу) визнає за політичною партією набуття статусу суб`єкта виборчого процесу за умови висування партією кандидатів.

51. Висування партією кандидатів відбувається на з`їзді партії, що є необхідною, але не достатньою умовою для повноцінної участі у виборах. Порядок висування кандидатів партією встановлено приписами частини першої статті 53 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та частини четвертої статті 47 Закону України «Про вибори Президента України».

52. Водночас реєстрація кандидата має місце виключно після його висування та за умови подання відповідного переліку документів до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) (статті 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», стаття 51 Закону України «Про вибори Президента України»).

53. Згідно із частиною третьою статті 22 Виборчого кодексу України у разі відмови у реєстрації або скасування реєстрації усіх висунутих партією кандидатів, остання втрачає статус суб`єкта виборчого процесу, тобто не бере участі у виборах.

54. Відтак, неподання партією кандидатів для реєстрації у встановлений законодавством строк призводить до втрати нею статусу суб`єкта виборчого процесу. Тому висування кандидатів, яке відбувається на з`їзді партії і реєстрація кандидатів, що здійснюється ЦВК, передбачають різні виборчі процедури, за якими проходить не лише висування кандидатів , але й їх реєстрація ЦВК.

55. Саме рішення ЦВК про реєстрацію висунутих кандидатів від партії на загальнодержавних виборах є логічним завершенням процесу висування кандидатів і у такому випадку можна вважати, що партія взяла участь у виборах і виконала свій конституційний обов`язок.

56. Суди попередніх інстанцій установили, що політична партія «Третя Українська Республіка», яка зареєстрована Міністерством юстиції 13 травня 1999 року, не висувала кандидата на виборах Президента України та виборах народних депутатів України за останні 10 років.

57. Матеріали справи свідчать про те, що підставою для задоволення позову та відповідно наявності підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії «Третя Українська Республіка» від 13 травня 1999 року №1174 слугували висновки судів про порушення відповідачем вимог статті 24 Закону №2365-III, а саме: не висування кандидатів від політичної партії «Третя Українська Республіка» на виборах за останні 10 років, тобто з 2009 року по 2019 рік.

58. Разом з цим, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що протягом 2009 - 2019 років відбулись 3 рази вибори Президента України та 11 (враховуючи позачергові та проміжні) виборів до Верховної Ради України та виснував, що вказаний термін є значним та дозволяє виділити політичні партії, що виконали вимоги Закону.

59. Проте скаржник вважає, що суди застосували неправильний підхід до обчислення десятирічного строку на висування кандидатів на виборах, проаналізувавши період діяльності партії за останні 10 років, замість 10 років з дня її реєстрації.

60. Колегія суддів не погоджується з такими доводами скаржника, оскільки в частина перша статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» не містить посилання на день реєстрації політичної партії чи на будь-який інший день початку цього строку. Тлумачення зазначеної норми свідчить про те, що будь-які десять послідовних календарних років, протягом яких політична партія не висувала кандидатів на виборах, є підставою для застосування заходу анулювання реєстрації партії. Таке розуміння строку не має прив`язки до дня реєстрації політичної партії.

61. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 липня 2022 року у справі №640/2973/20.

62. З цих самих підстав суд не бере до уваги посилання відповідача про не дослідження судами попередніх інстанцій обставин щодо участі партії у виборах протягом перших десяти років з дня її реєстрації.

63. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо помилковості тверджень відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що партія виконує інші статутні завдання та цілі, оскільки згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» чітко встановлено обов`язок політичній партії хоча б один раз протягом десяти років прийняти участь у виборах.

64. Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що було анульовано реєстраційне свідоцтво політичної партії, у той час як таке свідоцтво було «відмінене законом» ще в 2016 році, виходячи з такого.

65. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року №835-VIII були внесені зміни до Закону в частині зокрема скасування видачі політичним партіям свідоцтв про реєстрацію.

66. 22 квітня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №280 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року №1212 та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 року №840 «Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», якою регламентувався порядок видачі свідоцтв політичним партіям.

67. Однак, частиною першою статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

68. Відповідно до пункту 1.1 Положення про Єдиний реєстр громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2008 року №2226/5, Єдиний реєстр громадських формувань - це електронна база даних, яка містить відомості про легалізацію (реєстрацію), зокрема політичних партій.

69. Відповідно до 2.4 розділу II Положення про надходження на легалізацію (реєстрацію) документів, зокрема політичних партій, до Єдиного реєстру вносяться відомості, а саме про дату реєстрації та реєстраційний номер у паперовому Реєстрі політичний партій; номер та дата видачі свідоцтва про реєстрацію (його дубліката).

70. Як зазначалося судом вище, політична партія «Третя Українська Республіка» зареєстрована Міністерством юстиції України 13 травня 1999 року (свідоцтво №1174 від 13 травня 1999 року), з первісною назвою політичної партії «Вперед, Україно!».

71. Частиною тринадцять статті 10 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначено, що діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

72. Верховний Суд констатує, що партія, яка не зареєстрована, не має права здійснювати партійну діяльність. При цьому визначальним є юридичний факт реєстрації чи нереєстрації політичної партії, а не спосіб засвідчення цього факту.

73. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що зміни в законодавстві, на які посилається скаржник, автоматично не призводять до нечинності документів, що були видані до їх внесення у спосіб, визначений законодавством, яке діяло на той час та не є підставою для незастосування приписів законодавства, на підставі яких у Міністерства юстиції України виникає право звернення з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва (реєстрації) партії.

74. Щодо доводів скаржника про порушення позивачем строків звернення до суду з цим позовом, Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про політичні партії в Україні» визначає спосіб офіційного встановлення і державного визнання факту припинення діяльності партії у вигляді обов`язку ініціювання Міністерством юстиції України - органом уповноваженим здійснювати державний контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції і законів України, а також статуту політичної партії (стаття 18 цього Закону), - анулювання реєстрації (реєстраційного свідоцтва) політичної партії шляхом звернення до суду. Судовий спосіб прийняття остаточного рішення означає перевірку підстав та аргументів органу адміністративного контролю і прийнятого відповідного рішення. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

75. Отже, анулювання реєстрації політичної партії відбувається судом за зверненням Міністерства юстиції України (контролюючого органу) після закінчення десятирічного періоду бездіяльності у виконанні свого конституційного обов`язку щодо висування своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

76. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги про те, що суб`єкт владних повноважень проігнорував чітко визначений законодавством строк для подання позову, який він пов`язує з моментом реєстрації політичної партії, є необґрунтованими, оскільки уповноважений орган, у цьому випадку Міністерство юстиції України, набуває право на звернення до суду, яке не обмежене строком.

77. Водночас посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції застосовав норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №640/2968/20 та від 30 червня 2021 року у справі №640/2895/21 колегія суддів не бере до уваги, оскільки указаними судовими рішеннями не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відтак, зазначені постанови не містять висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

78. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

79. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

80. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

81. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

82. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

83. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу політичної партії «Третя Українська Республіка» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №640/2883/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова